Як за­ро­би­ти на мас­шта­бі

AgroMarket - - ГОЛОВНА СТОРІНКА - Алі­на ГОЛИНСЬКА

Ко­опе­ра­тив­ний рух успі­шно роз­ви­ва­є­ться в ба­га­тьох кра­ї­нах сві­ту. Че­рез си­сте­му ко­опе­ра­ти­вів, що на­ле­жать без­по­се­ре­дньо сіль­го­спви­ро­бни­кам, ре­а­лі­зу­є­ться по­над 50% про­ду­кції мо­ло­чар­ства в Бель­гії, Ве­ли­ко­бри­та­нії, Поль­щі, а в Ні­дер­лан­дах, Ав­стрії та Да­нії ця час­тка ся­гає 95%. Че­рез свої ко­опе­ра­ти­ви ви­ро­бни­ки продають по­над 60% олив­ко­вої олії в Іспа­нії та Гре­ції, 69% м’яса у Фін­лян­дії, 72% фруктів й овочів у Бель­гії, 95% ви­ро­ще­них кві­тів у Ні­дер­лан­дах. Крім то­го, по­над 50% зер­на у Фран­ції й Ав­стрії збе­рі­га­є­ться на ко­опе­ра­тив­них еле­ва­то­рах, що на­ле­жать не по­се­ре­дни­кам, а ви­ро­бни­кам. Укра­ї­на про та­ке мо­же хі­ба що мрі­я­ти. Чо­му?

Оскіль­ки чин­не за­ко­но­дав­ство обме­жує ви­бір фор­ми ко­о­пе­ра­ції для юри­ди­чних осіб, фер­ме­ри ви­му­ше­ні шу­ка­ти об­хі­дні шля­хи.

Про ста­тки сіль­гос­пко­опе­ра­ти­вів Поль­щі чи Іспа­нії на­ші спів­ві­тчи­зни­ки мо­жуть по­ки що тіль­ки мрі­я­ти

«Об­слу­го­ву­ю­чий ко­опе­ра­тив не мо­же за­ку­по­ву­ва­ти про­ду­кцію у сво­їх чле­нів, щоб, на­при­клад, пе­ре­ро­бля­ти її й продавати, бо діє за­ко­но­дав­ча за­бо­ро­на на від­чу­же­н­ня ці­єї про­ду­кції на ко­ристь ко­опе­ра­ти­ву. І це, зві­сно, ство­рює тру­дно­щі, бо до­во­ди­ться ді­я­ти че­рез пев­ні да­валь­ни­цькі схе­ми й т. п. Якщо ми об’єд­ну­є­мо са­ме юри­ди­чних осіб, по­трі­бно при­бра­ти це обме­же­н­ня», — на­го­ло­шує за­сту­пник го­ло­ви Все­укра­їн­ської аграр­ної ра­ди Ми­хай­ло Со­ко­лов. І на­во­дить та­кий при­клад: на мо­ло­чно­му рин­ку пе­ре­ро­бни­ки ви­яв­ля­ють ін­те­рес до ство­ре­н­ня ко­опе­ра­ти­вів ра­зом із се­ля­на­ми. І ті, і ті, зро­зумі­ло, за­ці­кав­ле­ні у ви­ро­бни­цтві мо­ло­ка най­ви­щої яко­сті. Однак обме­же­н­ня що­до вхо­дже­н­ня юри­ди­чних осіб до ви­ро­бни­чо­го ко­опе­ра­ти­ву не до­зво­ляє вті­ли­ти­ся та­ким про­е­ктам.

За офі­цій­ни­ми да­ни­ми, в Укра­ї­ні за­ре­є­стро­ва­но близь­ко 2000 сіль­сько­го­спо­дар­ських ко­опе­ра­ти­вів. Ви­ро­бни­чих й об­слу­го­ву­ю­чих — при­бли­зно по­рів­ну — по 1000. Що­прав­да, ре­аль­но го­спо­дар­ську ді­яль­ність ве­дуть ли­ше 55% об­слу­го­ву­ю­чих ко­опе­ра­ти­вів. Най­біль­ше — мо­ло­чар­ських (156) і з обро­бі­тку зем­лі та зби­ра­н­ня вро­жаю (153). Ще 67 — пло­до­о­во­че­вих, 36 — зер­но­вих, 17 — м’ясних і 135 — із на­да­н­ня ін­ших по­слуг. У ко­жно­го — свої по­дро­би­ці ко­опе­ра­тив­них ре­а­лій. Утім, є і чи­ма­ло спіль­них про­блем. На­при­клад, ло­гі­сти­чних. Чле­ни біль­шо­сті об­слу­го­ву­ю­чих ко­опе­ра­ти­вів спіль­но за­ку­по­ву­ють ма­те­рі­а­ли або збу­ва­ють про­ду­кцію, що по­тре­бує від­по­від­но­го транс­пор­ту та потужностей для збе­рі­га­н­ня. На­то­мість ко­опе­ра­тив­на ло­гі­сти­ка — це не­аби­які ви­тра­ти. Про­те, за­ува­жує очіль­ник Аграр­но­го со­ю­зу Укра­ї­ни Ген­на­дій Новіков, на­ла­го­дже­н­ня ло­гі­сти­ки, яка об’єд­на­ла б сіль­го­спви­ро­бни­ків, — це за­по­ру­ка роз­ви­тку ко­опе­ра­ти­ву, бо то­ді лю­ди чі­тко ба­чать ме­ха­ні­зми йо­го ро­бо­ти.

Не­про­ста спра­ва

Сіль­сько­го­спо­дар­ський об­слу­го­ву­ю­чий ко­опе­ра­тив «Зер­но­вий» із Дні­про­пе­тров­ської обла­сті має всі шан­си впо­ра­ти­ся зі сво­ї­ми ло­гі­сти­чни­ми про­бле­ма­ми на тре­тьо­му ро­ці ді­яль­но­сті — 38 йо­го уча­сни­ків, ко­трі за­га­лом обро­бля­ють при­бли­зно 10 тис. га ріл­лі, цьо­го­річ пла­ну­ють спіль­но сфор­му­ва­ти гі­дну то­вар­ну пар­тію зер­на но­во­го вро­жаю. Ни­ні­шньо­го се­зо­ну за­вер­шать бу­дів­ни­цтво еле­ва­то­ра на 13 тис. тонн, який при­бли­зно на 80% про­фі­нан­со­ва­но про­гра­мою ка­над­сько­го уря­ду з під­трим­ки ко­о­пе­ра­ції в Укра­ї­ні. Як за­зна­чив агро­ном «Зер­но­во­го» Ан­тон Мо­шник, уже ни­ні від­чу­тною є ці­ла низ­ка пе­ре­ваг ко­опе­ра­тив­но­го жи­т­тя-бу­т­тя. На­при­клад, чле­ни об’єд­на­н­ня мо­жуть ско­ри­ста­ти­ся ква­лі­фі­ко­ва­ни­ми агро­но­мі­чни­ми по­слу­га­ми й ма­те­рі­аль­но-те­хні­чни­ми ре­сур­са­ми, при­дба­ни­ми за опто­вою ці­ною. «Ми на­да­є­мо чле­нам ко­опе­ра­ти­ву диз­па­ли­во, до­бри­ва, ЗЗР, по­сів­ний ма­те­рі­ал в роз­стро­чку під 1–2% рі­чних, з яких ма­є­мо ко­шти на за­ро­бі­тну пла­тню та го­спо­дар­ські ви­тра­ти ко­опе­ра­ти­ву. Роз­стро­чка оформ­ля­є­ться для то­го, щоб ви­ро­бни­ки не про­да­ва­ли своє зер­но за без­цінь, щоб тіль­ки роз­пла­ти­ти­ся за МТР», — ка­же пан Мо­шник. Він пе­ре­ко­на­ний, що пе­ре­ва­ги об’єд­на­н­ня в ко­опе­ра­тив для зер­но- ви­ро­бни­ків оче­ви­дні. Го­лов­не — аби чле­ни ко­опе­ра­ти­ву та прав­лі­н­ня ро­зумі­ли ва­жли­вість ко­ман­дної ро­бо­ти, по­дба­ли про вза­є­мо­ро­зу­мі­н­ня та бу­ли го­то­ві спіль­но ухва­лю­ва­ти управ­лін­ські рі­ше­н­ня. До сло­ва, оформ­ле­н­ня ста­ту­су не­при­бу­тко­вої ор­га­ні­за­ції ви­я­ви­ло­ся не та­кою вже й про­стою спра­вою. Оскіль­ки ра­йон­ні слу­жби ра­ні­ше не сти­ка­ли­ся з та­ки­ми пре­це­ден­та­ми, про­цес три­вав дов­ше, ніж хо­ті­ло­ся б.

До­ла­ю­чи ске­псис

Сіль­сько­го­спо­дар­ський об­слу­го­ву­ю­чий ко­опе­ра­тив «Київський», який із ми­ну­ло­го ро­ку про­ва­дить ні­ше­вий для Укра­ї­ни на­прям ді­яль­но­сті, — ви­ро­бни­цтво ор­га­ні­чної яго­ди — лег­ко отри­мав ста­тус не­при­бу­тко­во­го. Втім, як роз­по­вів один із йо­го за­снов­ни­ків Дми­тро Зу­ба­ха, ко­жен уча­сник об’єд­на­н­ня пра­цює з рен­та­бель­ні­стю до 200% — зав­дя­ки ви­со­ко­му по­пи­ту на ор­га­ні­чну яго­ду за кор­до­ном. А ко­опе­ра­тив дбає про сер­віс сіль­го­спви­ро­бни­ків — від кон­суль­та­цій що­до то­го, як пе­ре­тво­ри­ти зви­чай­не ви­ро­бни­цтво на «біо», й до ор­га­ні­чних са­джан­ців, до­брив і потужностей для за­мо­ро­жу­ва­н­ня про­ду­кції. До сло­ва, кіль­ка десятків ягі­дни­ків (за­га­лом при­бли­зно 300 га) роз­по­ро­ше­ні по Укра­ї­ні від За­по­різь­кої до Ужго­род­ської обла­стей. Най­біль­шою про­бле­мою, з якою до­ве­ло­ся сти­кну­ти­ся при ство­рен­ні ко­опе­ра­ти­ву, пан Зу­ба­ха на­звав ске­псис фер­ме­рів що­до ідеї спіль­ної ді­яль­но­сті. «Та пі­сля то­го, як ми до­ве­ли на ді­лі, що цей про­ект аб­со­лю­тно жит­тє­зда­тний, не­має жо­дних під­во­дних ка­ме­нів, лю­ди у ньо­го по­ві­ри­ли», — за­пев­нив він.

Ви­жи­ти без по­штов­ху

Яскра­вий при­клад пе­ре­ваг ко­опе­ра­тив­но­го жи­т­тя-бу­т­тя — ре­а­лії ко­опе­ра­ти­ву «Ко­за­цький зер­но­вий со­юз» в За­по­різь­кій обла­сті. Ко­ли йо­го уча­сни­ки ви­рі­ши­ли про­ве­сти тен­дер для за­ку­пів­лі до­брив (у ньо­му взяли участь 16 ком­па­ній-по­ста­чаль­ни­ків), ціну на не­об­хі­дну пар­тію то­ва­ру вда­ло­ся зни­зи­ти на 44 млн (!) грн. Зві­сно, успі­хи «Ко­за­цько­го зер­но­во­го со­ю­зу» мо­гли бу­ти більш від­чу­тни­ми, як­би не обме­же­н­ня ло­гі­сти­чних мо­жли­во­стей до­сту­пу до кін­це­во­го спо­жи­ва­ча. Із цим, до ре­чі, по­го­джу­ю­ться й ін­ші при­бі­чни­ки ко­опе­ра­тив­но­го ру­ху. Ча­сом ло­гі­сти­чні бар’єри ви­ро­ста­ють до не­здо­лан­них ви­сот.

«Ми жи­ве­мо в го­рах в Тур­ків­сько­му ра­йо­ні Львів­ської обла­сті. Ми всі ро­зу­мі­є­мо, що єди­ний спо­сіб від­ро­ди­ти на­шу гро­ма­ду — це ви­ро­бля­ти ав­тен­ти­чні про­ду­кти — ті, що ви­ро­бля­ли­ся в ра­йо­ні ще 100–130 ро­ків то­му, за ча­сів Ав­стро­Угор­ської ім­пе­рії», — роз­по­від­ає го­ло­ва прав­лі­н­ня ко­опе­ра­ти­ву «Вул­кан» зі Львів­ської обла­сті Бо­г­дан Ко­мар­ни­цький.

Ко­опе­ра­тив спе­ці­а­лі­зу­є­ться на ви­ро­бни­цтві твер­до­го си­ру за ста­ро­вин­ною те­хно­ло­гі­єю, то­пле­но­го ма­сла, без­дрі­жджо­во­го хлі­ба й олії з льо­ну. І хо­ча це пер­спе­ктив­ний на­прям ні­ше­вої про­ду­кції, спра­ва роз­ви­ва­є­ться скла­дно. По­штов­хи да­ють гран­ти між­на­ро­дних й укра­їн­ських бла­го­дій­них ор­га­ні­за­цій, однак під­при­єм­ни­цько­го ка­пі­та­лу бра­кує. Го­ло­ва ко­опе­ра­ти­ву зі­знав­ся, що спіл­ку­є­ться з ба­га­тьма охо­чи­ми ко­о­пе­ру­ва­ти­ся, однак пі­сля ві­зи­ту в го­ри всі по­тен­цій­ні ін­ве­сто­ри пе­ре­гля­да­ють свої на­мі­ри. На за­ва­ді ста­ють ло­гі­сти­чні бар’єри, від­су­тність при­да­тних для ве­де­н­ня бі­зне­су до­ріг.

«Як­би ми жи­ли бі­ля Ки­є­ва, вже б дав­но бу­ли за­ван­та­же­ні ро­бо­тою по вуха. Та яка ро­бо­та в го­рах, за 150 км від Льво­ва? Ще й роз­би­та до­ро­га звер­тає всі пе­ре­мо­ви­ни на­ні­вець», — на­рі­кає пан Ко­мар­ни­цький.

До­сту­ка­ти­ся до вла­ди

Не­хай там як, від­су­тність до­ріг, транс­порт­них за­со­бів і склад­ських при­мі­щень — пе­ре­по­ни ку­ди тяж­чі, ніж сум­ні­ви чи нев­мі­н­ня го­спо­да­рю­ва­ти. Чи по­ду­жа­ти цей тягар без до­по­мо­ги дер­жа­ви? А якщо во­на цьо­го зро­би­ти не­зда­тна, чи го­то­ва від­да­ти пев­ні ва­же­лі в ру­ки бі­зне­су? За да­ни­ми очіль­ни­ка Аграр­но­го со­ю­зу Укра­ї­ни Ген­на­дія Но­ві­ко­ва, в Поль­щі 85% ви­трат на ро­бо­ту ло­гі­сти­ки по­кри­ває Єв­ро­со­юз, а 15% — ви­ді­ля­є­ться із бю­дже­ту поль­сько­го уря­ду, й по­тім по­вер­та­ю­ться ви­ро­бни­ка­ми. «Якщо ми хо­че­мо роз­ви­ва­ти сіль­ську мі­сце­вість, малий і се­ре­дній бі­знес, ін­ве­сти­ції слід спря­мо­ву­ва­ти на роз­бу­до­ву ло­гі­сти­ки, на ко­о­пе­ра­цій­ні фор­ми го­спо­да­рю­ва­н­ня та про­су­ва­н­ня їхньої про­ду­кції до спо­жи­ва­ча, зокре­ма до екс­порт­но­го рин­ку, — на­го­ло­шує він. — Під­трим­ку тре­ба на­да­ва­ти не окре­мим ви­ро­бни­кам, чле­нам ко­опе­ра­ти­вів, а гру­пі ви­ро­бни­ків за умо­ви їхньо­го об’єд­на­н­ня».

На жаль, по­ки що роз­ра­хо­ву­ва­ти на дер­жав­ну під­трим­ку мар­но. Вер­хов­на Ра­да не пе­ре­йма­є­ться про­бле­ма­ми ко­о­пе­ра­ції — у сті­нах пар­ла­мен­ту, як нам ста­ло ві­до­мо від дже­рел у ВР, на­ра­зі не за­ре­є­стро­ва­но жо­дно­го «ко­опе­ра­тив­но­го» за­ко­но­про­е­кту Втім, екс­пер­тне се­ре­до­ви­ще го­тує за­ко­но­дав­чу іні­ці­а­ти­ву що­до усу­не­н­ня обме­жень уча­сті юри­ди­чних осіб у ви­ро­бни­чих ко­опе­ра­ти­вах. Ме­ту за­кла­де­но у Стра­те­гію роз­ви­тку сіль­сько­го го­спо­дар­ства Укра­ї­ни до 2020 ро­ку, а за­ко­но­про­ект пла­ну­ють під­го­ту­ва­ти вже цьо­го ро­ку.

Алі­на ГОЛИНСЬКА

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.