Ко­ри­сна ка­зу­їсти­ка

AgroMarket - - ПРО НАСУЩНЕ -

Кіль­ка ці­ка­вих фа­ктів про те, ко­ли ви­мо­га ДФС — по­за за­ко­ном

«Те­о­ре­тик!» — зне­ва­жли­во ка­жуть у нас про тих, хто пра­гне більш-менш си­стем­но під­хо­ди­ти до ве­де­н­ня бі­зне­су. На­то­мість у кра­ї­нах — лі­де­рах сві­то­во­го те­хно­ло­гі­чно­го про­гре­су вва­жа­ють, що не­має ні­чо­го більш пра­кти­чно­го за до­бру те­о­рію. Вла­сне, й у нас, як на ме­не, не­аби­який пра­кти­чний сенс має ува­га до ба­зо­вих еко­но­мі­чних і за­ко­но­дав­чих ви­зна­чень.

Що та­ке «основ­ні фон­ди»

Ма­ло хто уник про­блем, пов’яза­них із пре­тен­зі­я­ми по­да­тко­вої ін­спе­кції що­до ви­клю­че­н­ня з ба­зи опо­да­тку­ва­н­ня зе­мель­них ді­ля­нок, до­го­во­ри орен­ди яких не за­ре­є­стро­ва­ні на­ле­жним чи­ном. Не­за­ле­жно від прі­звищ при вла­ді ця об­ста­ви­на псу­ва­ла й да­лі псує на­стрій ба­га­тьом ке­рів­ни­кам під­при­ємств. «На вла­сних або орен­до­ва­них основ­них фон­дах», — так зву­чить ця са­кра­мен­таль­на фра­за у ви­зна­чен­ні сіль­госп­під­при­єм­ства (зна­ме­ни­тий п. 209.6 По­да­тко­во­го ко­де­ксу Укра­ї­ни). Однак, що та­ке «основ­ні фон­ди»? В су­ча­сній еко­но­мі­чній на­у­ці та чин­но­му за­ко­но­дав­стві та­ко­го ви­зна­че­н­ня не­має. Є по­ня­т­тя «основ­ні за­со­би», яке ви­зна­ча­є­ться і в одно­ймен­но­му стан­дар­ті бух­гал­тер­сько­го облі­ку (но­мер 7), і в са­мо­му По­да­тко­во­му ко­де­ксі Укра­ї­ни (п. 14.1.138). Це по­ня­т­тя сто­су­є­ться ви­клю­чно ма­те­рі­аль­них акти­вів. Пра­во орен­ди зем­лі — актив не­ма­те­рі­аль­ний. Тож яке від­но­ше­н­ня фра­за «основ­ні фон­ди» має до за­ко­но­дав­ства вза­га­лі та до до­го­во­рів орен­ди як акти­вів під­при­єм­ства зокре­ма? Ви­хо­дить, що по­да­тко­ва ста­вить умо­ви, ви­ко­на­н­ня яких є прин­ци­по­во не­мо­жли­вим. Які тут мо­жуть бу­ти пра­кти­чні на­слід­ки? Ігно­ру­ва­н­ня ви­мог як та­ких, що ви­ко­на­ти не­мо­жли­во. Хто не зго­дний — до су­ду, за ба­зо­ви­ми зна­н­ня­ми.

З’ясуй­мо, де то­вар, а де по­слу­га

Ін­ший при­клад — зі сфе­ри опо­да­тку­ва­н­ня акци­зним по­да­тком паль­но­го, яке на­да­є­ться го­спо­дар­ством для за­прав­ки на­йма­ної те­хні­ки на по­льо­ві ро­бо­ти. Зда­ва­ло­ся б — твоє паль­не ви­ко­ри­сто­ву­є­ться на тво­є­му ж по­лі для обро­бі­тку тво­го ж уро­жаю. Де тут про­даж паль­но­го? Однак не все так про­сто. На­при­кін­ці 2014 ро­ку без­опла­тне від­ван­та­же­н­ня то­ва­рів, зокре­ма з да­валь­ни­цької си­ро­ви­ни, ви­зна­є­ться «ре­а­лі­за­ці­єю під­акци­зних то­ва­рів». На­при­кін­ці 2015 ро­ку до­да­є­ться уто­чне­н­ня, що «пе­ре­да­ча, від­пуск, від­ван­та­же­н­ня паль­но­го на під­ста­ві до­го­во­рів про ви­ро­бни­цтво із си­ро­ви­ни за­мов­ни­ка» — це теж ре­а­лі­за­ція під­акци­зних то­ва­рів. «Звер­та­є­мо ува­гу, що здій­сне­н­ня суб’єкта­ми го­спо­да­рю­ва­н­ня опе­ра­цій із ре­а­лі­за­ції паль­но­го без ре­є­стра­ції та­ких суб’єктів пла­тни­ка­ми акци­зно­го по­да­тку тя­гне за со­бою на­кла­де­н­ня штра­фу на юри­ди­чних осіб і фі­зи­чних осіб — під­при­єм­ців у роз­мі­рі 100 від­со­тків вар­то­сті ре­а­лі­зо­ва­но­го паль­но­го» — на­гні­тає ДФС. А втім, чи­та­ю­чи ПКУ ува­жні­ше, з’ясо­ву­є­мо: «ре­а­лі­за­ція під­акци­зних то­ва­рів (про­ду­кції)» — це «від­ван­та­же­н­ня то­ва­рів, у то­му чи­слі з да­валь­ни­цької си­ро­ви­ни». Тоб­то опо­да­тку­ва­н­ня тор­ка­є­ться не від­ван­та­же­н­ня паль­но­го як та­ко­го, а то­ва­ру, ви­ро­бле­но­го з ньо­го. А в нас вза­га­лі не то­вар, ви­ро­бле­ний із паль­но­го, а по­слу­га. Тож фра­за «ви­ро­бни­цтво із си­ро­ви­ни за­мов­ни­ка» до на­да­н­ня по­слуг із ви­ко­ри­ста­н­ня те­хні­ки теж не­має жо­дно­го від­но­ше­н­ня. От як­би бу­ло на­пи­са­но «ви­ко­ри­ста­н­ня да­валь­ни­цької си­ро­ви­ни при на­дан­ні по­слу­ги»… Хо­ча на май­бу­тнє для збе­ре­же­н­ня нер­вів за та­ких об­ста­вин сіль­госп­під­при­єм­ству кра­ще укла­да­ти до­го­во­ри не на на­да­н­ня по­слуг із ви­ко­ри­ста­н­ня сіль­гос­пте­хні­ки, а з її орен­ди…

По­шу­кай­мо в ко­де­ксі «ви­чер­пний пе­ре­лік»

У ТОП-спи­ску ко­ри­сної ка­зу­їсти­ки та­кож по­дро­би­ці ви­мо­ги ДФС що­до на­да­н­ня сіль­го­спви­ро­бни­ка­ми все­бі­чної ін­фор­ма­ції. Фі­скаль­на слу­жба хо­че зна­ти про під­при­єм­ство все: і про йо­го земельний банк, і про ви­ко­ри­ста­н­ня до­брив, і про кіль­кість пра­ців­ни­ків, і про тран­спорт вку­пі з па­лив­но-ма­стиль­ни­ми ма­те­рі­а­ла­ми, і про очі­ку­ва­ну стру­кту­ру по­сів­них площ і вро­жай­ність на них. Від­по­від­ний лист від ДФС по­чи­на­є­ться па­фо­сним пе­ре­лі­ком пун­ктів ПКУ, за яки­ми го­спо­дар­ство має на­да­ти всі ці да­ні. Про­те від­крий­мо ці пун­кти в ори­гі­на­лі та про­чи­тай­мо: «Кон­тро­лю­ю­чі ор­га­ни ма­ють пра­во звер­ну­ти­ся із за­пи­том про на­да­н­ня ін­фор­ма­ції, ви­чер­пний пе­ре­лік якої вста­нов­ле­ний за­ко­ном». Шу­ка­є­мо цей ви­чер­пний (!) пе­ре­лік і зна­хо­ди­мо йо­го в пун­кті 72.1, де з усіх на­ве­де­них за­пи­тів ін­фор­ма­ції ці­єї си­ту­а­ції сто­су­є­ться хі­ба що фра­за, що для ана­лі­ти­чної ді­яль­но­сті кон­троль­но­го ор­га­ну ви­ко­ри­сто­ву­є­ться ін­фор­ма­ція про «фі­нан­со­во-го­спо­дар­ські опе­ра­ції пла­тни­ків по­да­тків». Шу­ка­є­мо в КПУ ви­зна­че­н­ня цьо­го тер­мі­на й з’ясо­ву­є­мо, що там йо­го не­має. А під «фі­нан­со­во-го­спо­дар­ськи­ми опе­ра­ці­я­ми» ма­є­ться на ува­зі «ді­яль­ність, яка зу­мов­лює змі­ни у фі­нан­со­во­му ста­ні, акти­вах та па­си­вах під­при­єм­ства». Тоб­то ко­ли ви ку­пи­ли зем­лю або ви­пла­ти­ли зар­пла­ту, то це опе­ра­ція, а ко­ли у вас про­сто є зем­ля, на­йма­ні пра­ців­ни­ки чи май­бу­тній уро­жай, то, ви­ба­чай­те, до фі­нан­со­во-го­спо­дар­ських опе­ра­цій це не має жо­дно­го від­но­ше­н­ня. «Ви­чер­пним пе­ре­лі­ком» та­ке не пе­ред­ба­че­но, от­же, ви­мо­га ДФС — по­за за­ко­ном.

Пай і ді­лян­ка — це дві ве­ли­кі рі­зни­ці

При­на­гі­дно за­зна­чи­мо де­кіль­ка ін­ших «ре­зо­нан­сних» ка­зу­сів. Зокре­ма, з’ясу­є­мо, що від­бу­ва­є­ться з нор­ма­тив­ною гро­шо­вою оцін­кою зем­лі. Як свід­чить і те­о­рія оцін­ки май­на, і чин­не за­ко­но­дав­ство, по­ня­т­тя нор­ма­тив­ної гро­шо­вої оцін­ки зем­лі сто­су­є­ться ви­клю­чно зем­лі як фі­зи­чної зе­мель­ної ді­лян­ки й аж ні­як не сто­су­є­ться та­ко­го об’єкта, як зе­мель­на час­тка (пай). От­же, на ви­пла­ту орен­дної пла­ти на паї не по­ши­рю­є­ться ані ін­де­кса­ція, ані гра­ни­чні роз­мі­ри орен­дної пла­ти, ані ін­ші нор­ма­ти­ви, вста­нов­ле­ні для пла­ти за орен­ду зе­мель­них ді­ля­нок. Від­так, і в еко­но­мі­чно­му, і в за­ко­но­дав­чо­му сен­сі пай є ви­клю­чно пер­спе­ктив­ним і ви­клю­чно по­ту­жним об’єктом…

Ка­жу­чи про по­тре­би сіль­го­спви­ро­бни­ка, важ­ко обі­йти ува­гою та­ке го­стре пи­та­н­ня, як роз­мір став­ки кре­ди­ту­ва­н­ня. Від­кри­ва­є­мо По­ло­же­н­ня про про­цен­тну по­лі­ти­ку НБУ і ба­чи­мо, що слав­но­зві­сний де­фі­цит бю­дже­ту й ін­фля­ція аж ні­як не єди­ні чин­ни­ки, що впли­ва­ють на вста­нов­ле­н­ня облі­ко­вої став­ки НБУ. Тут та­кож ма­ють бу­ти вра­хо­ва­ни­ми ще й та­кі скла­до­ві, як рен­та­бель­ність основ­них га­лу­зей еко­но­мі­ки та від­со­тко­ві став­ки ре­фі­нан­су­ва­н­ня, які ви­ко­ри­сто­ву­ю­ться цен­траль­ни­ми бан­ка­ми кра­їн, що ма­ють ті­сні тор­го­вель­но-еко­но­мі­чні зв’яз­ки з Укра­ї­ною. На від­мі­ну від де­фі­ци­ту та ін­фля­ції про ці по­зи­ції не йде­ться ні по ра­діо, ні по те­ле­ба­чен­ню.

Бан­кі­ри ка­жуть, що рен­та­бель­ність сіль­сько­го го­спо­да­рю­ва­н­ня в агро­хол­дин­гів і в тра­ди­цій­них го­спо­дарств ко­ли­ва­є­ться десь в ді­а­па­зо­ні 40–60%. Тож при­на­гі­дно з’ясо­ву­є­ться, що на від­мі­ну від ін­ших га­лу­зей еко­но­мі­ки Укра­ї­ни агра­рі­ям скар­жи­ти­ся не­має на що. Хі­ба що вар­то зва­жи­ти на те, що ста­ном на 6 трав­ня 2016 ро­ку у Єв­ро­зо­ні став­ка цен­траль­них бан­ків бу­ла 0%, у Швеції, Швей­ца­рії та Япо­нії вза­га­лі ся­га­ла не­ве­ли­ких від’єм­них зна­чень, а най­біль­ша — 2,25% — спо­сте­рі­га­ла­ся в Но­вій Зе­лан­дії. До­бре бу­ло б, як­би в НБУ чи­та­ли ува­жні­ше вла­сні за­са­дни­чі до­ку­мен­ти…

Про ВВП і роз­мір на­ціо­наль­но­го ба­гат­ства

Як на рів­ні ко­жно­го під­при­єм­ства існу­ють по­то­чні обі­го­ві ко­шти та дов­го­три­ва­лі акти­ви, так са­мо швид­кі й по­віль­ні скла­до­ві є й у на­ціо­наль­ної еко­но­мі­ки. Всі зна­ють, що та­ке ВВП — це «ва­ло­вий вну­трі­шній про­дукт», вар­тість то­ва­рів іпо­слуг, ви­го­тов­ле­них в ме­жах на­ціо­наль­ної еко­но­мі­ки для кін­це­во­го спо­жи­ва­н­ня. А чи всім ві­до­мий та­кий по­ка­зник, як «роз­мір на­ціо­наль­но­го ба­гат­ства» — су­ку­пна вар­тість акти­вів на­ціо­наль­ної еко­но­мі­ки? Мо­же, про ньо­го не йде­ться, бо в нас пов­ний про­вал із дов­го­стро­ко­вим кре­ди­ту­ва­н­ням, ін­ве­сти­ці­я­ми й те­хно­ло­гі­чним роз­ви­тком? Про цю фун­да­мен­таль­ну ма­кро­еко­но­мі­чну скла­до­ву на­чеб­то за­бу­ли, а тим ча­сом са­ме ці акти­ви роз­кра­да­ють про­тя­гом десятиліть. То, мо­же, та­ки час уже звер­ну­ти ува­гу на еко­но­мі­чну на­у­ку, па­но­ве? Во­на до­по­мо­же по­ба­чи­ти суть і зро­зу­мі­ти, як най­кра­ще ско­ри­ста­ти­ся тим, що ма­є­мо. І в за­ко­ні, і в ре­аль­но­му жит­ті.

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.