Зер­но­ро­би, з Но­вим ро­ком! Мар­ке­тин­го­вим

У 2015/16 мар­ке­тин­го­во­му се­зо­ні Укра­ї­на вко­тре під­ко­ря­ла но­ві аграр­ні ви­со­ти. Про­те якою ці­ною й не­зва­жа­ю­чи на що до­ся­гну­то про­гре­су?

AgroMarket - - ГОЛОВНА СТОРІНКА - Ан­дрій ДРУЗЯКА, екс­перт

У 2015/16 мар­ке­тин­го­во­му се­зо­ні Укра­ї­на вко­тре під­ко­ря­ла но­ві аграр­ні ви­со­ти. Тіль­ки вду­май­мо­ся: за по­ка­зни­ка­ми екс­пор­ту зер­на ми вже впри­тул на­бли­зи­ли­ся до 40 млн тонн. А ще зов­сім не­дав­но та­кий об­сяг ва­ло­во­го збо­ру вва­жав­ся ре­кор­дним. Ре­зуль­та­ти не мо­жуть не ра­ду­ва­ти, але якою ці­ною й не­зва­жа­ю­чи на що до­ся­гну­то про­гре­су? Сво­ї­ми мір­ку­ва­н­ня­ми ді­ли­ться екс­перт рин­ку Ан­дрій ДРУЗЯКА.

За­ко­но­дав­ство: «з ніг на го­ло­ву»

Змі­ни, вне­се­ні в По­да­тко­вий ко­декс Укра­ї­ни на до­го­ду МВФ за ти­ждень до Но­во­го ро­ку, ра­ди­каль­но транс­фор­му­ва­ли си­сте­му опо­да­тку­ва­н­ня cіль­го­спви­ро­бни­ків. Про це вже на­пи­са­но та пе­ре­го­во­ре­но, як і про те, що бю­дже­тну під­трим­ку га­лу­зі у 2016-му зни­зи­ли ма­ло не на тре­ти­ну, до 1,5 млрд грн (екві­ва­лент 60 млн дол.). Для по­рів­ня­н­ня за­ува­жи­мо, що в Ар­ген­ти­ні (а во­на пер­ма­нен­тно пе­ре­жи­ває кри­зи, де­фол­ти, гі­пе­рін­фля­цію) сіль­го­спви­ро­бни­ки цьо­го­річ отри­ма­ють від дер­жа­ви 58 млрд дол. — май­же в ти­ся­чу (!) ра­зів біль­ше, ніж на­ші. У сві­то­вій аграр­ній еко­но­мі­ці, як ві­до­мо, ли­ше Укра­ї­на й Ар­ген­ти­на до 2015-го на­пов­ню­ва­ли свої держ­бю­дже­ти зав­дя­ки АПК. Те­пер це ро­би­мо тіль­ки ми. За­га­лом

над­хо­дже­н­ня до укра­їн­ської ка­зни від агро­бі­зне­су що­ро­ку ся­га­ють до 40 млрд грн. Тим ча­сом у всьо­му сві­ті сіль­ське го­спо­дар­ство отри­мує держ­під­трим­ку. Ска­жі­мо, у ЄС її об­ся­ги ста­нов­лять що­ро­ку май­же 60 млрд єв­ро, або близь­ко 526 єв­ро/га (в нас — при­бли­зно 20–30 єв­ро/га, та ще й під ве­ли­ким пи­та­н­ням). То чи йде­ться про рів­ні мо­жли­во­сті для кон­ку­рен­ції?

Усе це — на фо­ні па­ді­н­ня цін на сві­то­вих си­ро­вин­них рин­ках, зокре­ма й на аграр­них, і за зна­чно­го збіль­ше­н­ня ви­трат на ви­ро­бни­цтво сіль­госп­про­ду­кції в Укра­ї­ні (утри­чі за ми­ну­лих два ро­ки) й фа­кти­чно не­до­сту­пно­го фі­нан­су­ва­н­ня! Ну і як не зга­да­ти про на­мір при­ва­ти­зу­ва­ти під­при­єм­ства АПК, зокре­ма стра­те­гі­чні — Укр­спирт, ДПЗКУ, ПАТ «Аграр­ний фонд», а та­кож чи­ма­ло мен­ших і зов­сім ма­лень­ких — за­га­лом 374 об’єкти по всій кра­ї­ні. У най­ко­ро­тші тер­мі­ни з’явив­ся від­по­від­ний про­ект за­ко­ну. Утім, як з’ясу­ва­ло­ся, 116 із за­про­по­но­ва­них під­при­ємств уже лі­кві­до­ва­но, 78 — ре­ор­га­ні­зо­ва­но, а 180 — не від­по­від­а­ють кри­те­рі­ям, що ви­зна­че­ні стат­тею 5 За­ко­ну Укра­ї­ни «Про при­ва­ти­за­цію дер­жав­но­го май­на». І на­віть це ще не все...

Як ка­зав по­над сто­лі­т­тя то­му Марк Твен, «ку­пуй­те зем­лю — її біль­ше не ви­ро­бля­ють!» Із тих ча­сів ма­ло що змі­ни­ло­ся. А в Укра­ї­ні на­віть не по­чи­на­ло змі­ню­ва­ти­ся. Очі­ку­ва­ні зе­мель­ні ре­фор­ми й від­кри­т­тя зе­мель­но­го рин­ку очі­ку­ва­но пе­ре­но­ся­ться на 2017 рік. Та ще й із ма­гі­чним чи­слом 100. Са­ме стіль­ки за­ко­но­дав­чих актів і підза­кон­них нор­ма­ти­вів по­трі­бно ухва­ли­ти, узго­ди­ти, під­пи­са­ти. До­по­ки ж про­по­ну­є­ться про­да­ва­ти, пе­ре­да­ва­ти в за­ста­ву, від­чу­жу­ва­ти са­ме «пра­во на орен­ду» зе­мель сіль­госп­при­зна­че­н­ня. Ну а по­тім, пев­не, про­да­ва­ти­ме­мо «пра­во на зер­но», а екс­пор­ту­ва­ти­ме­мо й спо­жи­ва­ти­ме­мо «пра­во по­їсти». Та­кий со­бі су­ро­гат за­мість ори­гі­на­лу...

По­тен­цій­но від та­ких за­ко­но­дав­чих іні­ці­а­тив мо­жуть ви­гра­ти тіль­ки трей­де­ри, ко­трим від­но­ви­ли пра­во на по­вер­не­н­ня ПДВ у ра­зі екс­пор­ту всі­єї сіль­госп­про­ду­кції з 1 сі­чня 2016 ро­ку. Про­те це ли­ше по­тен­цій­но. Та ще й пра­во трей­де­ра, а не обов’язок дер­жа­ви. Як мо­ви­ться, «від­чуй­те рі­зни­цю» — у пер­шій, дру­гій, тре­тій чер­зі, з но­мер­ка­ми на до­ло­нях у цій чер­зі. І від­чу­т­тям не­мо­жли­во­сті по­вер­ну­ти час… і ПДВ.

Усе на продаж…

Фан­та­сти­чний ре­зуль­тат —

екс­порт зернових з Укра­ї­ни у 2015/16 МР до­ся­гнув фа­кти­чно

39 млн тонн. І це — за 61 млн тонн ва­ло­во­го збо­ру (тре­тій в на­шій но­ві­тній істо­рії вро­жай). Бу­ло по­би­то рекорд 2014/15 МР —

35,4 млн тонн за ва­ло­во­го збо­ру 64 млн тонн. І ко­ли най­ближ­чим ча­сом Укра­ї­ні вда­сться хо­ча б по­вто­ри­ти по­ді­бне екс­порт­не до­ся­гне­н­ня — по­ки що не­ві­до­мо.

На по­ча­тку мар­ке­тин­го­во­го ро­ку бу­ло кіль­ка обе­ре­жних про­гно­зів що­до екс­пор­ту зернових. По-пер­ше, що він у 2015/16 МР зни­зи­ться що­най­мен­ше на 11% і ста­но­ви­ти­ме ма­кси­мум 31,5 млн тонн. Це за­га­лом теж не­по­га­ний по­ка­зник. Утім, пе­ред­ба­ча­ло­ся, що екс­порт мав тро­хи про­сі­сти че­рез змен­ше­н­ня ва­ло­во­го збо­ру ку­ку­ру­дзи. Її не­вро­жай (а ми зви­кли, що ца­ри­ця по­лів рік у рік б’є ре­кор­ди) був зу­мов­ле­ний не­зви­чною за­су­хою в ба­га­тьох обла­стях кра­ї­ни. Ді­йшло до то­го, що в зо­ні По­ліс­ся й пів­ні­чної Укра­ї­ни вро­жай­ність бу­ла в ра­зи ви­щою, ніж у чор­но­зем­них ра­йо­нах цен­тра. Ко­ли та­ке ра­ні­ше тра­пля­ло­ся? Від­так, бу­ли про­гно­зи про те, що екс­порт пше­ни­ці з Укра­ї­ни у 2015/16 МР мо­же пе­ре­ва­жи­ти екс­порт ку­ку­ру­дзи. Впер­ше за остан­ні 5 ро­ків. Про це йшло­ся і в Ме­мо­ран­ду­мі, під­пи­са­но­му то­рік у ли­сто­па­ді Мі­нАПіП із екс­пор­те­ра­ми зер­на (від­по­від­но до ньо­го, у 2015/16 МР екс­порт пше­ни­ці очі­ку­ва­ли на рів­ні 16,6 млн тонн, а ку­ку­ру­дзи — 16 млн тонн). На­ра­зі ж про­гно­зи де­що ро­зі­йшли­ся з ре­аль­ни­ми да­ни­ми: об­ся­ги екс­пор­ту ку­ку­ру­дзи, хоч і не на­ба­га­то, але все ж пе­ре­ви­щи­ли об­сяг екс­пор­ту пше­ни­ці. І це не­зва­жа­ю­чи на те, що екс­порт пше­ни­ці з Укра­ї­ни — (про­ти зви­чних 10–11 млн тонн) — ще один рекорд 2015/16 МР. Рік у рік ро­сте й екс­порт пше­ни­чно­го бо­ро­шна. У 2015/16 МР він пе­ре­ви­щив 330 тис. тонн. Знову рекорд й одно­ча­сно на­дія, що про­грес три­ва­ти­ме й на­да­лі.

Як ба­чи­мо з та­бли­ці, ви­вез­ти та­ку ве­ли­ку кіль­кість зернових за по­мір­но­го, як для ми­ну­лих ро­ків, уро­жаю змо­гли пе­ре­д­усім зав­дя­ки змен­шен­ню пе­ре­хі­дних за­ли­шків на кі­нець МР, до то­го ж уже в ра­зи. В ра­зі при­ро­дних ка­та­клі­змів, не дай Бо­же, до­ве­де­ться за­тя­гу­ва­ти па­ски й змен­шу­ва­ти екс­порт. А це яв­но по­ру­шить зви­чний уклад ро­бо­ти трей­де­рів.

Се­зо­ну 2015/2016 бу­ла вла­сти­ва ви­со­ка ди­на­мі­ка екс­пор­ту — по­мі­ся­чний екс­порт пше­ни­ці сім ра­зів (а ку­ку­ру­дзи дві­чі) був сут­тє­во ви­щим за ана­ло­гі­чні пе­рі­о­ди всіх по­пе­ре­дніх мар­ке­тин­го­вих ро­ків. Ви­ве­зли все по ма­кси­му­му, під­мі­та­ю­чи ко­мо­ри та скла­ди, за­чи­ща­ю­чи до ме­та­лу й бе­то­ну еле­ва­то­ри. Та­ка тен­ден­ція, ймо­вір­но, збе­ре­же­ться й на­да­лі. Що­прав­да, це вже мо­же бу­ти кри­ти­чно, при­чо­му най­ближ­чим ча­сом.

То як бу­ти з по­ло­же­н­ня­ми За­ко­ну Укра­ї­ни «Про під­трим­ку сіль­сько­го го­спо­дар­ства Украї- ни» що­до фор­му­ва­н­ня дер­жав­но­го ін­тер­вен­цій­но­го фон­ду для про­до­воль­чої без­пе­ки, який має за­без­пе­чи­ти Аграр­ний фонд? До ре­чі, ве­ли­ке пи­та­н­ня, який са­ме, бо їх у дер­жа­ві аж два. Втім, та­ких цифр у ба­лан­сах, на­при­клад, на пше­ни­цю не­має й близь­ко, тим ча­сом об­сяг зга­да­но­го ін­тер­вен­цій­но­го фон­ду не мо­же бу­ти мен­шим за 20% об­ся­гу рі­чно­го вну­трі­шньо­го спо­жи­ва­н­ня пше­ни­ці за по­пе­ре­дній мар­ке­тин­го­вий пе­рі­од. Це за за­ко­ном.

Сла­бо ві­ри­ться, що в по­то­чних пе­ре­хі­дних за­ли­шках пше­ни­ці на кі­нець МР — 2,5 млн тонн — вра- хо­ва­но за­кон­ні для про­до­воль­чої без­пе­ки 740 тис. тонн пше­ни­ці Аграр­но­го фон­ду. А це при­бли­зно тре­ти­на пе­ре­хі­дних за­ли­шків.

Що ж до ку­ку­ру­дзи, то пі­сля най­ниж­чо­го за остан­ні п’ять ро­ків уро­жаю її ви­ве­зли на екс­порт біль­ше, ніж мо­гли, але мен­ше, ніж хо­ті­ли.

Ек­спор­те­ри фа­кти­чно обну­ли­ли пе­ре­хі­дні за­ли­шки на кі­нець МР. А ті за­ли­шки, що «на па­пе­рі», важ­ко на­зва­ти ку­ку­ру­дзою — че­рез якість, чи то пак, її від­су­тність (зва­жа­ю­чи на кри­хкість зер­на, на­вряд чи мо­же йти­ся про три­ва­ле збе­рі­га­н­ня).

Ячмінь дав­но пе­ре­став бу­ти основ­ною екс­порт­ною куль­ту­рою для кра­ї­ни, але по­ки що не став і ні­ше­вою, як жи­то, на­при- клад. Остан­нім ча­сом ми ви­ро­бля­є­мо ячме­ню стіль­ки, скіль­ки ще в пе­рі­од 2004–2009 рр. екс­пор­ту­ва­ли — 7–8 млн тонн що­ро­ку. Збіль­ше­н­ня ва­ло­вих уро­жа­їв ці­єї куль­ту­ри най­ближ­чим ча­сом не очі­ку­є­ться, а що­рі­чний екс­порт ста­бі­лі­зу­вав­ся на рів­ні 3–4 млн тонн, що до­зво­ляє Укра­ї­ні й да­лі бу­ти тре­тім-че­твер­тим тор­гов­цем ячме­нем у сві­ті.

Тра­ди­цій­но май­же по­ло­ви­ну на­шо­го екс­пор­ту ку­пує Са­у­дів­ська Ара­вія. На­то­мість в гео­гра­фії екс­пор­ту ячме­ню за мар­ке­тин­го­вий рік ста­ли­ся не­спо­ді­ва­ні й при­єм­ні змі­ни. Дру­га по­зи­ція в Ки­таю, ко­трий збіль­шив ім­порт укра­їн­сько­го ячме­ню май­же втри­чі. Пра­кти­чно у шість ра­зів біль­ше ячме­ню ку­пи­ла Япо­нія, за­мі­стив­ши укра­їн­ським зер­ном по­ста­ча­н­ня з Ав­стра­лії та Ка­на­ди. Чи був цей тренд си­ту­а­тив­ним? Чи роз­ши­рю­ва­ти­ме­ться на­да­лі для укра­їн­сько­го агро­екс­пор­ту там­те­шній ри­нок, по­ка­же новий се­зон. Іспа­нія теж у п’ятір­ці най­біль­ших ім­пор­те­рів укра­їн­сько­го ячме­ню. Хо­ча цей ре­зуль­тат по­ки що ду­же скром­ний — мен­ше ніж 200 тис. тонн, але, вра­хо­ву­ю­чи не­ви­бра­ну без­ми­тну кво­ту за по­ста­ча­н­ня у кра­ї­ни ЄС (на кі­нець МР ви­ко­ри­ста­но тро­хи біль­ше ніж 6% кво­ти), єв­ро­пей­ський на­пря­мок екс­пор­ту ячме­ню теж має по­тен­ці­ал.

Най­біль­шим ім­пор­те­ром укра­їн­ської пше­ни­ці у 2015/2016 МР став Та­ї­ланд, тим са­мим під­твер­див­ши за­ці­кав­ле­ність ре­гіо­ну АТР в на­шо­му зер­ні та на­мі­рі збіль­шу­ва­ти по­ста­ча­н­ня пше­ни­ці й ку­ку­ру­дзи з Укра­ї­ни. При­єм­на не­спо­ді­ван­ка 2015/16 МР — Ін­дія. Во­на упер­ше за 16 ро­ків ви­йшла на ри­нок для ку­пів­лі ку­ку­ру­дзи й ім­пор­ту­ва­ла з Укра­ї­ни весь не­об­хі­дний об­сяг — 250 тис. тонн. На­то­мість Ки­тай мо­же втра­ти­ти свій ста­тус ве­ли­ко­го пре­мі­аль­но­го по­ку­пця. Пов’яза­но це зі змі­ною еко­но­мі­чної по­лі­ти­ки КНР в аграр­ній сфе­рі: роз­про­даж держ­ре­зер­ву і нав­ми­сне зни­же­н­ня за­па­сів зернових, змен­ше­н­ня вну­трі­шніх за­ку­пі­вель­них цін, де­та­лі­за­ція ба­лан­су сіль­госп­про­ду­кції й ре­гу­лю­ва­н­ня її ім­пор­ту. Оскіль­ки мо­жли­вість по­ста­ча­ти ку­ку­ру­дзу в Ки­тай ма­ють близь­ко 50 ві­тчи­зня­них ком­па­ній, це під­ви­щи­ло між ни­ми кон­ку­рен­цію й по­зна­чи­ло­ся на змен­шен­ні мар­жі.

Ви­кли­ки но­во­го се­зо­ну

По­ча­тко­ві умо­ви ба­га­то в чому на­га­ду­ють мар­ке­тин­го­вий рік, що за­вер­шив­ся: па­ді­н­ня си­ро­вин­них і су­мі­жних рин­ків, бір­жо­вих ко­ти­ру­вань, пев­не на­пру­же­н­ня на фі­нан­со­вих рин­ках, осо­бли­во пі­сля ого­ло­ше­н­ня ре­зуль­та­тів ре­фе­рен­ду­му в Бри­та­нії що­до на­мі­рів ви­йти із єв­ро­зо­ни, ней­траль­ний звіт USDA на­пе­ре­до­дні. Опти­мі­зму не до­дає си­ту­а­ція з грив­нею. Крім то­го, зни­же­но по­сів­ні пло­щі за ра­ху­нок ози­мих, які не вда­ло­ся від­но­ви­ти ярим кли­ном. На­то­мість витрати на ви­ро­бни­цтво зернових зросли. Отож ва­ло­вий уро­жай про­гно­зу­є­ться на рів­ні 57 млн тонн, що від­чу­тно ниж­че за по­ка­зни­ки остан­ніх ро­ків («за 60»). Від­по­від­но, екс­порт по­ки що оці­ню­є­мо в 32 млн тонн зернових. Зві­сно, це ли­ше по­ча­тко­вий про­гноз. То­рік про­гно­зу­ва­ли «близь­ко 35 млн тонн зернових», але по­тім кіль­ка ра­зів упро­довж се­зо­ну до­во­ди­ло­ся бра­ти ра­хів­ни­ці та каль­ку­ля­то­ри й ра­ді­сно під­ви­щу­ва­ти оцін­ку екс­пор­ту.

Пев­ні на­дії на збіль­ше­н­ня ва­ло­во­го збо­ру дає по­го­да. Пі­сля ря­сних до­щів на­ста­ла спе­ко­тна по­ра в очі­ку­ван­ні ін­шої спе­ки — зби­ра­н­ня врожаю. До­ки по­го­да йде на ко­ристь усім агро­куль­ту­рам — від ран­ніх до пі­зніх. Зби­ра­н­ня ячме­ню, що роз­по­ча­ло­ся на пів­дні, вже за­кла­дає пев­ний опти­мізм — уже ни­ні із цен­тне­ра в се­ре­дньо­му вда­є­ться зби­ра­ти до 40 ц, а ча­сом на­віть біль­ше. Зро­зумі­ло, що із про­су­ва­н­ням зби­раль­ної кам­па­нії на пів­ніч се­ре­дній по­ка­зник уро­жай­но­сті мо­же сут­тє­во по­ни­зи­ти­ся. Ячмінь «тра­ди­цій­но» бу­де екс­пор­то­ва­ний в об­ся­гах по­над 3–3,2 млн тонн, але не ви­ще як 4 млн тонн (в ме­жах на­яв­них про­по­зи­цій).

Пше­ни­ця по­вер­не­ться до сво­го екс­порт­но­го рів­ня — між 10 і ма­кси­мум 11 млн тонн. На рин­ку є про­гно­зи, що зна­чна ча­сти­на но­во­го врожаю бу­де фу­ра­жної яко­сті. Від­по­від­но, фу­раж ста­но­ви­ти­ме сут­тє­ву час­тку в за­галь­но­му екс­пор­ті пше­ни­ці.

Укра­ї­на, на жаль, «тра­ди­цій­но» екс­пор­тує пше­ни­цю низь­кої й се­ре­дньої яко­сті. Тут ми по­ки що (спо­ді­ва­є­мо­ся, що «по­ки що») не кон­ку­рен­ти пше­ни­ці HiPro (бі­лок ви­щий за 13,5%), яку по­ста­чає Ка­зах­стан, і пше­ни­ці ста­біль­ної яко­сті з біл­ком по­над 12,5%, яку по­ста­ча­ють ро­сій­ські ек­спор­те­ри.

Ку­ку­ру­дза не до­ся­гне ре­кор­дів екс­пор­ту ми­ну­лих ро­ків. Про­гноз у 17,5 млн тонн екс­пор­ту не на­ба­га­то ви­щий за се­зон 2015/16. По­сів­ні пло­щі за се­зон збіль­ши­ли­ся всьо­го на 100–200 тис. га. А за­га­лом про­тя­гом трьох ми­ну­лих ро­ків так і не до­ся­гнув­ши 5 млн га по­сі­вів, «ца­ри­ця по­лів» ско­ти­ла­ся до 4 млн га, по­сту­па­ю­чись пло­ща­ми, що звіль­ни­ли­ся, пе­ре­д­усім під сою, со­ня­шник, а в остан­ній час під ні­ше­ві зер­но­ві й те­хні­чні куль­ту­ри.

Ко­ли за­ги­ну­ли чи не зі­йшли по­сі­ви ози­мих, чи­ма­ло агра­рі­їв на за­пи­та­н­ня, чим пе­ре­сі­ва­ти­муть на­ве­сні, упев­не­но зга­ду­ва­ли сою й со­ня­шник. Ку­ку­ру­дзу на пе­ре­сів май­же ні­хто не на­звав. На­ста­ло роз­ча­ру­ва­н­ня в її до­хі­дно­сті — від­вер­то ка­жу­чи, ду­же ви­со­ку до­хі­дність ку­ку­ру­дза по­ка­зу­ва­ла ли­ше два пер­ших се­зо­ни ма­со­во­го ви­ро­бни­цтва, а на­сі­н­ня со­ня­шни­ку й кіль­ка ро­ків по­спіль соя — ста­біль­но при­бу­тко­ві.

З по­зи­ції збе­ре­же­н­ня до збо­ру врожаю, соя — ду­же пра­кти­чна куль­ту­ра. Во­на утри­мує лі­дер­ські по­зи­ції за ди­на­мі­кою ви­ро­бни­цтва в Укра­ї­ні, й, від­по­від­но, спо­жи­ва­н­ня (то­чні­ше, пе­ре­роб­ки та спо­жи­ва­н­ня со­є­во­го ком­пле­ксу). По­ту­жно­сті з пе­ре­роб­ки сої на олію та шрот зро­ста­ють па­ра­лель­но зі збіль­ше­н­ням ва­ло­вих збо­рів уро­жаю. Про­ду­кція ду­же по­пу­ляр­на на сві­то­во­му рин­ку.

Су­дя­чи з усьо­го, по­сів­ні пло­щі під сою на­да­лі зро­ста­ти­муть, а за­га­лом із за­сто­су­ва­н­ням но­ві­тніх агро­те­хно­ло­гій зро­ста­ти­ме вро­жай­ність і ва­ло­вий збір сої в Укра­ї­ні. Очі­ку­є­ться зро­ста­н­ня ін­ве­сти­цій у пе­ре­роб­ку сої й збіль­ше­н­ня екс­пор­ту про­ду­ктів со­є­во­го ком­пле­ксу. У куль­ту­ри є ве­ли­кий по­тен­ці­ал вну­трі­шньо­го спо­жи­ва­н­ня й екс­пор­ту.

Ще один ці­ка­вий тренд но­во­го се­зо­ну — ви­ро­щу­ва­н­ня й ре­а­лі­за­ція так зва­них ні­ше­вих куль­тур.

Зро­ста­ють пло­щі й ва­ло­ві збо­ри гре­чки, го­ро­ху, ква­со­лі, со­че­ви­ці. Осо­бли­во ви­ді­ли­мо збіль­ше­н­ня ви­ро­бни­цтва сор­го з при­ці­лом на по­ста­ча­н­ня в Ки­тай (най­по­ту­жні­ший ім­пор­тер сор­го у сві­ті).

За оцін­ка­ми екс­пер­тів, у 2015/16 МР за ви­трат на ви­ро­щу­ва­н­ня ну­ту в об­ся­зі 9500 грн/га, до­хі­дність ста­но­ви­ти­ме близь­ко 10 300 грн/га. Для ква­со­лі — від­по­від­но, 10 500 і 18 000, для со­че­ви­ці — 9000 й 18300 грн/га. Які куль­ту­ри по­то­чно­го се­зо­ну да­дуть та­кі по­ка­зни­ки до­хі­дно­сті? Ну, хі­ба що со­ня­шник. Ва­ло­вий збір, за про­гно­за­ми USDA, 13 млн тонн на­сі­н­ня со­ня­шни­ку, оцін­ки ві­тчи­зня­них екс­пер­тів по­ки що в ді­а­па­зо­ні 11,75–12,25 млн тонн, із ве­ли­кою імо­вір­ні­стю зро­ста­н­ня до… 14 млн тонн. Вла­сне, чому б і ні?

Що ж до цін, то це пи­та­н­ня — з роз­ря­ду га­да­н­ня на ка­во­вій гу­щі. Зро­зумі­ло, що осо­бли­во­го їх зро­ста­н­ня на­вряд чи вар­то че­ка­ти. Втім, нам не зви­ка­ти. Вже три ро­ки на си­ро­вин­них рин­ках низ­хі­дний тренд. Ін­ше пи­та­н­ня, ко­го чи що зви­ну­ва­чу­ва­ти­ме­мо: на­фту, газ, чи…?

Не­хай там як, усім зер­но­ро­бам зи­чу ба­лан­су. І не ли­ше між ге­кта­ра­ми й тон­на­ми, а й грив­ня­ми та до­ла­ра­ми! З Но­вим ро­ком, зер­но­ро­би!

Ан­дрій ДРУЗЯКА, екс­перт

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.