ЧИ МОЖНА СКЕРУВАТИ ГРОШОВИЙ ПОТІК І СПРОГНОЗУВАТИ СВОЇ НАД­ХО­ДЖЕ­Н­НЯ

Успі­шні під­при­єм­ці про­гно­зу­ють свої витрати й над­хо­дже­н­ня на­віть по­де­ка­дно та по­ти­жне­во

AgroMarket - - ГОЛОВНА СТОРІНКА -

Cхо­же, сіль­ське го­спо­дар­ство й агро­бі­знес — це та­ки й справ­ді «дві ве­ли­кі рі­зни­ці». Бо го­спо­да­рю­ва­ти можна і в те­щі на да­чі, а під­при­єм­ни­цька ді­яль­ність пе­ред­ба­чає отри­ма­н­ня ПРИБУТКУ. І це не про­сто ци­фри в ста­ти­сти­чно­му зві­ті, який фор­му­є­ться десь в «не­зві­да­них гли­би­нах» бух­гал­те­рії, а кон­кре­тна су­ма гро­шей. Аби скерувати грошовий потік в по­трі­бне ру­сло, са­мо­го ли­ше при­ро­дно­го хи­сту не­до­ста­тньо. Втім, здо­бу­ти ці на­ви­чки мо­же ко­жен ке­рів­ник.

Гро­ші бу­ли, є й бу­дуть го­лов­ним ру­ші­єм розвитку еко­но­мі­ки — чи то гло­баль­ної, чи ло­каль­ної. Під час аграр­но­го ви­ро­бни­чо­го про­це­су во­ни мо­жуть на­бу­ва­ти рі­зної фор­ми (су­тність)із бан­ків­сько­го ра­хун­ка транс­фор­му­ю­ться в ре­сур­си для ви­ро­бни­цтва, а зго­дом у не­за­вер­ше­не ви­ро­бни­цтво, да­лі — в зі­бра­ний уро­жай (го­то­ву про­ду­кцію), а ко­ли йо­го про­да­дуть, знову ста­нуть су­мою на ра­хун­ку. Цей про­цес можна бу­ло б сим­во­лі­чно на­зва­ти «кру­го­обі­гом гро­шей в агро­бі­зне­сі».

Ро­зу­мі­н­ня цьо­го про­це­су, а та­кож на­ви­чки з ке­ру­ва­н­ня гро­шо­вим по­то­ком мо­жуть ста­ти за­по­ру­кою успі­шно­го бі­зне­су.

З то­чні­стю «до нав­па­ки»

Вла­сник бі­зне­су, найня­тий ке­рів­ник або ме­не­джер, та й уза­га­лі про­ста лю­ди­на, яка ро­зу­мі­є­ться на ке­ру­ван­ні гро­шо­ви­ми по­то­ка­ми, має та­кі пе­ре­ва­ги:

• мо­жли­вість про­гно­зу­ва­н­ня ви­трат та їх ре­гу­лю­ва­н­ня — за­для над­хо­дже­н­ня ко­штів у кон­кре­тний час;

• ви­зна­че­н­ня «кри­зо­вих» пе­рі­о­дів, ко­ли тре­ба сто­від­со­тко­во за­без­пе­чи­ти на­яв­ність пев­ної су­ми «на вчо­ра»,

• вча­сна та вда­ла ре­а­лі­за­ція про­ду­кції;

• ро­зу­мі­н­ня об­ся­гів за­лу­че­н­ня до­да­тко­вих ко­штів у ра­зі по­тре­би (не «на око», а під кон­кре­тно ви­зна­че­ну ста­т­тю чи стат­ті);

• під­ви­ще­н­ня ефе­ктив­но­сті ви­ко­ри­ста­н­ня гро­шей;

• по­кра­ще­н­ня яко­сті ви­ро­бни­цтва шля­хом вча­сно­го фі­нан­су­ва­н­ня;

• уни­кне­н­ня про­блем із по­вер­не­н­ням бор­гів, хо­ро­ша кре­ди­тна істо­рія.

Що від­бу­ва­є­ться, ко­ли ми не­хту­є­мо по­тре­бою ке­ру­ва­н­ня гро­шо­ви­ми по­то­ка­ми?

Та, вла­сне, від­бу­ва­є­ться все, що опи­са­но ви­ще, тіль­ки нав­па­ки:

• дис­ба­ланс гро­шей на ра­хун­ку — «то гу­сто, то пу­сто»;

• про­бле­ми з вча­сною спла­тою ра­хун­ків, ро­бо­та в ре­жи­мі «за­че­кай­те тро­хи, я за­раз щось про­дам»;

• не­ро­зу­мі­н­ня кон­кре­тних об­ся­гів за­лу­че­н­ня ко­штів («ну десь при­бли­зно…»);

• мо­жли­ві за­трим­ки з по­га­ше­н­ням кре­ди­ту, до­свід спіл­ку­ва­н­ня з ко­ле­кто­ра­ми;

• ви­со­ка ймо­вір­ність по­яви спір­них пи­тань (су­ди, бан­крут­ства, рей­дер­ство й ін­ше).

На­зви рі­зні — суть одна

Що ж та­ке цей грошовий потік? Як за­пев­няє на­у­ко­ва лі­те­ра­ту­ра, «це су­ку­пність роз­по­ді­ле­них у ча­сі над­хо­джень і ви­да­тків гро­шо­вих ко­штів, які ге­не­рує під­при­єм­ство у про­це­сі го­спо­дар­ської ді­яль­но­сті». Я ж за­ува­жу, що йде­ться са­ме про «жи­ві гро­ші». Ка­те­го­рії на кшталт «амор­ти­за­ції» чи «зне­ці­не­н­ня акти­вів» ми не роз­гля­да­ти­ме­мо, бо ті ко­шти бу­ло ви­тра­че­но ра­ні­ше, мо­жли­во, то­рік або кіль­ка ро­ків то­му.

Ін­стру­мент для ке­ру­ва­н­ня гро­шо­вим по­то­ком, про який сьо­го­дні пі­де мо­ва, — це по­мі­ся­чний про­гноз гро­шо­во­го по­то­ку (він же по­мі­ся­чний про­гноз лі­кві­дно­сті, він же monthly Cash Flow). На­зви рі­зні, але суть одна: про­гно­зу­ва­н­ня ру­ху гро­шо­вих по­то­ків. Чому про­гноз по­мі­ся­чний? За­зви­чай сіль­го­спви­ро­бник пла­нує свою ро­бо­ту на рік (ра­ні­ше бра­ли в роз­ра­ху­нок го­спо­дар­ський рік, те­пер для роз­ра­хун­ків біль­ше ви­ко­ри­сто­ву­ють ка­лен­дар­ний рік), і роз­мір ви­трат по мі­ся­цях до­сить не­рів­но­мір­ний. Ці витрати тре­ба яки­мось чи­ном ком­пен­су­ва­ти, яки­мось чи­ном їх ре­гу­лю­ва­ти, і тіль­ки по­мі­ся­чний про­гноз мо­же да­ти від­по­відь на це за­пи­та­н­ня.

Не можна ска­за­ти, що хтось із го­спо­да­рів уза­га­лі не пла­нує. Що­прав­да, як по­ка­зує пра­кти­ка, пла­ну­ють да­ле­ко не так де­таль­но. За­зви­чай про­цес від­бу­ва­є­ться так: «при­ки­ну­ли» рі­чні витрати й над­хо­дже­н­ня, ви­ра­ху­ва­ли мо­жли­вий ре­зуль­тат — і чу­до­во! А що бу­де в се­ре­ди­ні ро­ку? То вже, як ка­жуть, пи­та­н­ня ри­то­ри­чне. Так не по­вин­но бу­ти! Що біль­ший пе­рі­од про­гно­зу­ва­н­ня, то мен­ше мо­жли­во­стей йо­го пе­ре­ві­ри­ти, від­ко­ри­гу­ва­ти, ней­тра­лі­зу­ва­ти про­бле­ми та ви­кли­ки. Отож під­при­єм­ства, які ма­ють до­сить ви­со­кий рі­вень ор­га­ні­за­ції ви­ро­бни­цтва й облі­ку, гро­шо­ві по­то­ки про­гно­зу­ють не про­сто по­мі­ся­чно, а на­віть по­де­ка­дно та по­ти­жне­во. Про­те це вже, як мо-

ви­ться, ви­щий пі­ло­таж. Однак для по­ча­тку до­ста­тньо ро­би­ти та­кий про­гноз хо­ча б раз на мі­сяць.

Яка ко­ристь від ана­лі­зу?

Пе­ре­д­усім можна отри­ма­ти чи­ма­ло ко­ри­сної ін­фор­ма­ції для ве­де­н­ня бі­зне­су. Зокре­ма, ви­зна­чи­ти:

• яка су­ма по­трі­бна що­мі­ся­ця на про­ве­де­н­ня опе­ра­цій­ної ді­яль­но­сті?

• на які по­тре­би є сенс що­мі­ся­ця ви­ко­ри­сто­ву­ва­ти ці ко­шти?

• про яку ма­кси­маль­ну су­му по­зи­ки та у якому мі­ся­ці мо­же йти­ся в ра­зі бра­ку вла­сних обо­ро­тних ко­штів?

• ко­ли ви­гі­дні­ше про­да­ти го­то­ву про­ду­кцію?

• за який час (у якому мі­ся­ці) бу­де змо­га по­вер­ну­ти по­зи­ку?

• яку за­галь­ну су­му зда­тне зге­не­ру­ва­ти го­спо­дар­ство за про­гно­зний пе­рі­од?

• який за­ли­шок «жи­вих ко­штів» бу­де на ра­хун­ку на­при­кін­ці про­гно­зно­го пе­рі­о­ду?

Як ба­чи­мо, основ­на ма­са за­пи­тань — із тих, що ці­кав­лять не ли­ше са­мо­го ав­то­ра про­гно­зу, а й бу­дья­ко­го кре­ди­то­ра, з яким під­при­є­мець мо­же ма­ти спра­ву (чи то банк, чи по­ста­чаль­ник за то­вар­ним кре­ди­том).

Про­гноз гро­шо­во­го по­то­ку має ви­гляд та­бли­ці, у якій по­мі­ся­чно роз­би­ті основ­ні роз­ді­ли:

1. За­ли­шок гро­шей на по­ча­ток пе­рі­о­ду (в на­шо­му ви­пад­ку на по­ча­ток мі­ся­ця).

2. Гро­шо­ві над­хо­дже­н­ня (ви­ру­чка від про­да­жу про­ду­кції та по­слуг, по­вер­не­н­ня де­бі­тор­ської за­бор­го­ва­но­сті, зов­ні­шні над­хо­дже­н­ня — по­зи­ки, су­ди, ін­ве­сти­ції).

3. Витрати (на опе­ра­цій­ну ді­яль­ність (пов’яза­ні з основ­ним ви­роб- ни­цтвом), на фі­нан­со­ву ді­яль­ність (спла­та від­со­тків бан­ку, по­вер­не­н­ня по­зи­ки), на ін­ве­сти­цій­ну ді­яль­ність (ку­пів­ля но­вої те­хні­ки, лі­зин­го­ві пла­те­жі, ін­ве­сти­ції в ін­ші зов­ні­шні бі­зне­си).

4. Чи­стий грошовий потік (рі­зни­ця між гро­шо­ви­ми над­хо­дже­н­ня­ми та гро­шо­ви­ми ви­тра­та­ми).

5. За­ли­шок гро­шей на кі­нець пе­рі­о­ду (в на­шо­му ви­пад­ку на кі­нець мі­ся­ця).

По­ра­ху­є­мо основ­ні по­ка­зни­ки

Ко­ли ми на­пов­ню­є­мо до­хі­дну або ви­тра­тну ча­сти­ни цьо­го про­гно­зу, то по­ка­зу­є­мо факт спла­ти або над­хо­дже­н­ня са­ме «жи­вих гро­шей». Якщо в нас є до­мов­ле­ність про отри­ма­н­ня то­вар­но­го кре­ди­ту, ска­жі­мо, на ЗЗР або на­сі­н­ня за схе­мою 50:50 (50% су­ми спла­чу­є­ться в бе­ре­зні і 50% у жов­тні), то в про­гно­зі гро­шо­во­го по­то­ку ми від­по­від­но по­ка­же­мо су­му ви­трат, роз­би­ту на дві ча­сти­ни. До то­го ж одна в бе­ре­зні, а дру­га — у жов­тні, тоб­то за фа­ктом спи­са­н­ня гро­шей з ра­хун­ка. Якщо ж ма­є­мо витрати на опла­ту пра­ці, то, від­по­від­но, в про­гно­зі по­ка­зу­є­мо су­ми, які бу­дуть ви­пла­че­ні, ви­хо­дя­чи з пла­но­вих ро­біт на цей са­мий пе­рі­од. Так са­мо обра­хо­ву­ва­ти­ме­мо й по всіх ін­ших ви­тра­тах. А в ра­зі про­да­жу про­ду­кції з від­стро­чкою опла­ти по­ка­зу­ва­ти­ме­мо над­хо­дже­н­ня гро­шей не в то­му мі­ся­ці, ко­ли від­ван­та­жи­ли то­вар, а в то­му, ко­ли фа­кти­чно на­ді­йшли ко­шти. Ось так фор­му­є­ться по­мі­ся­чний про­гноз ру­ху гро­шей, який ма­кси­маль­но то­чно по­ка­же по­тре­би го­спо­дар­ства в «жи­вих гро­шах». Сво­єю чер­гою ця по­тре­ба фор­му­ва­ти­ме план про­да­жу про­ду­кції, зав­дя­ки якій бу­де ней­тра­лі­зо­ва­но де­фі­цит гро­шей на ра­хун­ку на кі­нець ко­жно­го мі­ся­ця.

Ко­ли вла­сних ко­штів і за­ли­шків го­то­вої про­ду­кції на ве­де­н­ня ді­яль­но­сті бу­де не­до­ста­тньо (тоб­то су­ма фа­кти­чних ви­плат на пе­рі­од від по­ча­тку про­гно­зу до пер­шо­го врожаю бу­де біль­ша, ніж вар­тість на­яв­них лі­кві­дних акти­вів — го­тів­ка, го­то­ва про­ду­кція), то­ді най­біль­ше від’єм­не зна­че­н­ня за­ли­шку ко­штів на кі­нець мі­ся­ця (де­фі­цит гро­шей на ра­хун­ку) ви­зна­чить роз­мір не­об­хі­дних за­по­зи­чень. Мі­сяць, у якому ви­ни­кає де­фі­цит гро­шей на ра­хун­ку, ста­не тим ча­сом «Ч», ко­ли до­ве­де­ться по­зи­ча­ти.

Про­ана­лі­зу­вав­ши свій про­гноз гро­шо­во­го по­то­ку, ке­рів­ник ма­ти­ме змо­гу ма­кси­маль­но об’єд­на­ти й стру­кту­ру­ва­ти ви­ро­бни­чу та фі­нан­со­ву ін­фор­ма­цію, спрогнозувати роз­ви­ток сво­го бі­зне­су, змо­же ви­зна­чи­ти йо­го пер­спе­кти­ви та по­тен­ці­ал, а та­кож лег­ко дасть від­по­відь на будь-які за­пи­та­н­ня мо­жли­во­го кре­ди­то­ра. Ва­жли­во пам’ята­ти, що про­гноз цін­ний тіль­ки то­ді, ко­ли він ма­кси­маль­но на­бли­же­ний до ре­а­лій.

Оле­ксандр ВАЩУК, кон­суль­тант про­е­кту IFC «Роз­ви­ток фі­нан­су­ва­н­ня аграр­но­го се­кто­ра у Єв­ро­пі та Цен­траль­ній Азії»

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.