ЯКІ ТЕХНОЛОГІЇ ЗДАТНІ ПРИНЕСТИ НАЙВИЩИЙ ПРИБУТОК

Які технології здатні принести агра­рі­ям найвищий прибуток

AgroMarket - - ГОЛОВНА СТОРІНКА -

Остан­нім ча­сом тіль­ки лі­ни­вий не го­во­рить про акту­аль­ність ви­ро­бни­цтва «зе­ле­ної» енер­гії з від­нов­лю­ва­них дже­рел, осо­бли­во з від­хо­дів сіль­сько­го го­спо­дар­ства. Утім, їх час­тка в біо­енер­ге­ти­чно­му ба­лан­сі й до­сі не­зна­чна. Чому?

Пе­ре­д­усім бра­кує си­стем­но­го зем­ле­ко­ри­сту­ва­н­ня з ін­ди­ві­ду­аль­ним під­хо­дом до ко­жно­го по­ля та ви­зна­че­н­ням час­тки біо­ма­си на ви­ро­бни­цтво енер­гії. Обла­шту­ва­ти агро­хі­мі­чну ла­бо­ра­то­рію під си­лу тіль­ки по­ту­жним ви­ро­бни­кам. Однак на­віть не ко­жен із них ви­ко­ри­сто­вує всі мо­жли­во­сті то­чно­го зем­ле­роб­ства. Не менш ва­жли­вою є про­бле­ма опти­маль­ної ло­гі­сти­ки міль­йо­нів тонн біо­ма­си. Ве­ли­ко­го до­сві­ду в цьо­му пи­тан­ні укра­їн­ські ви­ро­бни­ки ще не на­бу­ли. Втім, ска­жі­мо, агрохолдинг «Астар­та» вже мав на­го­ду тро­хи біль­ше ніж за мі­сяць зі­бра­ти кіль­ка де­ся­тків ти­сяч тонн ре­шток від ви­ро­щу­ва­н­ня ку­ку­ру­дзи на зер­но для по­треб сво­го біо­енер­ге­ти­чно­го ком­пле­ксу (йо­го, до ре­чі, бу­ду­ва­ли у спів­пра­ці з ком­па­ні­єю «Адве­ріо» з Ні­дер­лан­дів), який є дру­гим у сві­ті за по­ту­жні­стю з пе­ре­роб­ки та­кої си­ро­ви­ни. Що­прав­да, су­ча­сна те­хні­ка, яку за­сто­со­ву­ють у сві­ті для та­ких по­треб, пред­став­ле­на і в Укра­ї­ні. Тож чи­ма­ло го­спо­дарств ефе­ктив­но за­сто­со­ву­ють ма­ши­ни для по­дрі­бне­н­ня по­жнив­них ре­шток і фор­му­ва­н­ня вал­ків із на­сту­пним ви­ко­ри­ста­н­ням пре­сів-під­би­ра­чів. Ефе­ктив­ні одно­про­хі­дні системи John Deer, AGCO Challenger, CASE й ін­ші за умо­ви на­яв­но­сті від­по­від­но­го ти­пу транс­мі­сії на ком­бай­ні по­тре­бу­ють ли­ше від­но­сно не­до­ро­го­го до­о­сна­ще­н­ня. Пе­ре­мі­ще­н­ня та скла­ду­ва­н­ня тю­ків для про­гре­сив­но­го го­спо­да­ря теж не ди­ви­на. Про­те на­яв­ність та­кої ви­со­ко­про­ду­ктив­ної те­хні­ки, як, на­при­клад, StingerStacker 6500 й ін­шої, ра­ди­каль­но змі­нює уяв­ле­н­ня про су­ча­сну ло­гі­сти­ку в агро­го­спо­дар­стві, а від­так пе­ред­ба­чає її пе­ре­о­сми­сле­н­ня.

Як за­ро­би­ти на біо­ма­сі

Най­сут­тє­ві­ше пи­та­н­ня у від­нов­лю­валь­ній енер­ге­ти­ці — як від­най­ти шля­хи най­ефе­ктив­ні­шо­го пе­ре­тво­ре­н­ня біо­ма­си на енер­гію, а на­да­лі — у гро­ші. Основ­ні те­хно­ло­гі­чні ком­пле­кси, які за­сто­со­ву­ють для цьо­го, пра­цю­ють на спа­лю­ван­ні си­ро­ви­ни для отри­ма­н­ня те­пло­вої та/або еле­ктри­чної енер­гії, на пі­ро­лі­зних схе­мах із ви­ко­ри­ста­н­ням отри­ма­них га­зо­по­ді­бно­го та рід­ко­го па­лив для ви­ро­бни­цтва еле­ктро­енер­гії та те­пла, на ана­е­ро­бно­му збро­джу­ван­ні з отри­ма­н­ням біо­га­зу та ви­ро­бни­цтвом еле­ктро­енер­гії й те­пла. Чин­ни­ків, що впли­ва­ють на рі­ше­н­ня у ви­бо­рі пев­ної технології, чи­ма­ло. Це пе­ре­д­усім кіль­кість й асор­ти­мент сво­єї си­ро­ви­ни (вра­хо­ву­ю­чи сі­во­змі­ну та пер­спе­кти­ви розвитку го­спо­дар­ства), мо­жли­вість її ку­пів­лі, еко­но­мі­чно об­ґрун­то­ва­на від­стань транс­пор­ту­ва­н­ня, мо­жли­во­сті ути­лі­за­ції те­пла, ін­ве­сти­цій­ний по­тен­ці­ал, пра­виль­ний ви­бір ін­жи­ні­рин­го­вої ком­па­нії то­що.

По­рів­ня­є­мо пе­ре­лі­че­ні технології за основ­ни­ми па­ра­ме­тра­ми. Уя­ві­мо, що нам по­трі­бно най­ефе­ктив­ні­ше пе­ре­ро­би­ти тон­ну

де­рев­ної трі­ски з одна­ко­вою для всіх по­рів­ню­ва­них те­хно­ло­гій які­стю: з во­ло­гі­стю 40% і те­пло­твор­ною зда­тні­стю у 10,5 МДж/кг, ви­ро­би­ти з неї еле­ктро­енер­гію та про­да­ти її в еле­ктри­чну ме­ре­жу по «зе­ле­но­му та­ри­фу».

Ви­би­ра­є­мо ва­рі­ант

Ва­рі­ант 1: спа­лю­ва­н­ня трі­ски. Ма­є­мо шанс вкла­сти най­мен­ші ін­ве­сти­ції — за умо­ви ви­ро­бни­цтва тіль­ки те­пла. Про­те оку­пність про­е­кту не над­то при­ва­бли­ва (че­рез се­зон­ність і за­ле­жність від клі­ма­ти­чних умов). За умо­ви ви­ро­бни­цтва ще й еле­ктри­чної енер­гії та­ких мі­ну­сів не­має. Однак це технології, що прийня­тні ли­ше в лі­со­вих зо­нах кра­ї­ни.

Ва­рі­ант 2: спа­лю­ва­н­ня по­жнив­них ре­шток ку­ку­ру­дзи та со­ло­ми зернових. Вар­тість про­е­кту сут­тє­во ви­ща, бо до­рож­че ко­шту­ва­ти­ме на­сам­пе­ред ко­тель­не обла­дна­н­ня. Крім то­го, за спа­лю­ва­н­ня будь-якої си­ро­ви­ни сут­тє­ва ча­сти­на енер­гії ви­тра­ча­є­ться та­кож на не­про­ду­ктив­не ви­па­ро­ву­ва­н­ня во­ло­ги, що мі­сти­ться в біо­ма­сі (у на­шо­му ва­рі­ан­ті — 40%). Очи­ще­н­ня ди­мо­вих га­зів уже ни­ні не­де­ше­ве за­до­во­ле­н­ня, на­віть ура­хо­ву­ю­чи по­бла­жли­ве ча­сом став­ле­н­ня від­по­від­них кон­троль­них ор­га­нів в Укра­ї­ні. В ра­зі змен­ше­н­ня до­зво­ле­них нор­ма­ти­вів на ви­ки­ди (як то­го ви­ма­гає ци­ві­лі­зо­ва­ний світ, у який ми пра­гне­мо ін­те­гру­ва­ти­ся) важ­ко спрогнозувати об­сяг не­об­хі­дних ви­трат на ці по­тре­би в майбутньому. До ре­чі, кра­ї­ни з роз­ви­не­ни­ми еко­но­мі­ка­ми ни­ні пе­ре­хо­дять до су­ча­сні­ших і ефе­ктив­ні­ших те­хно­ло­гій, що мен­ше за­бру­дню­ють дов­кі­л­ля. Та й по­ту­жні між­на­ро­дні кре­ди­то­ри не­охо­че ви­ді­ля­ють ко­шти на про­е­кти, що за­гро­жу­ють еко­ло­гії, а про­е­кти зі спа­лю­ва­н­ня з уча­стю ви­ко­пних ре­сур­сів — не кре­ди­ту­ють зов­сім.

Ва­рі­ант 3: пі­ро­ліз біо­ма­си. Еко­ло­гі­чність та­кої технології на ви­со­ко­му рів­ні. А так зва­ний «швид­кий» пі­ро­ліз (за­про­по­но­ва­ний, зокре­ма, ком­па­ні­єю Honeywell із США) при­но­сить що­най­мен­ше на тре­ти­ну біль­ше ко­штів, ніж зви­чай­не спа­лю­ва­н­ня трі­ски. Втім, йо­го за­сто­су­ва­н­ня по­тре­бує зна­чно по­ту­жні­ших ін­ве­сти­цій, а це, від­по­від­но, зни­жує при­ва­бли­вість ці­єї технології.

Ва­рі­ант 4: ана­е­ро­бне збро­джу­ва­н­ня біо­ма­си. Ця те­хно­ло­гія най­по­ши­ре­ні­ша в роз­ви­не­них кра­ї­нах сві­ту. З біо­ма­си (пі­сля її ме­та­ні­за­ції) отри­му­ють біо­газ, а вже з ньо­го — еле­ктро­енер­гію й те­пло. Очі­ку­ва­на су­ма за­ро­бі­тку при­бли­зно та­ка са­ма, як уна­слі­док спа­лю­ва­н­ня біо­ма­си. Вар­тість про­е­кту, як і за спа­лю­ва­н­ня, ду­же за­ле­жить від си­ро­ви­ни, по­ту­жно­сті, ви­бра­но­го обла­дна­н­ня, але та­кож орі­єн­тов­но то­то­жна бу­дів­ни­цтву ТЕЦ на біо­ма­сі.

Ва­го­мий плюс зга­да­ної технології — мо­жли­вість пе­ре­ро­бля­ти ши­ро­кий пе­ре­лік сіль­сько­го­спо­дар­ських від­хо­дів із отри­ма­н­ням енер­гії та біо­до­брив, які, до ре­чі, є екс­порт­ним то­ва­ром (у Ні­дер­лан­дах за тон­ну можна отри­ма­ти до 150 єв­ро). По­ту­жність біо­га­зо­вої стан­ції мо­же ко­ли­ва­ти­ся від кіль­кох со­тень КВт/год для не­ве­ли­ких тва­рин­ни­цьких ком­пле­ксів до п’ятнад­ця­ти й біль­ше МВт/год для ком­пле­ксів ін­ду­стрі­аль­но­го мас­шта­бу. Що­прав­да, є й пев­ні мі­ну­си. На біо­ма­со­вих ТЕЦ можна спа­лю­ва­ти і де­рев­ну трі­ску, і ку­ку­ру­дзя­ні по­жнив­ні реш­тки, і (хоч і з ви­ко­ри­ста­н­ням зна­чно до­рож­чо­го спе­ці­а­лі­зо­ва­но­го ко­тель­но­го обла­дна­н­ня) со­ло­му зернових куль­тур. На­то­мість ефе­ктив­ність ро­бо­ти тра­ди­цій­них те­хно­ло­гій збро­джу­ва­н­ня за­ле­жить від умі­сту це­лю­ло­зи та її спо­рі­дне­них спо­лук в си­ро­ви­ні — що їх біль­ше, то ефе­ктив­ність мен­ша. А де­рев­ну трі­ску вза­га­лі не пе­ре­ро­бля­ють шля­хом збро­джу­ва­н­ня, бо вар­тість під­го­тов­ки си­ро­ви­ни до­сить ве­ли­ка. За­га­лом це і є най­біль­ший стри­му­валь­ний чин­ник в роз­по­всю­джен­ні ці­єї технології для пе­ре­роб­ки сіль­сько­го­спо­дар­ської це­лю­ло­зов­мі­сної біо­ма­си на ком­пле­ксах ін­ду­стрі­аль­но­го роз­мі­ру.

Подаль­ші пер­спе­кти­ви

Те­хно­ло­гія ана­е­ро­бно­го збро­джу­ва­н­ня си­ро­ви­ни зі зна­чним умі­стом це­лю­ло­зи за­зна­ла, без пе­ре­біль­ше­н­ня, ре­во­лю­цій­них змін. З’яви­ли­ся ефе­ктив­ні спосо­би під­го­тов­ки си­ро­ви­ни з ви­ко­ри­ста­н­ням ме­ха­но­хі­мії, сам про­цес від­бу­ва­є­ться з до­по­мо­гою не­до­ро­гих не­ор­га­ні­чних ка­та­лі­за­то­рів, із ви­ко­ри­ста­н­ням так зва­но­го «про­це­су Хо­га­на» й ін­ших те­хно­ло­гі­чних но­ва­цій, що до­зво­ли­ло пра­кти­чно по­дво­ї­ти ви­хід біо­га­зу з ті­єї са­мої кіль­ко­сті си­ро­ви­ни без сут­тє­во­го збіль­ше­н­ня опе­ра­цій­них ви­трат й ін­ве­сти­цій­ної скла­до­вої. Та­ким чи­ном, ця те­хно­ло­гія мо­же принести не­аби­які ста­тки (що­най­мен­ше в пів­то­ра ра­за біль­ші, ніж уна­слі­док спа­лю­ва­н­ня трі­ски). Крім то­го, ви­ро­бни­цтво біо­до­брив за­да­ної яко­сті — це окре­мий при­бу­тко­вий екс­порт­но орі­єн­то­ва­ний бі­знес. Зга­да­на те­хно­ло­гія вже апро­бо­ва­на й працює у США та Єв­ро­пі.

Окре­ме пи­та­н­ня в роз­гля­ді всіх зга­да­них ви­ще те­хно­ло­гій — отри­ма­н­ня вто­рин­ної те­пло­вої енер­гії та мо­жли­вість її ути­лі­за­ції на су­пу­тніх ви­ро­бни­цтвах, що в окре­мих ви­пад­ках мо­же до­ко­рін­но змі­ни­ти за­галь­ний ККД і при­бу­тко­вість системи. Спа­лю­ва­н­ня біо­ма­си не дає пра­кти­чної мо­жли­во­сті ви­ко­ри­ста­н­ня су­пу­тньо­го вто­рин­но­го те­пла че­рез йо­го низь­кий по­тен­ці­ал. А в ана­е­ро­бно­го збро­джу­ва­н­ня та пі­ро­лі­зу кіль­кість те­пла в пер­шо­му на­бли­жен­ні май­же до­рів­нює еле­ктри­чній по­ту­жно­сті в ме­га­ва­тах, що за по­тен­ці­а­лу в 95° від системи охо­ло­дже­н­ня та близь­ко 400° від системи ви­хло­пу дає мо­жли­вість ко­мер­цій­но при­ва­бли­вої ути­лі­за­ції. Від­так, са­ме те­хно­ло­гія ана­е­ро­бно­го збро­джу­ва­н­ня зав­дя­ки на­сам­пе­ред ви­со­кій до­хі­дно­сті, до­сту­пно­сті та ши­ро­ко­му пе­ре­лі­ку си­ро­ви­ни, зро­зумі­лій ло­гі­сти­ці пе­ре­мі­ще­н­ня та збе­рі­га­н­ня біо­ма­си, мо­жли­во­сті ви­ко­ри­ста­н­ня вто­рин­но­го те­пла в су­пу­тніх ви­ро­бни­цтвах, має, на наш по­гляд, в най­ближ­чій пер­спе­кти­ві отри­ма­ти ши­ро­ке роз­по­всю­дже­н­ня у кра­ї­ні та сут­тє­во по­лі­пши­ти її біо­енер­ге­ти­чний ба­ланс.

ІГОР РИЛІК, екс­перт

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.