ЩО МО­ЖЕ ПІДТРИМАТИ ЗАКУПІВЕЛЬНІ ЦІ­НИ НА ФОНІ ЇХ ОЧІКУВАНОГО ЗНИЖЕННЯ?

На ча­сі — змі­на стру­кту­ри ви­ро­бни­цтва, а та­кож кон­ку­рен­ція в се­гмен­ті, що мо­же за­без­пе­чи­ти під­трим­ку за­ку­пі­вель­ним ці­нам на фоні їх очікуваного зниження

AgroMarket - - ГОЛОВНА СТОРІНКА - Ан­дрій КУПЧЕНКО, ана­лі­тик «АПК-Ін­форм»

Вко­тре но­вий зер­но­вий се­зон стає ви­кли­ком. При­чо­му не тіль­ки для сіль­го­спви­ро­бни­ків. На розвиток рин­ку тра­ди­цій­но впли­ва­ти­ме ці­ла низ­ка чин­ни­ків, се­ред яких чи­ма­ло но­вих — як по­зи­тив­них, так і не­га­тив­них. Тож і трен­ди мо­жуть змі­ни­ти­ся до­ста­тньо стрім­ко.

Ба­зо­вим чин­ни­ком, що фор­мує си­ту­а­цію на зер­но­во­му рин­ку, є по­го­да. Кіль­ка се­зо­нів по­спіль агро­клі­ма­ти­чні умо-

ви не­га­тив­но по­зна­ча­ли­ся на фор­му­ван­ні вро­жаю. Ви­ня­тком не став і 2016-й. Однак ідеться пе­ред­усім про фор­му­ва­н­ня ози­мих, які за­кла­да­ли в умо­вах жорс­ткої осін­ньої по­су­хи. Втім, зи­ма була м’якою, а протягом усі­єї ве­сни опа­дів бу­ло до­ста­тньо для опти­маль­но­го зво­ло­же­н­ня ґрун­ту. А це загалом спри­я­тли­ві умо­ви для ви­со­ких ва­ло­вих збо­рів зер­но­вих куль-

тур. Що­прав­да, за та­ких умов якість зер­на мо­же по­стра­жда­ти че­рез розвиток хво­роб у ро­слин. Від­по­від­но, це ві­діб’ється на роз­ви­тку ці­но­вих трен­дів.

Ще один чин­ник із не­га­тив­ним впли­вом — від­тік іно

зем­них ін­ве­сти­цій з України (з 57,06 млрд дол. у 2014-му до 43,37 млрд дол. (–24%) у 2016му — за да­ни­ми Держ­ста­ту). Та ще й чи­ма­ла ча­сти­на цих ко­штів іде на під­трим­ку ді­яль­но­сті й розвиток на­яв­них акти­вів іно­зем­них ком­па­ній, що пра­цю­ють в Укра­ї­ні. І тіль­ки спо­ра­ди­чно ма­ють мі­сце вкла­де­н­ня в но­ві об’єкти, наприклад, такі, як зер­но­ві тер­мі­на­ли. Во­ни за­зви- чай пе­ре­бу­ва­ють в управ­лін­ні транс­на­ціо­наль­них ком­па­ній. Від­так про гло­баль­не фі­нан­су­ва­н­ня роз­ви­тку агро­ви­ро­бни­цтва, на жаль, не йде­ться.

Се­ред по­зи­тив­них тен­ден­цій на рин­ку укра­їн­сько­го зер­на — його актив­ний екс­порт. Протягом трьох остан­ніх се­зо­нів час­тка екс­пор­ту становила в середньому 50% за­галь­ної про­по­зи­ції, що сут­тє­во пе­ре­ви­щує об­ся­ги вну­трі­шньо­го спо­жи­ва­н­ня. У 2016/17 МР очі­ку­є­ться пра­кти­чно та­ка са­ма про­пор­ція.

Якщо го­во­ри­ти про гло­баль­ні по­ка­зни­ки екс­пор­ту, то за­галь­на ви­ру­чка від постачання укра­їн­ських то­ва­рів на зов­ні­шні рин­ки зни­зи­ла­ся з 53,9 млрд дол. у 2014-му до 38,1 млрд дол. за результатами 2015 року (–29%). Ви­ру­чка від екс­пор­ту зер­на то­рік становила 6,1 млрд дол. (16% за­галь­но­го екс­пор­ту) про­ти 6,5 млрд дол. по­за­то­рік (12%). Однак тут слід ура­хо­ву­ва­ти, що зниження у гро­шо­во­му ви­ра­жен­ні зу­мов­ле­но гло­баль­ним зни­же­н­ням цін на си­ро­вин­ні ре­сур­си, зокре­ма й на агро­про­ду­кцію. А тим ча­сом об­ся­ги екс­пор­ту зер­на в на­ту­раль­но­му ви­ра­жен- ні по­стій­но ро­стуть, і за результатами 2015/16 МР очі­ку­ю­ться ре­кор­дні по­ка­зни­ки. Від­так ва­лю­тна ви­ру­чка від екс­пор­ту зер­на на 6,0–6,5 млрд дол. що­рі­чно є пра­кти­чно єди­ним дже­ре­лом для фі­нан­су­ва­н­ня роз­ви­тку агро­ви­ро­бни­цтва й ком­пен­са­ції ви­ро­бни­чих ви­трат, що зро­ста­ють.

Окрім того, в пе­ре­лі­ку чин­ни­ків — пер­ма­нен­тне ре­фор

му­ва­н­ня, вна­слі­док яко­го ви­ни­ка­ють не­узго­дже­но­сті з чин­ним укра­їн­ським за­ко­но­дав­ством і не­ро­зу­мі­н­ня з бо­ку учасників рин­ку, що сут­тє­во під­ви­щує рі­вень ри­зи­ків. Яскра­вий при­клад — ре­фор­ма по­да­тко­вої системи.

На фоні збіль­ше­н­ня об­ся­гів ви­ро­бни­цтва зер­на та його екс­пор­ту де­да­лі біль­шої ва­ги на­бу­ває розвиток ін­фра­стру­кту­ри, тем­пи яко­го впли­ва­ють на ді­яль­ність рин­ку. Пе­ред­усім є сенс зва­жи­ти на тен­ден­ції в роз­ви­тку еле­ва­тор­ної га­лу­зі й по­ту­жно­стей із пе­ре­вал­ки в пор­тах.

За ста­ти­сти­кою, по­чи­на­ю­чи з 2010-го в Укра­ї­ні що­ро­ку вво­ди­ться в екс­плу­а­та­цію в середньому 2,1 млн тонн єм­но­стей

зер­но­схо­вищ, 75% із яких — су­ча­сні спе­ці­а­лі­зо­ва­ні еле­ва­то­ри. Тож за 6 ро­ків за­галь­на єм­ність та­ких об’єктів зро­сла на 9,5 млн тонн. А за­галь­на потужність зер­но­схо­вищ на по­ча­ток 2016-го оці­ню­є­ться в 48,1 млн тонн.

Про до­ста­тність за­зна­че­ної єм­но­сті мо­жна го­во­ри­ти, про­ана­лі­зу­вав­ши рі­чну ди­на­мі­ку на­ко­пи­че­н­ня за­па­сів зер­на в Укра­ї­ні. В середньому за п’ять се­зо­нів у період пі­ко­во­го на­ко­пи­че­н­ня за­па­си зер­но­вих й олій­них становили ли­ше 41% за­галь­но­го об­ся­гу ви­ро­бни­цтва. Тож за се­ре­дньо­рі­чно­го ва­ло­во­го збо­ру на рів­ні 78,4 млн тонн (в середньому за остан­ніх чо­ти­ри се­зо­ни) на­яв­них єм­но­стей до­ста­тньо для збе­рі­га­н­ня за­па­сів. А то­му на цьо­му ета­пі го­лов­ни­ми зав­да­н­ня­ми для подаль­шо­го роз­ви­тку цьо­го се­гмен­та є пі­дви­ще­н­ня ефе­ктив­но­сті ро­бо­ти зер­но­схо­вищ, зокре­ма за фор­му­ва­н­ня й від­ван­та­же­н­ня екс­порт­них пар­тій, а та­кож за­про­ва­дже­н­ня енер­го­о­ща­дних те­хно­ло­гій, що до­зво­ля­ють зде­ше­ви­ти вар­тість оброб­ки зер­на.

Най­актив­ні­ше роз­ви­ва­ю­ться пор­то­ві зер­но­ві тер­мі­на­ли. Ще б пак! У всіх 13 морських пор­тах України здій­сню­ють пе­ре­вал­ку зер­но­вих ван­та­жів. За оцін­ка­ми «АПК-Ін­форм», за­галь­на потужність морських і рі­чко­вих тер­мі­на­лів (ура­хо­ву­ю­чи не­що­дав­но вве­де­ні в екс­плу­а­та­цію) ста­но­вить 64,0 млн тонн на рік за єм­но­сті одно­ча­сно­го збе­рі­га­н­ня 2,81 млн тонн. Су­мар­на прое­кт­на потужність основ­них гли­бо­ко­во­дних тер­мі­на­лів Оде­ської й Ми­ко­ла­їв­ської обла­стей — 55,6 млн тонн на рік за єм­но­сті збе­рі­га­н­ня 2,46 млн тонн. Протягом двох ро­ків загальний об­сяг пор­то­вої пе­ре­вал­ки зер­но­вих ван­та­жів в Укра­ї­ні мо­же ви­ро­сти до 70–75 млн тонн на рік. Та­кий при­ріст за тем­пів екс­пор­ту зер­но­вих на рів­ні 40–50 млн тонн на рік сут­тє­во під­ви­щить кон­ку­рен­цію се­ред опе­ра­то­рів пе­ре­вал­ки, що спри­чи­нить тиск на вар­тість пе­ре­вал­ки.

Звісно, розвиток зер­но­во­го рин­ку пе­ре­бу­ва­ти­ме під впли­вом і ба­га­тьох ін­ших чин­ни­ків, зокре­ма й збіль­ше­н­ня ви­трат та еко­но­мі­чної не­ста­біль­но­сті. Тут, як мо­ви­ться, без ко­мен­та­рів…

Про­гно­зи

Під впли­вом агро­клі­ма­ти­чних умов де­що змі­ни­ться й стру­кту­ра вро­жаю зер­но­вих, хоча загальний ва­ло­вий збір очі­ку­є­ться до­ста­тньо ви­со­ким — як і то­рік. Че­рез не­до­сів ози­мої пше­ни­ці

на фоні осін­ньої по­су­хи її ва­ло­вий збір мо­же змен­ши­ти­ся до 22,7 млн тонн (38% за­галь­но­го вро­жаю зер­но­вих і зер­но­бо­бо­вих) про­ти 26,5 млн тонн то­рік (44%). Ва­ло­вий збір ячме­ню очі­ку­є­ться на рів­ні ми­ну­ло­рі­чно­го по­ка­зни­ка — 8,2 млн тонн (14% у за­галь­но­му вро­жаї), а ва­ло­вий збір ку­ку­ру­дзи — на рів­ні 26,8 млн тонн (45%). На ча­сі й не­зна­чне зро­ста­н­ня об­ся­гів ви­ро­щу­ва­н­ня ні­ше­вих куль­тур — до 4% за­галь­но­го вро­жаю, чи 2,3 млн тонн в аб­со­лю­тно­му ви­ра­жен­ні. Зокре­ма, гре­чки (+34% про­ти по­ка­зни­ка 2015-го), го­ро­ху (+37%) і сор­го

(+54%). А от жи­та в укра­їн­ських за­сі­ках бу­де менше — до 362,4 тис. тонн (–7%) про­ти 391,1 тис тонн у 2015-му.

Вну­трі­шнє спо­жи­ва­н­ня за­ли­ша­ти­ме­ться до­ста­тньо ста­біль­ним. Для пше­ни­ці у 2016/17 МР цей по­ка­зник ста­но­ви­ти­ме 12,2 млн тонн (48% за­галь­ної про­по­зи­ції куль­ту­ри про­ти 38% у ми­ну­ло­му се­зо­ні). Для ячме­ню — як і то­рік — 4,5 млн тонн. Однак че­рез ско­ро­че­н­ня за­галь­ної про­по­зи­ції куль­ту­ри час­тка її вну­трі­шньо­го спо­жи­ва­н­ня зро­сте (до 51% про­ти 47% у 2015/16 МР). Вну­трі­шнє спо­жи­ва­н­ня ку­ку­ру­дзи ви- ро­сте на 5% — до 8,7 млн тонн, що ста­но­ви­ти­ме 32% за­галь­но­го спо­жи­ва­н­ня (33% ми­ну­ло­го се­зо­ну). Це зу­мов­ле­но в основ­но­му при­ро­стом кор­мо­во­го спо­жи­ва­н­ня куль­ту­ри.

У се­гмен­ті ячме­ню традиційний, пра­кти­чно мо­но­поль­ний, по­ку­пець укра­їн­ської зер­но­вої – Са­у­дів­ська Ара­вія ско­ро­ти­ла за­ку­пів­лі на 19%. У той же час по­став­ки ячме­ню в Ки­тай зро­сли в 2,7 ра­за, в Япо­нію — в 5,7 ра­за, в Ал­жир — у 2,2 ра­за. Ки­тай і Єги­пет, що ста­ли вже тра­ди­цій­ни­ми ім­пор­те­ра­ми укра­їн­ської ку­ку­ру­дзи, у 2015/16 МР ско­ро­ти­ли за­ку­пів­лі на 19% і 33%, від­по­від­но. У по­то­чно­му се­зо­ні, на тлі зниження вла­сно­го вро­жаю, ця зер­но­ва була за­тре­бу­ва­на в Єв­ро­пі.

Що ж до подаль­ших пер­спе­ктив екс­пор­ту укра­їн­сько­го зер­на, пе­ред­усім вар­то про­ана­лі­зу­ва­ти очі­ку­ва­н­ня що­до ім­пор­ту основ­них куль­тур в ЄС, Ки­тай і Япо­нію.

За оцін­ка­ми USDA, в 2016/17 МР Ки­тай ім­пор­тує на­ба­га­то біль­ше ячме­ню і сор­го, ніж ку­ку­ру­дзи, яка вва­жа­є­ться основ­ною то­вар­ною по­зи­ці­єю при тор­гів­лі між на­ши­ми кра­ї­на­ми. Що сто­су­є­ться екс­пор­ту в ЄС, то в май­бу­тньо­му се­зо­ні очі­ку­є­ться ско­ро­че­н­ня об­ся­гів за­ку­пі­вель всіх куль­тур, окрім сор­го.

Ана­ліз тор­гів­лі з ЄС слід розглядати в кон­текс­ті тор­го­вих пре­фе­рен­цій і ди­на­мі­ки ви­ко­ри­ста­н­ня квот на безмитне постачання зер­но­вих куль­тур. Так, у 2016-му кво­та на постачання ку­ку­ру­дзи – 400 тис. тонн – була ви­ко­ри­ста­на за перший тиждень року. На­то­мість кво­та на постачання ячме­ню – 250 тис. тонн – ста­ном на се­ре­ди­ну трав­ня була ви­ко­ри­ста­на ли­ше на 6% (14,3 тис. тонн). Ли­ше кво­та по пше­ни­ці (950 тис. тонн, у то­му чи­слі бо­ро­шно) ви­ко­ри­сто­ву­ва­ла­ся упро­довж три­ва­ло­го пе­рі­о­ду й до кін­ця трав­ня була ви­бра­на пра­кти­чно пов­ні­стю (на 99%, або 942,7 тис. тонн).

Що ж до Япо­нії, то ця кра­ї­на ім­пор­тує сут­тє­ві об­ся­ги пше­ни­ці та ку­ку­ру­дзи, й на тлі ди­вер­си­фі­ка­ції ім­пор­ту, мо­же стати ва­жли­вим тор­го­вим пар­тне­ром для України. Крім того, для ці­єї кра­ї­ни в май­бу­тньо­му се­зо­ні та­кож про­гно­зу­є­ться при­ріст ім­пор­ту сор­го. От­же, на ча­сі не тіль­ки не­об­хі­дність подаль­шо­го осво­є­н­ня азій­ських рин­ків, а й змі­на стру­кту­ри по­ста­вок від­по­від­но до по­треб ім­пор­те­рів. Окрім того, не­аби­які пер­спе­кти­ви має екс­пор­ту­ва­н­ня про­ду­ктів пе­ре­роб­ки зер­на з України, зокре­ма бо­ро­шна. Так, за під­сум­ка­ми 2015/16 МР об­сяг екс­пор­ту да­ної про­ду­кції на світовий ри­нок мо­же до­ся­гну­ти 340 тис. тонн, що бу­де ре­кор­дним по­ка­зни­ком (про­ти 257,5 тис. тонн у 2014/15 МР), а в 2016/17 МР мо­же збіль­ши­ти­ся до рів­ня 370 тис. тонн, що та­кож матиме сут­тє­вий вплив на розвиток зер­но­во­го рин­ку.

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.