Тро­хи опти­мі­зму на тлі су­во­рої дій­сно­сті

AgroMarket - - У ЦЕНТРІ УВАГИ -

Усі ми зви­кли до дум­ки, що основ­ну скри­пку в аграр­но­му се­кто­рі України гра­ють агро­хол­дин­ги. Во­ни ж бо ма­ють без­по­се­ре­дній ви­хід на сві­то­ві рин­ки, мо­жуть «скла­ду­ва­ти» ва­лю­ту в ком­па­ні­ях-по­бра­ти­мах за кор­до­ном і за­без­пе­че­ні до­сту­пом до де­ше­вих фі­нан­сів не ли­ше на між­на­ро­дних рин­ках, а й без­по­се­ре­дньо в Укра­ї­ні. В той же час тра­ди­цій­ні для укра­їн­сько­го се­ла го­спо­дар­ства, які ве­дуть ви­ро­бни­чу ді­яль­ність на території одно­го або де­кіль­кох сіль­ських ра­йо­нів, не тіль­ки не ма­ють усіх цих кон­ку­рен­тних пе­ре­ваг, а й остан­нім ча­сом втра­ти­ли сут­тє­ву під­трим­ку з бо­ку держави. Ко­шти спе­цре­жи­му ПДВ (їх го­спо­дар­ства протягом три­ва­ло­го ча­су ма­ли змо­гу ви­тра­ти­ти на «під­трим­ку шта­нів» і розвиток) змі­ни­ли адре­су сво­го при­зна­че­н­ня на ко­ристь екс­пор­те­рів, по до­ро­зі ще й збіль­шив­шись на тре­ти­ну. Не­ро­з­ви­не­на ло­гі­сти­чна ін­фра­стру­кту­ра, мо­но­поль­не ста­но­ви­ще трей­де­рів зре­штою так і не до­зво­ли­ли ко­штам від по­вер­не­н­ня ПДВ роз­по­ді­ли­ти­ся більш-менш рів­но­мір­но вздовж лан­цю­га ви­ро­бни­цтво — ін­фра­стру­кту­ра — екс­порт. Ледь під­няв­ши го­ло­ву від на­галь­них справ зі зби­ра­н­ня вро­жаю, агра­рії зно­ву го­ту­ю­ться до всеукраїнського страй­ку. То де ж тут, зда­ва­ло­ся б, під­ста­ви для опти­мі­зму?

А втім, якщо у ко­гось в Укра­ї­ні і є пер­спе­кти­ва, то це са­ме в се­ре­дніх і ма­лих аграр­них господарств. Са­ме во­ни зре­штою до­по­мо­жуть нашій на­ціо­наль­ній еко­но­мі­ці зіп’ясти­ся з ко­лін. Ра­ні­ше це ста­не­ться чи пі­зні­ше — за­ле­жить від того, як швид­ко змо­же кон­со­лі­ду­ва­ти­ся аграр­на спіль­но­та. Якщо про­цес бу­де сти­хій­ним, ви­рів­ню­ва­н­ня си­ту­а­ції на ко­ристь тра­ди­цій­но­го сіль­сько­го­спо­дар­сько­го устрою мо­же роз­тя­гну­ти­ся на де­ся­ти­лі­т­тя. Однак трансформація аграр­но­го се­кто­ра має шанс відбутися швид­ко й ефе­ктив­но.Якщо аде­ква­тно зре­а­гу­ють спіл­ки, асо­ці­а­ції чи ін­ші ін­фра­стру­ктур­ні спіль­но­ти

Отри­мав­ши до­ступ до екс­пор­ту, се­ре­дні го­спо­дар­ства вже сьо­го­дні мо­жуть отри­ма­ти ко­штів біль­ше, ніж від спе­цре­жи­му ПДВ. Що для цьо­го по­трі­бно? Як мі­ні­мум, змінити мен­таль­ність. Ло­гі­сти­ку, збе­рі­га­н­ня, пор­то­ву пе­ре­вал­ку й ін­ші лан­ки за­без­пе­че­н­ня екс­пор­ту по­трі­бно ку­пля­ти як по­слу­ги, за­ли­ша­ю­чись вла­сни­ком то­ва­ру аж до його пе­ре­да­чі в ру­ки іно­зем­но­го ім­пор­те­ра.

Те, чо­го не мо­же окре­ме го­спо­дар­ство, зда­тна до­мог­ти­ся спіль­но­та сіль­го­спви­ро­бни­ків. З огля­ду на те, що ли­ше 20% екс­пор­то­ва­ної про­ду­кції ви­ро­бля­є­ться хол­дин­га­ми, а за­гал ма­лих і се­ре­дніх екс­пор­тує про­ду­кції на по­над 5 млрд дол. Від­так си­ту­а­ція змі­ни­ться, на­віть якщо ли­ше ко­жне п’яте го­спо­дар­ство пра­гну­ти­ме до пря­мо­го екс­пор­ту і від­сто­ю­ва­ти­ме цю свою по­зи­цію. Бі­знес, до ре­чі, вже по­чав пе­ре­йма­ти­ся ор­га­ні­за­ці­єю від­по­від­ної системи. Тож си­ту­а­ція до­сить опти­мі­сти­чна.

Оскіль­ки став­ка ро­би­ться на ін­ве­сти­цій­ний по­тен­ці­ал се­кто­ра, є ве­ли­кі спо­ді­ва­н­ня, що пря­мий екс­порт у господарств із ча­сом таки бу­де. Що­прав­да, це — зав­да­н­ня-мі­ні­мум.

Дру­гий бік про­бле­ми — ста­біль­ність ви­ро­бни­цтва. Скла­дне пи­та­н­ня з огля­ду на те, що над­то вже че­шу­ться ре­фор­ма­тор­ські ру­ки у спра­вах про­да­жу зем­лі. Сво­го ча­су Укра­ї­на, зав­дя­чу­ю­чи див­ним уяв­ле­н­ням про при­ва­тну вла­сність і со­ці­аль­ну спра­ве­дли­вість, спро­мо­гла­ся ся­го­ну­ти у 16-те сто­лі­т­тя що­до ор­га­ні­за­ції обро­бі­тку зем­лі. Так-сяк огов­та­ли­ся, зав­дя­чу­ю­чи тра­ди­ці­ям і зви­чкам. Са­ме се­ре­дній клас на се­лі кон­со­лі­ду­вав зе­мель­ні угі­д­дя. Те­пер но­ва не­без­пе­ка — про­даж кла­пти­ків зем­лі одно­о­сі­бни­ків. І це при то­му, що ін­ве­сто­ра, на яко­го ре­гу­ляр­но по­си­ла­є­ться ре­фор­ма­тор­ська спіль­но­та, ці­кав­лять не окре­мі при­ва­тні ді­лян­ки, а про­ми­сло­во зна­чу­щі ма­си­ви зем­лі. А во­ни, до ре­чі, вже дав­но про­да­ю­ться, і пе­ре­про­да­ю­ться. Тож дру­гим основ­ним пун­ктом аграр­ної політики має бу­ти не про­сто за­бо­ро­на про­да­жу осо­би­стих земельних на­ді­лів, по­дов­же­н­ня мо­ра­то­рію, а створення спри­я­тли­вих умов для фор­му­ва­н­ня та за­хи­сту про­ми­сло­во зна­чу­щих ма­си­вів зем­лі се­ре­дніх і ма­лих аграр­них господарств.

Ко­ру­пція та де­ре­гу­ля­ція. Си­сте­ма га­лу­зе­во­го ке­ру­ва­н­ня в нас «ви­ро­дже­на» (є но­ги — го­спо­дар­ства і го­ло­ва — міністерство, а ті­ла між ни­ми вза­га­лі не­має). тоб­то мо­но­по­лі­зо­ва­на ін­сти­ту­ці­я­ми най­ви­що­го рів­ня, які до того ж ще й у про­фе­сіо­наль­но­му пла­ні ре­гу­ляр­но куль­га­ють. А за­мість га­лу­зе­вих са­мо­ре­гу­лів­них спіль­нот. у нас сьо­го­дні є хі­ба що де­зо­рі­єн­то­ва­ні й слаб­кі гро­мад­ські ор­га­ні­за­ції та «ек­спер­ти». Тим ча­сом аде­ква­тну си­сте­му не­об­хі­дно фор­му­ва­ти зни­зу. І за­будь­те, будь ла­ска, про шко­ду до­нор­сько­го фі­нан­су­ва­н­ня якщо не хо­че­те втра­ти­ти й те, що у вас до­по­ки є. Так, управ­лін­ська си­сте­ма коштує гро­шей. Де їх узя­ти? З пря­мо­го екс­пор­ту — ди­ві­ться ви­ще.

Опо­да­тку­ва­н­ня. «Ді­ло­ва спіль­но­та» буль­кає. Бух­гал­тер­ський ша­баш три­ває. Не всти­гли агра­рії осво­ї­ти­ся з но­во­вве­де­н­ня­ми грудня 2015-го, як на ча­сі чер­го­ва змі­на системи опо­да­тку­ва­н­ня. То хто втри­має ру­ку на пуль­сі? Хто змо­же до­ве­сти до ро­зу­му про­по­зи­ції що­до податку з одно­го ге­кта­ра? Пи­та­н­ня на­ра­зі й до­сі ри­то­ри­чні…

По­лі­ти­чна си­ла. Чи мо­жна сьо­го­дні ефе­ктив­но пра­цю­ва­ти в укра­їн­сько­му пар­ла­мен­ті? На жаль, від за­ко­но­твор­ця та ви­ко­нав­ця по­ки що до­во­ди­ться ли­ше за­хи­ща­ти­ся… То де шу­ка­ти то­чку опо­ри? Пе­ред­усім тре­ба змі­цню­ва­ти га­лу­зе­ві стру­кту­ри, зда­тні фор­му­ва­ти й ве­сти аде­ква­тну аграр­ну політику. Са­ме їм не­об­хі­дна під­трим­ка зни­зу.

Те­хно­ло­гі­чний розвиток. Скіль­ки ро­ків по­трі­бно бу­ло для того, щоб в та­ку те­хно­ло­гі­чно від­ста­лу, ін­те­ле­кту­аль­но за­ха­ра­ще­ну країну як на­ша, при­йшов су­ча­сний ін­тер­нет і ко­му­ні­ка­тив­ні те­хно­ло­гії? Це від­бу­ло­ся­ду­же стрім­ко.. Так са­мо при­йдуть і аграр­ні ви­со­ко­те­хно­ло­гі­чні роз­роб­ки.

Так, дій­сність на­ра­зі су­во­ра. Про­те це не озна­чає, що не­має під­став для опти­мі­зму. Роз­ви­тку ма­ло­го та се­ре­дньо­го бі­зне­су на се­лі не­має аль­тер­на­ти­ви, і по­тен­ці­ал для цьо­го є, та ще й не­аби­який.

Ла­ри­са СТАРІКОВА, ко­ор­ди­на­тор Ана­лі­ти­чно­го цен­тру Аграр­но­го союзу України

Ла­ри­са СТАРІКОВА, ко­ор­ди­на­тор Ана­лі­ти­чно­го цен­тру Аграр­но­го союзу України

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.