Соя: до премії за стан­дар­ти

AgroMarket - - ЕКСПЕРТНА ОЦІНКА -

На­ма­га­ю­чись по­рів­ню­ва­ти Укра­ї­ну з Бра­зи­лі­єю, яка є одним із най­біль­ших ви­ро­бни­ків сої у сві­ті, ми ча­сто за­бу­ва­є­мо, що їй уда­ло­ся за­про­ва­ди­ти ефе­ктив­ну си­сте­му роз­ді­ле­н­ня по­то­ків ГМ та не-ГМ сої. Отож, три­ма­ю­чи пер­ші по­зи­ції у ви­ро­щу­ван­ні ГМ-сої, ця кра­ї­на за­без­пе­чує близь­ко 80% сер­ти­фі­ко­ва­ної не-ГМ сої на ри­нок кра­їн ЄС.

Укра­їн­ські ви­ро­бни­ки й пе­ре­ро­бни­ки сої що­ро­ку мо­жуть отри­му­ва­ти до­да­тко­во що­най­мен­ше 9 млн єв­ро доходу зав­дя­ки екс­пор­ту бо­бів сої тра­ди­цій­ної се­ле­кції та не-ГМ сер­ти­фі­ко­ва­но­го со­є­во­го шро­ту, а та­кож сої, яку ви­ро­сти­ли від­по­від­но до ви­мог ор­га­ні­чно­го зем­ле­роб­ства.

Се­ре­дньо­мі­ся­чна ці­на в Рот­тер­да­мі на не-ГМ ви­со­ко­про­те­ї­но­вий шрот протягом року є від­но­сно ста­біль­ною і в середньому на 50–70 єв­ро/т ви­ща про­ти ГМ со­є­во­го шро­ту. Тож цю до­да­тко­ву пре­мію за якість, зокре­ма й зав­дя­ки сво­є­му гео­гра­фі­чно­му роз­та­шу­ван­ню по­бли­зу єв­ро­пей­ських по­ку­пців, мо­гли б отри­му­ва­ти укра­їн­ські ви­ро­бни­ки та пе­ре­ро­бни­ки сої. Ни­ні втра­та пер­спе­ктив­но­го єв­ро­пей­сько­го рин­ку пов’яза­на пе­ред­усім із ви­со­ким рів­нем не­ле­галь­них по­сі­вів ГМ-сої в Укра­ї­ні (від 50 до май­же 90% в окре­мих ре­гіо­нах), від­су­тні­стю се­гре­га­ції та не­до­ста­тньою які­стю си­ро­ви­ни за по­ка­зни­ком умі­сту про­те­ї­ну. Ло­каль­ні пе­ре­ро­бні під­при­єм­ства зда­тні бу­ли то­рік кон­ку­ру­ва­ти ли­ше на обме­же­них екс­порт­них рин­ках Білорусі, Ту­реч­чи­ни та Гру­зії.

На­то­мість до­да­тко­ва пре­мія мо­гла б стати чу­до­вою мо­ти­ва­ці­єю для роз­ши­ре­н­ня по­сів­них площ під тра­ди­цій­ною не-ГМ со­єю. Крім за­зна­че­них 50–70 єв­ро/т пре­мія за сер­ти­фі­ка­цію, наприклад, за стан­дар­том «Ду­най­ської сої» ста­но­вить ще до­да­тко­во 20 єв­ро на тон­ні шро­ту. А зва­жа­ю­чи на те, що ри­нок не-ГМ сої та со­є­во­го шро­ту є мен­шим і, від­по­від­но, менш во­ла­тиль­ним, укра­їн­ські ви­ро­бни­ки мо­гли б по­сі­сти гі­дне мі­сце у цьо­му се­гмен­ті.

Протягом остан­ніх ро­ків в Укра­ї­ні ди­на­мі­чно роз­ви­ва­є­ться пе­ре­роб­ка сої. По­ту­жно­сті за де­ся­ти­лі­т­тя збіль­ши­ли­ся май­же у 2,5 ра­за (за да­ни­ми Укра­їн­ської асо­ці­а­ції ви­ро­бни­ків та пе­ре­ро­бни­ків сої), і це далеко не ме­жа — най­ближ­чи­ми ро­ка­ми очі­ку­є­ться вве­де­н­ня в екс­плу­а­та­цію но­вих пе­ре­ро­бних під­при­ємств. У 2016/17 МР очі­ку­є­ться зро­ста­н­ня об­ся­гів пе­ре­роб­ки сої в Укра­ї­ні на 10% (про­ти 980 тис. тонн ми­ну­ло­го се­зо­ну). Однак в Укра­ї­ні не­має жо­дно­го за­во­ду, що спе­ці­а­лі­зу­вав­ся б на ви­ро­бни­цтві сер­ти­фі­ко­ва­но­го, зокре­ма за си­сте­мою HardIP (збе­ре­же­н­ня, роз­ді­ле­н­ня як фі­зи­чне, так і до­ку­мен­таль­не, та кон­троль від фер­ми/по­ля до по­ли­ці су­пер­мар­ке­ту) ви­со­ко­які­сно­го не-ГМ со­є­во­го шро­ту.

На ча­сі за­про­ва­дже­н­ня ефе­ктив­них те­хно­ло­гій ви­ро­щу­ва­н­ня тра­ди­цій­ної (не-ГМ) сої, збіль­ше­н­ня вмі­сту про­те­ї­ну в со­є­вих бо­бах, за­про­ва­дже­н­ня ефе­ктив­них лан­цю­гів роз­ді­ле­н­ня, се­гре­га­ції та про­слід­ко­ву­ва­но­сті не-ГМ сої й вве­де­н­ня в екс­плу­а­та­цію в Укра­ї­ні пер­ших пе­ре­ро­бних за­во­дів, що спе­ці­а­лі­зу­ва­ти­му­ться на ви­ро­бни­цтві сер­ти­фі­ко­ва­но­го, ви­со­ко­які­сно­го не-ГМ со­є­во­го шро­ту.

Окрім екс­пор­ту бо­бів сої тра­ди­цій­ної се­ле­кції та не-ГМ со­є­во­го шро­ту ще однією ви­со­ко­при­бу­тко­вою ні­шею для укра­їн­ських фер­ме­рів мо­же стати ви­ро­бни­цтво ор­га­ні­чної сої й шро­ту та від­по­від­но їх екс­порт. Адже єв­ро­пей­ські ви­ро­бни­ки ор­га­ні­чної про­ду­кції що­раз біль­ше пра­гнуть за­мі­ни­ти ор­га­ні­чну сою з Ін­дії та Ки­таю со­єю єв­ро­пей­сько­го по­хо­дже­н­ня, зокре­ма з України.

По­тен­ці­ал і су­ча­сні те­хно­ло­гії ви­ро­щу­ва­н­ня сої тра­ди­цій­ної се­ле­кції 5 серпня впер­ше в Укра­ї­ні ре­пре­зен­ту­ва­ла на­ша Асо­ці­а­ція «Ду­най­ська соя» спіль­но з ре­сур­сни­ми ком­па­ні­я­ми на ви­ро­бни­чих по­ту­жно­стях у Хмель­ни­цькій обла­сті кор­по­ра­ція «Сва­рог Вест Груп», що є одним із лі­де­рів в Укра­ї­ні за ви­ро­щу­ва­н­ням сої тра­ди­цій­ної се­ле­кції, а та­кож ефе­ктив­но за­про­ва­ди­ла сер­ти­фі­ка­цію за стан­дар­том «Ду­най­ської сої». Усі охо­чі ма­ли на­го­ду озна­йо­ми­ти­ся з кон­тро­лем яко­сті та за­про­ва­дже­н­ням си­стем ке­ру­ва­н­ня які­стю для сер­ти­фі­ка­ції за стан­дар­та­ми системи HardIP, се­ред них і стан­дар­ти «Ду­най­ська соя» та «Єв­ро­пей­ська соя». Ці аспе­кти для ви­ро­бни­ків і пе­ре­ро­бни­ків сої — на­д­акту­аль­ні. Бо, як ві­до­мо, основ­ні при­чи­ни їх не­ре­а­лі­зо­ва­но­го по­тен­ці­а­лу — са­ме від­су­тність се­гре­га­ції та сер­ти­фі­ко­ва­них по­ту­жно­стей пе­ре­роб­ки.

Ін­на ІЛЬЄНКО ре­гіо­наль­ний ди­ре­ктор Асо­ці­а­ції «Ду­най­ська соя» в Укра­ї­ні

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.