А ви ефе­ктив­ний го­спо­дар?

Чи­ма­ло укра­їн­ських агра­рі­їв отри­ма­ють значно мен­ший при­бу­ток, ніж по­тен­цій­но мо­гли б

AgroMarket - - ТОЧКА РОСТУ -

В очі­ку­ван­ні ре­зуль­та­тів уро­жай­но­сті сіль­гос­пкуль­тур, ви­ро­ще­них по­то­чно­го се­зо­ну, укра­їн­ські агра­рії вже роз­по­чи­на­ють пе­ре­гля­да­ти те­хно­ло­гі­чні кар­ти із сі­во­змі­ни наступного року. Фор­му­ва­н­ня чи ко­ри­гу­ва­н­ня те­хно­ло­гі­чної кар­ти, звісно, від­бу­ва­є­ться пе­ред­усім під по­став­ле­ну ме­ту що­до пла­но­вої вро­жай­но­сті від­по­від­ної куль­ту­ри. А яку вро­жай­ність ви хо­ті­ли б отри­ма­ти по ко­жній із куль­тур наступного року?

Це за­пи­та­н­ня ли­ше на перший по­гляд ви­да­є­ться про­стим. За­зви­чай від­по­відь за­ле­жить від мо­ти­ва­ції та чин­ни­ків, які на неї впли­ва­ють. Для тих, що ве­дуть спра­ви сво­го го­спо­дар­ства за до­бре ві­до­мим прин­ци­пом соц­зма­га­н­ня, на­віть в умо­вах сьо­го­де­н­ня ду­же ва­жли­вим є при­ще­пле­не за ча­сів СРСР пра­гне­н­ня бу­ти у ла­вах пе­ре­до­ви­ків. У їхньо­му ро­зу­мін­ні най­ви­щі по­ка­зни­ки уро­жай­но­сті — це за­по­ру­ка від­знак, на­го­род і, зро­зумі­ло, ре­пу­та­ції ша­но­ва­но­го го­спо­да­ря. Тож і те­хно­ло­гі­чні кар­ти бу­ду­ють за прин­ци­пом ма­кси­маль­но мо­жли­вої біо­ло­гі­чної вро­жай­но­сті від­по­від­ної куль­ту­ри в пев­них при­ро­дно-клі­ма­ти­чних умо­вах (то­чка а на гра­фі­ку). Про­сті­ше ка­жу­чи, йде­ться про ма­кси­маль­но ін­тен­сив­ну те­хно­ло­гію.

Загалом на гра­фі­ку по ни­жній шка­лі Х по­ка­за­но фі­зи­чний об­сяг ре­сур­сів, що вкла­да­ю­ться у ви­ро­щу­ва­н­ня сіль­гос­пкуль­тур. Чор­на лі­нія зі стрі­ло­чка­ми — це рі­вень ви­трат у гро­шо­во­му екві­ва­лен­ті. Ло­гі­чно, що зі зро­ста­н­ням об­ся­гу за­сто­со­ва­них чин­ни­ків ви­ро­бни­цтва пря­мо про­пор­цій­но зро­ста­ють і гро­шо­ві витрати. Ска­жі­мо, якщо витрати за вне­се­н­ня на гектар 1 т амі­а­чної се­лі­три ста­но­ви­ти­муть 5000 грн, то за 2 т ці­єї се­лі­три на той са­мий гектар до­ве­де­ться спла­ти­ти 10 000 грн. Зе­ле­на лі­нія на гра­фі­ку — це змі­на рів­ня вро­жай­но­сті від­по­від­но до збіль­ше­н­ня пев­них чин­ни­ків ви­ро­бни­цтва. Що ви­щий рі­вень за­сто­су­ва­н­ня ма­те­рі­аль­них ре­сур­сів, то ви­щою бу­де вро­жай­ність, аж до­ки не до­ся­гне то­чки а (це ма­кси­маль­но мо­жли­ва вро­жай­ність пев­ної куль­ту­ри за пев­них при­ро­дно-клі­ма­ти­чних умов). Якщо пі­сля цьо­го й да­лі збіль­шу­ва­ти вне­се­н­ня са­мих мі­не­раль­них до­брив, на­дмір­на кон­цен­тра­ція актив­них ре­чо­вин роз­по­чне зво­ро­тний про­цес при­гні­че­н­ня ро­слин, і, від­по­від­но, вро­жай­ність по­чне зни­жу­ва­ти­ся. Що­прав­да, за­зви­чай жо­ден з оща­дли­вих укра­їн­ських фер­ме­рів не до­хо­дить да­лі то­чки а й не ви­ки­дає гроші на ві­тер.

Во­дно­час зе­ле­на лі­нія (рі­вень уро­жай­но­сті) по­ка­зує ще й рі­вень ви­ру­чки, отри­ма­ної від ви­ро­щу­ва­н­ня пев­ної про­ду­кції (до­бу­ток уро­жай­но­сті на ці­ну ре­а­лі­за­ції оди­ни­ці про­ду­кції). Кри­ти­чно важливими ці ро­зра­хун­ки (ви­трат і ви­ру­чки від ви­ро­щу­ва­н­ня агропродукції) є для тих, ко­го мо­ти­вує рі­вень ефе­ктив­но­сті та при­бу­тко­во­сті його бі­зне­су. А ма­кси­маль­ним при­бу­ток бу­де то­ді, ко­ли рі­зни­ця між ви­ру­чкою, отри­ма­ною

за пев­но­го рів­ня вро­жай­но­сті, та ви­трат для отри­ма­н­ня того са­мо­го рів­ня вро­жай­но­сті бу­де ма­кси­маль­ною (то­чка b на гра­фі­ку).

Пра­гне­н­ня до­ся­гну­ти еко­но­мі­чно опти­маль­но­го вро­жаю є аб­со­лю­тно ви­прав­да­ною стра­те­гі­єю, оскіль­ки во­на за­без­пе­чує ма­кси­маль­ну при­бу­тко­вість, а від­по­від­но, й ста­тки укра­їн­сько­го агра­рія. Зро­зумі­ло, що для рі­зних агро­куль­тур то­чка b роз­та­шо­ва­на в рі­зних ме­жах. Ро­з­гля­не­мо на при­кла­ді ози­мої пше­ни­ці, як змі­ню­ю­ться витрати, со­бі­вар­тість і при­бу­тко­вість за зро­ста­н­ня вро­жай­но­сті на пев­ний ді­а­па­зон. Ми ба­чи­мо, що в ра­зі зро­ста­н­ня вро­жай­но­сті пше­ни­ці від 55 до 85 ц/га витрати на гектар від­по­від­но зро­ста­ють від 824 до 1249 в до­ла­ро­во­му екві­ва­лен­ті. До того ж пов­на со­бі­вар­тість на одиницю про­ду­кції зни­жу­є­ться від 150 до 138 дол./т до до­ся­гне­н­ня рів­ня вро­жай­но­сті в 75 ц/га

й зро­стає до 147 дол./т за се­ре­дньої вро­жай­но­сті у 85 ц/га. Ана­ло­гі­чно за ста­лої ці­ни ре­а­лі­за­ції про­ду­кції при­бу­тко­вість ви­ро­щу­ва­н­ня пше­ни­ці зро­стає із 17 до 27% в ра­зі ру­ху від уро­жай­но­сті в 55 до 75 ц/га та зни­жу­є­ться до 19% зя до­ся­гне­н­ня се­ре­дньої вро­жай­но­сті у 85 ц/га.

У ра­зі з пше­ни­цею мета отри­ма­ти ма­кси­маль­ну вро­жай­ність 85 ц/га є то­чкою а, оскіль­ки, не­зва­жа­ю­чи на те, що в ре­зуль­та­ті ви­ро­щу­ва­н­ня пше­ни­ці є рен­та­бель­ним (19%), при­бу­тко­вість мо­гла б бу­ти ви­щою за умо­ви про­ве­де­н­ня завчасно від­по­від­них роз­ра­хун­ків і ро­зу­мі­н­ня, що ці­льо­вим рів­нем уро­жай­но­сті, за яко­го бу­де до­ся­гну­та то­чка b, є 75 ц/га.

За умов покращення те­хно­ло­гії ви­ро­щу­ва­н­ня пше­ни­ці та зро­ста­н­ня се­ре­дньої вро­жай­но­сті від 55 до 65 ц/га до­да­тко­вий при­бу­ток ста­но­ви­ти­ме 51 дол./га. Покращення те­хно­ло­гії та зро­ста­н­ня вро­жай­но­сті пше­ни­ці від 65 до 75 ц/га при­не­сло б до­да­тко­вий при­бу­ток у 90 дол./га. Що­прав­да, подаль­ше зро­ста­н­ня рів­ня вро­жай­но­сті (до 85 ц/га) ли­ше зав­дасть зби­тків — 41 дол. га.

В укра­їн­ських ре­а­лі­ях середня вро­жай­ність пше­ни­ці ста­но­вить не біль­ше як 50 ц/га. Це озна­чає, що чи­ма­ло агра­рі­їв не на пов­ну ви­ко­ри­сто­ву­ють при­ро­дно-клі­ма­ти­чно-еко­но­мі­чний по­тен­ці­ал зе­мель й отри­ма­ють значно мен­ший при­бу­ток, ніж по­тен­цій­но мо­гли б. Це від­бу­ва­є­ться пе­ред­усім че­рез не­до­ста­тній рі­вень по­ін­фор­мо­ва­но­сті про ін­но­ва­ції, до­сту­пні для ви­ро­щу­ва­н­ня агропродукції, і від­по­від­но низь­кий рі­вень упро­ва­дже­н­ня цих ін­но­ва­цій.

Отож рі­вень уро­жай­но­сті, що отри­му­ють укра­їн­ські фер­ме­ри, є в основ­но­му ре­зуль­та­том спри­я­тли­вих при­ро­дно-клі­ма­ти­чних умов ви­ро­щу­ва­н­ня сіль­гос­пкуль­тур і час­тко­во ада­пто­ва­них до но­ві­тніх роз­ро­бок те­хно­ло­гі­чних карт. На­то­мість ри­нок ни­ні про­по­нує до­ста­тньо ін­но­ва­цій­них рі­шень, що мо­гли б сут­тє­во під­ня­ти рі­вень уро­жай­но­сті та при­бу­тко­во­сті укра­їн­ських фер­ме­рів. Аби ці рішення бу­ли за­про­ва­дже­ні, по­чи­на­ти тре­ба зі зви­чки про­ра­хо­ву­ва­ти рен­та­бель­ність сво­го ви­ро­бни­цтва та де­да­лі біль­ше опе­ру­ва­ти фі­нан­со­во-еко­но­мі­чни­ми по­ка­зни­ка­ми, а не тіль­ки об­ся­га­ми збіж­жя в ко­мо­рі по за­кін­чен­ню се­зо­ну та результатами роз­ра­хун­ків за всі­ма бор­га­ми.

Пра­гне­н­ня до­ся­гну­ти еко­но­мі­чно опти­маль­но­го вро­жаю є аб­со­лю­тно ви­прав­да­ною стра­те­гі­єю, оскіль­ки во­на за­без­пе­чує ма­кси­маль­ну при­бу­тко­вість

Та­рас ВИСОЦЬКИЙ

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.