НАВІЩО ФЕРМІ ЧИ ТЕПЛИЦІ ІНТЕРНЕТ? ЯК КЕРУВАТИ ПЛАНТАЦІЄЮ ЗІ СМАРТФОНА?

Чи мо­жуть сіль­го­спви­ро­бни­ки до­зво­ли­ти со­бі сто­я­ти осто­ронь про­гре­су і чи по ки­ше­ні він укра­їн­сько­му фер­ме­ро­ві?

AgroMarket - - ГОЛОВНА СТОРІНКА -

На за­сі­да­н­нях Ана­лі­ти­чно­го цен­тру Аграр­но­го со­ю­зу Укра­ї­ни не­о­дно­ра­зо­во йшло­ся про ро­зви­ток рин­ку го­то­вих те­хно­ло­гі­чних рі­шень для аграр­но­го се­кто­ра Укра­ї­ни. Істо­рія не за­ли­ши­ла нам ча­су як для ку­стар­них рі­шень, так і для сум­нів­них екс­пе­ри­мен­тів.

Усі ми ро­зу­мі­є­мо, що роз­роб­ка те­хно­ло­гій — це са­мо­стій­на про­фе­сіо­наль­на ді­яль­ність, до­сить ви­тра­тна спра­ва. І всі ми пам’ята­є­мо, що на те­хно­ло­гі­чне за­без­пе­че­н­ня по­то­чно­го го­спо­да­рю­ва­н­ня ко­лись пра­цю­ва­ла до­бра по­ло­ви­на ра­дян­ської еко­но­мі­ки, ку­ди бу­ло за­лу­че­но най­та­ла­но­ви­ті­ших фа­хів­ців. Ма­кро­еко­но­мі­чна по­лі­ти­ка, яку впро­ва­джу­ва­ли й сьо­го­дні упро­ва­джу­ють на­ші го­ре­зві­сні ре­фор­ма­то­ри, «пра­гма­тизм» мо­ло­до­го укра­їн­сько­го бі­зне­су та інер­тність ці­лої низ­ки «втра­че­них по­ко­лінь» на­ра­зі не да­ють під­став для опти­мі­зму. Однак ви­бо­ру не­має: ми або му­си­мо бу­ти в за­галь­но­сві­то­во­му трен­ді стрім­кої те­хно­ло­гі­за­ції виробництва, або зійти з ди­стан­ції — з усі­ма до­бре ві­до­ми­ми не­га­тив­ни­ми на­слід­ка­ми. Тож тим, хто пра­гне роз­ви­тку, але ще не ада­пту­вав­ся до та­ких не­ми­ну­чих транс­фор­ма­цій, є сенс звер­ну­ти ува­гу на го­то­ві те­хно­ло­гі­чні рі­ше­н­ня, а їх ни­ні ри­нок про­по­нує вдо­сталь. До то­го ж до­бра по­ло­ви­на із цих про­по­зи­цій має сим­во­лі­чну ці­ну або й вза­га­лі без­ко­штов­на.

На ета­пі «роз­ви­ну­то­го ка­пі­та­лі­зму», об­тя­же­но­го не­о­дмін­но па­то­ви­ми про­бле­ма­ми ор­га­ні­за­ції на­ціо­наль­но­го гро­шо­во­го обі­гу, нам важ­ко по­ві­ри­ти в те, що щось, а тим па­че су­ча­сне та які­сне, мо­же бу­ти без­ко­штов­ним. Про­те де­мо­не­ти­за­ція, до якої тя­жіє су­ча­сний світ, не оми­ну­ла й те­хно­ло­гі­чну грань на­ших ре­а­лій. Яскра­вий при­клад — мо­жли­вість віль­но спіл­ку­ва­ти­ся з усім сві­том (зна­ти б мо­ви!), до­сту­пність най­рі­зно­ма­ні­тні­ших сер­ві­сів і на­ро­дже­н­ня ін­тер­не­ту ре­чей. «Ро­зум­ні» си­сте­ми, об’єд­на­ні в ме­ре­жі, зда­тні збе­рі­га­ти й ана­лі­зу­ва­ти на­ба­га­то біль­ше ін­фор­ма­ції, ніж це мо­же зро­би­ти на­віть най­до­свід­че­ні­ший фа­хі­вець.

У ре­зуль­та­ті за­сто­су­ва­н­ня сіль­сько­го­спо­дар­ських ін­но­ва­цій сут­тє­во по­кра­щу­є­ться ці­ла низ­ка па­ра­ме­трів го­спо­да­рю­ва­н­ня. В агро­те­хні­чно­му сен­сі — зав­дя­ки то­чно­му ви­зна­чен­ню мі­сця, тер­мі­ну та кіль­ко­сті вне­се­н­ня до­брив, за­со­бів за­хи­сту ро­слин, по­ли­ву ро­слин. В еко­но­мі­чно­му — зав­дя­ки кон­тро­лю за ви­тра­та­ми па­ли­ва, на­сі­н­ня, до­брив, а та­кож мо­ні­то­рин­гу ро­бо­ти пер­со­на­лу. Крім то­го, змен­шу­є­ться не­га­тив­не на­ван­та­же­н­ня про­ми­сло­вої ді­яль­но­сті на дов­кі­л­ля. Тоб­то ку­ди не глянь — скрізь про­грес.

Сіль­госп­під­при­єм­ствам Укра­ї­ни сьо­го­дні мо­жна віль­но ко­ри­сту­ва­ти­ся при­найм­ні ти­ми інтернет-ін­стру­мен­та­ми, що на­да­ють ін­фор­ма­цію з то­чні­стю до 10 ме­трів. Зві­сно, якщо ви­ни­кне по­тре­ба ін­те­гру­ва­ти ін­фор­ма­цію до си­сте­ми управ­лін­сько­го чи бух­гал­тер­сько­го облі­ку, або ж зна­до­би­ться про­ана­лі­зу­ва­ти да­ні й отри­ма­ти що­до них пер­со­наль­ний кон­сал­тинг, до­ве­де­ться ку­пу­ва­ти від­по­від­ні про­ду­кти у про­філь­них ком­па­ній. Однак ри­нок пе­ре­пов­не­ний, і ці­ни на біль­шість та­ких сер­ві­сів більш ніж де­мо­кра­ти­чні. Во­ни на­ла­што­ва­ні під ре­аль­ні можливості рі­зних типів го­спо­дарств, за­га­лом — не біль­ше па­ри де­ся­тків гри­вень на ге­ктар. Та­ке мо­же до­зво­ли­ти со­бі за на­яв­них об­ста­вин на­віть не над­то за­мо­жний укра­їн­ський фер­мер.

Ще одні­єю пе­ре­ва­гою ви­ко­ри­ста­н­ня ви­со­ко­те­хно­ло­гі­чних сер­ві­сів є мо­жли­вість ав­то­ма­ти­чно­го ви­зна­че­н­ня яко­сті продукції від­по­від­но до на­ціо­наль­них і сві­то­вих стан­дар­тів. Не вар­то на­віть на­га­ду­ва­ти, що ши­ро­ке за­про­ва­дже­н­ня та­ких ін­фор­ма­цій­них си­стем — це шлях під­трим­ки гі­дно­сті пе­ре­сі­чно­го

Ни­ні ри­нок про­по­нує вдо­сталь го­то­вих те­хно­ло­гі­чних рі­шень. До то­го ж до­бра по­ло­ви­на із цих про­по­зи­цій має сим­во­лі­чну ці­ну «Ро­зум­ні» си­сте­ми, об’єд­на­ні в ме­ре­жі, зда­тні збе­рі­га­ти й ана­лі­зу­ва­ти на­ба­га­то біль­ше ін­фор­ма­ції, ніж це мо­же зро­би­ти на­віть най­до­свід­че­ні­ший фа­хі­вець

сіль­сько­го тру­да­ря, йо­го за­хи­сту від упе­ре­дже­но­сті ла­бо­ра­то­рій і низ­ки ін­ших кон­тро­ле­рів, а зре­штою — ефе­ктив­ний ін­стру­мент ви­ко­рі­не­н­ня ко­ру­пції. Ви­ро­бник на­пе­ред знає якість і вар­тість сво­го про­ду­кту, і ця вар­тість під­твер­дже­на об’єктив­ним ме­то­дом її ви­зна­че­н­ня.

Не­хай там як, але в рин­ко­вій еко­но­мі­ці всі за­ці­кав­ле­ні не в іні­ці­ю­ван­ні прийня­т­тя за­ко­нів, а в най­швид­шо­му за­про­ва­джен­ні ін­стру­мен­тів під­ви­ще­н­ня вла­сної еко­но­мі­чної ефе­ктив­но­сті. Без будь-яко­го втру­ча­н­ня дер­жа­ви, без ство­ре­н­ня зай­вих пе­ре­шкод. Дер­жа­ва в лі­пшо­му ра­зі мо­же хі­ба що до­лу­чи­ти­ся до про­це­су, «який пі­шов», на­при­клад, шля­хом роз­роб­ки си­сте­ми ці­льо­во­го на­да­н­ня до­та­цій на осно­ві об’єктив­ної прав­ди­вої ін­фор­ма­ції. Хо­ча якість, а осо­бли­во сер­віс ві­тчи­зня­них ін­фор­ма­цій­них си­стем усім до­бре ві­до­мий. Тож, зда­є­ться, не з на­шим ща­стям…

Ми вже з’ясу­ва­ли, що українські сіль­го­спви­ро­бни­ки нав­ряд мо­жуть до­зво­ли­ти со­бі сто­я­ти осто­ронь про­гре­су. Однак чи при­му­шу­ва­ти­ме їх це ро­би­ти дер­жа­ва? Хто ви­сту­пить на­тхнен­ни­ком і сти­му­лю­ва­ти­ме те­хно­ло­гі­чний по­ступ? Здо­ро­вий глузд під­ка­зує, що це зро­блять кон­ку­рен­ти. Са­ме во­ни слід­ку­ва­ти­муть за ко­жним кро­ком ке­рів­ни­ка го­спо­дар­ства, дис­кре­ди­ту­ва­ти­муть йо­го в очах орен­до­дав­ців і спо­жи­ва­чів, а зре­штою зму­сять пі­ти зі сце­ни. Ре­фор­ми не йдуть, а дис­кре­ди­та­ція від­ста­ло­го бі­зне­су, зокре­ма сіль­сько­го­спо­дар­сько­го, ви­ті­сне­н­ня кон­се­рва­тив­но на­ла­што­ва­них ви­ро­бни­ків успі­шно три­ває. Обли­ши­ти від­ста­ле укра­їн­ське аграр­не ви­ро­бни­цтво сам на сам зі сво­ї­ми про­бле­ма­ми або ж пі­ти да­лі, не по­мі­тив­ши «втра­ти бій­ця», як це ста­ло­ся в ін­ших га­лу­зях на­ціо­наль­но­го виробництва, у цьо­му ра­зі не вдасться: стрім­ко роз­ви­ва­ю­чись, світ го­ло­дує, і це ство­рює за­гро­зу до­бро­бу­ту тих, в ко­го сьо­го­дні на сто­лі все є…

Па­но­ве, не че­кай­те по­яви під но­сом кон­ку­рен­тів і змі­ни по­ко­лінь. Ін­но­ва­цій­не пе­ре­озбро­є­н­ня сіль­сько­го­спо­дар­сько­го виробництва в Укра­ї­ні від­бу­ва­є­ться ду­же стрім­ко. Тож тер­мі­но­во опа­но­вуй­те смар­тфо­ни та план­ше­ти. Втім, зран­ку не ха­пай­те­ся за фейс­бук — кра­ще ви­хо­вай­те зви­чку слід­ку­ва­ти за по­ля­ми! Ку­пуй­те не так ква­дро­ко­пте­ри та джи­пи, як те­хно­ло­гії. Сьо­го­дні це вже не роз­кіш, а по­тре­ба: на­галь­на й тер­мі­но­ва. І по­чніть, на­ре­шті, ці­ну­ва­ти тих, хто ін­те­ле­кту­аль­но пра­цює. Бо ви­яви­ться со­бі до­рож­че…

Ла­ри­са СТАРІКОВА, ко­ор­ди­на­тор Ана­лі­ти­чно­го цен­тру Аграр­но­го со­ю­зу Укра­ї­ни

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.