Iсти­на — в де­та­лях

Стра­ху­ю­чи свої по­сі­ви, не зай­ве по­ці­ка­ви­ти­ся ком­пе­тен­тні­стю стра­хо­вої ком­па­нії і, від­по­від­но, рів­нем можливих ви­плат в ра­зі ви­ни­кне­н­ня стра­хо­во­го ви­пад­ку

AgroMarket - - ЕКСПЕРТНА ОЦІНКА -

Агро­стра­ху­ва­н­ня сьо­го­дні акту­аль­не як ні­ко­ли. Із 8963 тис. га по­сів­них площ під ози­мі зер­но­ві то­рік во­се­ни бу­ло за­стра­хо­ва­но ли­ше 3,83%, або 343 тис. га. Як змі­ни­ла­ся си­ту­а­ція у 2016-му, на що вар­то звер­та­ти ува­гу, цьо­го­річ ви­би­ра­ю­чи стра­хо­ву ком­па­нію й під­пи­су­ю­чи стра­хо­вий до­го­вір, чи з’яви­ли­ся нові ви­гі­дні про­по­зи­ції для агра­рі­їв?

Рин­ко­ві про­по­зи­ції. Че­рез по­лі­ти­чну й еко­но­мі­чну си­ту­а­цію цьо­го­річ, як ві­до­мо, з бю­дже­ту не бу­ло ви­ді­ле­но ко­штів на ре­а­лі­за­цію За­ко­ну Укра­ї­ни «Про осо­бли­во­сті стра­ху­ва­н­ня сіль­сько­го­спо­дар­ської продукції з дер­жав­ною під­трим­кою», який дав би змо­гу ре­а­лі­зу­ва­ти про­гра­му суб­си­ду­ва­н­ня 50% вар­то­сті стра­хо­вої пре­мії. Як при­клад, у США на стра­ху­ва­н­ня без держ­під­трим­ки при­па­дає ли­ше 2%, то­му й укра­їн­ська си­ту­а­ція у цьо­му сен­сі не уні­каль­на. Най­ча­сті­ше стра­ху­ва­н­ня в аграр­ній сфе­рі ре­а­лі­зу­є­ться як до­да­тко­вий ін­стру­мент за­хи­сту від по­го­дних ри­зи­ків у ви­рі­шен­ні кре­ди­тно-фі­нан­со­вих пи­тань. Акту­аль­ні на­пря­ми ни­ні в Укра­ї­ні та­кі: (1) під­пи­са­н­ня фор­вар­дно­го кон­тра­кту з Аграр­ним Фон­дом; (2) отри­ма­н­ня кре­ди­ту в ко­мер­цій­но­му бан­ку; (3) оформ­ле­н­ня то­вар­но­го кре­ди­ту че­рез по­ста­чаль­ни­ків на­сі­н­ня і ЗЗР; (4) агро­хол­дин­ги з іно­зем­ним ка­пі­та­лом ку­пу­ють стра­хов­ку як ре­аль­ний ін­стру­мент за­хи­сту від по­го­дних ри­зи­ків.

Із ким пра­цю­ва­ти. Стра­ху­ва­н­ня сіль­сько­го­спо­дар­ських ри­зи­ків від­по­від­но до чин­но­го за­ко­но­дав­ства Укра­ї­ни мо­жуть здій­сню­ва­ти стра­хо­ві ком­па­нії, що ма­ють спе­ці­аль­ну лі­цен­зію. Та­ких на рин­ку по­над 40. До то­го жя б ви­ді­ли­ла по­тен­ці­аль­них грав­ців: «PZU Укра­ї­на», «Ін­го Укра­ї­на», «Уні­вер­саль­на», АХА, АСКА, «Іл­лі­чів­ська», «Укра­їн­ська по­же­жно-стра­хо­ва ком­па­нія (УПСК)», ТАС, «Кра­ї­на», «Здо­ро­во», «Оран­та-Січ». Цей спи­сок мо­же бу­ти від­ко­ри­го­ва­ний вна­слі­док ро­та­ції на рин­ку фа­хів­ців й ін­ших суб’єктив­них чин­ни­ків.

Аджа­стер­сько-сюр­ве­єр­ські по­слу­ги здій­сню­ють ком­па­нії «УКPАГРОСАК», «Агро­Риск», «Ар­тГрейн» й «Агро­сюр­ве­єр».

За ре­зуль­та­та­ми осені-2015 че­рез Аграрний фонд бу­ло укла­де­но 122 стра­хо­вих до­го­во­ри, що ста­но­ви­ло 62,4% зі­бра­них пре­мій у хо­ді ре­а­лі­за­ції осін­ньої кам­па­нії. Спи­сок із 9 акре­ди­то­ва­них стра­хо­вих ком­па­ній мо­жна зна­йти на сай­ті Аграр­но­го фон­ду. Укла­да­ю­чи фор­вар­дний кон­тракт, агра­рій укла­дає стра­хо­ву уго­ду на су­му фор­вар­ду. Ни­ні пра­кти­ку­ють укла­да­н­ня двох угод: (1) стра­ху­ва­н­ня по­сі­вів ози­мих куль­тур на пе­рі­од пе­ре­зи­мів­лі, та пі­сля про­ве­де­н­ня ве­сня­но­го огля­ду на­бу­ває чин­но­сті (2) до­го­вір стра­ху­ва­н­ня май­бу­тньо­го вро­жаю на ве­сня­но-лі­тній пе­рі­од.

Ко­мер­цій­ні бан­ки Credit Agricole, «Райф­фай­зен Банк Аваль», «Аль­фа­Банк», «Кре­дит Днепр», «Укре­ксім­банк» у ра­зі кре­ди­ту­ва­н­ня аграр­но­го бі­зне­су го­то­ві прийня­ти стра­ху­ва­н­ня по­сі­вів та/або май­бу­тньо­го вро­жаю як до­да­тко­ву за­ста­ву.

На­би­рає по­пу­ляр­но­сті стра­ху­ва­н­ня то­вар­но­го кре­ди­ту від по­ста­чаль­ни­ків на­сі­н­ня та ЗЗР. Ку­пу­ю­чи про­ду­кцію Monsanto, Syngenta, BASF і KWS, сіль­го­спви­ро­бник мо­же за­стра­ху­ва­ти по­сі­ви на пе­рі­од пе­ре­зи­мів­лі. Є на рин­ку й ін­но­ва­цій­ні рі­ше­н­ня. На­ве­сні 2016-го Syngenta за під­трим­ки Про­е­кту IFC роз­ро­би­ла та про­пі­ло­ту­ва­ла ін­де­ксний про­дукт на ба­зі опа­дів і тем­пе­ра­ту­ри. Вже во­се­ни стар­тує ще одне рі­ше­н­ня від ці­єї ком­па­нії — Multi-peril crop insurance, роз­ро­бле­не теж за під­трим­ки IFC, яке ре­а­лі­зо­ву­ва­ти­ме­ться в пар­тнер­стві з Credit Agricole.

Стра­ху­ва­н­ня на пе­рі­од пе­ре­зи­мів­лі. По­над де­ся­ти­лі­т­тя стра­ху­валь­ни­ки ре­а­лі­зу­ють най­по­пу­ляр­ні­ший із бо­ку агро­ви­ро­бни­ків стра­хо­вий про­дукт — кла­си­чне муль­ти­ри­зи­ко­ве стра­ху­ва­н­ня по­сі­вів ози­мих зер­но­вих й ози­мо­го рі­па­ку на пе­рі­од пе­ре­зи­мів­лі. Тер­мін дії уго­ди охо­плює пе­рі­од від по­яви схо­дів во­се­ни і до від­нов­ле­н­ня ве­ге­та­ції на­ве­сні. По­кри­ва­ю­ться всі мо­жли­ві по­го­дні ри­зи­ки, що мо­жуть спри­чи­ни­ти час­тко­ву або пов­ну за­ги­бель по­сі­вів. Стра­хо­ва су­ма по­кри­ває ви­тра­ти осін­ньої по­сів­ної кам­па­нії й ста­но­ви­ти­ме цьо­го­річ близь­ко 3000 грн/га для ози­мих зер­но­вих і 5000 грн/га для рі­па­ку. За­сто­со­ву­є­ться фран­ши­за в роз­мі­рі 10–50%. Вар­тість стра­ху­ва­н­ня за­ле­жно від ре­гіо­ну ста­но­ви­ти­ме близь­ко 3–6% для ози­мих зер­но­вих і 6–10% для ози­мо­го рі­па­ку. Ви­пла­ту здій­сню­ють в ра­зі час­тко­вої або пов­ної за­ги­бе­лі по­сі­вів у пе­рі­од дії стра­хо­во­го до­го­во­ру.

Не­зва­жа­ю­чи на те, що кон­це­пція стра­хо­во­го про­ду­кту є не­змін­ною, рі­зні стра­хо­ві ком­па­нії про­по­ну­ють йо­го рі­зно­ма­ні­тні мо­ди­фі­ка­ції. Зу­пи­ни­мо­ся на них де­таль­ні­ше, адже са­ме де­та­лі до­по­мо­жуть ви­зна­чи­ти про­фе­сіо­на­лізм стра­хо­ви­ка, рі­вень за­хи­сту й, від­по­від­но, рі­вень можливих ви­плат в ра­зі на­ста­н­ня стра­хо­во­го ви­пад­ку.

(!) По­го­дні ри­зи­ки. Звер­ніть ува­гу, який са­ме пе­ре­лік по­го­дних ри­зи­ків по­кри­ва­є­ться за­про­по­но­ва­ним до­го­во­ром стра­ху­ва­н­ня: чи вклю­че­но ри­зи­ки, що акту­аль­ні для ре­гіо­ну ви­ро­щу­ва­н­ня, чи ко­ре­ктно їх про­пи­са­но. Будь-яке фор­му­лю­ва­н­ня мо­же бу­ти окре­мо обго­во­ре­не зі стра­хо­ви­ком і від­ре­да­го­ва­не у про­це­сі укла­да­н­ня стра­хо­во­го до­го­во­ру. На до­по­мо­гу при­йде ін­фор­ма­ція, що роз­мі­ще­на на сай­ті www.agroins.com.ua

(!) Фран­ши­за. Най­прийня­тні­шим є рі­вень фран­ши­зи в роз­мі­рі 20–30%. Ва­жли­во та­кож, як во­на за­сто­со­ву­є­ться. Най­ви­гі­дні­ший ва­рі­ант — по по­лю. Якщо про­по­ну­ють за­сто­су­ва­н­ня фран­ши­зи по го­спо­дар­ству, ра­йо­ну чи куль­ту­рі, мо­жли­вість отри­ма­н­ня стра­хо­во­го від­шко­ду­ва­н­ня різ­ко зни­жу­є­ться.

(!) Пов­на за­ги­бель. Звер­ніть ува­гу, що ма­ють на ува­зі стра­хо­ви­ки під «пов­ною за­ги­бе­л­лю по­сі­вів». Пе­ред укла­де­н­ням до­го­во­ру здій­сню­ють пе­ре­д­стра­хо­вий огляд і фі­ксу­ють гу­сто­ту сто­я­н­ня ро­слин. «Пов­на за­ги­бель» — це ко­ли ози­мих зер­но­вих за­ги­ну­ло не мен­ше як 50%, а ози­мо­го рі­па­ку — не мен­ше за 70% по­ка­зни­ків, за­фі­ксо­ва­них во­се­ни.

(!) Пе­ре­д­стра­хо­вий огляд. Пред­став­ни­ки стра­хо­вої ком­па­нії при­їжджа­ють на пе­ре­д­стра­хо­вий огляд в ра­зі стра­ху­ва­н­ня ози­мих зер­но­вих в пе­рі­од із 20 жов­тня по 20 ли­сто­па­да, а за стра­ху­ва­н­ня ози­мо­го рі­па­ку — з 20 ве­ре­сня по 20 ли­сто­па­да. Да­ти мо­жуть змі­щу­ва­ти­ся за­ле­жно від ре­гіо­ну й стро­ків сів­би. Ра­зом із тим сезон пе­ре­д­стра­хо­вих огля­дів має за­вер­ши­ти­ся до 30 ли­сто­па­да. Всі огля­ди, що бу­дуть за­про­по­но­ва­ні пі­зні­ше, де­мон­стру­ють не­про­фе­сіо­на­лізм стра­хо­ви­ка.

Під час пе­ре­д­стра­хо­во­го огля­ду на ді­лян­ці обов’яз­ко­ва при­су­тність пред­став­ни­ка го­спо­дар­ства. Йо­го по­вин­ні озна­йо­ми­ти з ме­то­ди­кою про­ве­де­н­ня огля­ду та за­про­си­ти до без­по­се­ре­дньої уча­сті у про­це­сі скла­да­н­ня «Акта пе­ре­д­стра­хо­во­го огля­ду». Як по­ка­зує пра­кти­ка, за день мо­жли­во огля­ну­ти до 1000 га за умо­ви, що по­ля роз­та­шо­ва­ні в одно­му адмі­ні­стра­тив­но­му ра­йо­ні та за­ле­жно від на­різ­ки по­лів. За нор­ма­ми, по­трі­бно ро­би­ти що­най­мен­ше 4 про­би на ко­жні 30 га. Пе­ред при­їздом пред­став­ни­ка стра­хо­вої ком­па­нії слід під­го­ту­ва­ти «Кар­ту­схе­му по­лів», а та­кож «За­я­ву на стра­ху­ва­н­ня», у якій за­зна­чи­ти всі по­ля, що го­спо­дар­ство пла­нує пе­ре­да­ва­ти на стра­ху­ва­н­ня, їх то­чни­ми GPS-ко­ор­ди­на­та­ми.

(!) Кри­те­рії при­йма­н­ня на стра­ху­ва­н­ня. Стра­хо­вик мо­же не прийня­ти на стра­ху­ва­н­ня те чи ін­ше по­ле або йо­го ча­сти­ну. Є стан­дар­тні «Кри­те­рії прийня­т­тя по­сі­вів на стра­ху­ва­н­ня», що мо­жуть не­зна­чним чи­ном від­рі­зня­ти­ся в рі­зних стра­хо­вих ком­па­ній. Во­дно­час фор­ма­лі­зо­ва­но очі­ку­є­ться, що по­сі­ви від­по­від­а­ти­муть та­ким по­ка­зни­кам: (1) рів­но­мір­ний роз­по­діл по­сі­вів; (2) фа­за роз­ви­тку ро­слин — для ози­мих зер­но­вих має бу­ти фа­за ку­ще­н­ня за фор­му­ва­н­ня від 4–5 ли­сто­чків і для ози­мо­го рі­па­ку фа­за фор­му­ва­н­ня осін­ньої ро­зе­тки в кіль­ко­сті 4-5 лис­тків; (3) ді­а­метр ко­ре­не­вої ший­ки від 5 мм для рі­па­ку; (4) гу­сто­та сто­я­н­ня від 30 шт./м2 для рі­па­ку і 300–350–500 шт./м2 для зер­но­вих в за­ле­жно­сті від ха­ра­кте­ри­стик сор­ту.

(!) Строк дії до­го­во­ру та ве­сня­ні за­мо­роз­ки. Звер­ніть ува­гу, що дія стра­хо­во­го до­го­во­ру за­кін­чу­є­ться, щой­но від­нов­лю­є­ться ве­ге­та­ція на­ве­сні й фі­ксу­є­ться да­та­ми 1–10 кві­тня. Для агро­ви­ро­бни­ка ва­жли­ве по­кри­т­тя й ве­сня­них за­мо­роз­ків, які мо­жуть на­ста­ти пі­сля за­кін­че­н­ня тер­мі­ну дії уго­ди. Мо­жли­во збіль­ши­ти тер­мін дії до­го­во­ру до 1 трав­ня з ме­тою до­да­тко­во­го охо­пле­н­ня ве­сня­них за­мо­роз­ків за зго­дою сто­рін. Цей пункт ого­во­рю­ють окре­мо, й вар­тість до­го­во­ру мо­же бу­ти від­ко­ри­го­ва­на за умо­ви роз­ши­ре­н­ня ча­со­во­го по­кри­т­тя до­го­во­ру. За ре­зуль­та­та­ми осін­ньої кам­па­нії 2015 року, тіль­ки 19% за­стра­хо­ва­них площ на пе­рі­од пе­ре­зи­мів­лі охо­плю­ва­ли та­кий ва­жли­вий ри­зик, як ве­сня­ні за­мо­роз­ки.

(!) В ра­зі на­ста­н­ня стра­хо­во­го ви­пад­ку в пе­рі­од дії стра­хо­во­го до­го­во­ру слід обов’яз­ко­во по­ві­до­ми­ти стра­хо­ву ком­па­нію про те, що скла­да­ю­ться по­го­дні умо­ви, які мо­жуть ста­ти при­чи­ною за­ги­бе­лі по­сі­вів. Узгодь­те ві­зит пред­став­ни­ка стра­хо­вої ком­па­нії для про­ве­де­н­ня екс­пер­тної оцін­ки зби­тків. Ек­спер­ти­за має бу­ти про­ве­де­на про­тя­гом трьох днів пі­сля від­нов­ле­н­ня ве­ге­та­ції. До ві­зи­ту пред­став­ни­ка стра­хо­вої ком­па­нії не мо­жна про­во­ди­ти жо­дних по­льо­вих ро­біт.

(!) Стра­хо­ва ви­пла­та. Звер­ніть ува­гу й зав­ча­сно узгодь­те зі стра­хо­ви­ком, як фор­му­ва­ти­ме­ться ба­за на­ра­ху­ва­н­ня стра­хо­вої ком­пен­са­ції в ра­зі на­ста­н­ня стра­хо­во­го ви­пад­ку. Де­ко­трі за­сто­со­ву­ють фор­му­лю­ва­н­ня «фа­кти­чно по­не­се­ні ви­тра­ти», що ча­сто при­зво­дить до дов­го­го зби­ра­н­ня всі­єї бух­гал­тер­ської до­ку­мен­та­ції з бо­ку агро­ви­ро­бни­ка (на­віть кіль­ка ти­жнів) і від­тер­мі­но­вує фа­кти­чний строк ви­плат. Більш прийня­тним буде за­фі­ксу­ва­ти в до­го­во­рі «пла­но­ві ви­тра­ти, за яки­ми здій­сню­ва­ти­ме­ться фа­кти­чна ви­пла­та стра­хо­вої ком­пен­са­ції». Це дасть змо­гу швид­ше й про­зо­рі­ше здій­сни­ти вза­є­мо­за­лік.

Ви­би­ра­ю­чи стра­хо­ву про­по­зи­цію, звер­ніть ува­гу й на до­свід ро­бо­ти стра­хо­вої ком­па­нії на рин­ку. На жаль, да­ле­ко не всі з тих, хто про­по­нує прийня­ти на стра­ху­ва­н­ня бу­дья­кий стан по­сі­вів за зни­же­ни­ми та­ри­фа­ми, го­то­ві бу­дуть здій­сни­ти стра­хо­ву ви­пла­ту, якщо ста­не­ться стра­хо­вий ви­па­док. І, зві­сно ж, обов’яз­ко­во під­ра­хуй­те:

Іри­на Го­лов­ко, про­від­ний екс­перт про­е­кту IFС «Ро­зви­ток фі­нан­су­ва­н­ня аграр­но­го се­кто­ра в Єв­ро­пі й Цен­траль­ній Азії»

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.