У фо­ку­сі – оцін­ка ри­зи­ків

При­скі­пли­во ана­лі­зу­ю­чи клю­чо­ві по­ка­зни­ки ді­яль­но­сті по­тен­цій­них пар­тне­рів, ін­ве­сто­ри зва­жа­ють і на вмі­н­ня кри­зо­во­го ме­не­джмен­ту при­сто­со­ву­ва­ти­ся до но­вих ви­кли­ків

AgroMarket - - ГОЛОВНА СТОРІНКА - Окса­на ПИРОЖОК, спе­ці­аль­но для га­зе­ти «Агро­Мар­кет»

Зни­же­н­ня сві­то­вих цін на агро­про­ду­кцію, ви­со­кий рі­вень де­валь­ва­ції грив­ні, змі­ни в си­сте­мі опо­да­тку­ва­н­ня сіль­го­спви­ро­бни­ків, не­до­ста­тній рі­вень дер­жав­ної під­трим­ки та по­гір­ше­н­ня до­сту­пу до зов­ні­шніх дже­рел фі­нан­су­ва­н­ня — ось во­ни, об’єктив­ні ре­а­лії чи не єди­ної ві­тчи­зня­ної га­лу­зі, що в ни­ні­шніх не­про­стих умо­вах на­пов­нює бю­джет ва­лю­тни­ми над­хо­дже­н­ня­ми. А ра­зом із тим по­тер­пає від ско­ро­че­н­ня лі­кві­дно­сті (збіль­ше­н­ня по­тре­би в ро­бо­чо­му ка­пі­та­лі), зни­же­н­ня рів­ня при­бу­тко­во­сті, ка­пі­та­лі­за­ції та чи­сто­го гро­шо­во­го по­то­ку.

Клю­чо­ві по­ка­зни­ки ді­яль­но­сті (Key Performance Indicators, чи КПІ), за яки­ми по­тен­цій­ні ін­ве­сто­ри оці­ню­ють ри­зи­ки ком­па­ній, са­мі ком­па­нії ін­тер­пре­ту­ють по-рі­зно­му: клю­чо­ві ін­ди­ка­то­ри ді­яль­но­сті, клю­чо­ві по­ка­зни­ки успі­ху, клю­чо­ві па­ра­ме­три ро­сту, клю­чо­ві по­ка­зни­ки ди­на­мі­ки, клю­чо­ві по­ка­зни­ки ефе­ктив­но­сті. Ство­ре­н­ня та­кої си­сте­ми ко­ор­ди­нат «для вну­трі­шньо­го ко­ри­сту­ва­н­ня» ба­га­то в чо­му за­ле­жить від рів­ня роз­ви­тку бі­зне­су. І, не­хай там що ка­жуть ске­пти­ки, на­яв­ність ін­ди­ка­то­рів — це не­аби­яка до­по­мо­га для ана­лі­зу спів­від­но­ше­н­ня ці­лей пе­ре­тво­рень у сьо­го­ден­ні зі стра­те­гі­чни­ми іні­ці­а­ти­ва­ми в дов­го­стро­ко­во­му пе­рі­о­ді. Про те, чи змі­ни­ли­ся КПІ в умо­вах еко­но­мі­чної кри­зи, як ана­лі­ти­ки оці­ню­ють їхню прі­о­ри­те­тність і чи ма­ють во­ни вплив на управ­лін­ські рі­ше­н­ня, «Агро­Мар­кет» по­ці­ка­вив­ся в екс­пер­тів.

У ко­жно­го се­гмен­та агро­бі­зне­су — свої KPI: зокре­ма, ско­ро­че­н­ня ви­трат на оди­ни­цю осво­є­них ко­штів, кіль­кість пра­ців­ни­ків на один ге­ктар або оди­ни­цю продукції, ну й, зві­сно, вро­жай­ність, на­дій на ко­ро­ву, при­ро­сти. На рів­ні під­при­єм­ства — йо­го ефе­ктив­ність, ре­пу­та­ція та рі­вень ме­не­джмен­ту, спів­від­но­ше­н­ня ви­трат і до­хо­дів. І, вла­сне, ана­лі­зу­ю­чи ці та ін­ші клю­чо­ві по­ка­зни­ки ді­яль­но­сті бі­зне­су, ін­ве­сто­ри й оці­ню­ють подаль­ші пер­спе­кти­ви сво­їх вкла­день. Але чи до­ціль­но ви­мі­рю­ва­ти ді­яль­ність агро­бі­зне­сів рі­зних роз­мі­рів за єди­ною шка­лою? Що змі­ни­ло­ся в оці­ню­ван­ні КПІ у ча­си еко­но­мі­чної кри­зи? Як ком­па­нії ви­бу­ду­ва­ти ін­ди­ка­то­ри «для вла­сно­го ко­ри­сту­ва­н­ня»? Про це ми за­пи­та­ли в екс­пер­тів.

Оле­на ВОЛОШИНА, ке­рів­ник ді­яль­но­сті IFC в Укра­ї­ні:

— Клю­чо­ві по­ка­зни­ки ефе­ктив­но­сті аграр­них під­при­ємств (KPI) не змі­ни­ли­ся. Як і ра­ні­ше, ін­ве­сто­ри оці­ню­ють опе­ра­цій­ну ефе­ктив­ність, ви­вча­ють фі­нан­со­ві ре­зуль­та­ти, ко­ман­ду, хо­чуть ба­чи­ти чі­тке ро­зу­мі­н­ня роз­ви­тку бі­зне­су.

Змі­ни­ло­ся ли­ше став­ле­н­ня до оцін­ки ри­зи­ків. Ін­ве­сто­ри на­ба­га­то обе­ре­жні­ші та при­скі­пли­ві­ші, то­му фі­нан­су­ва­н­ня до­сту­пне тіль­ки най­кра­щим ком­па­ні­ям. Та­кож ін­ве­сто­ри зва­жа­ють на вмі­н­ня ком­па­ній при­сто­со­ву­ва­ти­ся до но­вих ви­кли­ків, а та­кож на їхні на­ви­чки кри­зо­во­го ме­не­джмен­ту.

На­ра­зі IFC на­пря­му фі­нан­сує ли­ше ве­ли­кі під­при­єм­ства. Наш ін­ве­сти­цій­ний про­ект по­чи­на­є­ться від 5 млн дол., то­му ми про­во­ди­мо ве­ли­ку екс­пер­ти­зу пе­ред ви­да­чею кре­ди­ту, ма­є­мо зна­чний до­свід в оці­ню­ван­ні ве­ли­ких під­при­ємств. Ми ди­ви­мо­ся на їхні по­ка­зни­ки, по­рів­ню­ю­чи ефе­ктив­ність цих ком­па­ній на ре­гіо­наль­но­му та гло­баль­но­му рів­нях. В укра­їн­сько­му агро­бі­зне­сі є до­сить ба­га­то ком­па­ній, які успі­шно кон­ку­ру­ють на гло­баль­но­му рів­ні.

Що­до се­ре­дніх і ма­лих під­при­ємств, то ми мо­же­мо їх фі­нан­су­ва­ти че­рез бан­ки-пар­тне­ри. Сьо­го­дні най­біль­ший по­пит ма­ють ін­стру­мен­ти з роз­по­ді­лу ри­зи­ків. Ко­ли ми го­во­ри­мо про фі­нан­су­ва­н­ня ма­лих сіль­госп­під­при­ємств, то пи­та­н­ня оці­ню­ва­н­ня ри­зи­ків — одне з клю­чо­вих. В Укра­ї­ні у нас пра­цює кон­суль­та­тив­на про­гра­ма з роз­ви­тку агрофінансування, один із основ­них на­пря­мів ді­яль­но­сті якої — до­по­мо­га бан­кам в то­му, щоб аде­ква­тно оці­ню­ва­ти ри­зи­ки кре­ди­ту­ва­н­ня в агро­бі­зне­сі.

Го­лов­ни­ми по­ка­зни­ка­ми KPI в су­ча­сних еко­но­мі­чних умо­вах, на мою дум­ку, ма­ють бу­ти фі­нан­со­ві ре­зуль­та­ти. Крім то­го, обов’яз­ко­во вар­то вра­хо­ву­ва­ти та­кі по­ка­зни­ки про­ду­ктив­но­сті: урожайність, ви­ко­ри­ста­н­ня до­брив, во­ди й ін­ших ре­сур­сів, якість і стру­кту­ра зем­лі, ефе­ктив­ність пер­со­на­лу, рі­вень ме­ха­ні­за­ції, рі­вень за­па­сів, рі­вень від­хо­дів і кіль­кість опе­ра­цій­них по­ми­лок, якість їх ви­рі­ше­н­ня Ни­ні для укра­їн­сько­го агро­бі­зне­су та­кож ва­жли­ви­ми є го­тов­ність та ро­зу­мі­н­ня то­го, як упро­ва­джу­ва­ти нові те­хно­ло­гії, а та­кож гну­чкість.

Ан­тон ФЕДУН, пар­тнер кон­сал­тин­го­вої ком­па­нії «Укра­їн­ський аграрний центр»:

— Для будь-яко­го бі­зне­су, зокре­ма й аграр­но­го, кри­зо­вий пе­рі­од є іде­аль­ним для об’єктив­но­го оці­ню­ва­н­ня влас- но­го бі­зне­су: які вза­га­лі акти­ви є в ком­па­нії, опти­мі­зу­ва­ти бі­знес-про­це­си, мі­ні­мі­зу­ва­ти ви­ро­бни­чі й ін­ші втра­ти, по­збу­ти­ся (про­да­ти) не­ефе­ктив­ні на­пря­ми бі­зне­су, пе­ре­оці­ни­ти ка­дро­ву по­лі­ти­ку то­що. В ча­си еко­но­мі­чно­го під­йо­му основ­ни­ми KPI для аграр­но­го бі­зне­су є но­мі­наль­ні тем­пи зро­ста­н­ня бі­зне­су. Йо­го, зокре­ма, оці­ню­ють за та­ки­ми кри­те­рі­я­ми: на­скіль­ки збіль­ше­но зе­мель­ний банк, чи зро­сло ста­до ВРХ, яка ди­на­мі­ка ва­ло­во­го виробництва продукції то­що. Во­дно­час у кри­зо­вий пе­рі­од на пер­ший план ви­хо­дить ефе­ктив­ність бі­зне­су, по­чи­на­є­ться по­шук ба­лан­су між кіль­кі­стю вкла­де­них ко­штів і швид­кі­стю їх по­вер­не­н­ня. В та­кі ча­си агро­бі­знес мен­ше ці­ка­ви­ться вла­сни­ми «ре­кор­да­ми», зо­се­ре­джу­ю­чись на то­му, як мен­ше ви­тра­ти­ти й біль­ше за­ро­би­ти. За­га­лом ча­си кри­зи для укра­їн­сько­го агро­бі­зне­су не ма­ють кри­ти­чно не­га­тив­но­го ха­ра­кте­ру. Так, не­ефе­ктив­ним грав­цям тяж­ко, ду­же ча­сто во­ни схо­дять із «ди­стан­ції», але це зму­шує ін­ших від­по­від­аль­ні­ше пі­ді­йти до сво­єї спра­ви. Ба біль­ше, ба­га­то вла­сни­ків агро­бі­зне­су на­віть зму­ше­ні по­вер­та­ти­ся до пер­со­наль­ної уча­сті в опе­ра­тив­но­му ке­ру­ван­ні сво­їм бі­зне­сом, що зде­біль­шо­го йде їм на ко­ристь.

Ар­тем КОВБЕЛЬ, пар­тнер ком­па­нії Kreston GCG:

— Клю­чо­ві по­ка­зни­ки ефе­ктив­но­сті ро­бо­ти агро­під­при­ємств в ча­си кри­зи за­ли­ши­ли­ся не­змін­ни­ми. Се­ред них мо­жу ви­ді­ли­ти та­кі: об­ся­ги про­даж, EBITDA на ге­ктар, пе­ре­укла­де­ні до­го­во­ри орен­ди зем­лі з па­йо­ви­ка­ми, де­бі­тор­ська за­бор­го­ва­ність, збіль­ше­н­ня екс­порт­них опе­ра­цій у від­со­тко­во­му спів­від­но­шен­ні у стру­кту­рі ви­ру­чки ком­па­нії, змен­ше­н­ня ви­трат (за­оща­дже­н­ня), збіль­ше­н­ня про­да­жів в роз­рі­зі мар­жи­наль­но­сті продукції під­при­єм­ства, за­лу­че­н­ня но­вих клі­єн­тів то­що.

Ефе­ктив­ність ро­бо­ти ве­ли­ко­го, се­ре­дньо­го та ма­ло­го го­спо­дарств мо­жна роз­гля­да­ти й за по­ка­зни­ком при­бу­тку/ви­трат на 1 га. Цей по­ка­зник є уні­фі­ко­ва­ним не­за­ле­жно від роз­мі­ру агро­ком­па­нїї.

Ми­ко­ла ВЕРНИЦЬКИЙ, ди­ре­ктор кон­сал­тин­го­вої ком­па­нії «Про­Агро»:

— Оці­ню­ва­ти ефе­ктив­ність ком­па­нії за по­ка­зни­ком EBITDA не мо­жна, оскіль­ки він не по­ка­зує всі­єї кар­ти­ни. Най­ра­ціо­наль­ні­ше оці­ню­ва­ти ефе­ктив­ність аграр­но­го бі­зне­су по при­бу­тку на вкла­де­н­ня. На мою дум­ку, роз­гля­да­ти ефе­ктив­ність бі­зне­сів усіх роз­мі­рів, зокре­ма й аграр­них, за єди­ною шка­лою ціл­ком пра­виль­но.

У ви­зна­чен­ні ефе­ктив­но­сті ро­бо­ти агро­ком­па­нії є дві об­тя­жли­вих об­ста­ви­ни, пов’яза­них із по­лі­ти­кою. Пер­ша — це так зва­не за­без­пе­че­н­ня продовольчої без­пе­ки кра­ї­ни. Про­те, вра­хо­ву­ю­чи, що Укра­ї­на ви­ро­бляє агро­про­ду­кції ку­ди біль­ше, ніж са­ма спо­жи­ває, а про­ду­кти ча­сто вза­є­мо­за­мін­ні (на­при­клад, ні­хто не по­мре, якщо ра­птом не ста­не гре­чки), оцін­ка ком­па­нії за вкла­дом у про­дбез­пе­ку кра­ї­ни акту­аль­на тіль­ки для по­лі­ти­ків.

Дру­га — ма­лий бі­знес на се­лі. Сьо­го­дні це спо­сіб ви­жи­ва­н­ня, то­му це да­ле­ко не зав­жди бі­знес і на­віть не хо­бі, а про­сто спо­сіб за­ро­бі­тку. Оці­ню­ва­ти та­кий бі­знес за еко­но­мі­чни­ми по­ка­зни­ка­ми не мо­жна, а ось за які­стю продукції, що ви­ро­бля­є­ться, — і мо­жна, і по­трі­бно. Оці­ню­ва­ти та­кий бі­знес по­трі­бно за йо­го зна­чу­щі­стю для за­без­пе­че­н­ня со­ці­аль­ної по­лі­ти­ки дер­жа­ви. І тут на­віть мо­жна за­кри­ти очі на те, що ця ді­яль­ність в се­лі мо­же бу­ти зби­тко­вою.

Ко­жно­му се­гмен­ту — свої KPI. Ско­ро­че­н­ня ви­трат на оди­ни­цю осво­є­них ко­штів, кіль­кість пра­ців­ни­ків на один ге­ктар або оди­ни­цю продукції, ну й окре­мі по­ка­зни­ки: вро­жай­ність, на­дій на ко­ро­ву, при­ро­сти то­що. По­ка­зни­ків мо­же бу­ти ба­га­то, але фа­кти­чно по­трі­бно ви­мі­рю­ва­ти спів­від­но­ше­н­ня ви­трат і до­хо­дів — і це го­лов­ний по­ка­зник.

Оле­ксандр ЦАРАПІН, ві­це-пре­зи­дент фі­нан­со­вої ком­па­нії SP Advisors:

— У пе­рі­од еко­но­мі­чної кри­зи прі­о­ри­те­том для аграр­них ком­па­ній стає не роз­ши­ре­н­ня бі­зне­су чи зро­ста­н­ня по­ка­зни­ків при­бу­тко­во­сті, а пе­ре­д­усім бо­роть­ба за збе­ре­же­н­ня рин­ків збу­ту. Вну­трі­шній сут­тє­во ско­ро­ти­ли де­валь­ва­ція на­ціо­наль­ної ва­лю­ти та зни­же­н­ня ку­пі­вель­ної спро­мо­жно­сті на­се­ле­н­ня. Ускла­дне­н­ня тор­го­вих від­но­син із Ро­сі­єю (одним з основ­них тор­го­вих пар­тне­рів Укра­ї­ни у не­дав­ньо­му ми­ну­ло­му) зму­си­ло ком­па­нії пе­ре­орі­єн­то­ву­ва­ти­ся на аль­тер­на­тив­ні екс­порт­ні рин­ки. Від­по­від­но, клю­чо­ві по­ка­зни­ки ефе­ктив­ної ді­яль­но­сті (КПІ) від­би­ва­ти­муть збе­ре­же­н­ня час­тки вну­трі­шньо­го рин­ку та зни­же­н­ня ва­лю­тних ри­зи­ків шля­хом на­ро­ще­н­ня час­тки екс­порт­ної ви­ру­чки. На цьо­му ета­пі пи­та­н­ня мар­жи­наль­но­сті бі­зне­су є ва­жли­вим, про­те не пер­шо­чер­го­вим. Має зна­че­н­ня й роз­мір ком­па­нії. В пе­рі­од кри­зи ускла­дню­є­ться до­ступ до фі­нан­со­вих ре­сур­сів, бан­ки урі­за­ють кре­ди­тні про­гра­ми, кри­те­рії від­бо­ру по­зи­чаль­ни­ків ста­ють в ра­зи жорс­ткі­ши­ми. Тут ви­гра­ють ве­ли­кі ком­па­нії, ста­біль­ність ді­яль­но­сті яких пов’яза­на з ниж­чи­ми ри­зи­ка­ми про­ти ма­лих го­спо­дарств. Від­так ве­ли­ким го­спо­дар­ствам отри­ма­ти ви­гі­дні умо­ви фі­нан­су­ва­н­ня зна­чно лег­ше. На­при­клад, кла­си­чне бан­ків­ське кре­ди­ту­ва­н­ня для ма­ло­го ви­ро­бни­ка ни­ні пра­кти­чно від­су­тнє, а між­на­ро­дні фі­нан­со­ві ін­сти­ту­ції (EBRD, IFC, World Bank) ча­сто від­мов­ля­ю­ться роз­мов­ля­ти, якщо EBITDA ком­па­нії ниж­че за 5 млн дол.

Ро­ман ТОПОЛЮК, ана­лі­тик ін­вес­тком­па­нії Concorde Capital:

— На ча­си кри­зи, яку мо­жна умов­но окре­сли­ти з 2014 року, агро­хол­дин­ги при­пи­ни­ли агре­сив­не збіль­ше­н­ня зе­мель­них бан­ків. Ни­ні фо­кус їх ді­яль­но­сті зо­се­ре­дже­но на під­ви­щен­ні ефе­ктив­но­сті зе­мель­них бан­ків, що є в роз­по­ря­джен­ні. То­му ува­га вла­сни­ків біль­ше кон­цен­тру­є­ться на гро­шо­вій від­да­чі від ко­жно­го окре­мо­го го­спо­дар­ства чи кла­сте­ра. Не ду­маю, що KPI силь­но змі­ни­ли­ся з по­пе­ре­дніх ча­сів, якщо го­во­ри­ти про вро­жай­ність, со­бі­вар­тість на ге­ктар, по­тре­бу в по­то­чних ка­пі­та­ло­вкла­де­н­нях для всіх ви­дів ком­па­ній. Про­сто сьо­го­дні біль­ше ува­ги при­ді­ля­є­ться то­му, чи за­ро­бляє окре­ме го­спо­дар­ство, чи во­но зби­тко­ве. Ба­га­то хто з агро­хол­дин­гів роз­гля­дає мо­жли­вість про­да­жу окре­мих ді­ля­нок, які або не ефе­ктив­ні, або за­ма­ло за­ро­бля­ють. На мою дум­ку, ва­жли­вим по­ка­зни­ком ефе­ктив­но­сті ро­бо­ти під­при­єм­ства є швид­кість зби­ра­н­ня вро­жаю й про­ве­де­н­ня по­сів­них ро­біт. Пра­виль­ний тай­мінг впли­ває на вро­жай­ність: па­ру ти­жнів зга­яв, і вже не встиг зі­бра­ти за­пла­но­ва­ні об­ся­ги.

На­та­лія ПОРВІНА, ди­ре­ктор де­пар­та­мен­ту під­трим­ки агро­бі­зне­су «Кре­ді Агрі­коль Банк»:

— По­ка­зни­ки ефе­ктив­но­сті під­при­ємств не змі­ни­ли­ся, але ста­ли жорс­ткі­ши­ми че­рез зни­же­н­ня сві­то­вих цін на агро­про­ду­кцію, ви­со­кий рі­вень де­валь­ва­ції грив­ні, змі­ни в си­сте­мі опо­да­тку­ва­н­ня сіль­го­спви­ро­бни­ків, не­до­ста­тній рі­вень дер­жав­ної під­трим­ки та по­гір­ше­н­ня до­сту­пу агро­ви­ро­бни­ків до зов­ні­шніх дже­рел фі­нан­су­ва­н­ня. Ре­зуль­та­том не­га­тив­но­го впли­ву пе­ре­лі­че­них чин­ни­ків є ско­ро­че­н­ня лі­кві­дно­сті (збіль­ше­н­ня по­тре­би в ро­бо­чо­му ка­пі­та­лі), зни­же­н­ня рів­ня при­бу­тко­во­сті та ка­пі­та­лі­за­ції, зни­же­н­ня чи­сто­го гро­шо­во­го по­то­ку фер­ме­ра.

Є ве­ли­ка рі­зни­ця в ді­яль­но­сті агро­хол­дин­гів, се­ре­дніх го­спо­дарств і фер­ме­рів. Ця рі­зни­ця сто­су­є­ться як мо­жли­во­стей що­до ре­а­лі­за­ції продукції (зов­ні­шній або вну­трі­шній ри­нок, роз­мір пар­тій продукції до ре­а­лі­за­ції), отри­ма­н­ня при­ва­бли­вих цін для за­ку­пів­лі ЗЗР, на­сі­н­ня, до­брив, на­яв­но­сті по­ту­жно­стей зі збе­рі­га­н­ня го­то­вої продукції, так і до­сту­пу до зов­ні­шніх дже­рел фі­нан­су­ва­н­ня. Від­по­від­но по­ка­зни­ки ефе­ктив­но­сті для ве­ли­ких, се­ре­дніх і ма­лих під­при­ємств істо­тно від­рі­зня­ю­ться. Основ­ни­ми чин­ни­ка­ми у фі­нан­су­ван­ні під­при­єм­ства по­при йо­го роз­мір є ефе­ктив­ність, ре­пу­та­ція та про­фе­сій­ний ме­не­джмент. Прі­о­ри­те­тни­ми по­ка­зни­ка­ми KPI, на мою дум­ку, є до­ста­тній рі­вень при­бу­тко­во­сті та лі­кві­дно­сті, ви­со­кий рі­вень вла­сно­го ка­пі­та­лу, низь­кі по­ка­зни­ки бор­го­во­го на­ван­та­же­н­ня плюс до­бра ре­пу­та­ція та ви­со­ко­які­сний ме­не­джмент.

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.