Ко­ли се­гмент не має зна­че­н­ня…

AgroMarket - - ДЕТАЛІ Й ГОЛОВНЕ -

Я при­йшов в агро­бі­знес, не ма­ю­чи ні від­по­від­но­го бек­гра­ун­ду, ні про­філь­ної осві­ти. І це для ме­не ста­ло сер­йо­зним ви­кли­ком. А то­му ло­гі­чним для се­бе я вва­жав за­сто­су­ва­ти чу­жий успі­шний до­свід. Ро­зу­мів: якщо працює у ко­гось, то має пра­цю­ва­ти в усіх. У ме­не теж спра­цю­ва­ло: вда­ло­ся і зем­лю на­бра­ти, і по­сі­я­ти, і віджни­ву­ва­ти. То був мій най­пер­ший агро­про­ект — у ро­слин­ни­цтві. Чи­стої во­ди стар­тап: ми з ну­ля ство­ри­ли пев­ний актив. І це при то­му, що про ро­слин­ни­цтво та зем­ле­роб­ство то­ді ме­ні ма­ло що бу­ло ві­до­мо. Зві­сно, від­чу­т­тя від­по­від­аль­но­сті спра­цю­ва­ло. Ду­же до­бре ро­зу­мію те­пер роз­по­віді до­свід­че­них лю­дей про те, як за одну ніч си­ві­ють. І, вла­сне, во­но й не див­но: під час по­сів­ної ти за­орю- єш в зем­лю ма­те­рі­аль­них цін­но­стей на ве­ли­че­зну су­му, а зго­дом пев­ний час — до­ки не з’яв­ля­ться схо­ди — від те­бе вже ні­чо­го не за­ле­жить. Якщо го­во­ри­ти ще про якісь прин­ци­по­ві від­мін­но­сті аграр­но­го бі­зне­су від ін­ших, то, пев­не, не­ба­га­то мо­жна уяви­ти со­бі ви­дів люд­ської ді­яль­но­сті, де є та­кий прин­ци­по­во не­ке­ро­ва­ний чин­ник, як по­го­да та ризики, що з нею пов’яза­ні…

Утім, за­га­лом в агро­се­кто­рі якість рі­шень ви­зна­ча­є­ться ти­ми са­ми­ми прин­ци­па­ми й під­хо­да­ми, що й у будь-яко­му ін­шо­му бі­зне­сі. Якщо ми го­во­ри­мо про ре­чі, що ма­ють ха­ра­ктер пев­ної за­ко­но­мір­но­сті, то за­сто­су­ва­н­ня одних і тих са­мих під­хо­дів у схо­жій си­ту­а­ції ма­ють при­во­ди­ти до по­ді­бно­го ре­зуль­та­ту. Для ме­не про­яв пе­ред­ба­чу­ва­но­сті ре­зуль­та­ту — це свід­че­н­ня пра­виль­но­сті під­хо­дів. За ве­ли­ким ра­хун­ком, си­стем­ність є го­лов­ним кри­те­рі­єм, що свід­чить про на­яв­ність те­хно­ло­гі­чно­сті. І ре­зуль­тат має бу­ти пе­ред­ба­чу­ва­ним. В ін­шо­му ра­зі, то вже бу­де не агро­бі­знес, а сіль­ське го­спо­дар­ство — зов­сім ін­ший вид ді­яль­но­сті, який лю­ди­на ве­де на сво­їй при­са­ди­бній ді­лян­ці. А роз­мі­ри ці­єї ді­лян­ки не ма­ють жо­дно­го зна­че­н­ня. Це мо­же бу­ти й 40 ти­сяч ге­кта­рів, і 400…

Зві­сно, не всі ті під­хо­ди й ме­то­ди, що пра­цю­ють в мі­сті, так са­мо пра­цю­ва­ти­муть у се­лі. Не­про­філь­но­му ін­ве­сто­ру, до сло­ва, тре­ба це ро­зу­мі­ти. На­слу­хав­шись рі­зних істо­рій про ви­ня­тко­ву ви­со­ку до­хо­дність сіль­сько­го го­спо­дар­ства, ба­га­то бі­зне­сме­нів, ко­трі жо­дно­го ра­зу не ви­їжджа­ли в се­ло і не ро­зу­мі­ють усіх цих обме­жень, ма­ють на­мір за­ро­би­ти в агро­се­кто­рі. Ні­чо­го стра­шно­го у цьо­му не­ма. Це ожив­ляє ри­нок. Зро­зумі­ло, агро­бі­знес ду­же ка­пі­та­ло­єм­ний. Ви­со­ка до­хо­дність су­про­во­джу­є­ться ви­со­ки­ми ри­зи­ка­ми. Та, що най­ці­ка­ві­ше, — у ба­га­тьох ви­хо­дить! Осо­би­сто я зна­йо­мий із та­ки­ми про­гре­сив­ни­ми лю­дьми. І їх фе­но­мен вко­тре до­во­дить, що успі­шність-не­успі­шність не за­ле­жать від бек­гра­ун­ду та про­філь­ної осві­ти. Швид­ше, від пра­гне­н­ня та вкла­де­них сми­слів. А всі­ля­кі про­рив­ні шту­ки на­ро­джу­ю­ться са­ме на сти­ку знань.

Ва­дим АРІСТОВ, екс­перт, екс-СEO агро­хол­дин­гу

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.