Мі­сія мо­жли­ва

AgroMarket - - АГРО СТАРТАП КРАШ-ТЕСТ - Ар­тем БЄЛЄНКОВ, за­снов­ник SmartFarming Ва­ле­рій ЯКОВЕНКО, спів­за­снов­ник Drone.UA

У сіль­го­спви­ро­бни­цтві є чи­ма­ло ви­кли­ків, на­ле­жно від­ре­а­гу­ва­ти на які мо­жна за до­по­мо­гою ін­фор­ма­цій­них те­хно­ло­гій. Їм про­ро­ку­ють ве­ли­ке май­бу­тнє і в Укра­ї­ні. Тож не див­но, що на­віть по­при кон­се­рва­тив­ність ві­тчи­зня­но­го агро­бі­зне­су ін­те­рес до цьо­го се­кто­ра з бо­ку IТ-під­при­єм­ців що­ро­ку зро­стає. Хтось пра­гне ви­про­бу­ва­ти свою ідею «в по­льо­вих умо­вах», а зго­дом по­лі­пши­ти і сут­тє­во зде­ше­ви­ти – по­рів­ня­но із за­кор­дон­ни­ми ана­ло­га­ми. Ін­ший має ам­бі­ції ство­ри­ти прин­ци­по­во но­вий агро­те­хно­ло­гі­чний про­ект. Є й та­кі, які по­ки що ви­вча­ють дис­по­зи­цію, на­ма­га­ю­чись зна­йти свою уні­каль­ну ні­шу. Не­хай там як, ві­тчи­зня­ні стар­та­пи мо­гли б розв’яза­ти чи­ма­ло про­блем агро­се­кто­ра. Ін­ше пи­та­н­ня – чи ро­зу­мі­ють їх роз­ро­бни­ки по­тре­би сво­їх по­тен­цій­них клієнтів, які са­ме кро­ки ро­блять на­зу­стріч і чи спри­яє це подаль­шій кон­вер­сії?

— Го­лов­на про­бле­ма біль­шо­сті не­за­ле­жних ко­манд роз­ро­бни­ків у то­му, що во­ни не над­то до­бре ро­зу­мі­ють осо­бли­во­сті агро­се­кто­ра. Ма­ю­чи до­свід роз­ви­тку спіль­нот ін­но­ва­то­рів в ін­ших га­лу­зях, ми ді­йшли ви­снов­ку, що в ко­му­ні­ка­ці­ях те­хно­ло­гі­чних під­при­єм­ців і пред­став­ни­ків агро­бі­зне­су бра­кує си­стем­но­сті. Так три мі­ся­ці то­му на­ро­ди­ла­ся ідея за­по­ча­тку­ва­ти АГРО Стар­тап Краш Тест (AGRO SCT), — роз­по­від­ає ко­ор­ди­на­тор ці­єї жи­вої пла­тфор­ми для роз­ви­тку та під­трим­ки аграр­них ін­но­ва­цій Ро­ман По-

— Мій шлях в ІТ на сер­йо­зно­му рів­ні роз­по­чав­ся у 2008-му — з кор­по­ра­ції «Ін­ком», у якій я пра­цю­вав два ро­ки, бе­ру­чи участь у ве­ли­ких ІТ-про­е­ктах. За­сну­вав­ши свою ІТ-ком­па­нію, де до­во­ди­ло­ся бу­ти і ди­ре­кто­ром, і про­гра­мі­стом, дов­го пра­цю­ю­чи за мо­ні­то­ром, я мрі- де­не­жний. — Ре­гу­ляр­не не­фор­маль­не спіл­ку­ва­н­ня об’єд­нує всіх тих, хто за­про­ва­джує та до­по­ма­гає за­про­ва­джу­ва­ти но­ві роз­роб­ки. Тож Оле­ксій Пе­трен­ко роз­по­від­ав уча­сни­кам AGRO SCT про свій про­ект ав­то­ма­ти­зо­ва­них мі­ні-ферм для ви­ро­щу­ва­н­ня по­лу­ни­ці, Ан­дрій Се­ле­зньов — про ди­стан­цій­ну ав­то­ма­ти­чну си­сте­му кон­тро­лю за які­стю во­ди у став­ку, Во­ло­ди­мир Ко­зе­ров­ський — про си­сте­му ав­то­ма­ти­зо­ва­но­го до­гля­ду за те­пли­цею. Ан­дрій Кар­пюк із ко­ман­дою ре­пре­зен­ту­вав си­сте­му сен­со­рів для екс­прес-ді­а­гно­сти­ки й ви­яв­ле­н­ня мі­ко­то­кси­нів у хар­чо­вих про­ду­ктах. Ро­ман Ла­но­вий про­де­мон­стру­вав ди­стан­цій­но-ке­ро­ва­ний при­стрій, що ви­мі­рює й ав­то­ма­ти­чно ре­гу­лює гли­би­ну обро­бі­тку ґрун­ту, пра­цю­ю­чи в ре­жи­мі ре­аль­но­го ча­су. І та­ких кре­а­тив­них стар­та­пів на українських те­ре­нах на­зби­ра­є­ться чи­ма­ло. Для ба­га­тьох про­е­ктів AGRO SCT (най­ближ­че за­сі­да­н­ня, до сло­ва, від­бу­де­ться 17 ли­сто­па­да у Kyiv Smart City HUB на ВДНГ) — це пер­ший пу­блі­чний ви­ступ, пер­ша мо­жли­вість роз­по­ві­сти про свій про­ект чи ідею, по­чу­ти від­гу­ки й отри­ма­ти ре­ко­мен­да­ції від під­при­єм­ців, фер­ме­рів, ін­же­не­рів і бі­зне­сме­нів.

Так, вла­сне, від­бу­є­ться ін­те­гра­ція у бі­знес будь-яких но­ва­цій. Ті з них, що вже за­ре­ко­мен­ду­ва­ли се­бе, де­мон­стру­ють не­аби­які ре­зуль­та­ти.

Бу­дні «агро­ай­ті­шни­ка» — в по­лі з агро­но­ма­ми

яв роз­ро­бля­ти софт для ро­зум­них ма­шин і за­чи­ту­вав­ся ста­т­тя­ми про роз­роб­ки з ро­бо­то­те­хні­ки. Зго­дом ми з ко­ле­га­ми за­сну­ва­ли один із пер­ших ки­їв­ських клу­бів еле­ктро­ні­ки — Kiev Arduino Club, що дав старт рі­зним ін­но­ва­цій­ним роз­роб­кам. Вла­сне одні­єю з них став наш про­ект AgroMonitor.

Від­то­ді як я став «агро­ай­ті­шни­ком», мій гра­фік і й за­га­лом стиль жи­т­тя кар­ди­наль­но змі­ни­ли­ся. Те­пер я ду­же ба­га­ту ча­су про­во­джу в по­лях з агро­но­ма­ми. Щоб ро­би­ти дій­сно ко­ри­сні роз­роб­ки, тре­ба не про­сто бу­ти хо­ро­шим те­хні­чним спе­ці­а­лі­стом, а ма­єш до то­го ж до­бре роз­би­ра­ти­ся в аграр­ній спе­ци­фі­ці. Із цим, до ре­чі, сти­ка­є­ться ко­жен, хто при­хо­дить в цю га­лузь з ін­ших бі­зне­сів…

За­га­лом сьо­го­дні си­ту­а­ція що­до те­хно­ло­гій в ба­га­тьох го­спо­дар­ствах ду­же скла­дна. Як в бу­рем­ні 90-ті, ко­ли в ІТ-си­сте­мах всю­ди бу­ло рі­зне обла­дна­н­ня та рі­зні стан­дар­ти обмі­ну да­ни­ми. У та­ких умо­вах пра­цю­ва­ти важ­ко, але ра­зом із тим ці­ка­во. Пе­ре­д­усім то­му, що укра­їн­ські ІТ-роз­роб­ки ма­ють ве­ли­кий по­тен­ці­ал не ли­ше для на­ших ві­тчи­зня­них ви­ро­бни­ків, а й для за­кор­дон­ної екс­пан­сії.

По­ба­чив пер­спе­кти­ву на кон­тра­стах

— У ме­не фі­нан­со­ва осві­та. Пра­цю­вав в ін­ве­сти­цій­ній ком­па­нії й 5 ро­ків жи­т­тя при­свя­тив фі­нан­со­вим та ін­ве­сти­цій­ним рин­кам. Вза­є­мо­ді­я­ти з агра­рі­я­ми по­чав, ко­ли ми з акціо­не­ра­ми з Ізра­ї­лю ство­ри­ли ком­па­нію «Вір­тек». То бу­ла на­дви­со­ко­те­хно­ло­гі­чна ні­ша: не про­сто акції, облі­га­ції, де­по­зи­ти й ін­ше, а опціо­ни та ф’ючер­си, сло­вом, ду­же скла­дні про­ду­кти, яки­ми не те, що скла­дно ке­ру­ва­ти, їх на­віть ро­зу­мі­ти скла­дно — усю­ди ма­те­ма­ти­ка, ал­го­ри­тми — та­ка со­бі ні­ша «хай-тек фі­нан­си».

Ми про­по­ну­ва­ли ро­би­ти ці­ни про­гно­зо­ва­ни­ми за до­по­мо­гою фі­нан­со­вих ін­стру­мен­тів. Та про­йшов­ши 5–10 хол­дин­гів, про­по­ну­ю­чи їм стра­те­гії хе­джу­ва­н­ня ці­но­вих ри­зи­ків, ви­яви­ли дві про­бле­ми. Пер­ша — три­ва­лий час ці­ни на агро­про­ду­кцію бу­ли на ви­со­ко­му рів­ні, тож усі за­ро­бля­ли, осо­бли­во не на­пру­жу­ю­чись, і ні­хто не хо­тів щось змі­ню­ва­ти, ви­тра­ча­ю­чи на це ре­сур­си. Дру­га про­бле­ма — низь­ка куль­ту­ра ве­де­н­ня бі­зне­су та пов­на від­су­тність фі­нан­со­вої осві­ти хо­ча б в тих, хто ухва­лює рі­ше­н­ня. Через скла­дність про­по­но­ва­них на­ми про­ду­ктів їх спри­йма­ли ду­же не­о­дно­зна­чно — не ро­зу­мі­ю­чи й по­бо­ю­ю­чись.

Фі­нан­со­вий се­ктор уже дав­но про­йшов те­хно­ло­гі­чний мі­ні­мум. Усі бан­ки, ін­вес­тком­па­нії за­зви­чай ма­ють си­сте­ми ри­зик-ме­не­джмен­ту, CRMси­сте­ми, по­ту­жні ІТ-слу­жби, мар­ке­тинг — во­ни ба­га­то в чо­му ав­то­ма­ти­зо­ва­ні, відповідно, пер­со­нал звик до ці­єї те­хно­ло­гі­чно­сті. Ко­ли ж ми зу­стрі­ча­ли­ся з агра­рі­я­ми, ко­трі по­ка­зу­ва­ли нам якісь па­пе­ро­ві кар­ти, в ко­трих бу­ла пов­на ка­ша з облі­ком, зем­лею, те­хні­кою, — для них це бу­ли не­зро­зумі­лі ре­чі: «звід­ки це?», «звід­ки ці ци­фри бе­ру­ться?», «що це за тер­мі­нал?» Про­ти фі­нан­со­во­го се­кто­ра аграрний ри­нок із по­зи­ції спо­жи­ва­н­ня IT-по­слуг і за­про­ва­дже­н­ня ін­но­ва­цій — це кам’яний вік в епо­ху ін­ду­стрі­а­лі­за­ції.

Ме­не це ду­же за­че­пи­ло, я по­ба­чив ве­ли­ку пер­спе­кти­ву рин­ку у цій не­до­те­хно­ло­гі­чно­сті, в то­му,

Від ро­бо­то­те­хні­ки — до вла­сних те­плиць

— Ми роз­ро­бля­є­мо без­пі­ло­тні те­хно­ло­гії та за­про­ва­джу­є­мо їх у про­ми­сло­ву ді­яль­ність українських ком­па­ній. Пра­гне­мо пе­ре­д­усім охо­пи­ти ті га­лу­зі, що ма­ють по­тен­ці­ал для фор­му­ва­н­ня до­да­ної вар­то­сті. Аграрний бі­знес, як на ме­не, має най­ви­щий рі­вень кон­вер­сії. Від­так уже сьо­го­дні на­ши­ми без­пі­ло­тни­ми те­хно­ло­гі­я­ми охо­пле­но по­над 2 млн га укра­їн­ської ріл­лі.

З яки­ми ви­кли­ка­ми осо­би­сто я зі­ткнув­ся в аграр­но­му се­кто­рі? Пе­ре­д­усім — це три­ва­лість ро­бо­чо­го дня. Він в нас ча­сто по­чи­на­є­ться о 5-й — із пер­ши­ми про­ме­ня­ми сон­ця ми вже в по­лі й бе­ре­мо­ся до ро­бо­ти, а за­вер­шу­є­ться вже пі­сля 19–20-ї. У га­ря­чу по­ру пра­цю­є­мо без ви­хі­дних, як і на­ші клі­єн­ти-агра­рії. Зна­йом­ство з ба­га­тьма з них, до сло­ва, на­ди­хає до не­аби­яких змін у сві­то­гля­ді. Ці лю­ди ке­ру­ють агро­го­спо­дар­ства­ми, що ма­ють міль­йон­ні обо­ро­ти. Втім, ма­кси­маль­но про­сті у спіл­ку­ван­ні, щи­рі та від­кри­ті до нового.

Ще один ви­клик — від­ста­ні, які до­во­ди­ться до­ла­ти. У якийсь мо­мент я зро­зу­мів, що їжджу ба­га­то. На­ші офі­сні ав­то по­ча­ли по­тре­бу­ва­ти по два те­хоб­слу­го­ву­ва­н­ня на мі­сяць, в се­ре­дньо­му про­їжджа­ю­чи за цей пе­рі­од до 15 тис. кі­ло­ме­трів. Від­так ті, що роз­гля­да­ють агро­се­ктор як мо­жли­вий на­прям для роз­ви­тку вла­сно­го бі­зне­су, по­вин­ні ро­зу­мі­ти: 500–700 кі­ло­ме­трів на день по українських до­ро­гах — це аб­со­лю­тно ре­аль­но й це не­об­хі­дність, бо зем­лі в Укра­ї­ни ба­га­то.

Швид­кість за­про­ва­дже­н­ня ін­но­ва­цій та­кож не пе­ре­стає на­ди­ха­ти. Якщо лю­ди ба­чать їхню ефе­ктив­ність, ухва­лю­ють рі­ше­н­ня мо­мен­таль­но. Звіс- що во­ни до цьо­го при­йдуть: або ри­нок їх зму­сить, або са­мі при­йдуть, або те­хно­ло­гії ста­нуть про­сті­ші й зро­зумі­лі­ші — якісь чин­ни­ки ра­но чи пі­зно по­чнуть пра­цю­ва­ти.

Ма­ю­чи все це за пле­чи­ма, я по­чав за­гли­блю­ва­ти­ся в агро­ри­нок. І зов­сім не шко­дую про це. Я за­сну­вав ком­па­нію SmartFarming — це по­над 40 успі­шних про­е­ктів. Ми — лі­де­ри в Укра­ї­ні з ав­то­ма­ти­за­ції ке­ру­ва­н­ня зе­мель­ним бан­ком й ау­ди­ту зе­мель­них акти­вів, упро­ва­джу­є­мо си­сте­ми ке­ру­ва­н­ня те­хні­кою та кон­тро­лю па­ли­ва, ком­пле­ксно­го мо­ні­то­рин­гу ста­ну по­сі­вів і те­хно­ло­гії то­чно­го зем­ле­роб­ства.

Не­зва­жа­ю­чи на чи­ма­лі успі­хи ком­па­нії, нам є ку­ди роз­ви­ва­ти­ся. Основ­ні на­ші су­пер­ни­ки — це ми вчо­ра­шні, адже ко­жен день ми ма­є­мо ста­ва­ти кра­щи­ми, ніж бу­ли вчо­ра. но, що скла­дні­ша ор­га­ні­за­цій­на стру­кту­ра під­при­ємств, то біль­ший тер­мін за­про­ва­дже­н­ня но­ва­цій. Утім, ни­ні вже мо­жна спо­сте­рі­га­ти ін­но­ва­цій­ний по­ступ як у хол­дин­гах, так і у фер­мер­ських го­спо­дар­ствах.

А за­га­лом сіль­ське го­спо­дар­ство нас ду­же змі­нює. І це за­хо­плює. Те­мою, з якою я за­йшов на цей ри­нок, бу­ла ро­бо­то­те­хні­ка, а ни­ні в ме­не вже є три вла­сних те­пли­ці, одна з яких роз­та­шо­ва­на в під­ва­лі бу­дів­лі у цен­трі Ки­є­ва, і я сер­йо­зно за­хо­пив­ся гі­дро­по­ні­кою. Не хо­ті­ти щось ство­рю­ва­ти чи ви­ро­щу­ва­ти — про­сто не­мо­жли­во.

Сер­гій СКОК, CEO, AgroMonitor

Ро­ман ПОДЕНЕЖНИЙ, ко­ор­ди­на­тор пла­тфор­ми AGRO SCT

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.