Від са­мих тіль­ки гро­шей пше­ни­ця не ро­сте!

AgroMarket - - ДОСВІД - Ігор БРАГІНЕЦЬ, ке­рів­ник Хер­сон­сько­го ре­гіо­наль­но­го осе­ред­ку Аграр­но­го со­ю­зу Укра­ї­ни, ди­ре­ктор ПСП «Аль­фа-Агро»

Зу­сіх рі­зно­ви­дів бі­зне­су аграрний — най­ри­зи­ко­ва­ні­ший. В ін­ших се­гмен­тах спро­гно­зу­ва­ти при­бли­зний при­бу­ток від ін­ве­сти­цій — зви­чна річ. Тим ча­сом в сіль­сько­му го­спо­дар­стві не­пе­ре­дба­чу­ва­них чин­ни­ків у ра­зи біль­ше: по­го­дні умо­ви, змі­ни клі­ма­ту, ро­дю­чість зем­лі. Бу­ває, що один не­пра­виль­но про­ра­хо­ва­ний мо­мент зав­дасть зби­тків для всьо­го вро­жаю.

Сіль­го­спви­ро­бни­ки, як ві­до­мо, до­три­му­ю­ться агро­те­хно­ло­гі­чних ви­мог відповідно до клі­ма­ти­чної зо­ни, у якій обро­бля­ють ни­ву. Втім, ни­ні вна­слі­док ці­лої низ­ки при­ро­дних і те­хно­ген­них на­слід­ків по­ра­ди до­свід­че­них агро­но­мів ми­ну­ло­го сто­лі­т­тя ду­же ча­сто «не пра­цю­ють». Від­так це по­тре­бує зов­сім ін­шо­го під­хо­ду до зем­ле­роб­ства. Перш ніж ін­ве­сту­ва­ти у ви­ро­щу­ва­н­ня агро­про­ду­кції — на­віть ви­со­ко­мар­жи­наль­ної — є сенс про­ана­лі­зу­ва­ти су­ча­сні клі­ма­ти­чні умо­ви й стан ґрун­тів тих те­ри­то­рій, де пла­ну­є­те го­спо­да­рю­ва­ти.

Бу­ває, що да­ле­ким від сіль­сько­го го­спо­дар­ства лю­дям, які взя­ли­ся за аграрний бі­знес, мі­сце­ві про­дав­ці МТР одра­зу про­по­ну­ють над­то ви­тра­тні опе­ра­ції.

Не­що­дав­но спіл­ку­вав­ся з та­ки­ми го­спо­да­ря­ми, ко­трі вва­жа­ли, що чим біль­ше здо­брять ґрунт се­лі­трою, тим ви­щий уро­жай отри­ма­ють. Однак за не­до­ста­тньої зво­ло­же­но­сті до­бри­ва ді­ють не­га­тив­но! Тож витрати й не ви­пра­вда­ли­ся.

Бе­зу­мов­но, на за­со­бах за­хи­сту ро­слин за­оща­джу­ва­ти не вар­то, але й не­про­ду­ма­ні витрати — далеко не най­кра­щий бі­знес-хід.

Опти­маль­ний ви­хід, як на ме­не, — ра­ди­ти­ся. Дум­ка до­свід­че­но­го го­спо­да­ря-су­сі­ди мо­же бу­ти ду­же до­ре­чною, ко­ли тре­ба об’єктив­но оці­ни­ти си­ту­а­цію й ухва­ли­ти зва­же­не рі­ше­н­ня. Що ж до те­хно­ло­гії ви­ро­щу­ва­н­ня, то сьо­го­дні про­по­ну­ють ба­га­то рі­зних ва­рі­ан­тів. Аби най­ефе­ктив­ні­ше ско­ри­ста­ти­ся мо­жли­во­стя­ми сво­єї ни­ви, є сенс від­ві­ду­ва­ти рі­зно­ма­ні­тні дні по­ля, се­мі­на­ри й кон­фе­рен­ції та пе­ре­д­усім зва­жа­ти на дум­ку пра­кти­ків. Ви отри­ма­є­те ба­га­то пра­кти­чних по­рад, озна­йо­ми­те­ся з ду­же рі­зним агро­до­сві­дом і, вре­шті, про­ана­лі­зу­вав­ши усе це, ро­би­ти­ме­те свої ви­снов­ки.

Я, до ре­чі, теж роз­по­чав свою агро­бі­зне­со­ву стеж­ку не від­ра­зу — пі­сля ро­бо­ти в бан­ків­ській сфе­рі. При­га­дую, як ко­лись ме­ні ре­ко­мен­ду­ва­ли до­свід­че­ні го­спо­да­рі: ви­ко­ри­сто­вуй сор­ти й гі­бри­ди ро­слин відповідно до зо­ни ви­ро­щу­ва­н­ня. Тож те­пер і я ра­джу на­сі­н­ня озимих пше­ни­ці та ячме­ню бра­ти від Ми­ро­нів­сько­го ін­сти­ту­ту, а якщо пра­цю­є­те на пів­дні — Хер­сон­сько­го чи Оде­сько­го. Ло­гі­ка ви­ко­ри­ста­н­ня ма­те­рі­а­лів до­слі­дних і на­у­ко­вих ін­сти­ту­тів, роз­та­шо­ва­них у ва­шій зо­ні, ду­же про­ста. На­сі­н­ня, ви­ро­ще­не та­ки­ми уста­но­ва­ми на мі­сцях, зо­рі­єн­то­ва­не на умо­ви клі­ма­ту, у яких роз­ви­ва­ти­ме­ться ро­сли­на. На­йміть агро­но­ма, що го­рить сво­єю спра­вою, — це змен­шить ризики та збіль­шить якість ви­ко­на­ної ро­бо­ти.

Що ж до пре­па­ра­тів, то ко­пії ні­ко­ли не бу­ва­ють кра­щи­ми від ори­гі­на­лів! Зві­сно, фір­мо­вий за­сіб до­рож­че ко­штує, та все ж ра­див би но­ва­чкам, ко­трі ли­ше по­чи­на­ють свій бі­знес в зем­ле­роб­стві, ку­пу­ва­ти ви­клю­чно пе­ре­ві­ре­ні ча­сом брен­ди. В їх про­ду­кції за­кла­де­но біль­ше ін­но­ва­цій, а то­му ці ЗЗР які­сні­ші, ста­біль­ні­ші й да­ють хо­ро­ший ре­зуль­тат. Щоб домогтися та­ко­го са­мо­го ре­зуль­та­ту, за­сто­со­ву­ю­чи ге­не­ри­ки, по­трі­бен ве­ли­кий пра­кти­чний до­свід і час, аби з’ясу­ва­ти, як мо­ви­ться, у по­льо­вих умо­вах, як і за яких об­ста­вин ці за­со­би за­хи­сту пра­цю­ють.

На пер­ші ро­ки я ре­ко­мен­дую ви­на­йма­ти те­хні­ку спіль­но з мі­сце­ви­ми фер­ме­ра­ми, аби не ри­зи­ку­ва­ти та не збан­кру­ту­ва­ти. Вра­хуй­те, що ди­ле­тан­ство зав­жди зав­дає зби­тків, а тер­мін обо­ро­ту ко­штів в сіль­сько­му го­спо­дар­стві три­ва­лий. По­ба­чи­ти свої по­мил­ки ви змо­же­те ли­ше через рік, то­му не пла­нуй­те на­дмір­них ви­трат. Від са­мих тіль­ки гро­шей пше­ни­ця не ро­сте!

Ма­лі ви­ро­бни­ки кра­ще за ве­ли­ких кон­тро­лю­ють свої акти­ви, во­ни є без­по­се­ре­дні­ми вла­сни­ка­ми та ме­не­дже­ра­ми одно­ча­сно. Во­ни мо­жуть без пе­ре­шкод екс­пе­ри­мен­ту­ва­ти, йти на­зу­стріч но­вим ви­кли­кам в ко­ро­ткі стро­ки

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.