У по­шу­ку сти­му­лів

Жи­тни­ця Єв­ро­пи та кра­ї­на гре­чко­сі­їв за­ли­ша­є­ться без жи­та й гре­чки…

AgroMarket - - ЕКСПЕРТНА ОЦІНКА -

Остан­нім ча­сом в ін­фор­ма­цій­но­му про­сто­рі жва­во обго­во­рю­є­ться те­ма де­фі­ци­ту жи­та й гре­чки в Укра­ї­ні. Мо­жна зна­йти до­сить рі­зні та на­віть «ек­зо­ти­чні» по­ясне­н­ня си­ту­а­ції, що скла­ла­ся, — від мо­но­по­лі­за­ції ви­ро­бни­цтва до змо­ви ве­ли­ких тор­го­вель­них ме­реж. Однак ча­сто за­бу­ва­ють про фун­да­мен­таль­ну при­чи­ну — еко­но­мі­чну ви­го­ду для агра­рія. Дій­сно, за остан­ні 5 ро­ків в Укра­ї­ні на 43% ско­ро­ти­ло­ся виробництво жи­та та на 46% — виробництво гре­чки. Однак на те є ціл­ком об’єктив­ні при­чи­ни…

Жи­то

Ще 10 ро­ків то­му Укра­ї­на ма­ла ста­тус жи­тни­ці не ли­ше Єв­ро­пи, а й пла­не­ти. Так, на­при­клад, 2005 ро­ку ва­ло­вий збір жи­та ся­гав по­над 1 млн тонн, що до­зво­ля­ло Укра­ї­ні по­сі­сти 4-ту схо­дин­ку сві­то­во­го рей­тин­гу, за­без­пе­чу­ю­чи май­же 10% сві­то­во­го ви­ро­бни­цтва. По­то­чно­го ро­ку по­ка­зник на­ба­га­то скром­ні­ший і ся­гає мен­ше за 3% за­галь­но­го сві­то­во­го ви­ро­бни­цтва жи­та.

Ди­на­мі­ка ви­ро­бни­чих по­ка­зни­ків у се­гмен­ті жи­та за остан­ні 5 ро­ків по­ка­зує, що по­сів­ні пло­щі під куль­ту­рою за цей пе­рі­од ско­ро­чу­ва­ли­ся в се­ре­дньо­му на 16% що­рі­чно й ся­гну­ли мі­ні­маль­но­го зна­че­н­ня у 144 тис. га за фор­му­ва­н­ня вро­жаю 2016 ро­ку. В ре­зуль­та­ті по­ка­зни­ки ва­ло­во­го збо­ру жи­та змен­шу­ва­ли­ся в се­ре­дньо­му на 12% що­рі­чно. Від­так не­зна­чне зро­ста­н­ня вро­жай­но­сті, що спо­сте­рі­га­є­ться про­тя­гом зві­тно­го пе­рі­о­ду, не змо­гло ком­пен­су­ва­ти ско­ро­че­н­ня по­сів­них площ.

Зві­сно, мо­жна го­во­ри­ти, що ускла­дне­н­ня агро­клі­ма­ти­чних умов в Укра­ї­ні (по­су­шли­ва по­го­да во­се­ни) впли­ну­ло на роз­мір по­сів­них площ під жи­том, 99% по­сі­вів яко­го — ози­мі. Крім то­го, є кон­ку­рен­ція за пло­щі з бо­ку основ­них і рен­та­бель­ні­ших куль­тур — со­ня­шни­ку, ку­ку­ру­дзи, пше­ни­ці. Про­те одним із фун­да­мен­таль­них чин­ни­ків, що не до­зво­ляє жи­ту ви­гра­ти цю кон­ку­рен­тну бо­роть­бу, за­ли­ша­є­ться до­ста­тньо низь­ка уро­жай­ність і від­су­тність сти­му­ля­цій­них чин­ни­ків для її під­ви­ще­н­ня.

Се­ре­дня вро­жай­ність жи­та в Укра­ї­ні за остан­ні 5 ро­ків оці­ню­є­ться у 24,9 ц/га, а її при­ріст за зві­тний пе­рі­од ся­гав в се­ре­дньо­му 5% що­рі­чно. До то­го ж по­ка­зни­ки вро­жай­но­сті жи­та в се­ре­дньо­му на 31% мен­ші за вро­жай­ність пше­ни­ці, яка має ве­ли­кий попит і яку актив­но по­ста­ча­ють на ек­спорт. А остан­нім ча­сом акти­ві­зу­вав­ся й ек­спорт пше­ни­чно­го бо­ро­шна та ви­сі­вок, що є до­да­тко­вим сти­му­лом для роз­ви­тку ви­ро­бни­цтва ці­єї куль­ту­ри. На­сам­пе­ред мо­ва йде про під­ви­ще­н­ня вро­жай­но­сті. Для жи­та, на жаль, та­кі сти­му­ли не ха­ра­ктер­ні.

Що­до вну­трі­шньо­го по­пи­ту на жи­то в Укра­ї­ні, то, на тлі ско­ро­че­н­ня про­по­зи­ції си­ро­ви­ни за остан­ні 5 ро­ків спо­сте­рі­га­є­ться зни­же­н­ня ви­ро­бни­цтва жи­тньо­го бо­ро­шна на 22%, або в се­ре­дньо­му на 6% що­рі­чно.

Із дру­го­го бо­ку, кін­це­вий про­дукт — жи­тній хліб — на­би­рає по­пу­ляр­но­сті, на тлі змі­ни куль­ту­ри хар­чу­ва­н­ня укра­їн­ців. Об­ся­ги йо­го ви­ро­бни­цтва 2015 ро­ку зро­сли до 19,9 тис. тонн, що зу­мо­ви­ло збіль­ше­н­ня по­пи­ту на бо­ро­шно. За ре­зуль­та­та­ми дев’яти мі­ся­ців 2016 ро­ку, об­ся­ги ви­ро­бни­цтва жи­тньо­го хлі­ба ся­гну­ли 8,1 тис. тонн, що на 31% мен­ше, ніж по­ка­зник за ана­ло­гі­чний пе­рі­од 2015 ро­ку (11,7 тис. тонн). Оче­ви­дно да­є­ться взна­ки де­фі­цит си­ро­ви­ни, яку, до ре­чі, остан­ніх два се­зо­ни до­во­ди­ться ім­пор­ту­ва­ти.

Якщо у 2014/15 МР ім­порт жи­тньо­го бо­ро­шна в Укра­ї­ну ста­но­вив усьо­го 9 тонн, то за ре­зуль­та­та­ми 2015/16 МР цей по­ка­зник ся­гнув рів­ня 21,2 тис. тонн, а всьо­го за три мі­ся­ці по­то­чно­го МР (ли­пе­ньве­ре­сень) — 12,4 тис. тонн. Та­кож слід за­зна­чи­ти, що ім­порт не обме­жу­є­ться ли­ше бо­ро­шном — актив­но за­ку­по­ву­ють і жи­то, об­ся­ги ім­пор­ту яко­го у 2015/16 МР пе­ре­ви­щи­ли 15,0 тис. тонн про­ти 12 тонн у 2014/15 МР.

По­вер­та­ю­чись до ефе­ктив­но­сті ви­ро­щу­ва­н­ня жи­та в Укра­ї­ні, слід за­зна­чи­ти, що про­тя­гом остан­ніх двох се­зо­нів се­ре­дня ці­на по­пи­ту на жи­то в Укра­ї­ні бу­ла в се­ред- ньо­му на 11% ниж­чою за ці­ну на пше­ни­цю 3-го кла­су. Та­ким чи­ном, в су­ку­пно­сті з ниж­чою вро­жай­ні­стю, ви­ру­чка з 1 га від ре­а­лі­за­ції жи­та в се­ре­дньо­му на 40% мен­ша, ніж ви­ру­чка від ре­а­лі­за­ції пше­ни­ці. Цей по­ка­зник і мо­жна вва­жа­ти основ­ною від­по­від­дю на за­пи­та­н­ня: «чо­му в Укра­ї­ні від­су­тній роз­ви­ток рин­ку жи­та?»

Во­дно­час під­ви­ще­н­ня по­пи­ту на жи­тній хліб, не­об­хі­дність ім­пор­ту­ва­ти жи­то та жи­тнє бо­ро­шно, а та­кож за­де­кла­ро­ва­не вла­дою ска­су­ва­н­ня ці­но­во­го ре­гу­лю­ва­н­ня на хар­чо­ві про­ду­кти дає на­дію на по­лі­пше­н­ня си­ту­а­ції…

Гре­чка

В се­гмен­ті гре­чки спо­сте­рі­га­є­ться май­же ана­ло­гі­чна си­ту­а­ція, але є пев­ні від­мін­но­сті, в пер­шу чер­гу — ці­на. Що­до ви­ро­бни­чих по­ка­зни­ків, то 2015 ро­ку об­сяг ва­ло­во­го збо­ру ці­єї куль­ту­ри ся­гнув мі­ні­маль­но­го зна­че­н­ня у 128 тис. тонн, що на 46% мен­ше, ніж уро­жай 2012 ро­ку (239 тис. тонн). Основ­ною при­чи­ною змен­ше­н­ня ви­ро­бни­цтва, як і в ра­зі із жи­том, ста­ло ско­ро­че­н­ня по­сів­них площ під куль­ту­рою. Різ­ке ско­ро­че­н­ня (від­ра­зу на 37%) спо­сте­рі­га­ло­ся 2013 ро­ку, а в се­ре­дньо­му за п’яти­рі­чний пе­рі­од пло­щі під гре­чкою ско­ро­чу­ва­ли­ся на 14% що­рі­чно. Об­ся­ги ви­ро­бни­цтва куль­ту­ри по­ка­за­ли се­ре­днє зни­же­н­ня на се­ре­дньо­му рів­ні 3% що­рі­чно. Про­те це зу­мов­ле­но під­ви­ще­н­ням уро­жай­но­сті куль­ту­ри до ре­кор­дних по­ка­зни­ків 12,2 ц/га у 2014 ро­ці та 12,6 ц/га по­то­чно­го се­зо­ну.

Во­дно­час уро­жай­ність гре­чки є одні­єю з най­ниж­чих се­ред зер­но­вих куль­тур, і за зві­тний пе­рі­од в се­ре­дньо­му во­на ста­но­ви­ла 10,8 ц/га, що на 70% ниж­че за се­ре­дню вро­жай­ність пше­ни­ці. Відповідно та­кий низь­кий по­ка­зник уро­жай­но­сті є основ­ним стри­му­валь­ним чин­ни­ком, що пе­ре­шко­джає роз­ви­тку цьо­го се­гмен­та.

Що сто­су­є­ться по­пи­ту, то на від­мі­ну від рин­ку жи­та на тлі ско­ро­че­н­ня про­по­зи­ції си­ро­ви­ни не спо­сте­рі­га­є­ться сут­тє­во­го зни­же­н­ня об­ся­гів ви­ро­бни­цтва гре­ча­ної кру­пи. Ана­лі­зу­ю­чи ди­на­мі­ку ви­ро­бни­цтва за остан­ні 5 ро­ків, мо­жна за­зна­чи­ти, що з 2011 по 2014 ро­ки виробництво гре­ча­ної кру­пи збіль­шу­ва­ло­ся в се­ре­дньо­му на 9% що­рі­чно. У 2015 ро­ці спо­сте­рі­га­ло­ся ре­кор­дне зни­же­н­ня ви­ро­бни­цтва (від­ра­зу на 25%), що бу­ло зу­мов­ле­но різ­ким ско­ро­че­н­ням ви­ро­бни­цтва си­ро­ви­ни.

Са­ме де­фі­цит си­ро­ви­ни на тлі до­во­лі актив­но­го по­пи­ту як чи­сто рин­ко­вий ме­ха­нізм зу­мо­вив сут­тє­ве під­ви­ще­н­ня цін на куль­ту­ру. Це під­ви­ще­н­ня й до­зво­ли­ло ком­пен­су­ва­ти низь­ку вро­жай­ність куль­ту­ри та роз­ши­ри­ти по­сів­ні пло­щі під куль­ту­рою та збіль­ши­ти об­ся­ги її ви­ро­бни­цтва у 2016 ро­ці. До то­го ж ці­но­ва ди­на­мі­ка ціл­ком аде­ква­тно від­ре­а­гу­ва­ла на збіль­ше­н­ня ви­ро­бни­цтва й на­да­лі від­по­від­ає роз­ви­тку рин­ко­вої си­ту­а­ції.

По­рів­ня­н­ня ефе­ктив­но­сті ви­ро­бни­цтва та ре­а­лі­за­ції гре­чки з ті­єю са­мою пше­ни­цею по­ка­зує, що на по­ча­тку се­зо­ну ви­ру­чка з 1 га від ре­а­лі­за­ції гре­чки на 2–5% мен­ша, ніж ви­ру­чка від ре­а­лі­за­ції пше­ни­ці. В ці­ло­му ж за два се­зо­ни за вста­нов­ле­но­го рів­ня цін пи­то­ма ви­ру­чка від ре­а­лі­за­ції гре­чки в се­ре­дньо­му на 20% біль­ша за ана­ло­гі­чний по­ка­зник для пше­ни­ці. Та­кий по­ка­зник є не­по­га­ним сти­му­лом для роз­ви­тку се­гмен­та. Про­те слід за­ува­жи­ти, що ви­ро­бни­чі витрати на ви­ро­щу­ва­н­ня гре­чки де­що ви­щі, ніж для пше­ни­ці, й то­му по­ка­зник при­бу­тко­во­сті мо­же бу­ти зі­став­ним із пше­ни­цею, якщо не ниж­чим.

Що­до цін на го­то­ву про­ду­кцію, на які так бо­лі­сно ре­а­гу­ють укра­їн­ці, то їх ди­на­мі­ка пов­ні­стю по­вто­рює ди­на­мі­ку цін на си­ро­ви­ну. Та­кож слід за­зна­чи­ти, що за се­ре­дньо­го ви­хо­ду го­то­вої про­ду­кції на рів­ні 65% се­ре­дня час­тка ви­трат на си­ро­ви­ну ся­гає 93% вар­то­сті го­то­вої про­ду­кції, що на­ба­га­то ви­ще за ра­ціо­наль­ний рі­вень (хо­ча б 70–75%).

Та­ким чи­ном, мо­жна кон­ста­ту­ва­ти, що пе­ре­ро­бни­ки гре­чки пра­цю­ють із мі­ні­маль­ною мар­жи­наль­ні­стю, вста­нов­лю­ю­чи ці­ни на го­то­ву про­ду­кцію відповідно до цін на си­ро­ви­ну, а про мо­но­по­лі­за­цію та зго­вір мо­ва не йде. У свою чер­гу, агра­рії вста­нов­лю­ють ці­ни на гречку відповідно до ви­ро­бни­чих по­ка­зни­ків і по­то­чної рин­ко­вої си­ту­а­ції, на­ма­га­ю­чись за­без­пе­чи­ти при­бу­тко­вість на рів­ні ін­ших зер­но­вих куль­тур.

За­га­лом, го­во­ря­чи про подаль­ший роз­ви­ток не ли­ше рин­ків жи­та й гре­чки, а й про ін­ші ні­ше­ві куль­ту­ри, слід за­зна­чи­ти, що на­сам­пе­ред має йти­ся про опти­мі­за­цію ви­ро­бни­цтва відповідно до по­пи­ту. Це до­зво­лить уста­но­ви­ти еко­но­мі­чно об­ґрун­то­ва­ні ці­ни на про­ду­кцію. А відповідно — сти­му­лю­ва­ти­ме аграріїв до під­ви­ще­н­ня вро­жай­но­сті цих куль­тур для отри­ма­н­ня ста­біль­но­го при­бу­тку на­віть за ско­ро­че­н­ня по­сів­них площ.

Ди­на­мі­ка цін на гречку і гре­ча­ну кру­пу в Укра­ї­ні, грн/т

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.