Ко­ли то­ва­ри «бі­га­ють» за гро­ши­ма

AgroMarket - - РИНОК - Та­рас ГОЛОВЕШКО, ана­лі­тик

Одна з фун­кцій гро­шей — це, зві­сно, на­ко­пи­че­н­ня. Утім, якщо через пев­ні при­чи­ни ін­фля­ція в еко­но­мі­ці зро­стає, то вла­сни­ки цих на­ко­пи­чень (чи­тай: по­тен­цій­ні ін­ве­сто­ри) швид­ко їх по­збу­ва­ти­му­ться, ку­пу­ю­чи ще від­но­сно не­до­ро­гі то­ва­ри або вкла­да­ю­чи ко­шти у ви­ро­бни­ків цих то­ва­рів чи не­ру­хо­мість. І нав­па­ки: в ра­зі очі­ку­ва­н­ня три­ва­ло­го зни­же­н­ня цін, де­фля­ції, вже то­ва­ри «бі­га­ють» за гро­ши­ма. Та­ка ло­гі­ка за­дає ритм ці­но­вим ру­хам на сві­то­вих то­вар­них тор­го­вель­них май­дан­чи­ках за­га­лом і на рин­ках сіль­сько­го­спо­дар­ських то­ва­рів зокре­ма. Тіль­ки за­мість ду­же за­галь­но­го по­ня­т­тя «гро­ші» у сво­їх мір­ку­ва­н­нях ін­ве­сто­ри ви­ко­ри­сто­ву­ють ціл­ком ма­те­рі­аль­не по­ня­т­тя — «до­лар США».

Істо­ри­чно то­ва­ри на си­ро­вин­них рин­ках опла­чу­ю­ться пе­ре­ва­жно до­ла­ра­ми США. Час від ча­су де­я­кі кра­ї­ни ро­блять по­лі­ти­чні де­мар­ші, на­при­клад Іран чи Ве­не­су­е­ла, і ви­ма­га­ють опла­ти у євро. Однак прин­ци­по­во це не впли­ває на об­ся­ги ви­ко­ри­ста­н­ня аме­ри­кан­сько­го до­ла­ра — він в роз­ра­хун­ках за си­ро­ви­ну є най­лі­кві­дні­шим пла­ті­жним за­со­бом. То­му са­ме йо­го про­ти­став­ля­ють то­вар­ним акти­вам, до яких на­ле­жать і сіль­сько­го­спо­дар­ські то­ва­ри.

Про­те як зо­рі­єн­ту­ва­ти­ся, чи змі­цню­є­ться ни­ні до­лар, чи де­валь­вує? До 70-х ро­ків ХХ ст. він мав чі­тко ви­зна­че­ну ста­лу вар­тість в зо­ло­ті, на­то­мість обмін­ний курс ін­ших ва­лют прив’язу­вав­ся не до зо­ло­та, а до аме­ри­кан­ської ва­лю­ти. Зго­дом ва­лю­ти по­ча­ли віль­но ко­ли­ва­ти­ся, швид­ко зро­ста­ла вар­тість си­ро­ви­ни, і, як на­слі­док — ін­фля­ція та во­ла­тиль­ність на сві­то­вих рин­ках. Щоб ма­ти біль­шменш ста­біль­ний орі­єн­тир в но­во­му сві­ті ва­лю­тно­го ха­о­су, в 1973-му бу­ло ство­ре­но Ін­декс до­ла­ра США (USDX), що по­ка­зує йо­го по­зи­цію від­ра­зу до кіль­кох ва­лют (сьо­го­дні — до ше­сти основ­них: євро, єни, фун­та стер­лін­гів, ка­над­сько­го до­ла­ра, швед­ської кро­ни та швей­цар­сько­го фран­ка). Цей ін­декс зро­стає чи па­дає, щой­но аме­ри­кан­ська ва­лю­та змі­цню­є­ться чи сла­бне. По­стій­но впли­ва­ють на ко­ти­ру­ва­н­ня ін­де­ксу ре­зуль­та­ти тор­гів на Між­кон­ти­нен­таль­ній бір­жі (ф’ючер­сні кон­тра­кти й опціо­ни). Від­так пер­спе­кти­ви USDX — ни­ні про­від­ний ве­ктор для фор­му­ва­н­ня ін­ве­сти­цій­ної стра­те­гії. Якщо до­лар змі­цню­є­ться, то, відповідно, ін­ве­стор уни­ка­ти­ме то­вар­них акти­вів, і нав­па­ки — осла­бле­н­ня до­ла­ра сти­му­лю­ва­ти­ме ін­ве­сто­ра за­хо­ди­ти в си­ро­вин­ні акти­ви.

Основ­ний чин­ник, що впли­ває на май­бу­тню вар­тість будь-якої ва­лю­ти, — це від­со­тко­ва став­ка. Якщо для до­ла­ра во­на зро­стає (у той час, ко­ли для ре­шти ва­лют ні), то біль­шість ін­ве­сто­рів по­чи­на­ють від­да­ва­ти пе­ре­ва­гу де­но­мі­но­ва­ним в до­ла­рах акти­вам. Схо­же на те, що еко­но­мі­чні умо­ви у США скла­да­ю­ться на ко­ристь під­ня­т­тя го­лов­ної став­ки (по фе­де­раль­них фон­дах) уже най­ближ­чим ча­сом. Аме­ри­кан­ська еко­но­мі­ка за ре­зуль­та­та­ми пер­ших трьох квар­та­лів ро­ку зро­сла на 1,5% в рі­чно­му ви­мі­рі. За цей час що­мі­ся­ця ство­рю­ва­ли близь­ко 160 тис. но­вих ро­бо­чих місць по­за сіль­ським го­спо­дар­ством, від­так без­ро­бі­т­тя зни­зи­ло­ся до 5%. Де­фі­цит віль­них ква­лі­фі­ко­ва­них ро­бо­чих рук на рин­ку пра­ці вже при­зво­дить до зро­ста­н­ня се­ре­дньої за­ро­бі­тної пла­ти та впев­не­но під­штов­хує ін­фля­цію до­го­ри. Зро­ста­н­ня ін­де­ксу спо­жив­чих цін до по­зна­чки 1,5% має ста­ти го­лов­ним чин­ни­ком, що впли­не на рі­ше­н­ня Фе­де­раль­ної ре­зерв­ної си­сте­ми під­ня­ти став­ку на 0,25% у гру­дні.

У пе­ред­чут­ті май­бу­тньо­го зро­ста­н­ня при­бу­тко­во­сті бор­го­вих па­пе­рів, де­но­мі­но­ва­них у до­ла­рах США, вже з по­ча­тку жов­тня рин­ки актив­но за­ку­по­ву­ють аме­ри­кан­ську на­ціо­наль­ну ва­лю­ту. Ін­декс до­ла­ра США змі­цнив­ся на по­над 4%. Однак то­вар­ні рин­ки не зни­зи­ли­ся, як за­зви­чай, — схо­же, ін­ве­сто­ри очі­ку­ють на ре­зуль­та­ти ви­бо­рів пре­зи­ден­та США. Якщо обі­йде­ться без сюр­при­зів, до­лар змі­цню­ва­ти­ме­ться до кін­ця 2016-го й утри­му­ва­ти­ме по­зи­ції ще й на по­ча­тку 2017-го. В та­ко­му ра­зі си­ро­вин­ні рин­ки сут­тє­во про­ся­дуть. І хо­ча нав­ряд чи бу­де та­кий са­мий тиск на си­ро­ви­ну, як і то­рік, однак ви­да­є­ться ду­же імо­вір­ним па­ді­н­ня вар­то­сті, на­при­клад, зер­но­вих на 10% по­то­чних ці­но­вих рів­нів на сві­то­вих май­дан­чи­ках. Що­прав­да, вже на­при­кін­ці пер­шо­го пів­річ­чя 2017-го ціл­ком імо­вір­не зро­ста­н­ня вар­то­сті зер­но­вих.

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.