Не­хай ки­тай­ці нас на­вчать?

AgroMarket - - ДЕТАЛІ Й ГОЛОВНЕ - Ана­то­лій СТОЯНОВ, екс­перт

Най­біль­ша спо­то­ва то­вар­на бір­жа Ки­таю Bohai Commodity Exchange Co., Ltd. (BOCE) при­дба­ла не­що­дав­но «Укра­їн­ський банк ре­кон­стру­кції та роз­ви­тку». Втім, ку­пів­ля та­ко­го акти­ву для ін­ве­сто­рів із Пі­дне­бе­сної — да­ле­ко не оста­то­чна ме­та, швид­ше, пер­ший крок що­до роз­ши­ре­н­ня гео­гра­фії ді­яль­но­сті. За не­о­фі­цій­ною ін­фор­ма­ці­єю, ки­тай­ці пла­ну­ють ство­ри­ти на на­ших те­ре­нах бір­жу, яка б пов­но­цін­но фун­кціо­ну­ва­ла. А що ж Укра­ї­на?

З мо­мен­ту здо­бу­т­тя не­за­ле­жно­сті на­ша дер­жа­ва по­стій­но на­ма­га­є­ться роз­ви­ва­ти бір­жо­ву тор­гів­лю на вну­трі­шньо­му рин­ку. Бу­ло ухва­ле­но та­кий­ся­кий за­кон, ство­ре­но кіль­ка то­вар­них бірж, які на хви­лі опти­мі­зму бур­хли­во по­чи­на­ли свою ді­яль­ність, але не­ча­сто мо­гли про­де­мон­стру­ва­ти ви­со­кі ре­зуль­та­ти об­ся­гу тор­гів на кі­нець опе­ра­цій­но­го ро­ку.

Вла­сне, ідеї що­до роз­ви­тку бір­жо­вої тор­гів­лі бу­ли і в бі­зне­су, і в дер­жа­ви. Уряд на­віть за­сну­вав у 2005-му Аграр­ну бір­жу як ви­ня­ток із За­ко­ну «Про то­вар­ну бір­жу» для про­ве­де­н­ня то­вар­них ін­тер­вен­цій Аграр­ним фон­дом. У 2010-му бу­ло ухва­ле­но уря­до­ву по­ста­но­ву про ре­є­стра­цію на Аграр­ній бір­жі екс­порт­них кон­тра­ктів по сіль­госп­про­ду­кції, яка під­па­дає під дер­жав­не ці­но­ве ре­гу­лю­ва­н­ня. Це спри­чи­ни­ло шквал кри­ти­ки — за­га­лом, че­рез під­ви­ще­н­ня вар­то­сті оформ­ле­н­ня екс­порт­них кон­тра­ктів (бір­жо­вий збір + бро­кер). Ра­зом із тим, в Укра­ї­ні й до­сі не­має до­сто­вір­но­го ін­ди­ка­ти­ву рин­ко­вих цін на зер­но­ву гру­пу, олій­ну... Ін­стру­мент «опла­че­ної ці­ни» на­ле­жним чи­ном теж не пра­цює. Де­я­кі ек­спер­ти впев­не­ні, що це пов’яза­но з тим, що ве­ли­кі екс­пор­те­ри не за­ці­кав­ле­ні в про­зо­ро­му ці­но­утво­рен­ні на вну­трі­шньо­му рин­ку, оскіль­ки це не до­зво­лить їм отри­му­ва­ти ви­го­ду че­рез не­ефе­ктив­ний ри­нок. Ча­сом не­згра­бні спро­би дер­жав­ної ма­ши­ни кон­со­лі­ду­ва­ти ри­нок на одно­му тор­го­во­му май­дан­чи­ку ма­ли зво­ро­тний ефект. Пі­сля ска­су­ва­н­ня обов’яз­ко­вої ре­є­стра­ції екс­порт­них кон­тра­ктів на бір­жі ба­га­то екс­пор­те­рів від­мо­ви­ли­ся від ці­єї про­це­ду­ри. А втім, За­кон «Про трансфер­не ці­но­утво­ре­н­ня» до­зво­ляє ДФС від­сте­жу­ва­ти кон­тро­льо­ва­ні операції, зокре­ма й зов­ні­шньо­еко­но­мі­чні. І ви­яв­ле­ні обо­руд­ки за­гро­жу­ють чи­ма­ли­ми су­ма­ми штра­фів.

Для ви­зна­че­н­ня рин­ко­вих цін на сіль­госп­про­ду­кцію най­зру­чні­шим ме­то­дом є прин­цип ви­тя­гну­тої ру­ки. Він, зокре­ма, пе­ред­ба­чає ви­со­ко­ро­з­ви­не­ний ін­сти­тут бір­жо­вих тор­гів і об­сяг тор­гів не мен­ший за 15% по­за­бір­жо­во­го. В та­ко­му ра­зі ці­но­утво­ре­н­ня за­ве­де­но вва­жа­ти ко­ре­ктним і та­ким, що під­ля­гає по­рів­нян­ню. В ки­тай­ської бір­жі є те­хно­ло­гії та ба­жа­н­ня за­про­ва­ди­ти все це в на­ші ре­а­лії. Про­те щось ме­ні під­ка­зує, що аграр­не ло­бі бу­де всі­ля­ко про­ти­сто­я­ти ста­нов­лен­ню бір­жо­во­го рин­ку в Укра­ї­ні. Пев­не, від­кри­тий і про­зо­рий ри­нок ба­га­тьом ни­ні­шнім грав­цям не ви­гі­дний? Чо­му тіль­ки під за­гро­зою да­мо­кло­во­го ме­ча бі­зне­сме­ни в Укра­ї­ні мо­жуть зійти до про­зо­рих бір­жо­вих тор­гів?

Не­хай там як, ки­тай­ські бі­зне­сме­ни ни­ні ли­ше да­ють си­гна­ли про пра­гне­н­ня до ін­ве­сти­цій в на­шу еко­но­мі­ку, й тіль­ки від дер­жав­них му­жів за­ле­жить, на­скіль­ки дов­го­стро­ко­ви­ми та ефе­ктив­ни­ми бу­дуть ці ін­ве­сти­ції. І бен­те­жить ли­ше одне: бі­знес бу­ду­вав бір­жо­вий ри­нок — не по­бу­ду­вав, у дер­жа­ви — теж не ви­йшло. При­кро бу­де, якщо ви­йде в ки­тай­ців…

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.