Обіг землі: у по­шу­ках укра­їн­ської мо­де­лі

AgroMarket - - У ЦЕНТРІ УВАГИ - Ла­ри­са СТАРІКОВА, ко­ор­ди­на­тор Ана­лі­ти­чно­го цен­тру Аграр­но­го со­ю­зу Укра­ї­ни

Са­ме та­ку на­зву ма­ли пар­ла­мент­ські слу­ха­н­ня, що від­бу­ли­ся на­при­кін­ці гру­дня. Втім, як на ме­не, укра­їн­ська мо­дель вже дав­но зна­йде­на. Ін­ше пи­та­н­ня — як ви­йти з глу­хо­го ку­та, в який ми са­мі се­бе за­гна­ли…

Українські агра­рії отри­ма­ли зем­лю у вла­сність згі­дно з Ука­зом Пре­зи­ден­та Укра­ї­ни ще в да­ле­ко­му сер­пні 1995 ро­ку. Про­ти 1917-го, ко­ли се­ля­ни ді­ста­ли пра­во на обро­бі­ток землі вла­сною пра­цею, на мо­мент її роз­па­ю­ва­н­ня в не­за­ле­жній Укра­ї­ні кол­го­спи вже бу­ли пев­ною еко­си­сте­мою — єди­ним май­но­вим ком­пле­ксом, в яко­му до­сить ор­га­ні­чно по­єд­ну­ва­ли­ся і ціл­ком опти­маль­но ди­вер­си­фі­ку­ва­ли­ся осно­ві ви­ди то­вар­но­го сіль­сько­го­спо­дар­сько­го ви­ро­бни­цтва. Однак за­мість то­го, щоб під­ви­щи­ти їх еко­но­мі­чну ефе­ктив­ність і при­швид­ши­ти те­хно­ло­гі­чний роз­ви­ток зав­дя­ки по­яві при­ва­тно­го вла­сни­ка, зем­лю ба­наль­но по­ді­ли­ли і… на­че за­стря­гли між дво­ма сто­лі­т­тя­ми — із вла­сні­стю на шма­ток землі, де й тра­ктор не зав­жди роз­вер­не­ться, і кор­по­ра­тив­ною при­ва­тною вла­сні­стю на сіль­го­сп­акти­ви з усі­ма їхні­ми те­хні­ко-те­хно­ло­гі­чни­ми осо­бли­во­стя­ми.

До ре­чі, пе­ре­біг по­дій май­же не за­ле­жав ні від вла­ди, ні від кол­го­спних осо­би­сто­стей. Ло­гі­ку ди­кту­ва­ли істо­ри­чні об­ста­ви­ни. Са­ме зав­дя­ки їм роз­по­ро­ше­ні зе­мель­ні акти­ви до­сить швид­ко бу­ли зно­ву ін­те­гро­ва­ні на умо­вах орен­ди но­ви­ми го­спо­да­ря­ми. І са­ме на пле­чі орен­да­рів зре­штою ліг тя­гар роз­ри­ву сто­літь. Хо­ча окрім ньо­го на пле­чі орен­да­рів ля­гла ще й ку­па ін­ших «роз­ри­вів»: не­ви­тре­бу­ва­ні паї і прое­кт­ні по­льо­ві до­ро­ги з нез’ясо­ва­ним пра­во­вим ста­ту­сом, не­до­о­форм­ле­ні зе­мель­ні ді­лян­ки то­що. Якщо в кра­ї­ні зна­йде­ться пов­ні­стю сфор­мо­ва­ний зе­мель­ний ма­сив пло­щею під 500 га, йо­го одра­зу мо­жна за­но­си­ти до кни­ги Гін­не­са. Го­спо­да­рю­ва­н­ня за та­ких умов май­же не­мо­жли­ве. Але укра­їн­ці го­спо­да­рю­ють. Під снай­пер­ським при­ці­лом рей­де­рів, під со­ки­рою ре­є­стра­цій­них ко­лі­зій, під пре­сом ка­да­стро­вої бю­ро­кра­тії. І все це — «укра­їн­ська мо­дель».

А що ж про­по­ну­ють нам на то­му тлі за­ко­но­твор­ці? «Від­кри­т­тя» рин­ку землі, пе­ре­хід пра­ва вла­сно­сті на ті са­мі кла­пти­ки взір­ця 1917 ро­ку. Тоб­то ще один крок на по­ча­ток ХХ сто­лі­т­тя. Ще один зем­ле­трус із де­ком­по­зи­ці­єю про­ми­сло­во зна­чи­мих зе­мель­них акти­вів. Може, хтось і був би за, але тут знов пра­цює істо­ри­чна ло­гі­ка. І сто­їть во­на не на бо­ці «ре­фор­ма­то­рів», а на бо­ці орен­да­рів. І спра­ва са­ме в ній, а не в тра­ди­цій­них стра­хах, на кшталт «зем­ля пе­ре­йде до іно­зем­ців», «се­ля­ни втра­тять остан­нє» то­що. Рей­тин­ги аграр­но­го ви­ро­бни­цтва вже дав­но свід­чать про те, що основ­ний зиск з укра­їн­ської землі зні­ма­ють іно­зем­ці, а той, хто хо­че про­да­ти зем­лю, має для то­го ці­лий спектр ле­гі­тим­них мо­жли­во­стей.

На слу­ха­н­нях у Вер­хов­ній Ра­ді за про­даж землі ви­сту­пи­ла ли­ше слав­но­зві­сна «зе­мель­на трій­ка» про­від­них фа­хів­ців, для яких від­кри­т­тя рин­ку землі на­дає ще один фронт для ді­яль­но­сті. Всі ре­шта, по­чи­на­ю­чи від вла­сни­ків па­їв і за­кін­чу­ю­чи агро­хол­дин­га­ми, — про­ти. Що­прав­да, дум­ку гро­мад­сько­сті слу­ха­ти бу­ло ні­ко­му — ні де­пу­та­тів, ні уря­дов­ців у за­лі не бу­ло (я да­ле­ка від дум­ки, що хтось із них пе­ре­ди­ви­ться ві­део чи про­чи­тає сте­но­гра­му). Хо­ча, зві­сно, осо­бли­во одіо­зні осо­би не пропу­сти­ли мо­жли­во­сті під­ли­ти ма­сла у во­гонь. Та­кож пе­ред слу­ха­н­ня­ми у пар­ла­мен­ті був за­ре­є­стро­ва­ний від­вер­то скан­даль­ний за­ко­но­про­ект, по­да­ний трьо­ма ма­ло­ві­до­ми­ми де­пу­та­та­ми. Окрім стру­су по нер­вах су­спіль­ства з про­да­жем землі іно­зем­цям, втру­ча­н­ням держ­ком­зе­му в про­це­ду­ру ку­пів­лі-про­да­жу, там ще й про­по­ну­є­ться ви­лу­чи­ти пра­ва уча­сни­ків АТО на за­сну­ва­н­ня фер­мер­сько­го го­спо­дар­ства. Тож іна­кше, як по­лі­ти­чною про­во­ка­ці­єю, та­кі дії не на­звеш.

До сло­ва, по­лі­ти­чні про­во­ка­ції дав­но вже ста­ли ор­га­ні­чною скла­до­вою «укра­їн­ської мо­де­лі» за­про­ва­дже­н­ня рин­ку обі­гу землі — при­чо­му її основ­ною скла­до­вою.

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.