ЧИ ПОТРІБНО БУДУВАТИ В УКРАЇНІ МАЛІ БІОГАЗОВІ УСТАНОВКИ І ЯКА ВІД НИХ КОРИСТЬ

Чи потрібно будувати в Україні малі біогазові установки

AgroMarket - - ГОЛОВНА СТОРІНКА -

На­йо­че­ви­дні­шим ре­зуль­та­том виробництва біо­га­зу з від­хо­дів АПК є отримання від­нов­лю­ва­ної енер­гії: еле­ктри­ки, те­пла, про­ми­сло­вої па­ри, а в ра­зі подаль­шо­го очи­ще­н­ня — паль­но­го для дви­гу­нів чи за­мін­ни­ка при­ро­дно­го га­зу. І, вла­сне, до­да­тко­ва енер­гія й ди­вер­си­фі­ка­ція її по­ста­ча­н­ня — це да­ле­ко не всі ар­гу­мен­ти на користь бу­дів­ни­цтва біо­га­зо­вих уста­но­вок (БГУ). Се­ред чи­слен­них еко­ло­гі­чних пе­ре­ваг — кон­троль не­при­єм­них за­па­хів і па­то­ге­нів, змен­ше­н­ня ви­ки­дів пар­ни­ко­вих га­зів (ме­тан, ву­гле­ки­слий газ, окис азо­ту), мо­жли­ве зни­же­н­ня по­тре­би в мін­до­бри­вах. Окрім то­го, це но­ві пер­спе­кти­ви для агро­бі­зне­су, аль­тер­на­тив­не ви­ко­ри­ста­н­ня зе­мель, гли­бо­ка ути­лі­за­ція від­хо­дів і по­бі­чних про­ду­ктів, но­ві ро­бо­чі мі­сця і, на­ре­шті, дже­ре­ло до­да­тко­во­го при­бу­тку від про­да­жу енер­гії. Бі­о­га­зо­вий ри­нок

Не­зва­жа­ю­чи на оче­ви­дні пе­ре­ва­ги, бі­о­га­зо­вий ри­нок у ві­тчи­зня­но­му АПК роз­ви­ва­є­ться по­віль­но. Ни­ні діє близь­ко 10 та­ких уста­но­вок, протягом ро­ку ви­ни­ка­ють 1–2 но­вих про­е­кти. Ска­жі­мо, на­при­кін­ці 2016-го за­вер­ше­но бу­дів­ни­цтво БГУ ком­па­нії «Еко­прод» у Вол­но­ва­сі, за рік до цьо­го за­пу­ще­но уста­нов­ку на ба­зі Ро­ки­тнян­сько­го цукро­во­го за­во­ду, ще на рік ра­ні­ше — най­біль­ший на сьо­го­дні про­ект на Гло­бин­сько­му цукро­во­му за­во­ді хол­дин­гу «Астар­та». У 2013-му бу­ло вве­де­но в екс­плу­а­та­цію бі­о­га­зо­вий комплекс хол­дин­гу «Ми­ро­нів­ський хлі­бо­про­дукт» (МХП) на пта­хо­фер­мі «Оре­льлі­дер» у Дні­про­пе­тров­ській обла­сті. Все це — по­ту­жні про­е­кти.

За­ува­жи­мо, що за вста­нов­ле­ною еле­ктри­чною по­ту­жні­стю всі біогазові про­е­кти по­ді­ля­ю­ться на три ка­те­го­рії. Ве­ли­кі — з по­ту­жні­стю по­над 1 МВт, дрі­бні — мен­ше за 300 кВт. Від­по­від­но, по­ту­жність се­ре­дніх — у ді­а­па­зо­ні від 300 до 1000 кВт. Щоб за­без­пе­чи­ти 100 кВт еле­ктри­чної по­ту­жно­сті, потрібно 50 ку­бо­ме­трів біо­га­зу на го­ди­ну і, від­по­від­но, ре­актор об­ся­гом 500–800 м3. Є ще й ка­те­го­рія мі­кро­БГУ. Ці установки мо­жна будувати на­віть у дрі­бних фер­мер­ських го­спо­дар­ствах. Зві­сно, ви­ро­бля­ти еле­ктри­ку на та­ких уста­нов­ках не­до­ціль­но, але біо­газ мо­жна бу­де ви­ко­ри­ста­ти для опа­ле­н­ня чи в по­бу­то­вих по­тре­бах.

Се­ре­дня еле­ктри­чна по­ту­жність єв­ро­пей­ської біо­га­зо­вої установки — близь­ко 500 кВт. А в біо­га­зо­во­го ком­пле­ксу МХП — у 10 ра­зів біль­ша (5 МВт). По­ту­жність ко­ге­не­ра­цій­ної установки ком­па­нії «Сіль­госп­про­дукт» на Ро­ки­тнян­сько­му цукро­во­му за­во­ді — 2,4 МВт. На біо­га­зо­во­му ком­пле­ксі «Астар­ти» спо­ча­тку не пла­ну­ва­ли ви­ро­бля­ти еле­ктро­енер­гію. Про­те мас­шта­би ком­пле­ксу мо­гли б за­без­пе­чи­ти біо­га­зом ко­ге­не­ра­цій­ну уста­нов­ку по­ту­жні­стю до 12 МВт.

Пер­ший до­свід по­ту­жних грав­ців укра­їн­сько­го біо­га­зо­во­го рин­ку мо­жна вва­жа­ти успі­шним. Не­що­дав­но ого­ло­ше­но, що план роз­ви­тку МХП пе­ред­ба­чає бу­дів­ни­цтво біо­га­зо­во­го ком­пле­ксу по­ту­жні­стю 20 МВт. «Сіль­госп­про­дукт» роз­гля­дає свій ре­а­лі­зо­ва­ний про­ект як пер­шу пу­ско­ву чер­гу й планує до­ро­сти­ти бі­о­га­зо­вий комплекс до по­ту­жно­сті 19 МВт. У гру­дні 2016-го й «Астар­та» опри­лю­дни­ла пла­ни що­до виробництва еле­ктро­енер­гії з біо­га­зу. Для пов­но­ти кар­ти­ни зга­да­є­мо ком­па­нію «Да­но­ша», що з 2013-го екс­плу­а­тує БГУ (по­ту­жні­стю 1 МВт) в се­лі Ко­пан­ки Іва­но­Фран­ків­ської обла­сті, й має на­мір збу­ду­ва­ти та­кі установки на всіх ін­ших сво­їх сви­но­фер­мах.

Усі ве­ли­кі грав­ці біо­га­зо­во­го рин­ку пла­ну­ють і на­да­лі роз­ви­ва­ти зга­да­ний се­гмент бі­зне­су, аби про­да­ва­ти отри­му­ва­ну еле­ктро­енер­гію за «зе­ле­ним» та­ри­фом. Це озна­чає, що ухва­ле­на у 2015-му ре­да­кція від­по­від­но­го за­ко­ну є до­ста­тнім сти­му­лом для роз­ви­тку ве­ли­ких біо­га­зо­вих про­е­ктів.

А що з по­тен­ці­а­лом

Ще одні­єю тен­ден­ці­єю на біо­га­зо­во­му рин­ку України мо­жна вва­жа­ти по­яву низ­ки не­ве­ли­ких про­е­ктів, які ре­а­лі­зу­ють пе­ре­ва­жно на тва­рин­ни­цьких фер­мах. Ось, ска­жі­мо, у 2003-му на сви­но­фер­мі хол­дин­гу «Агро-Овен» (по­ту­жність установки 160 кВт) в Дні­про­пе­тров­ській обла­сті, зго­дом — у ком­па­нії «Елі­та» (250 кВт) на Ки­їв­щи­ні — тут для збро­джу­ва­н­ня ви­ко­ри­сто­ву­ва­ли су­міш гною сви­ней і ВРХ. Бі­о­га­зо­ва уста­нов­ка ком­па­нії «Де­міс-Агро» (по­ту­жність 125 кВт), спо­ру­дже­на у 2013-му на сви­но­фер­мі в Дні­про­пе­тров­ській обла­сті, пе­ре­ро­бляє 60–80 т сто­ків. Ще один при­клад — збу­до­ва­на си­ла­ми українських під­ря­дни­ків уста­нов­ка ком­па­нії «Си­гма» (по­ту­жні­стю 310 кВт), де для ко­ге­не­ра­цій­ної установки за­сто­со­ву­ють ві­тчи­зня­ний дви­гун ком­па­нії «Пер­во­май­ськ­ди­зель­маш».

Ана­ліз ста­ти­сти­чних да­них для тва­рин­ни­цьких і пта­хів­ни­чих під­при­ємств України свід­чить, що в ді­а­па­зо­ні по­ту­жно­сті 30–190 кВт на сви­но­фер­мах мо­жна збу­ду­ва­ти що­най­мен­ше 370 біо­га­зо­вих уста­но­вок (су­мар­ною по­ту­жні­стю 27 МВт), на фер­мах ВРХ — 965 та­ких уста­но­вок у ді­а­па­зо­ні по­ту­жно­сті до 300 кВт (за­га­лом 75 МВт) та ще 90 (су­мар­ною по­ту­жні­стю 5 МВт) у пта­хів­ни­чих го­спо­дар­ствах — у ді­а­па­зо­ні по­ту­жно­сті 15–110 кВт. Від­так за­галь­ний бі­о­га­зо­вий по­тен­ці­ал цьо­го се­гмен­та — 1500 під­при­ємств чи по­над 100 МВт у пе­ре­ра­хун­ку на еле­ктри­чну по­ту­жність. За­ува­жу: під час під­ра­хун­ків ура­хо­ва­но тільки біо­газ зі сто­ків без за­сто­су­ва­н­ня до­да­тко­вих ви­дів си­ро­ви­ни.

Оскіль­ки пи­то­ма вар­тість про­е­кту для ма­лих біо­га­зо­вих уста­но­вок сут­тє­во ви­ща (в пе­ре­ра­хун­ку на оди­ни­цю отри­ма­ної енер­гії), ніж для ве­ли­ких, то і їх еко­но­мі­чна при­ва­бли­вість не може кон­ку­ру­ва­ти з ве­ли­ки­ми. Якщо основ­ним дже­ре­лом при­бу­тку вва­жа­ти про­даж еле­ктро­енер­гії, то на­яв­ної ве­ли­чи­ни «зе­ле­но­го» та­ри­фу бу­де ма­ло. Аль­тер­на­ти­вою може бу­ти хі­ба що про­даж ор­га­ні­чних до­брив, але цей ри­нок ще не сфор­мо­ва­но.

Як розв’яза­ти про­бле­му

Ва­рі­ан­тів може бу­ти кіль­ка. Пер­ший — мі­ні­мі­за­ція вар­то­сті установки за до­по­мо­гою ви­ко­ри­ста­н­ня мі­сце­вих те­хні­чних рі­шень. Як, на­при­клад, у ви­пад­ку з про­е­ктом «Си­гми», що де­шев­ший за іно­зем­ні ана­ло­ги ма­ло не вдвоє. Зві­сно, щоб збе­рег­ти якість, мо­жна ли­ше до пев­но­го рів­ня зни­жу­ва­ти пи­то­му ва­гу ви­трат. Крім то­го, під час оформ­ле­н­ня пра­ва на «зелений» та­риф за ви­ко­ри­ста­н­ня по­над 50% обла­дна­н­ня укра­їн­сько­го виробництва мо­жна отри­ма­ти 10-від­со­тко­ву пре­мію до та­ри­фу.

Ще одна мо­жли­вість підвищення еко­но­мі­чних по­ка­зни­ків біо­га­зо­во­го про­е­кту по­ля­гає у ви­ко­ри­стан­ні до­да­тко­вих ви­дів си­ро­ви­ни, при­мі­ром, від­хо­дів чи по­бі­чних про­ду­ктів тва­рин­но­го або ро­слин­но­го по­хо­дже­н­ня. Про­те цей під­хід пов’яза­ний із ди­вер­си­фі­ка­ці­єю й ускла­дне­н­ням бі­зне­су, що не зав­жди є прийня­тним у тва­рин­ни­цтві. На пра­кти­ці до­ціль­но обме­жи­ти­ся пе­ре­роб­кою сто­ків і, мо­жли­во, за­ли­шків кор­мів. Та­кі установки не ли­ше лег­ше екс­плу­а­ту­ва­ти — для них про­сті­ше отри­ма­ти всі до­зво­ли на бу­дів­ни­цтво, а й узго­джу­ва­ти про­це­ду­ри ви­ве­зе­н­ня збро­дже­ної ма­си на по­ля.

На від­мі­ну від ве­ли­ких про­е­ктів се­ре­дня й осо­бли­во ма­ла бі­о­га­зо­ва уста­нов­ка — це, швид­ше, очи­сна спо­ру­да ніж енер­ге­ти­чний об’єкт. Її на­яв­ність є не­об­хі­дною пе­ре­д­усім для ви­ко­на­н­ня під­при­єм­ством еко­ло­гі­чних ви­мог. То­му, га­даю, є два основ­ні шля­хи для то­го, щоб гли­бо­ка, зокре­ма ана­е­ро­бна, пе­ре­роб­ка від­хо­дів на тва­рин­ни­цьких фер­мах ста­ла стан­дар­тною пра­кти­кою. Пер­ший шлях (на­зве­мо йо­го «на­гай­кою») по­ля­гає в за­про­ва­джен­ні жорс­ткі­шо­го еко­ло­гі­чно­го за­ко­но­дав­ства. В йо­го кон­текс­ті фер­мер має за­без­пе­чи­ти пе­ре­роб­ку від­хо­дів, не­зва­жа­ю­чи на її вар­тість. Дру­гий шлях («пря­ник») — це сти­му­лю­ва­н­ня бу­дів­ни­цтва БГУ або ж час­тко­ва ком­пен­са­ція ви­трат, пов’яза­них із та­ким бу­дів­ни­цтвом. Одним із ва­рі­ан­тів та­кої ком­пен­са­ції може бу­ти мо- ди­фі­ка­ція про­це­ду­ри ви­зна­че­н­ня «зе­ле­но­го» та­ри­фу, на­при­клад, ди­фе­рен­ці­а­ція йо­го ве­ли­чи­ни за еле­ктри­чною по­ту­жні­стю (для ма­лень­ких по­ту­жно­стей ве­ли­чи­на та­ри­фу сут­тє­во біль­ша). Шлях, що сти­му­лює роз­ви­ток, має ці­лу низ­ку без­умов­них пе­ре­ваг.

А як у них?

Рік то­му, за ста­ти­сти­кою Єв­ро­пей­ської біо­га­зо­вої асо­ці­а­ції, у ЄС на­лі­чу­ва­ло­ся 17 376 БГУ, із них 459 — для виробництва біо­ме­та­ну, ре­шта — для отримання еле­ктро­енер­гії й те­пла. Малі БГУ у Єв­ро­пі до­не­дав­на теж не бу­ли у ви­со­ко­му прі­о­ри­те­ті. Ска­жі­мо, в Ні­меч­чи­ні ін­те­рес до спо­ру­дже­н­ня ве­ли­ких біо­га­зо­вих уста­но­вок (їх на­лі­чу­є­ться по­над 10 тис.) сти­му­лю­ва­ли ви­ко­ри­ста­н­ням си­ло­су ку­ку­ру­дзи. Про­те по­тен­ці­ал ма­лих уста­но­вок (по­над 40 тис. дрі­бних ферм ВРХ і 9 тис. дрі­бних сви­но­ферм) пра­кти­чно не був за­ді­я­ний. За оцін­ка­ми там­те­шніх екс­пер­тів, мо­жна збу­ду­ва­ти 9,5 тис. БГУ з еле­ктри­чною по­ту­жні­стю 75 кВт, а та­кож 14 тис. по­ту­жні­стю 50 кВт і 24 тис. по­ту­жні­стю 30 кВт. Це за­га­лом ще по­над чверть отри­му­ва­ної ни­ні енер­гії.

Ни­ні роз­ви­ток ма­лих БГУ сти­му­лю­ють у ба­га­тьох єв­ро­пей­ських кра­ї­нах. У Ні­меч­чи­ні для БГУ з по­ту­жні­стю до 75 кВт та­риф ста­но­вить 0,2373 єв­ро/кВт*год, а для по­ту­жно­сті до 500 кВт — 0,1526 єв­ро/ кВт*год. Ме­ре­жі го­то­ві пла­ти­ти ви­щий та­риф 0,40 єв­ро/кВт*год для уста­но­вок по­над 100 кВт, якщо еле­ктро­енер­гія по­да­є­ться за гну­чким гра­фі­ком в пе­рі­о­ди пі­ко­во­го на­ван­та­же­н­ня. В Іта­лії «зелений» та­риф для 500 кВт ста­но­вить 0,23 єв­ро/кВт*год, а для 50 кВт — 0,30 єв­ро/кВт*год. Така са­ма рі­зни­ця у Фран­ції, де та­риф для БГУ до 150 кВт ста­но­вить 0,1997 єв­ро/ кВт*год про­ти 0,1119 єв­ро/кВт*год для ве­ли­ких БГУ. У єв­ро­пей­ських кра­ї­нах є рі­зни­ця в кла­си­фі­ка­ції уста­но­вок. На­при­клад, в Бель­гії ма­ли­ми вва­жа­ють установки по­ту­жні­стю від 10 до 30 кВт, у Ні­меч­чи­ні — до 75 кВт, в Ав­стрії — до 250 кВт, в Іта­лії — до 300 кВт. Та­кож у ЄС сти­му­лю­ють бу­дів­ни­цтво ма­лих БГУ, час­тко­во по­кри­ва­ю­чи ін­ве­сти­ції (Бель­гія — до 30%, Фран­ція — 25–50%, Ні­дер­лан­ди — 40–50%), на­да­ю­чи по­да­тко­ві піль­ги (Бель­гія, Да­нія, Фран­ція), уста­нов­лю­ю­чи фі­ксо­ва­ний та­риф на отримання те­пла (Ні­дер­лан­ди).

За­мість ви­снов­ку

По­я­ва ве­ли­кої кіль­ко­сті се­ре­дніх і ма­лих БГУ може акти­ві­зу­ва­ти ре­гіо­наль­ний роз­ви­ток, сти­му­лю­ва­ти еко­ло­гі­чне сіль­го­спви­ро­бни­цтво, то­му йо­го слід під­три­ма­ти й для цьо­го роз­ро­би­ти ме­ха­ні­зми ком­пен­су­ва­н­ня. Най­про­сті­шою схе­мою під­трим­ки може бу­ти за­сто­су­ва­н­ня ди­фе­рен­ці­йо­ва­них та­ри­фів на ви­ро­бни­цтво еле­ктро­енер­гії на рів­ні К=3,0–3,5 (0,16–0,19 єв­ро/кВт*год) для по­ту­жно­стей до 300 кВт. Така схе­ма пра­цює в ма­лій гі­дро­енер­ге­ти­ці. Укра­їн­ські мі­кро­ГЕС (до 200 кВт) ма­ють та­риф 0,1744 єв­ро/ кВт*год, мі­ні­ГЕС (200–1000 кВт) — 0,1394 єв­ро/кВт*год, то­ді як малі ГЕС (до 10 МВт) — 0,1044 єв­ро/кВт*год.

Чому по­трі­бні ди­фе­рен­ці­йо­ва­ні та­ри­фи для біо­га­зо­вих уста­но­вок? Во­ни сут­тє­во по­лі­пшать еко­но­мі­чні па­ра­ме­три цих про­е­ктів і роз­бу­дять ри­нок ма­лих БГУ (їх може бу­ти збу­до­ва­но кіль­ка со­тень). З дру­го­го бо­ку, су­мар­ний по­тен­ці­ал ре­а­лі­за­ції та­ких про­е­ктів не пе­ре­ви­щує 0,5% єм­но­сті ві­тчи­зня­но­го рин­ку еле­ктро­енер­гії.

Мо­жна змон­ту­ва­ти пра­кти­чно не­о­бме­же­ну пло­щу со­ня­чних фо­то­еле­ктри­чних па­не­лей, але не­мо­жли­во спо­ру­ди­ти не­о­бме­же­ну кіль­кість ма­лих гі­дро­еле­ктро­стан­цій і біо­га­зо­вих уста­но­вок. Їх кіль­кість лі­мі­то­ва­на кіль­кі­стю ма­лих рі­чок і тва­рин­ни­цьких го­спо­дарств. То­му за­сто­су­ва­н­ня цьо­го ме­ха­ні­зму для БГУ пра­кти­чно не впли­не на та­ри­фи для спо­жи­ва­ча. На­то­мість ви­ко­ри­ста­н­ня ди­фе­рен­ці­йо­ва­них та­ри­фів на еле­ктро­енер­гію, отри­ма­ну з біо­га­зу, може бу­ти при­кла­дом со­лі­дар­ної від­по­від­аль­но­сті за розв’яза­н­ня про­блем еко­ло­гії, роз­ви­тку мі­сце­вих те­ри­то­рій, змен­ше­н­ня час­тки ви­ко­пних ви­дів па­ли­ва та зни­же­н­ня ви­ки­дів пар­ни­ко­вих га­зів.

Бі­о­га­зо­вий комплекс у Ро­ки­тно­му пла­ну­ють до­ро­сти­ти до по­ту­жно­сті 19 МВт

Юрій МАТВЄЄВ, кан­ди­дат фі­зи­ко-ма­те­ма­ти­чних на­ук, за­сту­пник ди­ре­кто­ра НТЦ «Бі­о­ма­са»

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.