ХТО ІЗ СІЛЬГОСПВИРОБНИКІВ І ЗА ЯКИХ УМОВ МОЖЕ РОЗРАХОВУВАТИ НА ДОТАЦІЮ ВІД ДЕРЖАВИ

Обов’яз­ко­вим еле­мен­том у ри­зик-ме­не­джмен­ті сіль­го­спви­ро­бни­цтва є агро­стра­ху­ва­н­ня

AgroMarket - - ГОЛОВНА СТОРІНКА -

Ві­тчи­зня­ний агро­ви­ро­бник три­має фо­кус на го­лов­них чин­ни­ках, яки­ми, зві­сно ж, пра­гне ке­ру­ва­ти: за які ко­шти фі­нан­су­ва­ти свій бізнес, як отри­ма­ти ма­кси­маль­ний уро­жай і як про­да­ти за ви­гі­дною ці­ною. Із се­зо­ну в се­зон ми з’ясо­ву­є­мо, що за­ва­ди­ло до­мог­ти­ся очі­ку­ва­но­го ре­зуль­та­ту, по­си­ла­ю­чись на не­до­ско­на­лі за­ко­ни, кон­ку­рен­тів, дистри­бу­то­рів, вар­тість по­зи­ки, по­го­ду. Та чи й справ­ді всі ці об­ста­ви­ни не­мо­жли­во бу­ло пе­ред­ба­чи­ти за­вча­сно?

Увесь спектр ри­зи­ків, із яки­ми ра­ні­ше сти­ка­ло­ся го­спо­дар­ство, йо­го ке­рів­ник може ви­яви­ти, про­ана­лі­зу­вав­ши втра­ти за ми­ну­лі ро­ки. Бе­зу­мов­но, де­ся­ти­лі­т­тя то­му мас­шта­би й умо­ви ве­де­н­ня бі­зне­су бу­ли ін­ши­ми. А втім, основ­ні ри­зи­ки — чи як їх ще мо­жна на­зва­ти «най­до­рож­чі гра­блі» — на­вряд чи змі­ню­ю­ться. До то­го ж усі — і ко­ли­шні, і ни­ні­шні, і май­бу­тні — між со­бою ті­сно пе­ре­пле­те­ні. Та­кий ана­ліз до­по­мо­же ви­ро­бни­ко­ві зна­йти свою ні­шу в кон­ку­рен­тно­му се­ре­до­ви­щі, а від­по­від­но, спри­я­ти­ме по­шу­ку но­вих, ви­гі­дні­ших рі­шень уна­слі­док пе­ре­фор­ма­ту­ва­н­ня від­но­син із дистри­бу­то­ра­ми, по­ста­чаль­ни­ка­ми на­сі­н­ня і ЗЗР, те­хні­ки, а та­кож бан­ка­ми, лі­зин­го­ви­ми ком­па­ні­я­ми, трей­де­ра­ми й пе­ре­ро­бни­ка­ми.

ПОГОДНІ РИ­ЗИ­КИ впли­ва­ють на фі­нан­со­ві по­ка­зни­ки агра­рі­їв чи не най­біль­ше — до 38% (до­слі­дже­н­ня WorldBank). Зга­да­є­мо зи­му-2002/03, ко­ли ко­ли­ва­н­ня тем­пе­ра­тур­них по­ка­зни­ків у ме­жах –5…+2 при­зве­ло до від­су­тно­сті сні­го­во­го по­кри­ву й ство­ре­н­ня льо­до­вої кір­ки, що сво­їм чи­ном і спро­во­ку­ва­ло за­ги­бель 67% ози­мих зер­но­вих (за да­ни­ми Держ­ста­ту). Зи­ма 2012-го, за свід­че­н­ня­ми Гі­дро­ме­тцен­тру, бу­ла най­екс­тре­маль­ні­шою за остан­ні пів­сто­лі­т­тя, що й при­зве­ло до втра­ти 21% по­сі­вів ози­мих зер­но­вих.

Ми мо­же­мо скіль­ки зав­го­дно на­рі­ка­ти на не­бе­сну кан­це­ля­рію й бід­ка­ти­ся, що не зда­тні ро­би­ти дов­го­стро­ко­ві про­гно­зи по­го­ди. Утім, мо­жна взя­ти під кон­троль і цей чин­ник: якщо пе­ре­кла­сти ри­зи­ки на фа­хів­ців — стра­хо­ві ком­па­нії. Як, до сло­ва, дав­но ро­блять пра­кти­чно в усіх роз­ви­не­них кра­ї­нах сві­ту. Й осо­бли­во акту­аль­ним це є для ма­ло­го та се­ре­дньо­го бі­зне­су, що не зав­жди мо­жуть убез­пе­чи­ти­ся від по­го­дних ри­зи­ків, ди­вер­си­фі­ку­ю­чи свою ді­яль­ність. Тож для орі­єн­то­ва­но­го на ви­со­кий фі­нан­со­вий ре­зуль­тат вла­сни­ка за вар­то­сті стра­ху­ва­н­ня в 5–7% оку­пність 38% ри­зи­ку є ви­гі­дною ці­ною.

Чи всі погодні ри­зи­ки по­кри­ває стра­хов­ка? Погодні ри­зи­ки умов­но ді­лять на три ка­те­го­рії: ка­та­стро­фі­чні (ура­ган, зем­ле­трус, епі­фі­то­тія, за­су­ха), ті, яки­ми скла­дно ке­ру­ва­ти (спри­чи­ня­ють час­тко­ві втра­ти вро­жаю че­рез зна­чні опа­ди, град, за­мо­роз­ки) і кон­тро­льо­ва­ні (хво­ро­би, шкі­дни­ки, бур’яни). За­стра­ху­вав­шись, мо­жна ком­пен­су­ва­ти зби­тки від утра­ти вро­жаю чи тва­рин, якщо на них впли­ну­ли ка­та­стро­фі­чні ри­зи­ки або ті, яки­ми скла­дно ке­ру­ва­ти.

На стра­хо­во­му рин­ку пра­цю­ють уні­вер­саль­ні про­гра­ми зі стра­ху­ва­н­ня по­льо­вих куль­тур, са­дів, ви­но­гра­дни­ків і тва­рин. До то­го ж фа­кти­чно пра­кти­ку­є­ться ін­ди­ві­ду­аль­ний ан­дер­рай­тинг, за­ле­жно від стру­кту­ри го­спо­дар­ства й на­бо­ру акту­аль­них ри­зи­ків. На ета­пі укла- де­н­ня та­кої уго­ди го­спо­дар­ству за­про­по­ну­ють комплекс про­це­дур із прийня­т­тя на стра­ху­ва­н­ня ри­зи­ків за за­яв­ле­ним об’єктом. Зокре­ма, огляд по­сі­вів чи тва­рин, іден­ти­фі­ка­цію по­лів, оці­ню­ва­н­ня те­хно­ло­гій виробництва та на­яв­но­сті те­хні­ки, пе­ре­вір­ку до­ку­мен­тів. Да­лі — ана­ліз ри­зи­ків, аби ви­зна­чи­ти стра­хо­ве по­кри­т­тя, умо­ви стра­ху­ва­н­ня, рі­вень фран­ши­зи чи по­кри­т­тя й стра­хо­во­го та­ри­фу. І, зві­сно ж, обго­во­ре­н­ня за­про­по­но­ва­них умов із вла­сни­ком агро­під­при­єм­ства та вне­се­н­ня йо­го по­ба­жань.

Ухва­лю­ю­чи рі­ше­н­ня що­до стра­ху­ва­н­ня, ке­рів­ник го­спо­дар­ства має ро­зу­мі­ти, які погодні ри­зи­ки в йо­го ре­гіо­ні най­акту­аль­ні­ші й на який пе­рі­од най­кра­ще ку­пу­ва­ти стра­хов­ку. Крім цьо­го — ви­бра­ти на­дій­ну стра­хо­ву ком­па­нію, яка по­вин­на обов’яз­ко­во мати кон­тракт між­на­ро­дно­го пе­ре­стра­ху­ва­н­ня (це свід­че­н­ня ста­біль­но­сті та­ких фі­нан­со­вих уста­нов і га­ран­тій, які во­ни на­да­ють). Стра­хо­ва ви­пла­та зда­тна ком­пен­су­ва­ти зби­тки в ра­зі втра­ти вро­жаю під впли­вом не­спри­я­тли­вих по­го­дних умов, від­так ви­ро­бник ма­ти­ме ко­шти і на по­то­чні ви­тра­ти, і на по­кри­т­тя фі­нан­со­вих зо­бов’язань пе­ред бан­ка­ми, по­ста­чаль­ни­ка­ми й ін­ши­ми пар­тне­ра­ми. Стра­хо­вий за­хист на­дає мо­жли­вість за­без­пе­чи­ти фі­нан­со­ву ста­біль­ність бі­зне­су.

ОПЕРАЦІЙНІ РИ­ЗИ­КИ пов’яза­ні з низ­кою скла­до­вих агро­те­хно­ло­гії. Пе­ре­д­усім іде­ться про обро- бі­ток ґрун­ту, ви­бір куль­тур, ди­вер­си­фі­ка­цію виробництва продукції. Від­так умо­ви агро­стра­ху­ва­н­ня вже за­вча­сно на­ла­што­ву­ють ви­ро­бни­ка взя­ти ці ри­зи­ки під кон­троль. Обра­на го­спо­дар­ством стра­те­гія має бу­ти під­крі­пле­на за­сто­су­ва­н­ням рі­зних ін­стру­мен­тів зни­же­н­ня ри­зи­ко­ва­но­сті агро­ви­ро­бни­цтва. Це пе­ре­д­усім ін­но­ва­цій­ні рі­ше­н­ня по­ста­чаль­ни­ків на­сі­н­ня й ЗЗР. Чи­ма­ло з них про­по­ну­ють ви­гі­дні па­ке­тні про­по­зи­ції, зокре­ма, що­до фі­нан­су­ва­н­ня ча­сти­ни обо­ро­тних ко­штів, а на до­да­чу до без­від­со­тко­во­го то­вар­но­го кре­ди­ту на­да­ють ще й стра­хов­ку.

За­про­ва­дже­н­ня но­вих те­хно­ло­гій є не­від­діль­ною скла­до­вою су­ча­сно­го агро­бі­зне­су. Ав­то­ма­ти­за­ція бізнес-про­це­сів, ко­ри­сту­ва­н­ня мо­біль­ни­ми до­да­тка­ми, дро­на­ми й за­лу­че­н­ня ін­ших на­яв­них на рин­ку те­хно­ло­гій до­зво­ля­ють до­ся­гну­ти зна­чних ре­зуль­та­тів. Ска­жі­мо, за­про­ва­дже­н­ня си­стем мо­ні­то­рин­гу ви­ро­бни­чо­го ци­клу дає мо­жли­вість ви­зна­чи­ти не­об­хі­дні для кон­кре­тно­го по­ля об­ся­ги до­брив і ЗЗР, пі­ді­бра­ти опти­маль­ні стро­ки сів­би, на ран­ніх ста­ді­ях ви­яви­ти мо­жли­ві стре­си й про­ді­а­гно­сту­ва­ти куль­ту­ри на на­яв­ність хво­роб і шкі­дни­ків. Та на­сам­пе­ред ва­жли­во фі­нан­со­во оці­ни­ти не­об­хі­дно­сті за­про­ва­дже­н­ня те­хно­ло­гі­чних но­ви­нок.

ФІ­НАН­СО­ВІ РИ­ЗИ­КИ агра­рії оці­ню­ють не­о­дно­зна­чно. Ба­га­тьом во­ни зда­ю­ться скла­дни­ми, не­кон­тро­льо­ва­ни­ми й над­то до­ро­ги­ми з по­зи­ції керування ни­ми. І справ­ді, щоб роз­би­ра­ти­ся в тон­ко­щах хе­джу­ва­н­ня, зро­зу­мі­ти пе­ре­ва­ги й не­до­лі­ки ф’ючер­сів, фор­вар­дів й опціо­нів, до­ве­де­ться до­кла­сти пев­них зу­силь і ви­тра­ти­ти чи­ма­ло ча­су. А втім, це не на­ба­га­то скла­дні­ше за са­му агро­те­хно­ло­гію. На по­ча­тку ви­ро­бни­чо­го ци­клу ви мо­же­те за­фі­ксу­ва­ти ці­ну ре­а­лі­за­ції, на­віть прив’яза­ти її до ва­лю­тно­го кур­су й та­ким чи­ном мі­ні­мі­зу­ва­ти ва­лю­тні ри­зи­ки, ко­ли­ва­н­ня цін на про­ду­кцію та убе­рег­ти­ся від ін­фля­ції.

Ви­ко­ри­ста­н­ня ве­ксе­лів й аграр­них роз­пи­сок дає мо­жли­вість прой­ти ком­фор­тні­ший шлях до­сту­пу до фі­нан­со­вих і ма­те­рі­аль­но-те­хні­чних ре­сур­сів під за­ста­ву май­бу­тньо­го вро­жаю.

РИНКОВІ РИ­ЗИ­КИ Й ІНФРАСТРУКТУРНІ ЗМІНИ мо­жуть бу­ти від­ко­ри­го­ва­ні вна­слі­док мі­ні­мі­за­ції низ­ки ін­ших ри­зи­ків. Ска­жі­мо, під­ви­щу­ю­чи вро­жай­ність і якість про­ду­кту, кон­ку­рен­тний по­тен­ці­ал агро­під­при­єм­ства, що має ам­бі­ції ке­ру­ва­ти ри­зи­ка­ми, ви­ро­стає в ра­зи. Від­так це сво­єю чер­гою спри­я­ти­ме які­сно но­во­му рів­ню го­спо­да­рю­ва­н­ня й зна­чно ви­що­му фі­нан­со­во­му ре­зуль­та­ту.

За­без­пе­чив­ши сво­є­му бі­зне­су пев­ну фі­нан­со­ву ста­біль­ність, мо­жна по­дба­ти про підвищення кваліфікації пер­со­на­лу, а в пер­спе­кти­ві — про ви­ро­бни­цтво з до­да­ною вар­ті­стю та йо­го ди­вер­си­фі­ка­цію. Як по­ка­зує до­свід кра­їн із роз­ви­не­ни­ми еко­но­мі­ка­ми, все це — аб­со­лю­тно ре­аль­на пер­спе­кти­ва, якої мо­жна до­ся­гну­ти, за­сто­со­ву­ю­чи опти­маль­ні ін­стру­мен­ти мі­ні­мі­за­ції ри­зи­ків.

Ефе­ктив­не керування про­це­сом агро­ви­ро­бни­цтва — це вір­ний шлях до ма­кси­маль­них фі­нан­со­вих ре­зуль­та­тів. Усві­дом­ле­н­ня то­го фа­кту, що пев­ні ри­зи­ки галь­му­ють роз­ви­ток бі­зне­су — це вже пер­ший крок у пра­виль­но­му на­пря­мі. Да­лі слід до­три­му­ва­ти­ся та­кої схе­ми: ви­яви­ти ри­зи­ки, оці­ни­ти ри­зи­ки за мас­шта­бом впли­ву на фі­нан­со­вий ре­зуль­тат, зна­йти опти­маль­ні ме­ха­ні­зми мі­ні­мі­за­ції ри­зи­ків, про­ра­ху­ва­ти най­прийня­тні­ші ме­ха­ні­зми керування са­ме для ва­шо­го бі­зне­су та впро­ва­ди­ти їх у ва­шу ді­яль­ність. Роз­ви­ток бі­зне­су пе­ре­бу­ває в чі­тко окре­сле­ній си­сте­мі ко­ор­ди­нат, яка пра­цює за сво­ї­ми за­ко­на­ми. Ро­зу­мі­н­ня цих за­ко­нів і вмі­н­ня ви­ко­ри­сто­ву­ва­ти їх со­бі на користь і є вер­ши­ною май­стер­но­сті.

Лія СОРОКА, ке­рів­ник Про­е­кту Мі­жна­ро­дної фі­нан­со­вої кор­по­ра­ції «Роз­ви­ток фі­нан­су­ва­н­ня аграрного се­кто­ра у Єв­ро­пі та Цен­траль­ній Азії»

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.