У по­шу­ку мо­жли­во­стей

За­ці­кав­ле­на в роз­ви­тку кра­ї­на має ві­ді­бра­ти най­су­ча­сні­ші те­хно­ло­гії й пе­ре­д­усім роз­ви­ва­ти свій аграр­ний се­ктор

AgroMarket - - ДЕТАЛІ Й ГОЛОВНЕ -

Світ змі­ню­є­ться ду­же швид­ко. Зем­лі, при­да­тної для сіль­го­спви­ро­бни­цтва, стає де­да­лі мен­ше. Фер­ме­рів — теж. Тож ма­є­мо на­вчи­ти­ся пра­цю­ва­ти з ма­кси­маль­ною ефе­ктив­ні­стю й не­сти від­по­від­аль­ність за свої дії.

Ни­ні ри­зи­ки й по­вер­не­н­ня на ін­ве­сти­ції роз­по­ді­ле­ні не­рів­но­мір­но. З одно­го бо­ку, ми спо­сте­рі­га­є­мо кон­со­лі­да­цію се­ред ви­ро­бни­ків і трей­де­рів, із дру­го­го — по­пит на пев­ну про­ду­кцію змен­шу­є­ться. Ра­зом із тим на ри­нок ви­хо­дять но­ві стар­та­пи, що мо­жуть вне­сти пев­ні ко­ри­гу­ва­н­ня в низ­ку ра­ні­ше сфор­мо­ва­них ком­па­ні­я­ми цін­них про­ду­ктів.

Ре­аль­на пер­спе­кти­ва

У пар­тнер­стві з ін­тер­нет-ком­па­ні­єю сіль­го­спви­ро­бник може ма­ло не вдві­чі ско­ро­ти­ти лан­цюг по­ста­ча­н­ня сво­єї продукції. Во­на ко­шту­ва­ти­ме до­рож­че, однак ма­ти­ме низ­ку пе­ре­ваг, за які спо­жи­вач го­то­вий пла­ти­ти. Тож фер­ме­ри змо­жуть отри­му­ва­ти біль­шу мар­жу. Тим ча­сом у тра­ди­цій­них су­пер­мар­ке­тів з’яви­ться ре­аль­ний кон­ку­рент. Пе­ре­о­сми­слю­ю­чи та­ку пер­спе­кти­ву, ко­жен гра­вець уже ни­ні має вра­ху­ва­ти її у пла­ну­ван­ні дов­го­стро­ко­вої стра­те­гії. Се­ред най­ва­жли­ві­ших ви­кли­ків — спів­пра­ця з ін­ши­ми уча­сни­ка­ми лан­цю­га по­ста­ча­н­ня, роз­по­діл ри­зи­ків, чі­тке ро­зу­мі­н­ня ме­ха­ні­зму по­ста­ча­н­ня та всіх йо­го скла­до­вих. У кра­ї­нах, що роз­ви­ва­ю­ться, фер­ме­ри зо­рі­єн­то­ва­ні на ве­де­н­ня фер­мер­сько­го го­спо­дар­ства. Втім, що біль­ше ри­зи­ків, то біль­шої ва­ги на­бу­ває ство­ре­н­ня уча­сни­ка­ми рин­ку вла­сної ме­ре­жі по­ста­ча­н­ня.

Не­ве­ли­ка за пло­щею Гол­лан­дія ни­ні є дру­гим у сві­ті екс­пор­те­ром агро­про­ду­кції. Все це зав­дя­ки до­сві­ду, по­ту­жній ко­о­пе­ра­ції та спів­пра­ці з уря­дом і ба­га­тьма до­слі­дни­цьки­ми й на­вчаль­ни­ми ін­сти­ту­та­ми. Rabobank та­кож був за­сно­ва­ний як фі­нан­со­вий ко­опе­ра­тив гол­ланд­ських фер­ме­рів, а ни­ні це про­від­ний банк, що фі­нан­сує агро­бі­знес по всьо­му сві­ту. Про­те ми ма­ли на цей шлях по­над сто­лі­т­тя. Ни­ні ж у вас (як і в ба­га­тьох ін­ших кра­їн, що роз­ви­ва­ю­ться) — десь ро­ків зо де­сять. То­му на ча­сі ду­же про­фе­сій­ні й швид­кі дії: за­ці­кав­ле­на в роз­ви­тку кра­ї­на має ві­ді­бра­ти най­су­ча­сні­ші те­хно­ло­гії, а ре­шту за­ли­ши­ти в ми­ну­ло­му. На­при­клад, у кра­ї­нах Афри­ки ни­ні мо­біль­ний бан­кінг роз­ви­не­ний кра­ще, ніж у Гол­лан­дії (оскіль­ки в них не­має ста­ціо­нар­них си­стем, які вже ба­га­то ро­ків є у нас). У мо­ло­чній га­лу­зі США, за на­ши­ми про­гно­за­ми, зро­ста­ти­ме кіль­кість ав­то­ма­ти­зо­ва­них си­стем, ке­ро­ва­них ро­бо­та­ми. В Но­вій Зе­лан­дії, що екс­пор­тує 95% сво­єї сіль­госп­про­ду­кції, фер­ме­ри за­сто­со­ву­ють то­чне зем­ле­роб­ство. До ре­чі, згор­та­н­ня дер­жав­них про­грам для агросектора у цій кра­ї­ні сти­му­лю­ва­ло на­ро­дже­н­ня по­ту­жно­го агро­бі­зне­су — ви­сто­я­ли тільки ре­аль­ні під­при­єм­ці. І ни­ні під­при­єм­ця­ми є ба­га­то там­те­шніх фа­хів­ців. Зві­сно, пе­ре­д­усім уряд має створити умо­ви, щоб лю­ди мо­гли роз­по­ча­ти бізнес. Да­лі — по­дба­ти про хо­ро­шу ін­фра­стру­кту­ру й роз­ро­би­ти низ­ку за­ко­нів, що спри­я­ти­муть до­сту­пу фер­ме­рів до фі­нан­су­ва­н­ня. Крім цьо­го — укла­сти торговельні до­го­во­ри та за­про­ва­ди­ти рі­зно­ма­ні­тні сти­му­ли для ін­но­ва­цій, аби до­по­мог­ти фер­ме­рам ви­ко­на­ти свою роботу. Я впев­не­ний у то­му, що й Україна в май­бу­тньо­му має ба­га­то мо­жли­во­стей. З ві­рою в роз­ви­ток

Ве­ли­кий до­свід між­на­ро­дних про­е­ктів Гру­пи Rabobank дає змо­гу роз­ро­бля­ти ді­є­ві фі­нан­со­ві стра­те­гії, впро­ва­джу­ва­ти їх в агро­бі­знес, опти­мі­зу­ва­ти фі­нан­со­ві мо­де­лі бі­зне­су клі­єн­тів, і та­ким чи­ном пе­ре­да­ти їм на­ше стра­те­гі­чне ба­че­н­ня. Ми не трей­де­ри, що тор­гу­ють гро­ши­ма, тож ма­є­мо га­ран­ту­ва­ти їх по­вер­не­н­ня й при- бу­ток. Від­по­від­аль­ні за ста­лий роз­ви­ток фа­хів­ці ана­лі­зу­ють по­то­чну си­ту­а­цію клі­єн­та й ра­зом із ним ви­зна­ча­ють ме­ту подаль­ших кро­ків. Із цьо­го по­чи­на­є­ться на­ша спів­пра­ця. Та, зві­сно ж, без ві­ри у ста­лий роз­ви­ток зміни не­мо­жли­ві. У Rabobank ре­гу­ляр­но від­бу­ва­ю­ться за­сі­да­н­ня кру­глих сто­лів — з ви­ро­щу­ва­н­ня сої, виробництва мо­ло­ка, м’яса й ін. Ко­ли ми зу­стрі­ча­є­мо­ся з пар­тне­ра­ми — сіль­го­спви­ро­бни­ка­ми, то вста­нов­лю­є­мо ме­ту три­ва­ло­го зро­ста­н­ня й обго­во­рю­є­мо скла­до­ві ви­зна­че­ної стра­те­гії.

Ми спів­пра­цю­є­мо з фер­ме­ра­ми в Гол­лан­дії та спря­мо­ву­є­мо ко­шти на фі­нан­су­ва­н­ня сільгоспвиробників в ін­ших кра­ї­нах сві­ту — у США (два бан­ки), Бра­зи­лії, Чи­лі, Ав­стра­лії (30% рин­ку), Но­вій Зе­лан­дії (май­же 20% рин­ку), Ін­до­не­зії, пра­цю­є­мо та­кож в Ки­таї й Ту­реч­чи­ні (але там на­пря­му не фі­нан­су­є­мо фер­ме­рів). За­га­лом по сві­ту є 40 бан­ків, у які вкла­де­но наш ка­пі­тал. Акти­ви Rabobank в агро­бі­зне­сі по всьо­му сві­ту становлять при­бли­зно 100 млрд єв­ро. Пра­гну­чи до дов­го­три­ва­лої спів­пра­ці, ми на­да­є­мо фі­нан­су­ва­н­ня фер­ме­рам, сіль­ським гро­ма­дам, об’єд­на­н­ням сільгоспвиробників то­що. Го­лов­на ме­та — спри­я­ти роз­ви­тку всіх ла­нок агро­бі­зне­су, на­да­ю­чи їм ко­шти й до­по­ма­га­ю­чи вдо­ско­на­лю­ва­ти­ся.

У всіх цих кра­ї­нах на­ші пар­тне­ри­сіль­го­спви­ро­бни­ки під­три­му­ють за­са­ди стра­те­гії Rabobank, а ми роз­ро­бля­є­мо всі до­ку­мен­ти від­по­від­но до чин­них там за­ко­нів. Ска­жі­мо, у Бра­зи­лії (де­які її ри­зи­ки — еко­но­мі­чний, по­лі­ти­чний, ва­лю­тний — по­рів­ню­ва­ні з Укра­ї­ною), на­ші ви­мо­ги на­віть ви­щі, ніж за­га­лом по рин­ку. Ду­же ва­жли­во мати ква­лі­фі­ка­цію, ди­вер­си­фі­ку­ва­ти ри­зи­ки й вча­сно по­вер­та­ти по­зи­ки. Це три най­го­лов­ні­ших прин­ци­пи. Вла­сне, ко­жен там­те­шній фер­мер знає: якщо ви клі­єнт Rabobank, то мен­ше спла­чу­є­те штра­фів і більш про­ду­ктив­но орі­єн­то­ва­ні. Тоб­то це акти­ви ре­пу­та­ції й до­да­тко­ва цін­ність для ви­ро­бни­ка.

Головне — ре­а­лії

Фа­хів­ці, які пра­цю­ють у Rabobank, ма­ють фа­хо­ву осві­ту в агро­се­кто­рі. Я, до сло­ва, все своє жи­т­тя маю спра­ву з агро­бі­зне­сом. Роз­по­чи­нав свою кар’єру як фер­мер (мій ба­тько теж був фер­ме­ром). А ни­ні — від­по­від­аль­ний за спів­пра­цю з бан­ка­ми, що пра­цю­ють у сіль­ській мі­сце­во­сті. Че­рез ці бан­ки ми на­да­є­мо фі­нан­су­ва­н­ня мі­сце­вим фер­ме­рам. Аби скла­сти своє уяв­ле­н­ня про го­спо­дар­ство, йо­го тре­ба від­ві­да­ти. Го­ди­ни пе­ре­бу­ва­н­ня фа­хів­це­ві ціл­ком до­ста­тньо, щоб з’ясу­ва­ти, чи хо­ро­ша це фер­ма. Оформ­ле­н­ня до­ку­мен­тів — це ли­ше фор­маль­ність. Головне — ре­а­лії. Ось так ми пра­цю­є­мо.

Моє най­по­зи­тив­ні­ше вра­же­н­ня про Укра­ї­ну — від­кри­тість лю­дей. Фер­мер, у яко­го я ци­ми дня­ми по­бу­вав, ви­ро­бляє мо­ло­ко й м’ясо. Він пов­ся­кчас роз­ви­ває цей бізнес. У ньо­го є чі­тка ме­та, чі­тке ро­зу­мі­н­ня, як за­ро­бля­ти гро­ші, він має чі­тке уяв­ле­н­ня, як мі­ні­мі­зу­ва­ти ри­зи­ки по­при ринкові ко­ли­ва­н­ня. На ме­не спра­ви­ла вра­же­н­ня та со­ці­аль­на від­по­від­аль­ність, яку бе­ре на се­бе цей фер­мер. Йо­го ці­ка­вить не ли­ше збіль­ше­н­ня ефе­ктив­но­сті — він хо­че до­ся­га­ти ін­тен­сив­но­сті пра­ці й збіль­шу­ва­ти вро­жай­ність, створити но­ві ро­бо­чі мі­сця. Це ду­же ва­жли­во.

Якщо кра­їн­ний ри­зик (country risk) в Україні змен­ши­ться, то зро­стуть мо­жли­во­сті за­лу­ча­ти до­сту­пне фі­нан­су­ва­н­ня й в ту­те­шніх агра­рі­їв. Ни­ні ж пар­тне­ром Rabobank є ком­па­нія «Син­ген­та». Ми й на­да­лі на­да­ва­ти­ме­мо їм фі­нан­со­ву під­трим­ку для спів­пра­ці з фер­ме­ра­ми. Та­кож ми бе­ре­мо участь у про­е­ктах ЄБРР і Гол­ланд­сько­го бан­ку роз­ви­тку (ФМО) — на­віть без до­чір­ньо­го бан­ку ми мо­же­мо спів­пра­цю­ва­ти з мі­сце­ви­ми між­на­ро­дни­ми ор­га­ні­за­ці­я­ми. Ефе­ктив­них українських сільгоспвиробників я фі­нан­су­вав би че­рез якийсь час на­віть на­пря­му, не­хай яка у них фі­нан­со­ва зві­тність. А якщо дер­жа­ва по­дбає про на­ле­жне за­ко­но­дав­ство для роз­ви­тку агро­бі­зне­су, це спри­я­ти­ме роз­ви­тку еко­но­мі­ки за­га­лом.

Ефе­ктив­них українських сільгоспвиробників я фі­нан­су­вав би че­рез якийсь час на­віть на­пря­му, не­хай яка у них фі­нан­со­ва зві­тність

Барт ІНЖМА, стар­ший ві­це-пре­зи­дент на­пря­му гло­баль­но­го роз­ви­тку бан­ків­ської си­сте­ми для сіль­ської мі­сце­во­сті Rabobank (Ні­дер­лан­ди)

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.