НАССР, або Все про­па­ло

AgroMarket - - ЕКСПЕРТНА ОЦІНКА - Ка­те­ри­на ОНУЛ

Ни­ні се­ред виробників хар­чо­вих про­ду­ктів зно­ву акти­ві­зу­ва­ли­ся дис­ку­сії про не­об­хі­дність вве­де­н­ня НАССР на під­при­єм­ствах. У со­ці­аль­них ме­ре­жах з’яви­ли­ся ого­ло­ше­н­ня про від­по­від­ні кур­си на рі­зних ти­пах ви­ро­бни­цтва — від мо­ло­чних про­ду­ктів до за­кла­дів гро­мад­сько­го хар­чу­ва­н­ня.

15бе­ре­зня цьо­го ро­ку в Ки­є­ві від­був­ся VI Фо­рум IFC з без­пе­чно­сті хар­чо­вих про­ду­ктів. Під час одні­єї із се­сій Фо­ру­му ми обго­во­рю­ва­ли, чи вча­сною є нор­ма про обов’яз­ко­вий НАССР на ви­ро­бни­цтвах, які пра­цю­ють із хар­чо­ви­ми про­ду­кта­ми тва­рин­но­го по­хо­дже­н­ня. Лу­на­ли рі­зні дум­ки. Ме­ні спо­до­ба­лась ана­ло­гія, яку на­ве­ли під час дис­ку­сії, ко­ли НАССР по­рів­ня­ли з комп’юте­ра­ми, що ви­ко­ри­сто­вує су­ча­сний світ, в той час, ко­ли в Укра­ї­ні ще й до­сі обго­во­рю­ють по­тре­бу ви­ко­ри­ста­н­ня каль­ку­ля­то­рів.

З огля­ду на те, що світ не сто­їть на мі­сці й НАССР у роз­ви­ну­тих кра­ї­нах — це ли­ше ма­лень­ка ча­сти­на то­го, що має за­про­ва­ди­ти хар­чо­ве під­при­єм­ство, щоб по­тра­пи­ти на ри­нок, обов’яз­ко­ве за­про­ва­дже­н­ня НАССР в Укра­ї­ні цьо­го ро­ку є за­пі­знім.

По­ди­ві­ться на під­при­єм­ства, які є зна­чу­щи­ми грав­ця­ми на рин­ку. Всі во­ни ма­ють не ли­ше НАССР. У них за­про­ва­дже­но си­сте­ми ке­ру­ва­н­ня без­пе­чні­стю хар­чо­вих про­ду­ктів, де НАССР є ли­ше скла­до­вим еле­мен­том. Ці­ка­во, чо­му ці під­при­єм­ства за­про­ва­ди­ли за­зна­че­ні си­сте­ми, не­зва­жа­ю­чи на те, що за укра­їн­ським за­ко­но­дав­ством во­ни мо­гли пра­цю­ва­ти й без них?

Га­даю, що го­лов­ною при­чи­ною є те, що ці під­при­єм­ства пла­ну­ють пра­цю­ва­ти на рин­ку дов­го. НАССР окрім то­го, що до­по­ма­гає за­по­біг­ти ви­го­тов­лен­ню не­без­пе­чно­го хар­чо­во­го про­ду­кту, є ін­стру­мен­том, який до­зво­ляє уни­кну­ти не­пе­ре­дба­чу­ва­них си­ту­а­цій. Йо­го на­яв­ність га­ран­тує ста­біль­ні­шу си­сте­му ви­ро­бни­цтва. Це, у свою чер­гу, до­зво­ляє зна­йти ін­ве­сто­рів, які ду­же по­лю­бля­ють ста­біль­ність і за­ці­кав­ле­ні в то­му, щоб ді­яль­ність під­при­єм­ства, у яке вкла­да­ю­ться гро­ші, ма­кси­маль­но ви­клю­ча­ла не­при­єм­ні си­ту­а­ції, що мо­жуть впли­ну­ти на ре­пу­та­цію ком­па­нії та зав­да­ти ма­те­рі­аль­них зби­тків.

Ре­пу­та­ція є ва­жли­вим чин­ни­ком роз­ви­тку, що спри­яє збіль­шен­ню пар­тне­рів і спо­жи­ва­чів, чи, нав­па­ки, мо­же по­хо­ва­ти ком­па­нію. Са­ме то­му між­на­ро­дні рі­тей­ле­ри ви­ма­га­ють від по­ста­чаль­ни­ків на­яв­ність си­сте­ми ке­ру­ва­н­ня без­пе­чні­стю хар­чо­вих про­ду­ктів, за­сно­ва­них на прин­ци­пах НАССР. Тож для по­ста­чаль­ни­ків НАССР — це ще й вхі­дний кви­ток на но­ві рин­ки.

При­єм­но, що з ча­сів пер­ших дис­ку­сій про НАССР з’яви­ли­ся під­при­єм­ці, які, го­во­ря­чи про за­про­ва­дже­н­ня си­стем ке­ру­ва­н­ня без­пе­чні­стю хар­чо­вих про­ду­ктів, роз­гля­да­ють їх як ін­ве­сти­ції, а не ви­клю­чно як ви­тра­ти. Шість ро­ків то­му під час про­ве­де­н­ня пер­шо­го Фо­ру­му IFC з без­пе­чно­сті хар­чо­вих про­ду­ктів пер­шим, що ми чу­ли від укра­їн­сько­го бі­зне­су, бу­ло пи­та­н­ня про вар­тість упро­ва­дже­н­ня НАССР та про ве­ли­че­зні ви­тра­ти не­зро­зумі­ло на що. Ни­ні ри­то­ри­ка змі­ни­ла­ся. Ті са­мі ком­па­нії ка­жуть про отри­ма­ні ви­го­ди. НАССР для них із ви­трат транс­фор­му­вав­ся в обов’яз­ко­вий еле­мент успі­ху.

Не­що­дав­но, обго­во­рю­ю­чи в со­ці­аль­ній ме­ре­жі про­бле­му не­мо­жли­во­сті про­ве­де­н­ня пла­но­во­го дер­жав­но­го кон­тро­лю без­пе­чно­сті хар­чо­вих про­ду­ктів на під­при­єм­ствах харчової га­лу­зі, ми зга­да­ли про НАССР. Ме­не зди­ву­вав коментар, що в Укра­ї­ні все ще не­до­ста­тньо чі­тко по­ясню­ють під­при­єм­цям, що та­ке НАССР, і то­му во­ни спри­йма­ють за­про­ва­дже­н­ня ці­єї си­сте­ми як нав’язу­ва­н­ня кон­суль­тан­тів. Однак лю­ди, які пра­цю­ють в хар­чо­вій про­мис- ло­во­сті, ПО­ВИН­НІ зна­ти свої обов’яз­ки. Во­ни ПО­ВИН­НІ ви­ро­бля­ти ви­клю­чно без­пе­чні хар­чо­ві про­ду­кти. А для цьо­го во­ни ПО­ВИН­НІ зна­ти, яким чи­ном цьо­го мо­жна до­ся­гну­ти. І во­ни ПО­ВИН­НІ чи­та­ти від­по­від­ну лі­те­ра­ту­ру, ці­ка­ви­ти­ся рі­зни­ми під­хо­да­ми. Бо якщо ні, то чо­му я, спо­жи­вач, по­ви­нен ри­зи­ку­ва­ти сво­їм здо­ров’ям, а во­ни за­ро­бля­ти­муть гро­ші?

На­при­клад, на сай­ті Мі­на­гро­по­лі­ти­ки вже п’ять (!) ро­ків роз­мі­ще­но на­каз «Про за­твер­дже­н­ня Ви­мог що­до роз­роб­ки, впро­ва­дже­н­ня та за­сто­су­ва­н­ня по­стій­но ді­ю­чих про­це­дур, за­сно­ва­них на прин­ци­пах Си­сте­ми управ­лі­н­ня без­пе­чні­стю хар­чо­вих про­ду­ктів (НАССР)» (№590). Цей до­ку­мент мо­жна без­ко­штов­но за­ван­та­жи­ти та­кож із сай­ту Вер­хов­ної Ра­ди Укра­ї­ни та ще з ба­га­тьох сай­тів — аби бу­ло ба­жа­н­ня. На­каз №590 дає чі­тке ро­зу­мі­н­ня то­го, що є НАССР і що по­трі­бно зро­би­ти для за­про­ва­дже­н­ня ці­єї си­сте­ми. Крім то­го, ни­ні в ін­тер­не­ті мо­жна зна­йти бе­зліч по­сі­бни­ків, якщо у під­при­єм­ства не­має мо­жли­во­сті за­про­си­ти кон­суль­тан­та чи від­пра­ви­ти на від­по­від­ні кур­си вла­сний пер­со­нал. Го­лов­не — ба­жа­н­ня. Про­те зру­чні­ше ні­чо­го не ро­би­ти й по­тім ска­за­ти, що нам по­га­но по­ясни­ли, або вза­га­лі ні­хто ні­чо­го нам не ска­зав. Але ж ні­хто й не по­ви­нен!

От­же, всі роз­мо­ви про те, що хтось ко­мусь по­га­но роз­по­вів, або не­має ін­фор­ма­ції, або да­ли за­ма­ло ча­су, свід­чать про те, що та­ким під­при­єм­ствам слід змі­ню­ва­ти пси­хо­ло­гію та став­ле­н­ня до спо­жи­ва­ча, або во­ни ма­ють бу­ти го­то­ви­ми, що їх не­за­ба­ром ви­ти­снуть із рин­ку більш «про­дви­ну­ті» та со­ці­аль­но від­по­від­аль­ні ко­ле­ги.

Ка­те­ри­на ОНУЛ, ра­дник з хар­чо­во­го за­ко­но­дав­ства Про­е­кту Гру­пи Сві­то­во­го бан­ку «Ре­фор­му­ва­н­ня ін­ве­сти­цій­но­го клі­ма­ту в Укра­ї­ні» за фі­нан­со­вої під­трим­ки SECO

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.