На по­ро­зі нової епохи

Ін­но­ва­цій­ні про­ду­кти ста­нуть до­сту­пні­ши­ми для аграр­них ко­опе­ра­ти­вів та ін­ших об’єд­нань сіль­го­спви­ро­бни­ків

AgroMarket - - СТОСУЄТЬСЯ ВСІХ - Окса­на ПИРОЖОК

Світ змі­ню­є­ться так швид­ко, що на­віть успі­шним ком­па­ні­ям не зав­жди вда­є­ться ада­пту­ва­ти­ся й вча­сно від­ре­а­гу­ва­ти на змі­ни по­треб сво­їх спо­жи­ва­чів. Тож но­ва­тор­ські IT-рі­ше­н­ня ста­ють у при­го­ді для ефе­ктив­ні­шо­го ве­де­н­ня бі­зне­су, зокре­ма й аграр­но­го.

Ро­бот-до­яр, комбайн, що зда­тний зби­ра­ти врожай без во­дія, дрон, який ана­лі­зує стан по­сі­вів, сен­со­ри, що зби­ра­ють да­ні про ґрун­ти, «ро­зум­ні те­пли­ці» — та­кою є об’єктив­на ре­аль­ність на­шо­го сьо­го­де­н­ня. А ще кіль­ка де­ся­ти­літь то­му важ­ко бу­ло на­віть уяви­ти, що «ін­те­ле­кту­аль­ні ма­ши­ни» ста­нуть ре­аль­ни­ми уча­сни­ка­ми й суб’єкта­ми люд­сько­го су­спіль­ства. Як ка­жуть ана­лі­ти­ки, та­кі стрім­кі змі­ни в те­хно­ло­гі­ях став­лять під сум­нів по­тре­бу в стра­те­гії більш ніж на 2–3 ро­ки. Яскра­вий при­клад — істо­рія зі стіль­ни­ко­вим зв’яз­ком, який ни­ні ви­ті­сня­ють мо­біль­ні до­да­тки Viber, Facebook, WatsApp. І, схо­же, це тіль­ки по­ча­ток нової епохи…

До­ро­гі та ви­гі­дні ін­но­ва­ції

В агро­се­кто­рі змі­ни від­бу­ва­ю­ться по­стій­но. На­при­клад, у Япо­нії вже цьо­го ро­ку має за­пра­цю­ва­ти ав­то­ма­ти­чна фер­ма з ви­ро­щу­ва­н­ня са­ла­ту, де всі те­хно­ло­гі­чні опе­ра­ції ро­би­ти­муть ма­ши­ни і це ско­ро­тить ви­ро­бни­ко­ві со­бі­вар­тість про­ду­кції на 50%. Україна на­ра­зі може отри­му­ва­ти гар­ні вро­жаї без на­дзу­силь. А втім, клі­ма­ти­чні умо­ви змі­ню­ю­ться, ґрун­ти ви­сна­жу­ю­ться, ін­фра­стру­кту­ра ви­хо­дить із ла­ду. Вже ни­ні ком­па­нії, що пра­цю­ють на схо­ді й пів­дні кра­ї­ни, за­ми­слю­ю­ться над по­тре­бою ін­ве­сту­ва­ти в зро­ше­н­ня та про но­ві­тні те­хно­ло­гії з ви­ро­щу­ва­н­ня по­су­хо­стій­ких куль­тур. Ска­жі­мо, бри­тан­ська ком­па­нія ED&F Man за­яви­ла не­що­дав­но про пла­ни ін­ве­сту­ва­ти по­над 60 млн дол. в іри­га­цій­ні си­сте­ми Хер­сон­ської та Ми­ко­ла­їв­ської обла­стей, аби за­без­пе­чи­ти ви­со­ку вро­жай­ність цукро­вих бу­ря­ків у по­су­шли­вих умо­вах.

По­стій­ні клі­ма­ти­чні й еко­но­мі­чні ви­кли­ки, кон­ку­рен­ція на зов­ні­шніх рин­ках сти­му­лю­ють агра­рі­їв ви­ді­ля­ти ко­шти на ін­но­ва­ції. В ба­га­тьох українських ком­па­ні­ях уже ни­ні за­сто­со­ву­ють без­пі­ло­тни­ки для спо­сте­ре­же­н­ня за ста­ном по­сі­вів і про­ве­де­н­ня ана­лі­зів ґрун­ту. «Дро­ни — це тіль­ки по­ча­ток ін­но­ва­цій­ної ери в аграр­но­му се­кто­рі. Те­хно­ло­гії то­чно­го зем­ле­роб­ства ста­ють до­сту­пні­ши­ми. Я не впев­не­ний, що ни­ні­шні ці­ни на сіль­госп­про­ду­кцію до­ся­гли дна, тож ін­но­ва­ції до­по­ма­га­ють нам бу­ти впев­не­ні­ши­ми в при­бу­тко­во­сті ви­ро­бни­цтва агро­куль­тур», — за­ува­жує пре­зи­дент ком­па­нії AgroGeneration Джон Шмор­гун.

Кри­за — най­кра­щий сти­мул

По­ки що да­ле­ко не всі ке­рів­ни­ки та вла­сни­ки українських агро­під­при­ємств го­то­ві по­ві­ри­ти в те, що на­пра­цьо­ва­ний сто­лі­т­тя­ми до­свід може бу­ти транс­фор­мо­ва­ний у рі­зно­го ро­ду ви­со­ко­те­хно­ло­гі­чні ін­но­ва­ції. А втім у мо­біль­ні те­ле­фо­ни, еле­ктрон­ну по­шту та скайп-кон­фе­рен­ції ще 30 ро­ків то­му теж бу­ло ду­же важ­ко по­ві­ри­ти. Та чи є шанс в інер­тних си­ро­вин­них бі­зне­сів транс­фор­му­ва­ти­ся й всти­га­ти за трен­да­ми? «Якщо ти хо­чеш змі­ну в май­бу­тньо­му — стань ці­єю змі­ною сьо­го­дні», — ка­зав Ма­га­тма Ґан­ді. Зві­сно ж, будь-яка змі­на (на­віть у кра­щий бік) зав­жди пов’яза­на з не­зру­чно­стя­ми, і лю­ди­на не від­ра­зу го­то­ва їх спри­йма­ти.

Укра­їн­ське агро­ви­ро­бни­цтво до­сі є си­ро­вин­ним, а па­ра­ди­гма ми­сле­н­ня біль­шо­сті йо­го уча­сни­ків сфор­му­ва­ла­ся ще на по­ча­тку 90-х ро­ків ми­ну­ло­го сто­лі­т­тя. Пі­сля фор­му­ва­н­ня рин­ко­вих від­но­син на на­ших те­ре­нах агра­рії до­ся­гли пев­но­го успі­ху — біль­шість із них успі­шні й ма­те­рі­аль­но за­без­пе­че­ні лю­ди. Й ни­ні та­кий се­ре­дньо­ста­ти­сти­чний го­спо­дар не над­то по­спі­шає ви­хо­ди­ти зі сво­єї «зо­ни ком­фор­ту», щоб за­мість зви­чних ку­ку­ру­дзи чи со­ня­шни­ка взя­ти­ся за ви­со­ко­ри­зи­ко­ві ні­ше­ві куль­ту­ри. Втім, са­ме во­ни ма­ти­муть до­да­ну вар­тість і цін­ність, до то­го ж при­не­суть ко­ристь не ли­ше окре­мо­му бі­зне­су, а й ре­гіо­ну, у яко­му пра­цює цей сіль­го­спви­ро­бник, та спо­жи­ва­чам. За­галь­на біль­шість пред­став­ни­ків агро­се­кто­ра, як за­ува­жу­ють до­слі­дни­ки рин­ку, жи­ве сьо­го­де­н­ням і не над­то за­ми­слю­є­ться про змі­ни. То що може сти­му­лю­ва­ти бі­знес ін­ве­сту­ва­ти в ін­но­ва­ції та змі­ни­ти під­хо­ди за­га­лом? Пе­ре­д­усім — кри­за, зокре­ма, зни­же­н­ня цін на бір­жо­ві то­ва­ри, пе­ре­ви­ро­бни­цтво зернових у сві­ті то­що. Хтось у про­це­сі роз­ви­тку бі­зне­су усві­дом­лює, що, ви­ро­бля­ю­чи бір­жо­вий то­вар, не може кон­ку­ру­ва­ти з транс­на­ціо­наль­ни­ми ком­па­ні­я­ми, які по­слу­го­ву­ю­ться ефе­ктом мас­шта­бу. «Не факт, що си­ту­а­ція з хо­ро­ши­ми ці­на­ми на си­ро­ви­ну три­ва­ти­ме ще 50 ро­ків, тре­ба йти в до­да­ну цін­ність», — пе­ре­ко­на­ний Ро­ман Пу­чко, ме­не­джер Difco International в Укра­ї­ні, ма­гістр управ­лі­н­ня у сфе­рі про­до­воль­ства та агро­бі­зне­су Уні­вер­си­те­ту Ва­хе­нін­хен (Ні­дер­лан­ди).

До­да­на цін­ність vs. ви­ща ефе­ктив­ність

Дрі­бні ви­ро­бни­ки в Укра­ї­ні менш актив­ні щодо за­про­ва­дже­н­ня но­вих те­хно­ло­гій — іні­ці­а­ти­ву хол­дин­гів швид­ше під­хо­плю­ють гну­чкі­ші се­ре­дні, а за ни­ми й най­про­гре­сив­ні­ші ма­лі. «За­про­ва­джу­ва­ти ін­но­ва­ції укра­їн­сько­му АПК за­ва­жає кон­се­рва­тизм, від­су­тність про­фе­сій­них ка­дрів, ма­ла кіль­кість успі­шних кей­сів з упро­ва­дже­н­ня ін­но­ва­цій та слаб­кий рі­вень кон­сал­тин­гу», — вва­жає ди­ре­ктор і за­снов­ник ком­па­нії SmartFarming Ар­тем Бє­лєн­ков. Про­те, на йо­го дум­ку, тен­ден­ція змі­ню­ва­ти­ме­ться. Мар­жи­наль­ність ви­ро­бни­цтва си­ро­вин­них про­ду­ктів зни­жу­ва­ти­ме­ться, тож сіль­го­спви­ро­бни­кам за­ли­ша­ти­ме­ться або йти в до­да­ну цін­ність, від­кри­ва­ю­чи ін­ші рин­ки / ні­ші / ка­на­ли збу­ту, або ж під­ви­щу­ва­ти ефе­ктив­ність ви­ро­бни­цтва.

По­тре­ба змін сто­су­є­ться не ли­ше за­про­ва­дже­н­ня но­вих те­хно­ло­гій, а й управ­лін­ських під­хо­дів. Ча­сто ке­рів­ник, при­зна­че­ний вла­сни­ком, не стає лі­де­ром для сво­єї ко­ман­ди, бо її уча­сни­ки вже са­мі пра­гнуть ухва­лю­ва­ти рі­ше­н­ня, а не отри­му­ва­ти їх «зго­ри». Від­по­від­но, ефе­ктив­ність ро­бо­ти ко­ман­ди, де ко­жен є суб’єктом, зна­чно ви­ща за ту, у якій на­яв­ні про­сто ви­ко­нав­ці на­ка­зів. Умі­н­ня де­ле­гу­ва­ти пов­но­ва­же­н­ня до пер­вин­них ла­нок ви­ро­бни­цтва — клю­чо­ве зав­да­н­ня у ве­ли­ких і се­ре­дніх агро­ком­па­ні­ях. Крім то­го, ва­жли­вим є пи­та­н­ня ін­ве­сти­цій у під­го­тов­ку вла­сних ка­дрів. «По­трі­бно на­вча­ти най­кра­щих — від­би­ра­ти агро­но­мів, ме­ха­ні­за­то­рів, ін­же­не­рів, які за­ці­кав­ле­ні й го­то­ві прой­ти на­вча­н­ня за кор­до­ном. По­єд­нав­ши укра­їн­ські ре­а­лії з най­кра­щи­ми між­на­ро­дни­ми пра­кти­ка­ми в агро­бі­зне­сі, та­кі фа­хів­ці змо­жуть сфор­му­ва­ти вла­сну кар­ти­ну ве­де­н­ня бі­зне­су», — пе­ре­ко­на­ний Во­ло­ди­мир Ко­ло­мо­єць, ге­не­раль­ний ди­ре­ктор Pedersen & Partners Ukraine.

Удо­ско­на­лю­ю­чи клі­єнт­ський до­свід

Окрім те­хно­ло­гій по­стій­но роз­ви­ва­ю­ться й за­пи­ти спо­жи­ва­чів. Лю­ди ста­ють ви­мо­гли­ві­ши­ми до ви­ро­бни­ка. Ви­ни­кає мо­жли­вість перевірки яко­сті йо­го ро­бо­ти, став­ле­н­ня до нав­ко­ли­шньо­го се­ре­до­ви­ща та до ре­гіо­ну, у яко­му він пра­цює. В та­ких умо­вах без за­про­ва­дже­н­ня ін­но­ва­цій ви­ро­бни­ко­ві на­вряд чи вда­сться дов­го втри­му­ва­ти лі­дер­ські по­зи­ції та за­во­йо­ва­ну ра­ні­ше час­тку рин­ку. Та­ки­ми ар­гу­мен­та­ми ке­ру­вав­ся і вла­сник ком­па­нії «Зе­ле­на бра­ма» Ле­о­нід Жел­нов, роз­ро­бля­ю­чи те­хно­ло­гію ви­ро­бни­цтва сви­ни­ни без ан­ти­біо­ти­ків. Пев­ний час ви­ро­щу­ю­чи сви­ней тра­ди­цій­ним спосо­бом на фер­мах за­кри­то­го ти­пу, бі­зне­смен зро­зу­мів, що хо­че го­ду­ва­ти свою сім’ю і сво­їх клі­єн­тів без­пе­чним м’ясом. Тож вре­шті по­чав роз­ви­ва­ти ви­ро­бни­цтво са­ме в цьо­му на­пря­мі.

Окрім ка­пі­таль­них це­гля­них сви­нар­ни­ків на під­при­єм­стві ни­ні мо­жна по­ба­чи­ти кон­стру­кції, що лег­ко скла­сти, з кар­ка­сом із ме­та­ле­вих труб. Пі­дло­га на кіль­ка ме­трів за­гли­бле­на в зем­лю, а як під­стил­ку тут ви­ко­ри­сто­ву­ють во­ло­го­єм­кий суб­страт — сві­жу тир­су. Си­сте­му мі­кро­клі­ма­ту за­мі­нює ве­ли­че­зна кіль­кість ві­кон. Ком­фор­тні умо­ви утри­ма­н­ня тва­рин ви­зна­ча­ю­ться ста­біль­ною тем­пе­ра­ту­рою (близь­ко +20 °С) на по­верх­ні під­стил­ки, мі­ні­маль­ною кіль­кі­стю амі­а­ку та шкі­дли­вої мі­кро­фло­ри, які зни­ка­ють у ре­зуль­та­ті ро­бо­ти ана­е­ро­бних ба­кте­рій в са­мій під­стил­ці. «Зав­дя­ки та­ко­му ти­пу утри­ма­н­ня на­ші сви­ні остан­ніх два ро­ки пра­кти­чно не хво­рі­ють», — ре­зю­мує вла­сник. І, вла­сне, нова те­хно­ло­гія у сви­нар­стві до­зво­ляє зна­чно ско­ро­ти­ти ви­тра­ти на утри­ма­н­ня по­го­лів’я.

Ко­опе­ра­ти­ви в зо­ні кон­флі­кту під­три­має FAO

У яких умо­вах і у яких го­спо­дар­ствах лег­ше за­про­ва­джу­ва­ти ін­но­ва­цій­ні про­це­си? «Ма­лі ви­ро­бни­ки більш мо­ти­во­ва­ні й хо­чуть пра­цю­ва­ти на ре­зуль­тат, а у хол­дин­гах я ча­сто ба­чу са­бо­таж, бо в них ін­но­ва­ції спря­мо­ва­ні або на кон­троль агро­но­мів і ме­ха­ні­за­то­рів, або на опти­мі­за­цію, що пе­ред­ба­чає ско­ро­че­н­ня де­яких фун­кцій», — роз­по­від­ає Ро­ман Пу­чко. Для до­ся­гне­н­ня по­ту­жні­ших ре­зуль­та­тів у ство­рен­ні які­сних про­ду­ктів й отри­ман­ні ви­со­кої ви­ру­чки, на дум­ку екс­пер­та, ма­лим агро­ви­ро­бни­кам слід на­вчи­ти­ся спів­пра­цю­ва­ти між со­бою. До сло­ва, се­ред чин­ни­ків для акти­ві­за­ції ко­опе­ра­тив­но­го ру­ху ек­спер­ти на­зи­ва­ють і вій­сько­вий кон­флікт на схо­ді Укра­ї­ни. Як ка­же ко­ор­ди­на­тор про­е­ктів з ре­а­гу­ва­н­ня в над­зви­чай­них си­ту­а­ці­ях FAO в Укра­ї­ні Фар­рух То­і­ров, тру­дно­щі в ро­бо­ті сіль­го­спви­ро­бни­ків До­не­цької та Лу­ган­ської обла­стей мо­жуть спри­я­ти ство­рен­ню ко­опе­ра­ти­вів. «Ми як ор­га­ні­за­ція ви­сту­пи­мо ко­ор­ди­на­то­ром цих про­це­сів», — за­зна­чив він.

За­го­стре­н­ня кон­ку­рен­ції, по­ру­ше­н­ня ло­гі­сти­чних шля­хів, пе­ре­фор­ма­ту­ва­н­ня рин­ків збу­ту, ниж­чі ці­ни на про­ду­кцію АПК че­рез вій­сько­вий кон­флікт — ось не­пов­ний перелік чин­ни­ків для по­шу­ку шля­хів зде­ше­ви­ти вла­сне ви­ро­бни­цтво, що про­ва­дять на цих те­ри­то­рі­ях. Са­ме то­му FAO за­по­ча­тко­вує про­ект під­трим­ки ко­опе­ра­тив­но­го ру­ху в Лу­ган­ській і До­не­цькій обла­стях, який пе­ред­ба­ча­ти­ме не ли­ше ма­те­рі­аль­ну, а й кон­суль­та­тив­ну під­трим­ку.

І хоч об’єд­ну­ва­ти­ся — не основ­на ри­са укра­їн­ців, про­те ба­жа­н­ня за­ро­бля­ти зав­жди се­ред прі­о­ри­те­тів. Один у по­лі не во­їн, гур­том до­бре й ба­тька би­ти — ці на­ро­дні му­дро­сті не втра­ча­ють акту­аль­но­сті й сьо­го­дні. В умо­вах кон­ку­рен­ції та еко­но­мі­чної кри­зи дрі­бним агро­ви­ро­бни­кам вар­то за­ми­сли­ти­ся над мо­жли­ві­стю ко­о­пе­ра­ції вла­сних зу­силь на­сам­пе­ред для еко­но­мії вла­сних ре­сур­сів, а та­кож для ство­ре­н­ня но­во­го, ці­ка­во­го й ко­ри­сно­го для спо­жи­ва­ча про­ду­кту. В умо­вах об’єд­на­н­ня зу­силь ін­но­ва­цій­ні про­ду­кти ста­нуть до­сту­пні­ши­ми.

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.