Агро­стра­ху­ва­н­ня: па­ра­соль­ка від клі­ма­ти­чних змін Зда­ва­ло­ся б, ну що стра­шно­го в то­му, що тем­пе­ра­ту­ра по­ві­тря під­ви­щи­ться на кіль­ка гра­ду­сів? Утім, са­ме цей «дріб’язок» може ко­шту­ва­ти нам ду­же до­ро­го — від змі­ни про­ля­га­н­ня клі­ма­ти­чних по­ясів до за­ро­дже­н­ня

Як убез­пе­чи­ти по­сі­ви від по­го­дних ри­зи­ків? Ін­стру­кцію з ви­жи­ва­н­ня для агра­рі­їв мо­жуть скла­сти стра­хо­ви­ки

AgroMarket - - АКТУАЛЬНО - Опа­ди.

Зва­жа­ю­чи на те, що зи­ми ста­ли те­плі­ши­ми й гли­би­на про­мер­за­н­ня ґрун­тів змен­ши­ла­ся, по­ка­зни­ки пе­ре­зи­мів­лі ози­мих куль­тур зна­чно по­лі­пши­ли­ся. За да­ни­ми Гі­дро­ме­тцен­тру Укра­ї­ни, якщо ли­ше 25 ро­ків то­му рі­вень за­ги­бе­лі по­сі­вів міг до­ся­га­ти 30%, то сьо­го­дні кри­ти­чни­ми є по­ка­зни­ки 10–12%.

Брак сні­го­во­го по­кри­ву дві­чі за 15 ро­ків спро­во­ку­вав ве­сня­ні по­су­хи, що спри­чи­ни­ло зна­чні втра­ти вро­жаю.

Згі­дно з да­ни­ми Гі­дро­ме­тцен­тру Укра­ї­ни, про­тя­гом остан­ніх 5 ро­ків спо­сте­рі­га­ю­ться су­хі сер­пень і ве­ре­сень, че­рез що не на­ко­пи­чу­є­ться до­ста­тня кіль­кість во­ло­ги під по­сі­ви ози­мих, а в окре­мі ро­ки на­віть фі­зи­чно не має мо­жли­во­сті про­ве­сти по­сів­ну кам­па­нію.

Рі­чні по­ка­зни­ки кіль­ко­сті опа­дів без­по­се­ре­дньо впли­ва­ють на три­ва­лість ве­ге­та­цій­но­го ци­клу, що у свою чер­гу ко­ри­гує да­ти по­сів­ної. Мі­ся­чні й се­зон­ні по­ка­зни­ки опа­дів і тем­пе­ра­тур впли­ва­ють на пе­ре­біг як ре­про­ду­ктив­но­го пе­рі­о­ду, так і без­по­се­ре­дньо на по­ка­зни­ки вро­жаю.

Ви­рів­ню­ва­н­ня клі­ма­ти­чних умов між агро­клі­ма­ти­чни­ми зо­на­ми Укра­ї­ни впли­ну­ло на тра­ди­ції ви­ро­щу­ва­н­ня низ­ки куль­тур, по­ря­док сі­во­змі­ни та в ці­ло­му на стру­кту­ру по­сів­них площ. Со­ня­шник і ку­ку­ру­дза ста­ли да­ва­ти ви­со­кі вро­жаї на По­ліс­сі, про що зов­сім не йшло­ся 20 ро­ків то­му. Ви­ро­щу­ва­н­ня ку­ку­ру­дзи ста­ло мо­жли­вим у Сте­пу й Лі­со­сте­пу.

Змі­на клі­ма­ту при­зво­дить до змін у фе­но­ло­гії куль­тур і ве­ге­та­ції, спо­сте­рі­га­ю­ться зру­ше­н­ня пе­рі­о­дів цві­ті­н­ня й збо­ру вро­жаю зернових. Згі­дно з до­слі­дже­н­ня­ми ФАО (Про­до­воль­ча та сіль­сько­го­спо­дар­ська ор­га­ні­за­ція ООН), за остан­ні 30 ро­ків ве­ге­та­цій­ний пе­рі­од сіль­сько­го­спо­дар­ських куль­тур збіль­шив­ся в се­ре­дньо­му на 11 днів.

Зве­сти ри­зи­ки до мі­ні­му­му

Без­умов­но, те­хно­ло­гії (про­ти­гра­до­ві сі­тки, си­сте­ми зро­ше­н­ня, які­сне на­сі­н­ня, ЗЗР, си­сте­ми мо­ні­то­рин­гу) да­ють мо­жли­вість зна­чно змен­ши­ти вплив по­го­ди на отри­ма­н­ня ба­жа­но­го ре­зуль­та­ту. Без си­стем зро­ше­н­ня в окре­мих ре­гіо­нах ве­де­н­ня агро­бі­зне­су є не­до­ціль­ним. Ра­зом із тим упро­ва­дже­н­ня ін­но­ва­цій (стій­ке до шкі­дни­ків на­сі­н­ня, ЗЗР, дро­ни, си­сте­ми мо­ні­то­рин­гу умов зов­ні­шньо­го се­ре­до­ви­ща та си­сте­ми кон­тро­лю всіх ета­пів ви­ро­щу­ва­н­ня ро­слин) ви­ма­гає зна­чних фі­нан­со­вих над­хо­джень. Тож для хо­ро­шо­го ме­не­дже­ра ва­жли­во опти­мі­зу­ва­ти ви­тра­ти з ме­тою до­ся­гне­н­ня ба­жа­но­го фі­нан­со­во­го ре­зуль­та­ту. Ва­жли­во про­ра­ху­ва­ти роз­мір мо­жли­во­го зби­тку ві­дно­сно до­обо­ро­ту гро­шо­вих по­то­ків го­спо­дар­ства й за­пла­но­ва­но­го до­хо­ду за ре­зуль­та­та­ми ви­ро­бни­чо­го ци­клу. Тут так са­мо ва­жли­во оці­ни­ти ча­сто­ту ви­ни­кне­н­ня ті­єї чи ін­шої по­го­дної ри­зи­ко­вої по­дії в ре­гіо­ні ве­де­н­ня го­спо­дар­ської ді­яль­но­сті. В Укра­ї­ні спо­сте­рі­га­є­ться пев­на за­ко­но­мір­ність не­вро­жай­но­сті та пов­ної втра­ти вро­жаю, а са­ме — ци­клі­чна не­вро­жай­ність зернових ві­дбу­ва­є­ться раз на 4–5 ро­ків, а ка­та­стро­фі­чні втра­ти, що зда­тні при­ве­сти до пов­ної втра­ти вро­жаю, — раз на 20–30 ро­ків. Однак, на жаль, жо­дні спо­сте­ре­же­н­ня й до­слі­дже­н­ня не да­ють то­чної від­по­віді, ко­ли са­ме на­ста­не та са­ма ри­зи­ко­ва по­дія.

Стра­ху­ва­н­ня аграр­них ри­зи­ків у всьо­му сві­ті й в Укра­ї­ні зокре­ма є одним з основ­них ін­стру­мен­тів по­кри­т­тя втрат, пов’яза­них із впли­вом по­го­дних чин­ни­ків. Бе­ру­чи до ува­ги ци­фри Гі­дро­ме­тцен­тру, що на­ве­де­ні ви­ще, стра­ху­ва­н­ня є чи не єди­ною мо­жли­ві­стю ве­де­н­ня ста­біль­но­го аграр­но­го бі­зне­су.

Якщо при­ди­ви­ти­ся до стру­кту­ри со­бі­вар­то­сті ви­ро­бни­цтва ози­мої пше­ни­ці, то по­ба­чи­мо та­кі по­ка­зни­ки: на­сі­н­ня — 11%, ЗЗР — 15, до­бри­ва — 19, орен­да — 14, ін­ші ви­тра­ти — 41%. До то­го ж су­ку­пні ви­тра­ти в аб­со­лю­тних оди­ни­цях на­бли­жа­ю­ться до 100 дол./т, тоб­то за вро­жай­но­сті 4 т/га це — 400 дол./га. Стра­хов­ка май­бу­тньо­го вро­жаю за ці­ни ре­а­лі­за­ції 137 дол./т обі­йде­ться в ме­жах 15–20 дол./га. З по­зи­ції со­бі­вар­то­сті ви­ро­бни­цтва ця ци­фра ста­но­вить 4%.

Про­вів­ши не­скла­дне оці­ню­ва­н­ня втрат го­спо­дар­ства за остан­ні 10 ро­ків і бе­ру­чи до ува­ги жорс­ткі фа­кти клі­ма­ти­чних змін, слід про­ра­ху­ва­ти, що вві­йшло у ці 4%. З огля­ду на ста­ти­сти­ку Гі­дро­ме­тцен­тру та прогнози на най­ближ­че де­ся­ти­лі­т­тя, не­скла­дно при­пу­сти­ти, що ча­сто­та й об­ся­ги втрат як по­сі­вів, так і вро­жаю, під впли­вом по­го­дних чин­ни­ків тіль­ки зро­стуть.

Як обра­ти опти­маль­ну про­гра­му

Стра­хо­ві про­гра­ми, що ді­ють сьо­го­дні в Укра­ї­ні, да­ють мо­жли­вість ком­пен­су­ва­ти втра­ти від по­го­дних ри­зи­ків, що най­акту­аль­ні­ші для кон­кре­тно­го ре­гіо­ну. Біль­шою мі­рою по­пу­ляр­ни­ми є про­гра­ми для по­льо­вих куль­тур, однак як- що го­спо­дар­ство спе­ці­а­лі­зу­є­ться на са­дів­ни­цтві або ово­чів­ни­цтві, стра­хо­вик го­то­вий пі­ді­бра­ти на­йопти­маль­ні­шу про­по­зи­цію. На се­зон ве­сна–лі­то 2017 ро­ку ді­ю­тьта­кі про­гра­ми: муль­ти­ри­зи­ко­во­го стра­ху­ва­н­ня май­бу­тньо­го вро­жаю (по­кри­т­тя впли­ву всіх мо­жли­вих по­го­дних ри­зи­ків), за­зна­че­ні ри­зи­ки — ко­ли ви­би­ра­є­ться один або кіль­ка по­го­дних ри­зи­ків, най­ча­сті­ше град, стра­ху­ва­н­ня ін­де­ксів по­го­ди — ко­ли стра­ху­ють кри­ти­чний пе­рі­од із по­зи­ції ве­ге­та­ції та мо­жли­во­сті втру­ча­н­ня не­спри­я­тли­вих по­го­дних явищ.

Тер­мін стра­ху­ва­н­ня. Стра­хо­вий до­го­вір мо­жна укла­сти як на весь пе­рі­од ви­ро­щу­ва­н­ня сіль­сько­го­спо­дар­ської куль­ту­ри, так і на кри­ти­чно ва­жли­вий пе­рі­од, на­при­клад, ве­сня­них при­мо­роз­ків для са­дів­ни­ків.

Об’єкт стра­ху­ва­н­ня. Від то­го, який об’єкт за­стра­хо­ва­но, без­по­се­ре­дньо за­ле­жить вар­тість стра­хов­ки й мо­жли­вий рі­вень ком­пен­са­ції втрат. На­при­клад, стра­ху­ю­чи пшеницю, є мо­жли­вість ви­бра­ти, що са­ме за­стра­ху­ва­ти: (А) вар­тість на­сі­н­ня — 45 дол./га, (В) со­бі­вар­тість ви­ро­щу­ва­н­ня куль­ту­ри — 400 дол./га, (С) вар­тість май­бу­тньо­го вро­жаю — 550 дол./га.

Вар­тість стра­хов­ки. В Укра­ї­ні стра­хо­вий та­риф пе­ре­бу­ває в ме­жах від 3 до 12%. Стра­хо­вий та­риф від­обра­жає, як ча­сто тра­пля­є­ться по­го­дне яви­ще, і у яко­му об­ся­зі во­но може зни­щи­ти врожай куль­ту­ри, яку за­пла­но­ва­но стра­ху­ва­ти, за­ле­жно від ре­гіо­ну й за­стра­хо­ва­ної куль­ту­ри.

Фран­ши­за або по­кри­т­тя. У стра­хо­вій пра­кти­ці Укра­ї­ни за­ве­де­но за­сто­со­ву­ва­ти фран­ши­зу, про­те во­на до­зво­ляє ро­би­ти не зов­сім про­зо­рі роз­ра­хун­ки стра­хо­вих пла­те­жів.

Фор­му­ла 30% + 70% не до­рів­нює 100%. Ро­з­гля­не­мо при­клад (В), ко­ли ми стра­ху­є­мо со­бі­вар­тість ви­ро­щу­ва­н­ня пше­ни­ці за стра­хо­во­го та­ри­фу в 5%:

(1) за­сто­со­ву­ю­чи фран­ши­зу 30%, вар­тість стра­хов­ки обі­йде­ться у 400 дол. 5% = 20 дол./га, а за пов­ної втра­ти вро­жаю стра­хо­ве від­шко­ду­ва­н­ня бу­де роз­ра­хо­ва­но з по­прав­кою на % фран­ши­зи й ста­но­ви­ти­ме 400 дол.

(100% – 30%)=280 дол./га. (2) за­сто­со­ву­ю­чи по­кри­т­тя 70%, пе­ре­д­усім ро­блять пе­ре­ра­ху­нок вар­то­сті об’єкта стра­ху­ва­н­ня, в на­шо­му при­кла­ді во­на ста­но­вить: 400 дол. 70% = 280 дол./га, каль­ку­ля­ція вар­то­сті стра­хов­ки та­ка: 280 дол. 5% = 14 дол./га, і в ра­зі пов­ної втра­ти вро­жаю агра­рій отри­має ті са­мі 280 дол./га.

Пе­ред­стра­хо­вий огляд. Пе­ред укла­да­н­ням стра­хо­во­го до­го­во­ру пред­став­ник стра­хо­вої ком­па­нії при­їздить на пе­ред­стра­хо­вий огляд і фі­ксує за­до­віль­ний стан об’єкта стра­ху­ва­н­ня. У ко­жно­го ан­де­рай­те­ра є чі­тка ме­то­ди­ка при­йма­н­ня на стра­ху­ва­н­ня, з якою слід озна­йо­ми­ти­ся й бра­ти актив­ну участь у про­це­ду­рі огля­ду. Це той час, ко­ли до­ціль­но обго­во­ри­ти всі умо­ви стра­ху­ва­н­ня, до­да­тко­ві по­ба­жа­н­ня щодо ри­зи­ків, які по­кри­ва­ю­ться, тер­мі­нів стра­ху­ва­н­ня.

Ре­зуль­та­том є скла­да­н­ня «Акта пе­ре­д­стра­хо­во­го огля­ду». До ві­зи­ту пред­став­ни­ка стра­хо­вої ком­па­нії по­трі­бно під­го­ту­ва­ти «Кар­ту-схе­му по­лів», а та­кож «За­я­ву на стра­ху­ва­н­ня», де бу­дуть вка­за­ні всі по­ля, що пла­ну­ють пе­ре­да­ти на стра­ху­ва­н­ня з їх то­чни­ми GPSко­ор­ди­на­та­ми.

У ра­зі на­ста­н­ня стра­хо­во­го ви­пад­ку в пе­рі­од дії стра­хо­во­го до­го­во­ру по­трі­бно обов’яз­ко­во по­ві­до­ми­ти стра­хо­ву ком­па­нію про те, що спо­сте­рі­га­ю­ться по­го­дні умо­ви, які є при­чи­ною втра­ти вро­жаю. За­ле­жно від по­го­дно­го яви­ща пред­став­ник стра­хо­вої ком­па­нії по­ви­нен при­їха­ти про­тя­гом 3–7 днів (на­при­клад, град) або за 1–2 ти­жні до збо­ру вро­жаю — по­су­ха. Всі тер­мі­ни про­ве­де­н­ня по­льо­вих ро­біт і ві­зи­ти стра­хо­ви­ка ма­ють бу­ти узго­дже­ні. Не мо­жна про­во­ди­ти будь-які по­льо­ві ро­бо­ти до ві­зи­ту пред­став­ни­ка стра­хо­вої ком­па­нії. Якщо по­льо­ві ро­бо­ти зі зби­ра­н­ня вро­жаю бу­ли про­ве­де­ні, а стра­хо­вик фі­зи­чно не мав мо­жли­во­сті за­фі­ксу­ва­ти факт втра­ти вро­жаю, ска­жі­мо, при­їхав че­рез день пі­сля жнив, це є ар­гу­мен­том для від­мо­ви у ви­пла­ті стра­хо­во­го від­шко­ду­ва­н­ня.

Стра­хо­ва ви­пла­та здій­сню­є­ться на під­ста­ві «Акта огля­ду по­шко­дже­ної ді­лян­ки», який скла­да­є­ться пред­став­ни­ком стра­хо­вої ком­па­нії у ва­шій при­су­тно­сті. Щоб уникнути роз­бі­жно­стей, ре­ко­мен­ду­є­мо озна­йо­ми­ти­ся з ме­то­ди­ка­ми оцін­ки зби­тків ще до укла­да­н­ня стра­хо­во­го до­го­во­ру й бра­ти актив­ну участь у стра­хо­во­му огля­ді. Так са­мо звер­ніть ува­гу й обго­во­ріть за­зда­ле­гідь зі стра­хо­ви­ком, як фор­му­ва­ти­ме­ться ба­за на­ра­ху­ва­н­ня стра­хо­во­го від­шко­ду­ва­н­ня в ра­зі на­ста­н­ня стра­хо­во­го ви­пад­ку. «Акт роз­ра­хун­ку стра­хо­во­го від­шко­ду­ва­н­ня» є під­ста­вою для ви­пла­ти стра­хо­во­го від­шко­ду­ва­н­ня. Що ж до тер­мі­нів ви­пла­ти, стра­хо­ви­ки до­три­му­ю­ться 30 ка­лен­дар­них днів за від­су­тно­сті істо­тних роз­бі­жно­стей у вре­гу­лю­ван­ні зби­тків.

Пе­ре­лі­че­ні ви­ще про­гра­ми на­да­ють та­кі стра­хо­ві ком­па­нії, як: «Аска», «Аль­фа­Стра­ху­ва­н­ня», «AXA стра­ху­ва­н­ня», «Брок­бі­знес», « Здо­ро­во » , « Ін­го Україна » , «Оран­та», «Оран­та-Січ», УАСК, УПСК, «Уні­вер­саль­на», ТАС, «Фі­ніст» й ін­ші.

Лія СОРОКА, ке­рів­ник Про­е­кту Між­на­ро­дної фі­нан­со­вої кор­по­ра­ції «Роз­ви­ток фі­нан­су­ва­н­ня аграр­но­го се­кто­ра у Єв­ро­пі та Цен­траль­ній Азії»

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.