Ку­ди те­чуть ме­до­ві рі­ки?

За­крі­пив­шись у де­ся­тці найбільших у сві­ті експортерів ме­ду, Україна шу­кає ви­хо­ду на но­ві рин­ки й ви­вчає сма­ки там­те­шніх спо­жи­ва­чів

AgroMarket - - РИНОК -

На­ро­стив­ши за п’ять ро­ків об­ся­ги зов­ні­шньо­го по­ста­ча­н­ня ме­ду по­над у 4 ра­зи — до ре­кор­дних

57 тис. тонн у 2016-му (у гро­шо­во­му ви­ра­зі — 97,3 млн дол.), Україна від­во­ю­ва­ла 5% сві­то­во­го рин­ку й упев­не­но вві­йшла в ТОП-10 найбільших експортерів со­лод­ко­го про­ду­кту. Рин­ки йо­го збу­ту фа­кти­чно роз­по­ді­ле­ні між кра­ї­на­ми Єв­ро­пи (74%) й Аме­ри­ки (17%). Час­тка азій­ських рин­ків, хо­ча й рік у рік зро­стає, однак до­сі не пе­ре­ви­щує 6%.

Ко­му наш про­дукт до впо­до­би

У бе­ре­зні 2017-го вже 52 укра­їн­ських під­при­єм­ства ма­ли пра­во по­ста­ча­ти мед на рин­ки ЄС, а кво­та на без­ми­тне по­ста­ча­н­ня зро­сла до 5,2 тис. тонн (і бу­ла пов­ні­стю ви­чер­па­на вже в пер­ших чи­слах сі­чня). Се­ред єв­ро­пей­ських кра­їн най­по­ту­жні­ши­ми по­ку­пця­ми є Поль­ща й Ні­меч­чи­на, які в се­ре­дньо­му отри­му­ють 75% за­галь­но­го ім­пор­ту українського ме­ду, що над­хо­дить на цей ринок. За п’ять ро­ків Ні­меч­чи­на збіль­ши­ла об­ся­ги ім­пор­ту українського ме­ду по­над утри­чі — з 5,8 тис. тонн у 2012-му до 18,5 тис. тонн (чи 32,6 млн дол.) у 2016-му. На ні­ме­цько­му рин­ку ки­тай­ські по­ста­чаль­ни­ки тра­ди­цій­но ви­пе­ре­джа­ли за об­ся­га­ми укра­їн­ських кон­ку­рен­тів. Утім, за кіль­ка ми­ну­лих ро­ків че­рез низь­ку якість ки­тай­ських по­ста­чань пе­ре­бір­ли­вий ні­ме­цький спо­жи­вач по­чав від­да­ва­ти пе­ре­ва­гу про­ду­кції українського по­хо­дже­н­ня.

Ек­спорт­ні по­ста­ча­н­ня в Поль­щу за цей пе­рі­од теж ви­ро­сли пра­кти­чно в5 ра­зів — до 10,9 тис. тонн (18,1 млн дол.). Звід­ти ча­сти­на цьо­го об­ся­гу пря­мує на ін­ші рин­ки єв­ро­пей­ських кра­їн. Ге­о­гра­фія по­ста­ча­н­ня українського ме­ду у ЄС вель­ми ши­ро­ка. Слід зга­да­ти, зокре­ма, Бель­гію, Да­нію, Іспа­нію, Іта­лію, Угор­щи­ну й Фран­цію (у 2012-му на ці рин­ки Україна вза­га­лі не по­ста­ча­ла свій мед). Ра­зом із тим сут­тє­во ско­ро­ти­ли­ся об­ся­ги по­ста­ча­н­ня ме­ду в Ли­тву (на 39% про­ти 2015го), Сло­вач­чи­ну (по­над утри­чі) й Че­хію пра­кти­чно вдві­чі. Па­ді­н­ня експорту в Че­хію зу­мов­ле­но ви­яв­ле­н­ням у ме­ді з України за­бо­ро­не­них про­ти­мі­кро­бних ре­чо­вин (бу­ло за­про­ва­дже­но тим­ча­со­ву за­бо­ро­ну на по­ста­ча­н­ня со­лод­ко­го про­ду­кту з України).

Окрім експорту до США (18% у 2016-му) і Ка­на­ди (1%) Україна по­ста­чає свій со­лод­кий про­дукт і в кра­ї­ни Азії, се­ред яких чи не най­біль­ше нашого ме­ду ку­пує Ту­реч­чи­на (80%). Окрім то­го, зро­сли об­ся­ги по­ста­ча­н­ня в Ізра­їль — з 12 кг у 2015-му до 408,6 тонн за ре­зуль­та­та­ми 2016-го. Се­ред по­ку­пців українського ме­ду і Япо­нія, ко­тра про­тя­гом 2015–2016 рр. ім­пор­ту­ва­ла що­ро­ку по­над 70 тонн ме­ду.

Про рин­ки та сма­ки спо­жи­ва­чів

За чо­ти­ри мі­ся­ці 2017-го Україна екс­пор­ту­ва­ла 21,9 тис. тонн ме­ду на 36,9 млн дол. (у 2,3 ра­за біль­ше про­ти та­ко­го са­мо­го пе­рі­о­ду 2016-го і в 2,2 ра­за — про­ти 2015-го). Най­біль­ши­ми кра­ї­на­ми-по­ку­пця­ми, як і ра­ні­ше, є США (12,6 млн дол., 34%), Ні­меч­чи­на (8,5 млн дол., 23%), Поль­ща (3,7 млн дол., 10%). За­га­лом ге­о­гра­фія експорту до­ста­тньо ши­ро­ка й на­да­лі тренд із на­ро­ще­н­ня об­ся­гів і від­кри­т­тя но­вих рин­ків збе­рі­га­ти­ме­ться.

Основ­ний акцент по­ста­ча­н­ня со­лод­ко­го про­ду­кту за­ли­ша­ти­ме­ться на рин­ку ЄС. Україна має тут низ­ку пе­ре­ваг: без­ми­тну кво­ту (5,2 тис. тонн), гео­гра­фі­чну близь­кість роз­та­шу­ва­н­ня й від­по­від­но від­но­сно не­ви­со­кі ло­гі­сти­чні ви­тра­ти на до­став­ку про­ду­кції, хо­ро­ше спів­ві­дно­ше­н­ня ці­ни та яко­сті на укра­їн­ську про­ду­кцію. Однак на по­за­кво­то­вий об­сяг українського ме­ду ми­то ста­но­ви­ти­ме 17,3%.

Крім то­го, за да­ни­ми СBI (Центр зі спри­я­н­ня ім­пор­ту з кра­їн, що роз­ви­ва­ю­ться), спо­жи­ва­чі з єв­ро­пей­ських кра­їн від­да­ють пе­ре­ва­гу на­ту­раль­ним і здо­ро­вим під­со­ло­джу­ва­чам із ко­ри­стю для здо­ров’я (як аль­тер­на­ти­ва ра­фі­но­ва­но­му цукру). Чи­ма­ло єв­ро­пей­ських спо­жи­ва­чів за­ці­кав­ле­ні в ін­но­ва­цій­них про­ду­ктах із но­ви­ми сма­ка­ми. Близь­ко 25% ме­ду, що спо­жи­ває Єв­ро­па, ви­ко­ри­сто­ву­ють як ін­гре­ді­єнт у хар­чо­вих про­ду­ктах. І хо­ча сам по со­бі мед не є ін­но­ва­цій­ним ін­гре­ді­єн­том, ви­ро­бни­ки ви­ко­ри­сто­ву­ють йо­го як до­бав­ку до сне­ків, а та­кож го­то­вих до вжи­ва­н­ня чаю та каш. Та­кож остан­нім ча­сом мед став по­пу­ляр­ним до­пов­не­н­ням до спе­ці­аль­них на­по­їв, аро­ма­ти­зо­ва­них спир­тів й т. ін. Ко­ли на рин­ку з’явив­ся мед, який мо­жна бу­ло ви­ча­ви­ти з пля­шки, це сут­тє­во збіль­ши­ло по­пит на рід­кий мед. Ще одні­єю по­пу­ляр­ною ні­шею став тренд «ор­га­ні­чної про­ду­кції», зокре­ма в Ні­меч­чи­ні, Фран­ції й Ве­ли­кій Бри­та­нії.

На про­від­них єв­ро­пей­ських ме­до­вих рин­ках на­бу­ва­ють по­пу­ляр­но­сті мо­но­флор­ні сор­ти ме­ду: ака­ція, ко­ню­ши­на, со­сна то­що. Їх спо­жи­ва­н­ня, за да­ни­ми СBI, що­ро­ку зро­стає на 5–15% і, як очі­ку­є­ться, цей тренд мо­же за­крі­пи­ти­ся на­дов­го (як по­рів­ня­ти з по­лі­флор­ни­ми ме­да­ми). Не­а­би­яке зна­че­н­ня в кра­ї­нах ЄС має пи­та­н­ня без­пе­ки хар­чо­вих про­ду­ктів (осо­бли­во від­су­тність за­ли­шків ан­ти­біо­ти­ків у ме­ді) та ста­біль­ної торгівлі з іно­зем­ни­ми пар­тне­ра­ми. Го­лов­на ви­мо­га для ро­бо­ти на цьо­му рин­ку — сер­ти­фі­кат EUR1. За­ува­жи­мо, на цьо­му рин­ку укра­їн­ським ком­па­ні­ям до­во­ди­ться кон­ку­ру­ва­ти з ки­тай­ськи­ми та пів­ден­но­а­ме­ри­кан­ськи­ми по­ста­чаль­ни­ка­ми.

У США на тлі зро­ста­н­ня спо­жив­чо­го по­пи­ту на мед вла­сне ви­ро­бни­цтво за­до­воль­няє йо­го ли­ше на 30% (ще 70% — ім­порт). За роз­ра­хун­ка­ми, то­рік аме­ри­ка­нець у се­ре­дньо­му спо­жи­вав 1,61 фун­та ме­ду (про­ти 1,51 фун­та по­за­то­рік і 1,2 фун­та у 2010 ро­ці). Що ж до «хар­чо­вих трен­дів», то, як і спо­жи­ва­чі з ін­ших ре­гіо­нів, аме­ри­кан­ці від­да­ють пе­ре­ва­гу ком­бі­на­ці­ям но­вих сма­ків. Цим, вла­сне, зу­мов­ле­но ви­хід на ринок «но­вих про­ду­ктів», як-от мед із «пер­чин­кою» (з ха­ла­пе­ньо та ха­ба­не­ро) та спе­ці­я­ми. За­га­лом тренд «пря­них ме­дів» стає на аме­ри­кан­сько­му кон­ти­нен­ті де­да­лі по­пу­ляр­ні­шим. Крім то­го, мед тра­ди­цій­но є уні­вер­саль­ним під­со­ло­джу­ва­чем, який ши­ро­ко ви­ко­ри­сто­ву­ють у ба­га­тьох спе­ці­аль­них про­ду­ктах, зокре­ма в пе­чи­ві, мо­ро­зи­ві, си­рі й пев­них на­по­ях. Що­прав­да, для укра­їн­ських по­ста­чаль­ни­ків со­лод­ко­го про­ду­кту є низ­ка обме­жу­валь­них чин­ни­ків: гео­гра­фі­чна від­да­ле­ність ре­гіо­ну, а та­кож до­сить ви­со­ка кон­ку­рен­ція з бо­ку су­сі­дніх кра­їн (Ар­ген­ти­на, Бра­зи­лія) й азій­ських (Ін­дія, В’єтнам). До сло­ва, ми­то на укра­їн­ську про­ду­кцію ста­но­вить усьо­го 0,5%.

Пер­спе­ктив­ні на­пря­ми

Ек­спор­те­рам з України є сенс звер­ну­ти ува­гу на ті рин­ки Близь­ко­го Схо­ду, що за­ле­жні від ім­пор­ту аграр­ної про­ду­кції. Зокре­ма, по­ста­ча­н­ня ме­ду на ринок Са­у­дів­ської Ара­вії актив­но зро­ста­ло аж до 2014 ро­ку, й хо­ча про­тя­гом 2015–2016 рр. зни­жу­є­ться, про­те рі­вень ім­пор­ту є до­сить ви­со­ким — 12–15 тис. тонн. Ім­порт ме­ду в ОАЕ з 2012-го до 2016-го зріс на 17%. Се­ред пе­ре­ваг, що має український екс­пор­тер ме­ду у цьо­му ре­гіо­ні, — низь­ке ім­порт­не ми­то (5%), гео­гра­фі­чна близь­кість і, від­по­від­но, не та­кі ви­со­кі ло­гі­сти­чні ви­тра­ти. Однак для ро­бо­ти на цих рин­ках слід ура­хо­ву­ва­ти й осо­бли­во­сті рин­ку, на­при­клад, до­да­тко­ві сер­ти­фі­ка­ти про­ду­кції (ха­ляль).

Ці­ка­вим рин­ком для нашого со­лод­ко­го про­ду­кту мо­же бу­ти і Япо­нія, яка є тре­тім у сві­ті про­від­ним ім­пор­те­ром ме­ду (пі­сля США й Ні­меч­чи­ни) і що­ро­ку на­ро­щує об­ся­ги за­ку­пів­лі со­лод­кої про­ду­кції.

Не­хай який ринок ви­бе­ре для сво­го ме­ду укра­їн­ська ком­па­нія, пе­ред­усім слід до­бре ви­вчи­ти осо­бли­во­сті сма­ко­вих упо­до­бань там­те­шніх спо­жи­ва­чів, ви­мо­ги до без­пе­ки, мар­ку­ва­н­ня й па­ку­ва­н­ня про­ду­кції, а та­кож з’ясу­ва­ти пе­ре­лік до­звіль­них до­ку­мен­тів і сер­ти­фі­ка­тів, а та­кож ін­ших ви­мог кра­їн — ім­пор­те­рів про­ду­кції.

Пі­дго­то­ва­но в рам­ках про­е­кту ре­гіо­наль­ної іні­ці­а­ти­ви ФАО з підтримки торгівлі у Єв­ро­пі та Цен­траль­ній Азії

Ди­на­мі­ка експорту ме­ду, 2015–2017 рр., сі­чень-кві­тень

Ан­на БУРКА, кон­суль­тант FAO

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.