Кро­ку­ю­чи до без­пе­ки

Ро­зроб­ка й упро­ва­дже­н­ня про­це­дур, за­сно­ва­них на принципах НАССР, має свою ло­гі­ку й по­слі­дов­ність. Як зро­би­ти все пра­виль­но?

AgroMarket - - СТОСУЄТЬСЯ ВСІХ -

Пе­ре­ва­жна біль­шість опе­ра­то­рів рин­ку озна­йом­ле­на зі стан­дар­тни­ми кро­ка­ми з упро­ва­дже­н­ня НАССР. Про це йде­ться пра­кти­чно на ко­жно­му тре­нін­гу чи се­мі­на­рі від­по­від­ної те­ма­ти­ки. Втім, хо­чу звер­ну­ти ува­гу на пра­кти­чний аспект усіх цих за­хо­дів, бо під час спіл­ку­ва­н­ня з опе­ра­то­ра­ми рин­ку са­ме та­кі за­пи­та­н­ня ви­ни­ка­ють най­ча­сті­ше. Ро­з­гля­не­мо ме­ту й мо­жли­ві спосо­би ви­ко­на­н­ня цих ета­пів. Крок 1 Ство­ри­ти гру­пу НАССР

Пра­ців­ни­ки, що розробляють процедури НАССР, про­во­дять на­вча­н­ня, спри­я­ють упро­ва­джен­ню, по­де­ку­ди мо­жуть са­мі їх упро­ва­джу­ва­ти. Гру­па має скла­да­ти­ся з осіб, що пред­став­ля­ють рі­зні під­роз­ді­ли під­при­єм­ства, від ро­бо­ти яких за­ле­жить без­пе­чність про­ду­кції. Кіль­кість уча­сни­ків: мі­ні­маль­на — двоє, на ма­лих по­ту­жно­стях (по­трі­бно, щоб бу­ла вза­є­мо­за­мін­ність), ма­кси­маль­на — не обме­же­но, але так, щоб їх ра­ціо­наль­но мо­жна бу­ло ор­га­ні­зу­ва­ти, то­му не біль­ше ніж шість уча­сни­ків. Ке­рів­ник гру­пи обов’яз­ко­во по­ви­нен ма­ти зна­н­ня прин­ци­пів НАССР (прой­ти зов­ні­шнє на­вча­н­ня). Уча­сни­ки — від­по­від­ні по­са­ди й до­ста­тню ква­лі­фі­ка­цію для ухва­ле­н­ня рі­шень. Чи обов’яз­ко­во вво­ди­ти в гру­пу НАССР ке­рів­ни­ка під­при­єм­ства? Одно­зна­чної від­по­віді не­ма. Йо­го фор­маль­на при­су­тність на­дасть гру­пі ав­то­ри­те­ту. Втім, у ньо­го ви­ста­чає обов’яз­ків, а спри­я­ти впро­ва­джен­ню ефе­ктив­ної си­сте­ми НАССР він по­ви­нен у будь-яко­му ра­зі (зо­бов’яза­н­ня ке­рів­ни­цтва).

Свою ді­яль­ність гру­па НАССР має по­ча­ти з та­ких на­пря­мів:

1. Ана­ліз на­яв­них про­грам-пе­ред­умов і їх удо­ско­на­ле­н­ня на осно­ві оці­ню­ва­н­ня ри­зи­ку.

2. Ви­ко­на­н­ня від­по­від­них під­го­тов­чих кро­ків (2–5).

І ли­ше пі­сля ви­ко­на­н­ня цих двох зав­дань гру­па пе­ре­хо­дить до за­сто­су­ва­н­ня прин­ци­пів НАССР.

Крок 2 Опи­са­ти про­дукт

Мі­ні­маль­ний пе­ре­лік ін­фор­ма­ції, що має мі­сти­ти­ся в опи­сі про­ду­кту: на­зва, ха­ра­кте­ри­сти­ки, па­ку­ва­н­ня, мар­ку­ва­н­ня, тер­мін й умо­ви збе­рі­га­н­ня та транс­пор­ту­ва­н­ня, спо­сіб спо­жи­ва­н­ня, спо­сіб про­даж, кри­ти­чні для без­пе­чно­сті про­це­си. Це сво­го ро­ду па­спорт без­пе­чно­сті про­ду­кту (від­по­від­но до ви­мог за­ко­но­дав­ства). Мо­же бу­ти один до­ку­мент для гру­пи та­ких про­ду­ктів, якщо він ура­хо­вує всі від­мін­но­сті між ни­ми. В опе­ра­то­рів рин­ку ча­сто ви­ни­кає за­пи­та­н­ня про роз­бі­жно­сті між опи­сом про­ду­кту та спе­ци­фі­ка­ці­єю на про­дукт. Спе­ци­фі­ка­ція охо­плює шир­ший спектр ха­ра­кте­ри­стик, які сто­су­ю­ться і яко­сті про­ду­кту й мо­же бу­ти пред­став­ле­на всім за­ці­кав­ле­ним ор­га­ні­за­ці­ям. Не за­бо­ро­не­но ви­би­ра­ти будь-який фор­мат опи­су про­ду­кту — го­лов­не, щоб уся ви­кла­де­на ви­ще ін­фор­ма­ція бу­ла на­яв­ною. Опис про­ду­кту ви­ко­ри­сто­ву­ють як дже­ре­ло ін­фор­ма­ції про про­дукт під час подаль­ших до­слі­джень НАССР. Ти­по­вою по­мил­кою є фор­маль­ний під­хід до роз­роб­ки опи­су про­ду­кту, що не дає змо­ги ефе­ктив­но ви­ко­ри­сто­ву­ва­ти до­ку­мент на на­сту­пних ета­пах.

Крок 3 Іден­ти­фі­ку­ва­ти при­зна­че­не ви­ко­ри­ста­н­ня

Вра­хо­ву­ю­чи чу­тли­ві гру­пи на­се­ле­н­ня, вста­но­віть, для ко­го при­зна­че­но про­дукт і як йо­го слід пра­виль­но спо­жи­ва­ти. Це ва­жли­во, оскіль­ки опе­ра­тор рин­ку від­по­від­ає за без­пе­чність про­ду­кту за умо­ви, що спо­жи­вач ви­ко­ри­сто­вує йо­го у пра­виль­ний спо­сіб. Хо­ча ча­сто до­ве­сти на пра­кти­ці, що не­від­по­від­ність по­яви­ла­ся че­рез не­дба­лість спо­жи­ва­ча чи клі­єн­та скла­дно, то­му де­які опе­ра­то­ри рин­ку вра­хо­ву­ють це під час оці­ню­ва­н­ня ри­зи­ку. В та­ко­му ра­зі до­ціль­но пе­ред­ба­чи­ти най­імо­вір­ні­ші ва­рі­ан­ти не­пра­виль­но­го спо­жи­ва­н­ня. При­зна­че­не ви­ко­ри­ста­н­ня мо­же бу­ти окре­мим до­ку­мен­том чи ча­сти­ною опи­су про­ду­кту — НАССР є гну­чкою си­сте­мою і вста­нов­лює ви­мо­ги до су­ті до­ку­мен­тів, а не до їх фор­ми.

Крок 4 Роз­ро­би­ти блок-схе­му про­це­су

Її при­зна­че­н­ня — по­ка­за­ти всі етапи те­хно­ло­гі­чно­го про­це­су для за­сто­су­ва­н­ня на ко­жно­му з них пер­шо­го прин­ци­пу НАССР «Ана­ліз не­без­пе­чних чин­ни­ків». Ва­жли­во, щоб ви­ро­бни­ки уни­ка­ли по­ми­лок, які ускла­днять блок-схе­му:

• не за­смі­чуй­те до­ку­мент до­по­мі­жни­ми про­це­са­ми (ла­бо­ра­тор­ний кон­троль, те­хні­чне об­слу­го­ву­ва­н­ня) — ли­ше те­хно­ло­гі­чні;

• по­чи­най­те з ета­пу при­йма­н­ня си­ро­ви­ни та ма­те­рі­а­лів, що кон­та­кту­ють із про­ду­ктом;

• по­ка­зуй­те ли­ше ті про­це­си, що під ва­шою від­по­від­аль­ні­стю (на­віть, якщо їх для вас здій­снює під­ря­дник);

• фі­ксуй­те про­це­си, а не обла­дна­н­ня (па­сте­ри­за­ція, а не па­сте­ри­за­тор, пе­ре­мі­шу­ва­н­ня, а не мі­шал­ка, до­зу­ва­н­ня, а не до­за­тор) — так ви уни­кне­те по­ми­лок. Ча­сом один апа­рат ви­ко­нує кіль­ка ета­пів про­це­су, на яких є рі­зні ри­зи­ки по­яви не­без­пе­чних чин­ни­ків, і при за­мі­ні обла­дна­н­ня не зав­жди бу­де по­тре­ба змі­ню­ва­ти до­ку­мент;

• якщо во­да є ча­сти­ною ре­це­пту­ри чи без­по­се­ре­дньо кон­та­ктує з про­ду­ктом (ми­т­тя ово­чів), то за­бір во­ди та її під­го­тов­ка є те­хно­ло­гі­чним про­це­сом, а не про­гра­мою-пе­ред­умо­вою. Те са­ме сто­су­є­ться га­зів;

• не за­бу­вай­те по­ка­за­ти мі­сця утворення від­хо­дів і їх ви­лу­че­н­ня з про­це­су;

• до­ціль­но по­зна­ча­ти на бло­ксхе­мі па­ра­ме­три про­це­сів (на­при­клад, тем­пе­ра­тур­ні ре­жи­ми);

• пі­сля роз­роб­ки про­це­дур НАССР мо­жна по­зна­чи­ти етапи про­це­су, що є кри­ти­чни­ми кон­троль­ни­ми то­чка­ми.

Не існує ви­мог що­до фор­ми пред­став­ле­н­ня блок-схем. Їх мо­жна роз­ро­бля­ти для ко­жно­го окре­мо­го про­ду­кту, гру­пи про­ду­ктів, ви­ро­бни­чої лі­нії, це­ху.

Крок 5 Пе­ре­ві­ри­ти блок-схе­му на ви­ро­бни­цтві

Блок-схе­му про­це­су розробляють уча­сни­ки гру­пи НАССР. Во­ни ро­зу­мі­ють те­хно­ло­гі­чні про­це­си, однак мо­жуть не зна­ти всіх ню­ан­сів ро­бо­ти на діль­ни­цях. То­му слід звер­ну­ти­ся до пра­ців­ни­ків, які без­по­се­ре­дньо пра­цю­ють у ко­жно­му з під­роз­ді­лів ви­ро­бни­цтва, й ра­зом із ни­ми прой­ти за те­хно­ло­гі­чним про­це­сом, уно­ся­чи прав­ки в до­ку­мент. Для до­ка­зу то­го, що ця про­це­ду­ра ви­ко­на­на, всі за­лу­че­ні пра­ців­ни­ки сво­їм під­пи­сом за­твер­джу­ють ви­прав­ле­ну вер­сію до­ку­мен­та.

Ці п’ять кро­ків є ли­ше під­го­тов­чим ета­пом для за­сто­су­ва­н­ня се­ми прин­ци­пів НАССР.

Крок 6 Прин­цип 1: Ана­ліз не­без­пе­чних чин­ни­ків

Це ду­же ва­жли­вий прин­цип, який зна­чною мі­рою ви­зна­чає пра­виль­ність по­бу­до­ви й ефе­ктив­ність усі­єї си­сте­ми в ці­ло­му.

Щоб про­ана­лі­зу­ва­ти не­без­пе­чні чин­ни­ки, слід спо­ча­тку вста­но­ви­ти, які з них є вла­сти­ви­ми для про­ду­кції. Тут та­кож слід ура­хо­ву­ва­ти й те­хно­ло­гі­чні про­це­си. Най­кра­ще скла­сти спи­сок не­без­пе­чних чин­ни­ків з їх ха­ра­кте­ри­сти­ка­ми. Це до­по­мо­же ма­ти всю по­трі­бну ін­фор­ма­цію. Да­лі, ви­ко­ри­сто­ву­ю­чи блок-схе­му про­це­су, слід іден­ти­фі­ку­ва­ти на ко­жно­му з ета­пів те­хно­ло­гі­чно­го про­це­су, які не­без­пе­чні чин­ни­ки мо­жуть пе­ре­ви­щи­ти допу­сти­мий рі­вень й уста­но­ви­ти кон­троль­ні за­хо­ди (які лі­кві­ду­ють, змен­шу­ють до прийня­тно­го рів­ня чи за­по­бі­га­ють по­яві не­без­пе­чних чин­ни­ків).

Звер­ніть ува­гу на та­ке:

• один кон­троль­ний за­хід мо­же ви­ко­ри­сто­ву­ва­ти­ся для кіль­кох не­без­пе­чних чин­ни­ків;

• один не­без­пе­чний чин­ник мо­же кон­тро­лю­ва­ти­ся кіль­ко­ма кон­троль­ни­ми за­хо­да­ми;

• слід ура­хо­ву­ва­ти від­кла­де­ні кон­троль­ні за­хо­ди (на на­сту­пних ета­пах).

Звід­ки по­яв­ля­ю­ться кон­троль­ні за­хо­ди? З про­грам-пе­ред­умов НАССР (чи­тай­те по­пе­ре­дні ви­пу­ски га­зе­ти «Агро­Мар­кет») і з те­хно­ло­гі­чних ін­стру­кцій (те­хні­чних умов).

На­сту­пним зав­да­н­ням для гру­пи НАССР є оці­ню­ва­н­ня сер­йо­зно­сті ри­зи­ку. Ін­ши­ми сло­ва­ми, пе­ре­ві­ри­ти, чи до­зво­ля­ють по­пе­ре­дньо впро­ва­дже­ні про­гра­ми-пе­ред­умо­ви, те­хно­ло­гі­чні ін­стру­кції й ін­ші за­хо­ди за­по­біг­ти пе­ре­ви­щен­ню допу­сти­мих норм при­су­тно­сті не­без­пе­чних чин­ни­ків. Якщо так, то на цьо­му ета­пі ри­зик не є сут­тє­вим і до­да­тко­ві за­хо­ди не по­трі­бні. Якщо кон­троль­ні за­хо­ди не­ефе­ктив­ні, то слід уне­сти змі­ни у цей етап про­це­су, або на­віть роз­гля­да­ти йо­го як кри­ти­чну кон­троль­ну то­чку (ККТ).

У за­ко­но­дав­стві та на­вчаль­ній лі­те­ра­ту­рі мо­жна озна­йо­ми­ти­ся з рі­зни­ми ва­рі­ан­та­ми оці­ню­ва­н­ня сер­йо­зно­сті ри­зи­ку — всі во­ни ба­зу­ю­ться на двох по­ка­зни­ках: ви­зна­че­н­ня по­тен­цій­но­го не­га­тив­но­го впли­ву на спо­жи­ва­чів, на­при­клад:

1 — мі­ні­маль­ний не­га­тив­ний вплив на спо­жи­ва­ча;

2 — го­спі­та­лі­за­ція, ко­ро­тко­тер­мі­но­ве ушко­дже­н­ня;

3 — за­хво­рю­ва­н­ня, що мо­же при­зве­сти до смер­тель­но­го ви­пад­ку, втра­та пра­це­зда­тно­сті.

Та оці­ню­ва­н­ня ймо­вір­но­сті пе­ре­ви­ще­н­ня допу­сти­мої нор­ми не­без­пе­чно­го чин­ни­ка, на­при­клад:

1 — низь­ка ймо­вір­ність по­яви (те­о­ре­ти­чна);

2 — мо­жли­ва по­ява (не біль­ше як один раз на рік);

3 — ре­аль­на ймо­вір­ність по­яви (біль­ше ніж один раз на рік).

Що по­ту­жні­ший не­га­тив­ний вплив не­без­пе­чно­го чин­ни­ка та ви­ща ймо­вір­ність йо­го по­яви, то біль­ший ри­зик. Гру­па НАССР на під­при­єм­стві са­ма ви­зна­чає гра­ни­цю прийня­тно­сті ри­зи­ку. То­му ду­же ва­жли­во, щоб уча­сни­ки гру­пи ма­ли не­об­хі­дні зна­н­ня про про­дукт, не­без­пе­чні чин­ни­ки та їх вплив на спо­жи­ва­ча. Осо­бли­во це по­трі­бно для оці­ню­ва­н­ня пер­шо­го по­ка­зни­ка. Що­до оці­ню­ва­н­ня ймо­вір­но­сті, то тут мо­жуть ви­ни­ка­ти тру­дно­щі, ко­ли під­при­єм­ство но­ве, або ко­ли не­має ін­фор­ма­ції про не­від­по­від­но­сті. У та­ко­му ра­зі слід звер­ну­ти­ся до лі­те­ра­тур­них дже­рел, ура­ху­ва­ти до­свід у га­лу­зі. На по­ча­тко­во­му ета- пі, ко­ли ще про­гра­ми-пе­ред­умо­ви не від­пра­цьо­ва­ні як тре­ба, най­кра­ще пе­ре­стра­ху­ва­тись і вва­жа­ти, що мо­жли­вість пе­ре­ви­ще­н­ня нор­ми існує. Си­сте­ма НАССР ду­же гну­чка, і вже за на­сту­пно­го пе­ре­гля­ду ви змо­же­те більш ре­а­лі­сти­чно оці­ни­ти.

За­сто­со­ву­ю­чи пер­ший прин­цип НАССР, слід уни­ка­ти ти­по­вих по- ми­лок, що вла­сти­ві по­ча­тків­цям: бра­ти до ува­ги ли­ше ці не­без­пе­чні чин­ни­ки, які пра­кти­чно мо­жуть бу­ти, і не звер­та­ти ува­гу на ін­ші, пам’ята­ти, що не­від­по­від­но­сті в про­гра­мах-пе­ред­умо­вах не зав­жди при­зво­дять до пе­ре­ви­щень допу­сти­мих норм у про­ду­кті, а ли­ше то­ді, ко­ли во­ни ма­ють си­стем­ний ха­ра­ктер, оці­ню­ва­ти ри­зик на ко­жно­му ета­пі про­це­су окре­мо й не по­вер­та­ти­ся до по­пе­ре­дніх ета­пів.

От­же, пер­ший прин­цип НАССР ві­ді­грає роль своє­рі­дно­го філь­тра, який до­зво­ляє скон­цен­тру­ва­тись у подаль­шій ро­бо­ті ли­ше на цих ета­пах про­це­су, де справ­ді існує ри­зик. Якщо виробник пра­виль­но ви­брав і вста­но­вив цей «фільтр», то вся си­сте­ма бу­де ефе­ктив­ною, не гро­мі­зд­кою, пра­кти­чною.

Фі­ксуй­те про­це­си, а не обла­дна­н­ня (па­сте­ри­за­ція, а не па­сте­ри­за­тор, пе­ре­мі­шу­ва­н­ня, а не мі­шал­ка, до­зу­ва­н­ня, а не до­за­тор) — так ви уни­кне­те по­ми­лок Не за­смі­чуй­те блок-схе­му до­по­мі­жни­ми про­це­са­ми (ла­бо­ра­тор­ний кон­троль, те­хні­чне об­слу­го­ву­ва­н­ня) — ли­ше те­хно­ло­гі­чні

Крок 7 Прин­цип 2: Уста­но­ви­ти кри­ти­чні кон­троль­ні то­чки (ККТ)

Ви­ко­ну­ю­чи цей прин­цип, до ува­ги бе­руть ли­ше ті етапи про­це­су, на яких існує ви­со­кий ри­зик. Однак це не озна­чає, що всі во­ни ав­то­ма­ти­чно ста­ють ККТ. Є три озна­ки ККТ:

Це етап те­хно­ло­гі­чно­го про­це­су, а не до­по­мі­жно­го (при­би­ра­н­ня, гі­гі­є­на пер­со­на­лу, ка­лі­бру­ва­н­ня обла­дна­н­ня й ін­ші про­гра­ми-пе­ред­умо­ви є до­по­мі­жни­ми про­це­са­ми).

На цьо­му ета­пі має бу­ти кон­троль­ний за­хід. Не на всіх ета­пах, де по­яв­ля­ю­ться не­без­пе­чні чин­ни­ки, мо­жна за­сто­су­ва­ти кон­троль­ні за­хо­ди. На­при­клад, до­да­ва­н­ня ні­три­ту у ви­ро­бни­цтві ков­ба­си мо­же при­зве­сти до пе­ре­ви­ще­н­ня кон­цен­тра­ції, але цей етап не мо­же бу­ти ККТ, якщо до­зу­ва­н­ня від­бу­ло­ся ра­ні­ше, оскіль­ки вже не­має кон­троль­них за­хо­дів (кон­троль­ні за­хо­ди є на ета­пі до­зу­ва­н­ня чи під­го­тов­ки роз­чи­ну).

Якщо цей етап ви­ко­ну­є­ться не­пра­виль­но, то про­дукт бу­де не­без­пе­чним.

Для ви­зна­че­н­ня ККТ роз­ро­бле­но рі­зні ва­рі­ан­ти де­ре­ва рі­шень — на­бо­ру пи­тань, від­по­від­а­ю­чи на які мо­жна ді­йти ви­снов­ку, чи є етап ККТ, і до ньо­го по­трі­бно за­сто­су­ва­ти про­це­ду­ру мо­ні­то­рин­гу то­що, а чи ли­ше до­ста­тньо змін у кон­троль­них за­хо­дах. За­ко­но­дав­ство не ви­ма­гає ви­ко­ри­ста­н­ня де­ре­ва рі­шень. Ви­зна­чи­ти ККТ мо­жна з ви­ко­ри­ста­н­ням будь-яко­го ло­гі­чно­го під­хо­ду, ба­зу­ю­чись на зна­н­нях про про­дукт і про­цес.

За­зви­чай пер­ші вер­сії си­сте­ми НАССР на під­при­єм­стві мі­стять біль­ше ККТ, ніж на­сту­пні. Цьо­му є дві при­чи­ни. Суб’єктив­на — в ра­зі від­су­тно­сті до­сві­ду існує тен­ден­ція до пе­ре­оці­ню­ва­н­ня ри­зи­ку.

Що по­ту­жні­ший не­га­тив­ний вплив не­без­пе­чно­го чин­ни­ка та ви­ща ймо­вір­ність йо­го по­яви, то біль­ший ри­зик. Гру­па НАССР на під­при­єм­стві са­ма ви­зна­чає гра­ни­цю прийня­тно­сті ри­зи­ку

Об’єктив­на — з фун­кціо­ну­ва­н­ням НАССР про­це­си вдо­ско­на­лю­ю­ться, ри­зик змен­шу­є­ться.

Про те, як ефе­ктив­но ке­ру­ва­ти ККТ, ви­прав­ля­ти не­від­по­від­но­сті й ана­лі­зу­ва­ти ді­є­вість про­це­дур, за­сно­ва­них на принципах НАССР, — у на­сту­пно­му но­ме­рі.

Юрій ОГЛАШЕННИЙ, стар­ший екс­перт з НАССР і про­сте­жу­ва­но­сті

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.