До­да­на цін­ність у комунікації

AgroMarket - - ЕКСПЕРТНА ОЦІНКА - Оле­на ОБУХІВСЬКА, фа­хі­вець з мар­ке­тин­го­вих ко­му­ні­ка­цій

Про­від­ні ком­па­нії, що пра­цю­ють в аграр­но­му се­кто­рі, що­мі­ся­ця да­ють рин­ку до 7–10 но­вин про се­бе. Го­лов­ні те­ми, які по­ру­шу­ють у кор­по­ра­тив­них по­ві­дом­ле­н­нях, — ме­ха­ні­зми успі­ху, но­ві про­ду­кти, що змі­ню­ють ринок, ін­но­ва­ції, со­ці­аль­на від­по­від­аль­ність, акції та за­про­ва­дже­н­ня но­вих про­грам. Зві­сно ж, спів­пра­ця з «ін­фор­ма­цій­но про­го­во­ре­ною» ком­па­ні­єю — це вза­єм­на ви­го­да, на­дій­ність, ефе­ктив­ність та пер­спе­кти­ви роз­ви­тку. Са­ме так спри­ймає ринок си­гна­ли сво­їх уча­сни­ків.

Зав­дя­ки ді­ло­вим но­ви­нам про компанію екс­пер­ти рин­ку, ме­діа й ін­ші впли­во­ві ка­на­ли не ли­ше отри­му­ють фа­кти. Во­ни фор­му­ють вла­сну дум­ку про кор­по­ра­тив­ний бренд, йо­го цінності, зна­че­н­ня для рин­ку й еко­но­мі­ки кра­ї­ни у ці­ло­му. Для са­мої ком­па­нії — це ви­зна­н­ня про­фе­сій­но­сті, від­кри­то­сті та ста­ло­го роз­ви­тку. Як ре­зуль­тат, отри­ма­н­ня до­да­тко­вих ре­пу­та­цій­них бе­не­фі­тів. Адже силь­ні грав­ці ко­му­ні­ку­ють із гро­мад­ські­стю та пе­ре­йма­ю­ться вла­сною дум­кою про се­бе, бо див­ля­ться у май­бу­тнє. Не від­мов­ляй­те жур­на­лі­стам. Вла­сні кор­по­ра­тив­ні но­ви­ни — ефе­ктив­ний ін­стру­мент ко­му­ні­ка­цій, який має сут­тє­ві пе­ре­ва­ги. З одно­го бо­ку, це мо­жли­вість роз­ста­ви­ти свої акцен­ти, по­ка­за­ти істо­рію та здо­бу­тки. З дру­го­го — про­ци­ту­ва­ти ге­не­раль­но­го ди­ре­кто­ра чи роз­кри­ти по­зи­цію ке­рів­ни­цтва ком­па­нії, до­дав­ши но­ви­ні пер­со­на­лі­зо­ва­но­го зна­че­н­ня.

Окрім цьо­го, існує низ­ка ін­стру­мен­тів по­бу­до­ви кор­по­ра­тив­ної ре­пу­та­ції. Ска­жі­мо, за­пи­ти від ме­діа. Ко­ли жур­на­ліст пра­цює над пев­ною те­мою, то зби­рає рі­зні дум­ки, щоб рі­зно­пла­но­во роз­кри­ти пи­та­н­ня. Нев­же вар­то втра­ча­ти мо­жли­вість іще раз за­ре­ко­мен­ду­ва­ти свою екс­пер­тну кор­по­ра­тив­ну дум­ку як впли­во­во­го грав­ця рин­ку? Тим па­че, що ці­на пи­та­н­ня — гра­мо­тна під­го­тов­ка від­по­віді з про­гно­за­ми рин­ку, мар­ке­тин­го­ви­ми по­ка­зни­ка­ми та кор­по­ра­тив­ни­ми на­пра­цю­ва­н­ня­ми. Як по­ка­зує пра­кти­ка, ком­па­нії ігно­ру­ють за­пи­ти жур­на­лі­стів, адже бо­я­ться, що їх по­ві­дом­ле­н­ня бу­де вир­ва­ним із кон­текс­ту чи на­віть пе­ре­кру­че­ним. Ри­зи­ки що­до цьо­го, без­умов­но, існу­ють. То­му пиль­ність не за­ва­дить. Однак ли­ше від­ва­жні під­ко­рю­ють но­ві вер­ши­ни.

Ме­діа за­зви­чай по­ру­шу­ють акту­аль­ні й су­спіль­но зна­чу­щі для дер­жа­ви, рин­ку чи га­лу­зі пи­та­н­ня, шу­ка­ють но­ві ідеї та ще не­ска­за­ні сло­ва на до­слі­джу­ва­ну те­му. Якщо так ста­ло­ся, що ко­мен­тар від ком­па­нії опу­блі­ко­ва­но в урі­за­но­му фор­ма­ті, чи су­пе­ре­чить ге­не­раль­ній лі­нії са­мої стат­ті, з’ясо­ву­ва­ти сто­сун­ки із жур­на­лі­стом чи ре­да­кто­ром не вар­то, так са­мо, як і роз­ча­ро­ву­ва­ти­ся чи під­да­ва­ти сум­ні­ву про­фе­сіо­на­лізм пі­ар-спе­ці­а­лі­ста, який го­ту­вав чи узго­джу­вав ко­мен­тар із ке­рів­ни­цтвом. При­чи­ни, чо­му ви­йшла са­ме та­ка пу­блі­ка­ція, мо­жуть бу­ти аб­со­лю­тно рі­зні. Однак для ком­па­нії — це слу­шна на­го­да ще раз до­ве­сти свою дум­ку для ін­ших жур­на­лі­стів, пар­тне­рів, ор­га­нів вла­ди та гро­мад­сько­сті у ці­ло­му.

Існує що­най­мен­ше три рі­ше­н­ня, як це вда­ло зро­би­ти. По-пер­ше, на­пи­са­ти свою но­ви­ну на за­да­ну те­му, за­про­сив­ши пар­тне­рів ви­сло­ви­ти свою дум­ку що­до кон­кре­тно­го пи­та­н­ня. До то­го ж це хо­ро­ша пра­кти­ка ко­му­ні­ку­ва­ти ра­зом із пар­тне­ра­ми на спіль­них май­дан­чи­ках, яка ствер­джує вза­єм­ну ло­яль­ність, під­трим­ку й одно­дум­ність по бі­зне­со­вих пи­та­н­нях. По-дру­ге, на­пи­са­ти свої ко­мен­та­рі під пу­блі­ка­ці­єю. По-тре­тє, роз­кри­ти пи­та­н­ня на вла­сно­му бло­зі, спе­ці­аль­ній ко­лон­ці на кор­по­ра­тив­но­му сай­ті чи обго­во­ри­ти пи­та­н­ня в со­ці­аль­них ме­ре­жах. Яке б рі­ше­н­ня не бу­ло ухва­ле­но для подаль­шої комунікації, прин­цип один — ло­яль­на дру­жба із жур­на­лі­стом, го­тов­ність до діа­ло­гу та дис­ку­сії пи­та­н­ня.

До ре­чі, про сайт. Ві­дві­дав­ши кіль­ка кор­по­ра­тив­них сай­тів укра­їн­ських аграр­них ком­па­ній, скла­ло­ся вра­же­н­ня, що си­лу цьо­го ре­сур­су чо­мусь не­до­оці­ню­ють. За­ста­рі­лі но­ви­ни, що да­то­ва­ні ми­ну­лим ро­ком; від­су­тня ін­фор­ма­ція про топ-ме­не­дже­рів, без зво­ро­тно­го зв’яз­ку то­що. Яке вра­же­н­ня скла­де­ться в по­тен­цій­но­го пар­тне­ра, який би хо­тів пра­цю­ва­ти з ком­па­ні­єю та не зна­хо­дить очі­ку­ва­них від­по­від­ей на від­кри­тих кор­по­ра­тив­них ре­сур­сах? А якщо стра­те­гі­чний кор­по­ра­тив­ний бі­знес-план пе­ред­ба­чає сут­тє­ве роз­ши­ре­н­ня клі­єнт­ської ба­зи та ви­хід ком­па­нії на між­на­ро­дні рин­ки. Ан­глій­ська вер­сія кор­по­ра­тив­но­го сай­ту — це must have в обов’яз­ко­во­му по­ряд­ку. Тим біль­ше, що за кор­до­ном бі­знес-ети­ка та по­зи­тив­не ре­но­ме ком­па­нії — чи не най­ва­жли­ві­ші чин­ни­ки, що спри­я­ють роз­ви­тку пар­тнер­ства та но­вих зв’яз­ків. Тож на­ві­що комунікації? Пра­виль­но ви­бу­до­ва­ні си­стем­ні кор­по­ра­тив­ні комунікації — це до­да­на цін­ність бізнесу та брен­дів ком­па­нії. Це впли­во­вість і по­ва­га. Це до­ві­ра. Це га­ран­тія яко­сті. Це роз­ви­ток і пер­спе­кти­ви. Та­ка ком­па­нія при­тя­гує клі­єн­тів і пар­тне­рів, щоб ра­зом роз­ви­ва­ти бі­знес.

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.