Стра­ху­ва­ти ху­до­бу бу­де­мо?

В Укра­ї­ні вже діє низ­ка про­грам зі стра­ху­ва­н­ня тва­рин, що мо­жуть за­хи­сти­ти сіль­го­спви­ро­бни­ка від ри­зи­ків

AgroMarket - - ДЕТАЛІ Й ГОЛОВНЕ -

Якщо в укра­їн­сько­му ро­слин­ни­цтві ни­ні вже є ви­ро­бни­ки, що стра­ху­ю­ться до­бро­віль­но, то у тва­рин­ни­цтві пра­кти­чно всі стра­ху­ють май­но. Спа­ла­хи АЧС (афри­кан­ська чу­ма сви­ней) спо­ну­ка­ли сіль­го­спви­ро­бни­ків сер­йо­зно оці­ни­ти мо­жли­во­сті стра­хо­во­го за­хи­сту, а са­мі стра­хо­ви­ки за­ми­сли­ли­ся над фор­му­лю­ва­н­ням чі­тких і про­зо­рих умов для спів­пра­ці

За да­ни­ми Дер­жав­ної слу­жби ста­ти­сти­ки України, про­бле­ми га­лу­зі тва­рин­ни­цтва (крім пта­хів­ни­цтва) спо­сте­рі­га­ю­ться ба­га­то ро­ків і по­си­ли­ли­ся по­чи­на­ю­чи з 2014-го на тлі кур­со­вих ко­ли­вань і від­по­від­но до змін ці­ни на кор­ми, ве­т­пре­па­ра­ти, енер­го­но­сії (газ, еле­ктро­енер­гія, на­фто­про­ду­кти), за­ку­пі­вель­ні ці­ни на рин­ку на сви­ни­ну (за­ле­жність від цін на м’ясо пти­ці) і мо­ло­ко (се­зон­ність). Усі ці тру­дно­щі при­зве­ли до зни­же­н­ня по­ка­зни­ка рен­та­бель­но­сті у тва­рин­ни­цтві, і сьо­го­дні він най­ниж­чий за остан­ні 17 ро­ків і ста­но­вить 7,7%, що вдві­чі мен­ше про­ти най­ви­щих ре­зуль­та­тів 2014 ро­ку, ко­ли по­ка­зник рен­та­бель­но­сті га­лу­зі ся­гнув ці­лих 13,5%. Для по­рів­ня­н­ня: рен­та­бель­ність ви­ро­бни­цтва біль­шо­сті сіль­сько­го­спо­дар­ських куль­тур та­кож істо­тно змен­ши­ла­ся, й по зер­но­вих во­на де­мон­стру­ва­ла у 2016 ро­ці 17,8% про­ти 25,7% 2014-го. Слід та­кож ура­ху­ва­ти, що со­бі­вар­тість ви­ро­бни­цтва сіль­госп­про­ду­кції зро­сла за остан­ні 3 ро­ки на 51,6%.

При­кла­ди стра­хо­вих по­лі­сів

Стра­ху­ва­н­ня бджіл. По­ліс укла­да­ють на 1 рік із подаль­шою про­лон­га­ці­єю. Ко­жна сім’я бджіл по­вин­на ма­ти не мен­ше 20 000 бджіл (6–8 ра­мок), а ву­ли­ки ма­ють бу­ти роз­та­шо­ва­ні на ста­ціо­нар­ній па­сі­ці. До­го­вір стра­ху­ва­н­ня по­кри­ває ри­зик втра­ти сім’ї в ра­зі сти­хій­них лих, не­ща­сних ви­пад­ків, не­пра­во­мір­них дій тре­тіх осіб, а та­кож у ра­зі зни­ще­н­ня вна­слі­док роз­по­ря­дже­н­ня фа­хів­ця ве­тслу­жби у зв’яз­ку з про­фі­ла­кти­чни­ми за­хо­да­ми для бо­роть­би з епі­зоо­ти­чною си­ту­а­ці­єю.

Стра­ху­ва­н­ня аква­куль­ту­ри. За­хи­щає тих ви­ро­бни­ків, чиє ви­ро­бни­цтво без­по­се­ре­дньо пов’яза­но з по­го­дни­ми ка­та­клі­зма­ми. До­го­вір стра­ху­ва­н­ня по­кри­ває ри­зи­ки зна­чних змін тем­пе­ра­ту­ри, що ча­сто спри­чи­ня­ють зни­же­н­ня рів­ня во­ди, брак ки­сню, роз­ви­ток хво­роб, а від­так ги­не ри­ба. Так са­мо стра­хов­ка по­кри­ває ри­зи­ки кра­ді­жок і про­ти­прав­них дій із бо­ку бра­ко­ньє­рів. Вар­тість по­лі­са за­ле­жить від ти­пу го­спо­дар­ства (став­ко­ве, озер­не чи мор­ське), роз­мі­ру по­го­лів’я, те­ри­то­рі­аль­но­го роз­та­шу­ва­н­ня фер­ми, її від­да­ле­но­сті від від­кри­тих аква­то­рій, тва­рин­ни­цьких і ро­слин­ни­цьких під­при­ємств, що збіль­шу­ють імо­вір­ність за­бру­дне­н­ня во­до­йми то­що.

Стра­ху­ва­н­ня до­ма­шньої ху­до­би. На укра­їн­сько­му рин­ку діє про­по- зи­ція для до­мо­го­спо­дарств що­до стра­ху­ва­н­ня ру­хо­мо­го й не­ру­хо­мо­го май­на, зокре­ма й тва­рин — ко­рів, сви­ней, овець, кіз і ко­ней. Пе­ред укла­да­н­ням стра­хо­во­го до­го­во­ру огля­да­ють при­мі­ще­н­ня, де утри­му­ють ху­до­бу, ви­зна­ча­ють рин­ко­ву вар­тість ко­жної тва­ри­ни й узго­джу­ють умо­ви стра­ху­ва­н­ня. Існує ймо­вір­ність, що фа­хі­вець зі стра­ху­ва­н­ня мо­же по­про­си­ти на­да­ти ве­те­ри­нар­ні до­від­ки. На ком­пен­са­цію мо­жна роз­ра­хо­ву­ва­ти в ра­зі хво­ро­би ху­до­би, по­жеж, сти­хій­них лих чи про­ти­прав­них дій тре­тіх осіб.

Стра­ху­ва­н­ня тва­рин­ни­цьких ком­пле­ксів. Сьо­го­дні в Укра­ї­ні на­лі­чу­є­ться 355 сіль­сько­го­спо­дар­ських під­при­єм­ства по­го­лів’я яких ста­но­вить по­над 1000 ВРХ, 283 під­при­єм­ства з по­го­лів’ям сви­ней по­над 2000 і 144 під­при­єм­ства з чи­сель­ні­стю пти­ці 50 тис. го­лів і біль­ше. Для та­ких під­при­ємств укра­їн­ські стра­хо­ви­ки на­да­ють по­кри­т­тя вар­то­сті ви­ро­бни­чо­го акти­ву (ВРХ, сви­ні, ко­зи, ко­ро­ви, пти­ця) — від втра­ти йо­го вна­слі­док хво­ро­би, сти­хій­но­го ли­ха, не­ща­сних ви­пад­ків і про­ти­прав­них дій тре­тіх осіб.

На пра­кти­ці ми спо­сте­рі­га­є­мо кар­ти­ну, ко­ли вла­сник сіль­госп­під­при­єм­ства, вклав­ши зна­чні ре­сур­си у ви­ро­бни­цтво, мо­же в один мо­мент втра­ти­ти основ­ний ви­ро­бни­чий актив, зі­ткнув­шись із за­хво­рю­ва­н­ням тва­рин. У ньо­го та­кож мо­жуть ви­ни­кну­ти су­пу­тні тру­дно­щі, як-от ви­тра­ти на де­зін­фе­кцію й ути­лі­за­цію, втра­та рин­ків збу­ту й не­об­хі­дність по­шу­ку ко­штів для від­нов­ле­н­ня по­го­лів’я. В Укра­ї­ні по­ки що не існує стра­хо­вих по­лі­сів, ко­трі б мо­гли ком­пен­су­ва­ти бізнесу зби­тки від втра­ти тва­рин, а та­кож від ско­ро­че­н­ня ви­ро­бни­цтва та про­да­жів. Утім, на­при­клад, у Ні­меч­чи­ні в ра­зі на­ста­н­ня стра­хо­во­го ви­пад­ку ви­ро­бни­ко­ві ком­пен­су­ють: (1) зби­тки від ско­ро­че­н­ня про­ду­ктив­но­сті ви­ро­бни­цтва, (2) ви­тра­ти на від­нов­ле­н­ня ви­ро­бни­цтва, як-от ве­те­ри­нар­ні по­слу­ги, ла­бо­ра­тор­ну ді­а­гно­сти­ку, де­зін­фе­кцію та від­нов­ле­н­ня по­го­лів’я. Зві­сно ж, пе­ред укла­де­н­ням стра­хо­во­го до- го­во­ру ви­зна­ча­ють і фі­ксу­ють об­ся­ги ви­ру­чки від про­да­жу мо­ло­ка, м’яса, мо­ло­дня­ку чи яєць, ура­хо­ву­ю­чи ви­тра­ти на кор­ми, ве­те­ри­нар­ні за­хо­ди, до­гляд і де­зін­фе­кцію.

Стра­ху­ва­н­ня пта­хів­ни­цтва. Сьо­го­дні це най­більш рен­та­бель­на га­лузь тва­рин­ни­цтва. Стра­хо­вий за­хист по­кри­ває ви­тра­ти в ра­зі за­ги­бе­лі пти­ці в ре­зуль­та­ті ін­фе­кцій­них хво­роб, сти­хій­них лих, по­же­жі та про­ти­прав­них дій тре­тіх осіб. Осо­бли­вість стра­ху­ва­н­ня за­ле­жить від роз­мі­ру пта­хо­фа­бри­ки, до­три­ма­н­ня те­хно­ло­гій утри­ма­н­ня пти­ці, за­без­пе­че­н­ня по­стій­но­го ве­те­ри­нар­но­го до­гля­ду та своє­ча­сно­го про­ве­де­н­ня про­ти­е­пі­зоо­ти­чних за­хо­дів. Ве­ли­кі пта­хо­фа­бри­ки на­ла­шту­ва­ли за­кри­тий цикл ви­ро­бни­цтва з ма­кси­маль­ним рів­нем за­хи­сту від мо­жли­во­сті за­не­се­н­ня хво­роб че­рез корм, одяг, ди­ку пти­цю то­що. Вра­хо­ву­ю­чи ці осо­бли­во­сті, стра­хо­ве по­кри­т­тя мо­же бу­ти роз­ши­ре­не шля­хом стра­ху­ва­н­ня від не­ща­сних ви­пад­ків, пов’яза­них із не­пе­ре­дба­че­ним по­ру­ше­н­ням ви­ро­бни­чо­го ци­клу (на­при­клад, ві­ді­мкне­н­ням еле­ктро­енер­гії або те­пло­по­ста­ча­н­ня). Та­кож пра­кти­ку­є­ться за­хист на ви­па­док ви­му­ше­но­го зни­ще­н­ня по­го­лів’я за при­пи­сом ор­га­нів ве­те­ри­нар­но­го на­гля­ду.

Стра­ху­ва­н­ня тва­рин, що до­ро­го ко­шту­ють. В Укра­ї­ні остан­нє де­ся­ти­річ­чя на­бу­ває осо­бли­во­го роз­ма­ху роз­ве­де­н­ня чи­стих по­рід ко­ней для спор­тив­них ці­лей (ска­ко­ві ко­ні). У стра­ху­ван­ні цих тва­рин ура­хо­ву­ють їхню цін­ність для зма­гань, зда­тність да­ва­ти по­том­ство та ви­со­ку вар­тість са­мо­го об’єкта стра­ху­ва­н­ня, що ча­сто пе­ре­ви­щує 1 млн дол. за одно­го ко­ня. У сві­ті та в Укра­ї­ні, зокре­ма, пра­цює чи­ма­ло спе­ці­аль­них стра­хо­вих про­грам, ко­трі го­то­ві на­да­ва­ти ін­ди­ві­ду­аль­не по­кри­т­тя для тва­рин, що до­ро­го ко­шту­ють.

Де­та­лі, про які вар­то зна­ти

Об’єктом стра­ху­ва­н­ня є здо­ро­ві тва­ри­ни з пев­ни­ми ві­ко­ви­ми обме­же­н­ня­ми (крім хво­рих і зне­си­ле­них, а та­кож тих, що пе­ре­бу­ва­ють у мі­сце­во­сті, де ого­ло­ше­но ка­ран­тин). Для укла­де­н­ня стра­хо­во­го до­го­во­ру слід на­да­ти ве­те­ри­нар­ну до­від­ку про від­су­тність ін­фе­кцій­них хво­роб у тва­рин.

Тер­мі­ни. За­зви­чай, до­го­вір стра­ху­ва­н­ня тва­рин укла­да­ють на тер­мін від кіль­кох мі­ся­ців до ро­ку з мо­жли­ві­стю про­лон­га­ції.

Вар­тість стра­ху­ва­н­ня за­ле­жить від на­бо­ру ри­зи­ків, що по­кри­ває до­го­вір, умов утри­ма­н­ня тва­рин, фран­ши­зи то­що. В ра­зі стра­ху­ва­н­ня хво­роб, імо­вір­ність на­ста­н­ня яких ве­ли­ка (че­рез епі­де­мію), ці­на стра­хо­во­го по­лі­са мо­же сут­тє­во зро­сти. На­при­клад, се­ре­дні по­ка­зни­ки та­ри­фів із по­кри­т­тям від усіх мо­жли­вих ри­зи­ків для ВРХ ста­нов­лять від 1,5 до 3%, а без за­хво­рю­вань — 0,7%.

Умо­ви й мі­сце утри­ма­н­ня ху­до­би про­пи­су­ють у до­го­во­рі стра­ху­ва­н­ня. Вла­сник має до­три­му­ва­ти­ся вста­нов­ле­них ре­ко­мен­да­цій по до­гля­ду за тва­ри­на­ми, а та­кож за­по­бі­га­ти їх за­хво­рю­ва­н­ням і за­ги­бе­лі. Якщо го­спо­дар­ство не до­три­му­є­ться за­зна­че­них умов, стра­хо­вий до­го­вір не укла­да­ти­муть. Якщо ху­до­бу пе­ре­га­ня­ють з одно­го па­со­ви­ща на ін­ше, то в до­го­во­рі ма­ють вка­за­ти мар­шрут пе­ре­су­ва­н­ня ху­до­би. Стра­хо­вий за­хист обме­жу­ва­ти­ме­ться те­ри­то­рі­єю, вка­за­ною в до­го­во­рі. Якщо пі­сля ку­пів­лі стра­хов­ки у ви­ро­бни­ка ви­ни­кла по­тре­ба в змі­ні мі­сця пе­ре­бу­ва­н­ня тва­ри­ни (тим­ча­со­во чи по­стій­но), слід по­ві­до­ми­ти про це стра­хо­ву компанію і вне­сти до­пов­не­н­ня у чин­ний до­го­вір.

Стра­хо­ва су­ма. За­ле­жить від ці­лей стра­ху­ва­н­ня. Якщо йде­ться про втра­ту тва­ри­ни, то за­сто­со­ву­є­ться без­по­се­ре­дньо рин­ко­ва вар­тість оди­ни­ці ху­до­би. У тва­рин одно­го ви­ду й ві­ко­вої гру­пи ці­на має бу­ти одна­ко­вою (вра­хо­ву­ють та­кож умо­ви утри­ма­н­ня, кор­мо­ву ба­зу, від­да­ле­ність утри­ма­н­ня від епі­де­міо­ло­гі­чних во­гнищ і су­сі­дньо­го ком­пле­ксу то­що). А ще мо­жна за­стра­ху­ва­ти ви­ро­бни­чі по­ту­жно­сті об’єкта стра­ху­ва­н­ня. На­при­клад, стра­хо­ву су­му не­до­о­три­ма­но­го мо­ло­ка в ра­зі пе­ред­ча­сної за­ги­бе­лі ко­ро­ви роз­ра­хо­ву­ють як вар­тість на пе­рі­од стра­ху­ва­н­ня.

Фі­ло­со­фія фран­ши­зи. У стра­ху­ван­ні тва­рин мо­же бу­ти за­сто­со­ва­но без­умов­ну або умов­ну фран­ши­зу. Бе­зу­мов­на — це за­вча­сно узго­дже­на су­ма, яку не по­вер­та­ють. Умов­ну фі­ксу­ють у від­со­тках і ви­ра­хо­ву­ють зі стра­хо­вої су­ми. Якщо йде­ться про ста­до, то умов­ну фран­ши­зу мо­жна за­фі­ксу­ва­ти з роз­ра­хун­ку на кіль­кість за­ги­блих тва­рин.

На­при­клад, рин­ко­ва вар­тість одні­єї ко­ро­ви ста­но­вить 15 тис. грн. За­стра­хо­ва­но ста­до зі 100 ко­рів. Вна­слі­док стра­хо­во­го ви­пад­ку за­ги­ну­ло 50 ко­рів. Стра­хо­ва су­ма: 100 ко­рів × × 15 тис. грн = 1,5 млн грн. (А) Якщо за­сто­со­ву­ва­ти без­умов­ну фран­ши­зу (3000 грн), то ви­пла­та на ко­жну за­ги­блу ко­ро­ву ста­но­ви­ти­ме 12 тис. грн. За­галь­на ви­пла­та: 50 ко­рів × × 12 тис. грн = 600 тис. грн (В) Якщо за­сто­со­ву­ва­ти умов­ну фран­ши­зу (20% стра­хо­вої су­ми), то стра­хо­ва ви­пла­та ста­но­ви­ти­ме: 1,5 млн грн × (100% – 20% фран­ши­за) = 600 тис грн.

(С) Якщо за­сто­со­ву­ва­ти умов­ну фран­ши­зу за кіль­кі­стю за­ги­блих тва­рин (20%), то стра­хо­ва ви­пла­та по­кри­ва­ти­ме вар­тість 40 ко­рів: 50 ко­рів × 80% = 40 ко­рів, а стра­хо­ва ви­пла­та ста­но­ви­ти­ме: 40 (ко­рів) × 15 тис грн= = 600 тис. грн.

В усіх трьох при­кла­дах стра­хо­ва ви­пла­та одна­ко­ва. Зві­сно, це ли­ше шту­чний при­клад, ме­та яко­го — по­ясни­ти ло­гі­ку за­сто­су­ва­н­ня то­го чи то­го ви­ду фран­ши­зи. Ре­ко­мен­ду­є­ться пе­ред укла­да­н­ням стра­хо­во­го до­го­во­ру по­пе­ре­дньо роз­ра­ху­ва­ти за­сто­со­ву­ва­н­ня фран­ши­зи для пов­но­го ро­зу­мі­н­ня мо­жли­вої су­ми стра­хо­вої ком­пен­са­ції.

Аби за­по­біг­ти стра­ху­ван­ню хво­рих тва­рин, які на мо­мент укла­да­н­ня стра­хо­во­го до­го­во­ру мо­гли б пе­ре­бу­ва­ти в ін­ку­ба­цій­но­му пе­рі­о­ді, за­сто­со­ву­є­ться тим­ча­со­ва фран­ши­за, згі­дно з якою стра­хо­ве по­кри­т­тя на­бу­ває чин­но­сті че­рез об­умов­ле­ний про­мі­жок часу пі­сля укла­де­н­ня угоди. За­зви­чай це 14–30 днів.

Ви­пла­та стра­хо­вої ком­пен­са­ції. Якщо на­сту­пив стра­хо­вий ви­па­док, слід по­ві­до­ми­ти стра­хо­ву компанію й узго­ди­ти ві­зит

Вар­тість стра­ху­ва­н­ня за­ле­жить від на­бо­ру ри­зи­ків, що по­кри­ває до­го­вір, умов утри­ма­н­ня тва­рин, фран­ши­зи то­що Стра­ху­ва­н­ня ви­ма­гає си­сте­ма­ти­чно­го під­хо­ду — ку­пу­ва­ти стра­хов­ку тре­ба не ко­ли вже за­фі­ксо­ва­но факт епі­де­міо­ло­гі­чної за­гро­зи, а ко­ли все спо­кій­но

її пред­став­ни­ка. По­дбай­те про до­від­ки від ком­пе­тен­тних ор­га­нів (ве­те­ри­нар­ної слу­жби, гід­ро­ме­тео­ро­ло­гі­чної слу­жби, по­же­жни­ків чи мі­лі­ції), які б під­твер­ди­ли цю ін­фор­ма­цію. За фа­ктом укла­де­н­ня «Акта про за­ги­бель (ви­му­ше­ний за­бій)» стра­ху­валь­ник отри­мує стра­хо­ву ком­пен­са­цію. В ра­зі ви­му­ше­но­го за­бою йде­ться про рі­зни­цю вар­то­сті об’єкта стра­ху­ва­н­ня та при­да­тно­го до вжи­ва­н­ня м’яса в їжу. Якщо тва­ри­ну по­трі­бно лі­ку­ва­ти від хво­ро­би чи трав­ми, ком­пен­су­ють вар­тість лі­ку­ва­н­ня, за­зна­че­ну в до­від­ці фа­хів­ця ве­тслу­жби. Якщо за­ги­ну­ла кіль­кість тва­рин, що під­ля­гає під дію фран­ши­зи (на­при­клад, як у при­кла­ді «С» ви втра­ти­ли 8 тва­рин, а фран­ши­за діє на 10 тва­рин), в та­ко­му ра­зі ком­пен­са­ція не пе­ред­ба­ча­є­ться.

Стра­ху­валь­ник мо­же від­мо­ви­ти в ком­пен­са­ції зби­тку, якщо за­бій тва­рин від­був­ся з го­спо­дар­ських мір­ку­вань (для ре­а­лі­за­ції м’яса, за ста­рі­стю то­що), якщо за­стра­хо­ва­ний по­ру­шив строк, у який він мав по­да­ти за­яву на­ста­н­ня стра­хо­во­го ви­пад­ку (за­зви­чай це 1 день), якщо факт стра­хо­во­го ви­пад­ку не під­твер­дже­но ком­пе­тен­тни­ми ор­га­на­ми або ж за­ги­бель тва­рин від­бу­ла­ся на те­ри­то­рії, що не вка­за­на в стра­хо­во­му до­го­во­рі, якщо за­стра­хо­ва­ний або чле­ни йо­го сім’ї ді­я­ли нав­ми­сно.

Ре­а­лії сьо­го­де­н­ня

Ду­же ча­сто в пе­рі­о­ди за­го­стре­н­ня то­го чи ін­шо­го за­хво­рю­ва­н­ня вла­сник шу­кає мо­жли­во­сті при­дба­ти стра­хов­ку від кон­кре­тно­го ри­зи­ку для сво­го ви­ро­бни­цтва. Однак слід звер­ну­ти ува­гу, що стра­хо­ви­ки мо­ні­то­рять епі­де­міо­ло­гі­чну си­ту­а­цію у сві­ті, тож якщо ймо­вір­ність во­гни­ща у цьо­му ча­со­во­му про­між­ку ви­со­ка, вам мо­жуть від­мо­ви­ти в при­дбан­ні стра­хо­во­го по­лі­са на по­кри­т­тя кон­кре­тно­го за­хво­рю­ва­н­ня. То­му стра­ху­ва­н­ня ви­ма­гає си­сте­ма­ти­чно­го під­хо­ду — ку­пу­ва­ти стра­хов­ку тре­ба не ко­ли вже за­фі­ксо­ва­но факт епі­де­міо­ло­гі­чної за­гро­зи, а ко­ли все спо­кій­но.

Лія СОРОКА, ке­рів­ник Про­е­кту IFC (WorldBankGroup) «Роз­ви­ток агро­фі­нан­су­ва­н­ня у Єв­ро­пі й Цен­траль­ній Азії»

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.