Час ство­рю­ва­ти пре­це­ден­ти

Су­ча­сна си­сте­ма те­хні­чно­го ре­гу­лю­ва­н­ня має ді­я­ти на рів­ні ін­сти­ту­тів гро­ма­дян­сько­го су­спіль­ства

AgroMarket - - ЕКСПЕРТНА ОЦІНКА - Ла­ри­са СТАРІКОВА, ко­ор­ди­на­тор Ана­лі­ти­чно­го цен­тру Аграр­но­го со­ю­зу України

Со­ці­аль­ні ме­ре­жі пе­ре­пов­не­ні ра­пор­та­ми про ша­ле­ну актив­ність чи­нов­ни­ків що­до за­без­пе­че­н­ня експорту про­ду­кції українського сіль­го­спви­ро­бни­ка. Ко­ри­сту­ва­чі со­ці­аль­них тих ме­реж спов­ню­ю­ться гор­ді­стю від при­че­тно­сті до ве­ли­кої спра­ви. Та чи го­то­ва ота на­ша продукція ви­йти у світ чи при­найм­ні за­без­пе­чи­ти якість і без­пе­чність хар­чу­ва­н­ня на­се­ле­н­ня кра­ї­ни? Від­по­віді мо­жуть бу­ти рі­зни­ми…

Ні гар­мо­ні­за­ції, ні ді­є­зда­тної си­сте­ми…

Про мо­ра­то­рій на про­даж зем­лі всі, зві­сно, в кур­сі. Та ма­ло хто знає, що ана­ло­гі­чні про­це­си по­чи­на­ють роз­ви­ва­ти­ся ще й у га­лу­зі без­пе­чно­сті та яко­сті аграр­ної й хар­чо­вої про­ду­кції. Остан­нім ча­сом тут теж діє мо­ра­то­рій — на пе­ре­вір­ки. Впер­ше йо­го за­про­ва­ди­ли у 2014-му змі­на­ми до за­ко­ну про дер­жав­ний бю­джет. По­тім по­зи­ції мо­ра­то­рію змі­цни­ли­ся й у 2015–2016 рр. він осе­лив­ся вже у По­да­тко­во­му ко­де­ксі. А цьо­го­річ мо­ра­то­рій оформ­ле­но окре­мим за­ко­ном. Час іде, а си­ту­а­ція на кра­ще аж ні­як не змі­ню­є­ться. Всі че­ка­ють, ко­ли зно­ву за­пра­цює дер­жав­ний кон­троль. Та чи мо­же він за­пра­цю­ва­ти на за­ста­рі­лих за­са­дах?

На­справ­ді ж іде­ться не стіль­ки про дер­жав­ний кон­троль, скіль­ки про за­про­ва­дже­н­ня національної си­сте­ми те­хні­чно­го ре­гу­лю­ва­н­ня на ви­ко­на­н­ня Угоди про асо­ці­а­цію України з ЄС, про по­си­ле­н­ня кон­ку­рен­то­спро­мо­жно­сті на­ціо­наль­но­го ви­ро­бни­ка, про бо­роть­бу з ко­ру­пці­єю, про за­про­ва­дже­н­ня рин­ко­вої си­сте­ми га­ран­ту­ва­н­ня без­пе­чно­сті та яко­сті про­ду­кції. То до чо­го тут дер­жав­ний кон­троль і у чо­му про­бле­ма та як пов’яза­ні між со­бою всі ці пи­та­н­ня?

Суть те­хні­чно­го ре­гу­лю­ва­н­ня по­ля­гає в то­му, що на рів­ні дер­жа­ви ухва­лю­ють нор­ма­тив­ні до­ку­мен­ти — технічні ре­гла­мен­ти, у яких мі­стя­ться за­галь­ні ви­мо­ги що­до без­пе­чно­сті та яко­сті від­по­від­но­го ти­пу про­ду­кції. Роль те­хні­чних ре­гла­мен­тів у нас сьо­го­дні ви­ко­нує без­ліч га­лу­зе­вих за­ко­нів. На­то­мість у Єв­ро­пі технічні ре­гла­мен­ти вво­дя­ться в дію ди­ре­кти­ва­ми ЄС, що ана­ло­гі­чно ухва­лен­ню їх уря­до­ви­ми по­ста­но­ва­ми або ж на­ка­за­ми про­філь­но­го мі­ні­стер­ства. На тлі Угоди про асо­ці­а­цію йде­ться про гар­мо­ні­за­цію те­хні­чно­го ре­гу­лю­ва­н­ня — вста­нов­ле­н­ня ана­ло­гі­чних ви­мог до про­ду­кції в Укра­ї­ні та ЄС. Про­тя­гом 2014–2017 рр. від­бу­ва­є­ться актив­не ре­да­гу­ва­н­ня про­філь­них за­ко­нів — аби на­бли­зи­ти їх до єв­ро­пей­ської та між­на­ро­дної пра­кти­ки. Та на пра­кти­ці все стає ще біль­ше за­плу­та­ним. Як мо­ви­ться, ні гар­мо­ні­за­ції, ні ді­є­зда­тної си­сте­ми.

На­ра­зі су­ча­сна си­сте­ма те­хні­чно­го ре­гу­лю­ва­н­ня має ді­я­ти не так на рів­ні дер­жа­ви, як на рів­ні ін­сти­ту­тів гро­ма­дян­сько­го су­спіль­ства. Ми зно­ву все не­пра­виль­но зро­зумі­ли, пе­ре­клав­ши тер­мін public authority (упов­но­ва­же­ний пу­блі­чний ор­ган) як ор­ган дер­жав­ної вла­ди (хо­ча то state agency). Те­пер че­ка­є­мо, ко­ли бу­де «як кра­ще», а ді­є­мо «як зав­жди». Си­сте­ма те­хні­чно­го ре­гу­лю­ва­н­ня, що зав’яза­на на ор­га­ни дер­жав­ної вла­ди й за­сно­ва­на на мо­но­по­лі­зо­ва­но­му дер­жа­вою кон­тро­лі, аде­ква­тно не пра­цю­ва­ти­ме ні­ко­ли. Це, як на ме­не, за­по­ру­ка збе­ре­же­н­ня й змі­цне­н­ня ко­ру­пції, від­су­тно­сті ді­є­во­го кон­тро­лю за без­пе­чні­стю та які­стю про­ду­кції. Не­ро­зу­мі­н­ня су­ті те­хні­чно­го ре­гу­лю­ва­н­ня тя­гне за со­бою не­зда­тність ви­ко­на­н­ня Угоди про асо­ці­а­цію, а від­так аж ні­яких пер­спе­ктив що­до українського експорту. Втім, на від­мі­ну від уря­дов­ців, су­спіль­ство та еко­но­мі­ка

України вже до­зрі­ли спри­йма­ти, під­три­му­ва­ти й за­про­ва­джу­ва­ти аде­ква­тну си­сте­му те­хні­чно­го ре­гу­лю­ва­н­ня, пе­ре­хо­дя­чи до аде­ква­тно­го за­сто­су­ва­н­ня між­на­ро­дної пра­кти­ки.

Про ко­ристь стан­дар­тів і ко­де­ксів

На­рі­жні ка­ме­ні су­ча­сної си­сте­ми те­хні­чно­го ре­гу­лю­ва­н­ня (плюс га­ран­ту­ва­н­ня без­пе­чно­сті та яко­сті про­ду­кції, ін­те­гра­ції до між­на­ро­дних рин­ків, ви­ко­рі­не­н­ня ко­ру­пції) — це технічні ре­гла­мен­ти, стан­дар­ти­за­ція, до­ку­мен­ту­ва­н­ня те­хно­ло­гі­чних й управ­лін­ських про­це­дур, оці­ню­ва­н­ня їх від­по­від­но­сті уста­ле­ним стан­дар­там. Стан­дар­ти­за­ція до остан­ньо­го часу ві­ді­гра­ва­ла не­аби­яку роль у на­ціо­наль­но­му про­ми­сло­во­му ви­ро­бни­цтві — всі технічні й те­хно­ло­гі­чні про­це­си ма­ли від­по­від­а­ти дер­жав­ним стан­дар­там (ДСТУ), які вво­ди­ли в дію акта­ми ор­га­нів ви­ко­нав­чої вла­ди, й те­хні­чним умо­вам (ТУ), які ма­ли про­хо­ди­ти дер­жав­ну ре­є­стра­цію. На ета­пі «гар­мо­ні­за­ції» за­про­ва­дже­н­ня стан­дар­тів ста­ло не­о­бов’яз­ко­вим як це ни­ні є у сві­ті. Технічні умо­ви та­кож дер­жа­ва біль­ше не ре­є­струє. А от технічні ре­гла­мен­ти — у на­шо­му ви­пад­ку про­філь­ні за­ко­ни — обов’яз­ко­ві для ви­ко­на­н­ня. Во­ни га­ран­ту­ють до­три­ма­н­ня кри­ти­чних па­ра­ме­трів без­пе­чно­сті та яко­сті про­ду­кції, за­хи­ща­ють спо­жи­ва­ча. Ко­ристь стан­дар­тів по­ля­гає у то­му, що во­ни про­сто по­лег­шу­ють ви­ве­де­н­ня про­ду­кції на ринок і змі­цню­ють до­ві­ру спо­жи­ва­ча, оскіль­ки ав­то­ма­ти­чно від­по­від­а­ють ви­мо­гам те­хні­чних ре­гла­мен­тів. Окрім вла­сне стан­дар­тів у між­на­ро­дній пра­кти­ці по­слу­го­ву­ю­ться й ін­ши­ми до­ку­мен­та­ми стан­дар­ти­за­ції, як-то ко­де­кси уста­ле­ної пра­кти­ки (на­сам­пе­ред у га­лу­зі хар­чо­вих про­ду­ктів і лі­ків), га­лу­зе­ві й кор­по­ра­тив­ні стан­дар­ти, до­три­ма­н­ня яких є до­бро­віль­ним і за­зви­чай ба­жа­ним. А от ор­га­ни дер­жав­ної вла­ди у спра­ві те­хні­чно­го ре­гу­лю­ва­н­ня й за­хи­сту спо­жи­ва­ча не ві­ді­гра­ють жо­дної ро­лі, крім роз­роб­ки та впро­ва­дже­н­ня по­лі­ти­ки за­хи­сту спо­жи­ва­ча й те­хні­чних ре­гла­мен­тів як йо­го ін­стру­мен­тів. Жо­дних до­зво­лів на ви­ве­де­н­ня про­ду­кції на ринок із бо­ку ор­га­нів вла­ди не існує. Під­твер­дже­н­ня то­го, що продукція є без­пе­чною та які­сною, на­да­ють ор­га­ни від­по­від­но­сті — упов­но­ва­же­ні пу­блі­чні ор­га­ні­за­ції, що пра­цю­ють у рин­ко­во­му про­сто­рі на кон­ку­рен­тних за­са­дах і без­по­се­ре­дньо ор­га­нам вла­ди не під­по­ряд­ко­ву­ю­ться.

Хто зда­тний за­без­пе­чи­ти кон­троль

Про­цес гар­мо­ні­за­ції на­ціо­наль­них стан­дар­тів у нас ни­ні ускла­дне­ний на­ма­га­н­ня­ми за­твер­джу­ва­ти та­кі стан­дар­ти їх роз­по­ряд­чи­ми до­ку­мен­та­ми ор­га­нів дер­жав­ної вла­ди (по­ста­но­ви КМУ, на­ка­зи мі­ні­стерств). Це зай­вий і хи­бний крок, який ли­ше осла­блює по­зи­ції українського ви­ро­бни­ка. То чо­му б не ско­ри­ста­ти­ся між­на­ро­дни­ми стан­дар­та­ми? Пря­ма ім­пле­мен­та­ція те­хні­чних ре­гла­мен­тів ЄС в на­ціо­наль­ну за­ко­но­дав­чо-нор­ма­тив­ну ба­зу та­кож бу­ла б ду­же ефе­ктив­ною. Тим па­че, що

в ца­ри­ні бух­гал­тер­сько­го облі­ку вже є пре­це­дент ім­пле­мен­та­ції між­на­ро­дної нор­ма­тив­ної ба­зи: під­при­єм­ство мо­же фор­му­ва­ти зві­тність або за на­ціо­наль­ни­ми, або за між­на­ро­дни­ми стан­дар­та­ми. Оці­ню­ва­н­ня від­по­від­но­сті про­ду­кції нор­мам те­хні­чних ре­гла­мен­тів і стан­дар­там за умов рин­ку ма­ють здій­сню­ва­ти ор­га­ни від­по­від­но­сті — юри­ди­чні осо­би будь-якої ор­га­ні­за­цій­но-пра­во­вої фор­ми, що від­по­від­а­ють уста­нов­ле­ним За­ко­ном України «Про акре­ди­та­цію ор­га­нів з оцін­ки від­по­від­но­сті» ви­мо­гам й акре­ди­то­ва­ні в На­ціо­наль­но­му агент­стві з акре­ди­та­ції України.

На­ра­зі дер­жав­ні ін­спе­кції не мо­жуть впо­ра­ти­ся з об­ся­гом і фа­хо­вим за­без­пе­че­н­ням ви­ко­на­н­ня від­по­від­них ро­біт. Тож кон­троль від­по­від­но­сті й пе­ре­тво­рю­є­ться на фі­кцію, а отри­ма­н­ня сер­ти­фі­ка­тів від­по­від­но­сті су­про­во­джу­є­ться ко­ру­пці­єю. По­тер­па­ють від цьо­го на­сам­пе­ред ви­ро­бни­ки, на імі­джі про­ду­кції яких від­би­ва­ю­ться всі ці «на­ціо­наль­ні осо­бли­во­сті». Для ви­ве­де­н­ня про­ду­кції на між­на­ро­дні рин­ки укра­їн­ським ви­ро­бни­кам по­трі­бно не­сти по­двій­не на­ван­та­же­н­ня — про­хо­ди­ти на­ціо­наль­не ко­рум­по­ва­не «оці­ню­ва­н­ня від­по­від­но­сті» й па­ра­лель­но отри­му­ва­ти «справ­жнє» під­твер­дже­н­ня від­по­від­но­сті в між­на­ро­дних ор­га­нах для за­во­ю­ва­н­ня до­ві­ри спо­жи­ва­ча. Схо­же, на­став час від­да­ти ці фун­кції тим, хто зда­тний ре­аль­но за­без­пе­чи­ти пе­ре­вір­ку про­ду­кції. Ска­жі­мо, га­лу­зе­вим асо­ці­а­ці­ям, що ма­ють не­зрів­нян­но біль­ший вплив на ви­ро­бни­ка…

Під­при­єм­ства в сво­їй ви­ро­бни­чій ді­яль­но­сті віль­ні обра­ти будь-які те­хно­ло­гі­чні про­це­си й ви­ко­ри­сто­ву­ва­ти бу­дья­ку те­хні­ку. Однак і те­хно­ло­гії, і те­хні­ка ма­ють від­по­від­а­ти нор­мам те­хні­чних ре­гла­мен­тів. До­три­ма­н­ня стан­дар­тів не пе­ре­ві­ря­є­ться в обов’яз­ко­во­му по­ряд­ку ні ор­га­на­ми з оці­ню­ва­н­ня від­по­від­но­сті, ні ор­га­на­ми дер­жав­ної вла­ди. Пи­та­н­ня яко­сті й без­пе­чно­сті ба­зо­вої будь-якої сіль­госп­про­ду­кції є го­лов­ни­ми для її ви­ро­бни­ків, осо­бли­во на ета­пі роз­ви­тку пря­мо­го експорту. Між­на­ро­дні рин­ки є ду­же чу­тли­ви­ми до яко­сті та без­пе­чно­сті про­ду­кції, з бо­ку тор­го­вих аген­тів і ме­реж збу­ту ви­су­ва­ю­ться все жорс­ткі­ші ви­мо­ги. Прой­де не­ба­га­то часу й на вну­трі­шньо­му рин­ку та­кож не бу­де мі­сця для про­ду­кції, якість якої не під­твер­дже­на озна­че­ним ви­ще чи­ном.

*** Руй­ну­ва­н­ня за­ста­рі­лої си­сте­ми дер­жав­но­го кон­тро­лю та мо­ра­то­рій на пе­ре­вір­ки не по­трі­бно спри­йма­ти як ска­су­ва­н­ня кон­тро­лю за без­пе­чні­стю та які­стю про­ду­кції вза­га­лі. Ринок, на­сам­пе­ред між­на­ро­дний, ви­су­ває все жорс­ткі­ші й жор­сто­кі­ші ви­мо­ги до ви­ро­бни­ків сіль­госп­про­ду­кції, ніж кон­троль із бо­ку дер­жа­ви. Аби за­до­воль­ни­ти йо­го умо­вам, го­спо­дар­ствам по­трі­бно не ли­ше на­ла­го­ди­ти й від­по­від­ним чи­ном за­до­ку­мен­ту­ва­ти вла­сні те­хно­ло­гі­чні про­це­си, а й взя­ти участь у на­ла­го­джен­ні національної си­сте­ми оці­ню­ва­н­ня від­по­від­но­сті. Час грає про­ти українського сіль­го­спви­ро­бни­ка, і йо­му по­трі­бно тер­мі­но­во ро­би­ти ви­снов­ки.

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.