Не плу­тай­те бар’єри з «акці­я­ми»

AgroMarket - - ДУМКИ З ПРИВОДУ - Ла­ри­са СТАРІКОВА, ко­ор­ди­на­тор Ана­лі­ти­чно­го цен­тру Аграр­но­го со­ю­зу Укра­ї­ни

Дум­ку про те, що «ні­хто нас не че­кає на рин­ках ЄС» під­три­му­ють чи­сель­ні про­шар­ки укра­їн­ців, се­ред яких і чи­ма­ло ви­ро­бни­ків сіль­госп­про­ду­кції.

Та чи все на­справ­ді так без­на­дій­но? Чи дій­сно так уже нам за­кри­тий шлях до сто­лу єв­ро­пей­ської спо­жив­чої спіль­но­ти?

Вла­сне, на за­галь­них під­ста­вах «го­ду­ва­ти» Єв­ро­пу, як до ре­чі, й ін­ші кра­ї­ни сві­ту, ми мо­же­мо хоч сьо­го­дні. Для цьо­го тре­ба «ли­ше» до­ве­сти від­по­від­ність сво­єї про­ду­кції стан­дар­там із без­пе­чно­сті та яко­сті ЄС, вкла­сти­ся в роз­бу­до­ву ло­гі­сти­ки, у ви­хід на ри­нок, на­при­клад, до ме­ре­жі су­пер­мар­ке­тів, у ре­кла­му, спла­ти­ти ми­то, ви­бу­ду­ва­ти при­ва­бли­ву ці­но­ву по­лі­ти­ку і оп! ви вже у Єв­ро­пі, на єв­ро­пей­сько­му сто­лі та рин­ку. Вла­сне, та­ко­го, щоб ко­гось ку­дись не пу­ска­ли — не­має. Ін­ше пи­та­н­ня – ви­мо­ги, які ба­га­то хто вва­жає бар’єра­ми і плу­тає з кво­та­ми. Втім, кво­та — це не бар’єр, а всьо­го ли­ше «акція», тим­ча­со­ве змен­ше­н­ня ці­ни ви­хо­ду на єв­ро­пей­ський ри­нок. Во­на так і на­зи­ва­є­ться «кво­та на без­ми­тну торгівлю». І ха­ра­ктер кво­ти як екс­порт­но­го за­хо­ду не за­бо­рон­ний (тіль­ки в ме­жах кво­ти й не біль­ше!), а за­охо­чу­валь­ний («кіль­кість то­ва­рів, які бе­руть участь в акції обме­же­на»).

Ви­бір за ви­ро­бни­ком

Пра­вил, за яки­ми ді­ють за­охо­чу­валь­ні кво­ти на екс­порт сіль­госп­про­ду­кції до Єв­ро­со­ю­зу, всьо­го два. За прин­ци­пом «Пер­ший при­йшов — пер­ший об­слу­го­ву­є­шся» то­вар до­став­ля­ють на ми­тни­цю з усі­ма су­про­від­ни­ми до­ку­мен­та­ми й він пря­мує да­лі без спла­ти ми­та, якщо пра­ців­ни­ки ми­тни­ці з’ясу­ва­ли, що кво­та на від­по­від­ну про­ду­кцію ще не ви­чер­па­на. Якщо ж кво­та ви­чер­па­на (ви­ба­чай­те, акція за­кін­чи­лась), то про­сто спла­чу­є­ться вста­нов­ле­не ми­то й все одно то­вар пря­мує да­лі. І так для 27 груп то­ва­рів.

Дру­ге пра­ви­ло — це «лі­цен­зу­ва­н­ня», яке мо­жна тра­кту­ва­ти як ку­пів­лю лі­цен­зії у єв­ро­пей­сько­го ви­ро­бни­ка за ко­ри­сту­ва­н­ня йо­го ре­пу­та­ці­єю на рин­ку. Сут­тє­вий мо­мент: якщо в пер­шо­му ви­пад­ку від­по­від­аль­ність за без­пе­чність і якість про­ду­кції ле­жить ціл­ком і пов­ні­стю на ви­ро­бни­ку з Укра­ї­ни, то в дру­го­му ви­пад­ку від­по­від­аль­ність за укра­їн­ський то­вар бе­руть на се­бе йо­го тор­го­ві пар­тне­ри у кра­ї­нах ЄС. Для за­без­пе­че­н­ня уча­сті укра­їн­сько­го ви­ро­бни­ка у кво­тній «акції» пар­тнер укра­їн­сько­го ви­ро­бни­ка звер­та­є­ться до ви­ко­нав­чо­го ор­га­ну Єв­ро­пей­ської ко­мі­сії із за­пи­том на ім­порт пев­ної про­ду­кції, що вво­зи­ти­ме­ться у ЄС про­тя­гом уста­нов­ле­но­го ча­су. І не про­сто із за­пи­том, а з ку­пою су­про­від­них до­ку­мен­тів, які під­твер­джу­ють зда­тність пар­тне­ра ім­пор­ту­ва­ти про­ду­кцію з Укра­ї­ни й за­без­пе­чу­ва­ти її від­по­від­ність уста­нов­ле­ним ви­мо­гам і стан­дар­там. Зви­чай­но, що тор­го­ви­ми пар­тне­ра­ми укра­їн­ських ви­ро­бни­ків є про­філь­ні ком­па­нії, що три­ма­ють пев­ну час­тку на від­по­від­но­му рин­ку, зви­чай­но, що, до­по­ма­га­ю­чи укра­їн­ським ви­ро­бни­кам ви­хо­ди­ти на ри­нок, во­ни бе­руть до ува­ги на­сам­пе­ред вла­сні ін­те­ре­си, й зви­чай­но, що для укра­їн­ських ви­ро­бни­ків та­ке пар­тнер­ство є да­ле­ко не бла­го­дій­ним, плата за лі­цен­зію справ­ля­є­ться чи то у ви­гля­ді зниж­ки на ці­ну про­ду­кції, чи то пря­мо за лі­цен­зію або ін­шим чи­ном. Прин­цип «лі­цен­зу­ва­н­ня» сто­су­є­ться 11 груп то­ва­рів.

Отож чи бра­ти участь у кво­тній «акції», чи оби­ра­ти для се­бе якісь ін­ші, більш ін­ди­ві­ду­аль­ні й опти­маль­ні шля­хи під­ко­ре­н­ня єв­ро­пей­ських і сві­то­вих рин­ків, по­ви­нен ви­рі­шу­ва­ти сам укра­їн­ський ви­ро­бник. Він, до сло­ва, має у сво­є­му роз­по­ря­джен­ні чи не най­кра­щі ре­сур­си пла­не­ти, тож має всі під­ста­ви дов­го­стро­ко­во за­крі­пи­ти­ся на про­від­них про­до­воль­чих рин­ках Єв­ро­пи та сві­ту.

Стро­ка­та кар­ти­на

То чи ефе­ктив­но ско­ри­став­ся ді­єю єв­ро­пей­ських «акцій­них про­по­зи­цій» укра­їн­ський бі­знес?

За­галь­на кар­ти­на ви­яви­ла­ся, м’яко ка­жу­чи, вель­ми стро­ка­тою. Тим, що укра­їн­ська пше­ни­ця є лі­де­ром ви­би­ра­н­ня екс­порт­них квот, на­вряд чи ко­гось зди­ву­єш. Однак те, що мит­тє­во «роз­мі­та­ю­ться» кво­ти на мед, а за­галь­ний екс­порт цьо­го про­ду­кту уп’яте­ро пе­ре­ви­щує кво­ту (у 2014 ро­ці по­над 26 000 за кво­ти 5000) — до­сить ці­ка­вий факт, як і при­чи­ни не­ви­ко­ри­ста­н­ня квот на ці­лу низ­ку на­да­них по­зи­цій (про це вже не­о­дно­ра­зо­во йшло­ся і в екс­пер­тно­му се­ре­до­ви­щі, й у ви­со­ких ка­бі­не­тах, але, на­ра­зі, по­ки без змін).

То чи не по­тер­пає від цьо­го на рин­ках об’єд­на­ної Єв­ро­пи імідж Укра­ї­ни? І як йо­го по­лі­пшен­ню спри­яє ін­фор­ма­цій­ний про­цес нав­ко­ло ви­хо­ду укра­їн­сько­го ви­ро­бни­ка на ці рин­ки? Вар­то за­зна­чи­ти, що опе­ра­тив­ність у цьо­му про­це­сі є без­до­ган­ною. Тіль­ки-но за­вер­ши­ло­ся за­сі­да­н­ня три­сто­рон­ньої ко­мі­сії, як ін­фор­ма­цій­ний про­стір обле­ті­ла но­ви­на — ря­туй­те! кво­ти для Укра­ї­ни змен­ше­но! Хо­ча на­справ­ді змен­ше­н­ня квот сто­су­ва­ло­ся хі­ба що ме­ду, то­ма­тів і пше­ни­ці — по­зи­цій, що ре­гу­ляр­но пе­ре­ви­щу­ють уста­нов­ле­ні кво­ти й уже по­сі­ли до­стой­ні по­зи­ції на єв­ро­пей­ських рин­ках. На ячмінь і ку­ку­ру­дзу кво­ти бу­ло збіль­ше­но (на 225 000 і 75 000 т від­по­від­но)...

Як на­йшла ко­са на ка­мінь

Ін­фор­ма­цій­ний по­тік ре­гу­ляр­но три­має чи­та­ча в кур­сі то­го, що від­бу­ва­є­ться з кво­та­ми. І ми ба­чи­мо, що Єв­ро­па ду­же при­хиль­но ста­ви­ться до Укра­ї­ни. Так, у ве­ре­сні 2016 ро­ку Єв­ро­ко­мі­сія за­про­по­ну­ва­ла до­ве­сти кво­ти на низ­ку то­вар­них по­зи­цій до вста­нов­ле­но­го ма­кси­му­му: для ку­ку­ру­дзи — до 650 тис. тонн, пше­ни­ці — до 1000 тис., ячме­ню — до 350 тис., на кру­пи та бо­ро­шно — до 7,8 тис. тонн, на ін­ші по­зи­ції, які пе­ред­ба­ча­ли на­яв­ність ді­а­па­зо­ну квот. І Єв­ро­пар­ла­мент при­хиль­но по­ста­вив­ся до Укра­ї­ни, у черв­ні 2017-го ви­клю­чив­ши зі спи­ску до­да­тко­вих квот хі­ба що то­ма­ти й пше­ни­цю. А от уже у черв­ні «на­йшла ко­са на ка­мінь» — пі­сля бур­хли­вих обго­во­рень ста­ло ві­до­мо, що на мед, то­ма­ти й пше­ни­цю кво­ти не про­сто не роз­ши­ре­но, а й зни­же­но по­над уста­нов­ле­ну ме­жу: на мед — до 2 500 т (ни­жня ме­жа 5000), на — то­ма­ти до 3000 (кво­та 10 000), на пше­ни­цю — до 650 000 (ни­жня ме­жа 950 000). За­зна­чи­ли, що це зро­бле­но для за­хи­сту ура­зли­вих фер­ме­рів у ЄС (укра­їн­ський ви­ро­бник ви­явив­ся ду­же силь­ним?!) І тіль­ки на ку­ку­ру­дзу та ячмінь «про­йшла» про­по­зи­ція про до­ве­де­н­ня квот до верх­ньо­го рів­ня.

Впа­дає в око факт: кво­ти бу­ло змен­ше­но на ту про­ду­кцію, що екс­пор­ту­є­ться за прин­ци­пом «пер­ший при­йшов — пер­ший об­слу­го­ву­є­шся», і яка пе­ред­ба­чає від­по­від­аль­ність за якість укра­їн­сько­го ви­ро­бни­ка. На про­ду­кцію, що екс­пор­ту­є­ться за прин­ци­пом лі­цен­зу­ва­н­ня й по­кла­дає від­по­від­аль­ність на єв­ро­пей­ських пар­тне­рів, кво­ти бу­ло до­ве­де­но до вста­нов­ле­но­го ма­кси­му­му. Ра­зом із за­явою про те, що узго­дже­ний три­сто­рон­ньою ко­мі­сі­єю текст ди­ре­кти­ви ста­вить акцент на бо­роть­бі з ко­ру­пці­єю як одні­єю з умов на­да­н­ня тор­го­вель­них пре­фе­рен­цій Укра­ї­ни, це свід­чить про те, що у фо­ку­сі зно­ву пи­та­н­ня без­пе­чно­сті та яко­сті про­ду­кції.

***

Не­хай там як, у нас є ли­ше два шля­хи: або роз­ви­ва­ти аде­ква­тну на­ціо­наль­ну си­сте­му рин­ко­во­го кон­тро­лю, яка ви­клю­чає будь-яку ко­ру­пцію, або втра­ча­ти ко­шти на ви­ко­ри­ста­н­ня рі­зно­ма­ні­тних іно­зем­них «па­ра­со­льок», які зда­тні по­ру­чи­ти­ся за укра­їн­ську про­ду­кцію, однак не без­ко­штов­но. То що ви­би­ра­ти­ме­мо: тим­ча­со­ву акцію чи до­да­тко­ві ви­тра­ти на по­стій­ні кон­ку­рен­тні пе­ре­ва­ги?

У нас є ли­ше два шля­хи: або роз­ви­ва­ти аде­ква­тну на­ціо­наль­ну си­сте­му рин­ко­во­го кон­тро­лю, яка ви­клю­чає будь-яку ко­ру­пцію, або втра­ча­ти ко­шти на ви­ко­ри­ста­н­ня рі­зно­ма­ні­тних іно­зем­них «па­ра­со­льок», які зда­тні по­ру­чи­ти­ся за укра­їн­ську про­ду­кцію, однак не без­ко­штов­но

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.