Не­зби­тко­ва ні­ша

На­віть за вро­жай­но­сті 15 ц/га в по­су­шли­вий рік рен­та­бель­ність льо­ну мо­же ся­га­ти 100%

AgroMarket - - АКТУАЛЬНО - Ан­же­ла ГАВРИЛЮК

У по­шу­ках не­зби­тко­вої ні­ші укра­їн­ський агро­бі­знес зно­ву звер­нув ува­гу на льон. Яки­хось два де­ся­ти­лі­т­тя то­му за пло­ща­ми по­сі­вів й об­ся­га­ми ви­ро­бни­цтва льон олій­ний на По­ліс­сі міг да­ти фо­ру пше­ни­ці, со­ня­шни­ку, ку­ку­ру­дзі. Під­твер­дже­н­ням є ство­ре­н­ня Гро­мад­ської спіл­ки «Асо­ці­а­ція роз­ви­тку льо­нар­ства та ко­но­пляр­ства Укра­ї­ни», яка має на ме­ті від­ро­ди­ти си­лу й еко­но­мі­чну при­ва­бли­вість по­ту­жної ко­лись на на­ших те­ре­нах га­лу­зі. «Агро­Мар­кет» по­ці­ка­вив­ся у пра­кти­ків, чи ви­гі­дно ни­ні ви­ро­щу­ва­ти льон, і які пер­спе­кти­ви має ця куль­ту­ра на аграр­но­му рин­ку.

Ви­гра­шна еко­но­мі­ка

«Льон-ку­че­ря­вець (олій­ний льон) є ви­со­ко­рен­та­бель­ною куль­ту­рою на­віть в умо­вах екс­тен­сив­но­го ви­ро­щу­ва­н­ня, — роз­по­від­ає Ігор Бра­гі­нець, ди­ре­ктор ПСП «Аль­фа-Агро», член Ра­ди ди­ре­кто­рів Гро­мад­ської спіл­ки «Асо­ці­а­ція роз­ви­тку льо­нар­ства і ко­но­пляр­ства Укра­ї­ни», що ви­ро­щує льон на Хер­сон­щи­ні. — На жаль, в Укра­ї­ні ця куль­ту­ра ще не має та­кої по­ту­жної се­ле­кції, як, на­при­клад, со­ня­шник чи ку­ку­ру­дза, і по­тен­ці­ал сор­тів є до­сить низь­ким: у на­ших умо­вах ма­кси­маль­на вро­жай­ність ста­но­вить 32 ц/га, то­ді як со­ня­шник мо­же да­ва­ти по­над 50 ц/га. Що­прав­да, на­віть за вро­жай­но­сті 15 ц/га, яку ми очі­ку­є­мо на пів­дні Укра­ї­ни в умо­вах цьо­го по­су­шли­во­го ро­ку, рен­та­бель­ність льо­ну мо­же ся­га­ти 100%, а, ска­жі­мо, ячмінь, що за та­ких са­мих по­го­дних умов дає 25 ц/га, уже є зби­тко­вим. Тоб­то, зав­дя­ки сво­їй ви­со­кій по­су­хо­стій­ко­сті, льон має рен­та­бель­ність на­віть у по­су­шли­вий рік, що ви­гі­дно ви­рі­зняє йо­го се­ред ін­ших ярих куль­тур».

За сло­ва­ми сіль­го­спви­ро­бни­ка, ви­тра­ти на ви­ро­щу­ва­н­ня 1 га льо­ну ста­нов­лять ма­кси­мум 7000 грн (це не вра­хо­ву­ю­чи вар­тість до­брив, оскіль­ки схе­ми їх уне­се­н­ня від­рі­зня­ю­ться за­ле­жно від ти­пу ґрун­тів і ре­гіо­ну). На ви­хо­ді за тон­ну го­то­во­го на­сі­н­ня льо­ну у 2016/17 МР трей­де­ри про­по­ну­ва­ли від 8500 грн у ве­ре­сні-ли­сто­па­ді, до 10 5000 грн — у бе­ре­зні-трав­ні. «Ку­пу­ють чи­стий льон то­вар­ни­ми пар­ті­я­ми (22–24 т), — за­ува­жує Ігор Бра­гі­нець. — Тоб­то, щоб отри­ма­ти хо­ча б одну та­ку пар­тію і не ма­ти про­блем із ре­а­лі­за­ці­єю (в ін­шо­му ра­зі ви­тра­ти на ло­гі­сти­ку се­бе не ви­прав­до­ву­ють), по­трі­бно за­сі­я­ти що­най­мен­ше 20–25 ге­кта­рів».

Ве­кто­ри збу­ту

Пло­щі по­сі­вів олій­но­го льо­ну ста­но­ви­ли то­рік в Укра­ї­ні 66,8 тис. га. Май­же де­сять від­со­тків цьо­го об­ся­гу — 6 тис. га — за­сі­я­ли й зі­бра­ли під­при­єм­ства Agricom Group (у зо­ні По­ліс­ся в Чер­ні­гів­ській обла­сті й на Сло­бо­жан­щи­ні — на пів­но­чі Лу­ган­ської обла­сті). Втім, у ком­па­нії вже дав­но оці­ню­ють ре­зуль­тат не за вро­жай­ні­стю, а за еко­но­мі­чним ефе­ктом го­спо­да­рю­ва­н­ня. Зокре­ма, сі­во­змі­ну пла­ну­ють з ура­ху­ва­н­ням рин­ко­вих по­треб, а про­ду­кцію ре­а­лі­зу­ють, ди­вер­си­фі­ку­ю­чи ри­зи­ки й зва­жа­ю­чи на ці­но­ві трен­ди. «Оскіль­ки вну­трі­шнє спо­жи­ва­н­ня льо­ну та про­ду­ктів йо­го пе­ре­роб­ки в Укра­ї­ні не­зна­чне, то, як за­ува­жує ко­мер­цій­ний ди­ре­ктор Agricom Group Ка­те­ри­на Кра­сно­поль­ська, олій­ний льон — одно­зна­чно екс­порт­на про­ду­кція. Лля­ну олію в укра­їн­ських агра­рі­їв ку­пує Ки­тай. А от по­пит на лля­ну ма­ку­ху в сві­ті на­ба­га­то ниж­чий, та ще й стро­ки збе­рі­га­н­ня обме­жу­ю­ться трьо­ма ти­жня­ми. До то­го ж вар­тість по­слуг із пе­ре­роб­ки пе­ре­ви­щує 1000 грн/т, то­му рен­та­бель­ність еко­но­мі­чних схем не та­ка ви­со­ка, як хо­ті­ло­ся б. Без­по­се­ре­дньо транс­пор­ту­ва­н­ня лля­ної олії від­бу­ва­є­ться у фле­ксі-тан­ках, роз­мі­ще­них у стан­дар­тних кон­тей­не­рах.

Менш при­ва­бли­вим що­до при­бу­тко­во­сті є про­даж очи­ще­но­го на­сі­н­ня олій­но­го льо­ну (вар­тість по­слуг з очи­ще­н­ня близь­ко 1000 грн/т). Ура­хо­ву­ю­чи осо­бли­во­сті ло­гі­сти­ки, до­ціль­но по­ста­ча­ти йо­го про­ду­кцію у Єв­ро­пу. Се­ред плю­сів ці­єї схе­ми — мо­жли­вість ре­а­лі­зо­ву­ва­ти не­ве­ли­кі то­вар­ні пар­тії. Мі­ну­си — до­да­тко­ві ви­тра­ти на фа­су­ва­н­ня у біг-бе­ги та до­рож­че адмі­ні­стру­ва­н­ня кіль­кох мен­ших по­ста­чань (про­ти одні­єї ве­ли­кої). Якщо вда­сться сфор­му­ва­ти зна­чну за об­ся­гом то­вар­ну пар­тію очи­ще­но­го на­сі­н­ня льо­ну олій­но­го, то, без­сум­нів­но, мо­жна про­да­ти йо­го і в Єги­пет, і в Ту­реч­чи­ну, і, зві­сно ж, у кра­ї­ни Азії. Кон­тей­нер­ні від­прав­ки зна­чною мі­рою зде­шев­лю­ють транс­пор­ту­ва­н­ня й мі­ні­мі­зу­ють до­да­тко­ві ви­тра­ти».

Акту­аль­ні за­пи­та­н­ня

Екс­порт олій­но­го льо­ну у ви­гля­ді си­ро­ви­ни пе­ред­ба­чає стя­гне­н­ня 10% ми­та, що ро­бить йо­го не­кон­ку­рен­тним на сві­то­во­му рин­ку по­ряд із де­шев­шим ка­над­ським, ро­сій­ським і ка­зах­ським льо­ном. Як по­яснює ге­не­раль­ний ди­ре­ктор ТОВ «Про­сві­тни­цька ви­ро­бни­чо-ко­мер­цій­на фір­ма „Сяй­во”», го­ло­ва Ра­ди ди­ре­кто­рів Гро­мад­ської спіл­ки «Асо­ці­а­ція роз­ви­тку льо­нар­ства і ко­но­пляр­ства Укра­ї­ни» Ми­ко­ла Шкур­ко, екс­порт­не ми­то на олій­ний льон бу­ло за­про­ва­дже­но ра­зом із ми­том на со­ня­шник за­для сти­му­лю­ва­н­ня йо­го пе­ре­роб­ки остан­ньо­го. І якщо із со­ня­шни­ком ідея ми­та спра­цю­ва­ла (на сьо­го­дні та­ке ми­то й для со­ня­шни­ка є галь­мом у роз­ви­тку гли­бо­кої пе­ре­роб­ки олії со­ня­шни­ко­вої), то для льо­ну во­но, нав­па­ки, ста­ло стри­му­валь­ним чин­ни­ком на­ро­щу­ва­н­ня по­сів­них площ. Окрім цьо­го, на вну­трі­шньо­му рин­ку до­сі не роз­ви­не­но по­пит на лля­ну олію, а в сві­ті до­мі­нує тор­гів­ля са­ме лля­ним на­сі­н­ням, а не олі­єю, в си­лу її спе­ци­фі­чних вла­сти­во­стей. Тож так са­мо, як із со­ня­шни­ко­вою олі­єю, слід роз­гля­да­ти гли­бо­ку пе­ре­роб­ку олії лля­ної. Та, на­при­клад, то­рік із 66 тис. тонн ви­ро­ще­но­го на­ши­ми агра­рі­я­ми льо­ну в Укра­ї­ні бу­ло пе­ре­ро­бле­но всьо­го 2 тис. тонн. Ре­шту про­да­ли на екс­порт у кра­ї­ни ЄС й Азії. Є ще ва­рі­ант екс­пор­ту ви­со­ко­які­сно­го очи­ще­но­го на­сі­н­ня льо­ну для хар­чо­вих по­треб, але на за­ва­ді зно­ву ж та­ки ви­ві­зне екс­порт­не ми­то.

«По­си­ли­ти пе­ре­роб­ку льо­ну, — за­ува­жує Ми­ко­ла Шкур­ко, — мо­жна, об’єд­нав­ши зу­си­л­ля агро­ви­ро­бни­ків, пе­ре­ро­бни­ків, екс­пор­те­рів, ство­рив­ши кла­сте­ри, ко­опе­ра­ти­ви то­що. Для цьо­го й ство­ре­но Асо­ці­а­цію, щоб об’єд­на­ти зу­си­л­ля льо­на­рів у лан­цюж­ку спів­пра­ці, а та­кож ло­бі­ю­ва­ти їхні ін­те­ре­си на за­ко­но­дав­чо­му рів­ні».

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.