До­ро­га-де­ше­ва стра­хов­ка

Скіль­ки на­справ­ді ко­штує га­ран­тія еко­но­мі­чної без­пе­ки, і як зро­зу­мі­ти, з чо­го скла­да­є­ться стра­хо­вий та­риф?

AgroMarket - - РИНОК - Лія СОРОКА, ке­рів­ник Про­е­кту IFC (WorldBankGroup) «Роз­ви­ток агро­фі­нан­су­ва­н­ня у Єв­ро­пі й Цен­траль­ній Азії»

Пи­та­н­ня ці­но­утво­ре­н­ня зав­жди є акту­аль­ним, осо­бли­во ко­ли йде­ться про май­бу­тні га­ран­тії. Стра­хо­вий бі­знес сам по со­бі бу­ду­є­ться на прин­ци­пах до­ві­ри. А якщо мо­ва йде про стра­ху­ва­н­ня сіль­сько­го­спо­дар­ських ри­зи­ків, рі­вень про­зо­ро­сті й пар­тнер­ства мо­жуть бу­ти єди­ни­ми га­ран­та­ми. Так за що ж ми пла­ти­мо, ку­пу­ю­чи стра­хов­ку?

На­сам­пе­ред хо­чу при­га­да­ти озна­йом­лю­валь­ну по­до­рож до Ка­на­ди, про­він­ція Аль­бер­та, ор­га­ні­зо­ва­ну IFC для укра­їн­ської де­ле­га­ції у скла­ді пред­став­ни­ків дер­жа­ви, стра­хо­вих ком­па­ній і пред­став­ни­ків аграр­но­го рин­ку Укра­ї­ни. Впро­довж цьо­го ві­зи­ту укра­їн­ська де­ле­га­ція ви­вча­ла ка­над­ський до­свід си­сте­ми агро­стра­ху­ва­н­ня. В рам­ках по­до­ро­жі за­ві­та­ли на го­спо­дар­ство одно­го ка­над­сько­го фер­ме­ра, який то­го ро­ку втра­тив уро­жай ку­ку­ру­дзи. До ньо­го звер­ну­лись із за­пи­та­н­ням: «Ко­ли ви востан­нє отри­му­ва­ли стра­хов­ку», на що ка­на­дець від­по­вів: «Ві­сім ро­ків то­му». Але ко­ли укра­їн­ські го­сті спро­бу­ва­ли з’ясу­ва­ти, як це – упро­довж 7 ро­ків спла­чу­ва­ти пре­мію й ні­чо­го не отри­му­ва­ти, агра­рій спо­ча­тку не зро­зу­мів пи­та­н­ня, а по­тім за­ува­жив: «Так, я сім ро­ків стра­ху­вав­ся і ні­чо­го не отри­му­вав. Але для ме­не стра­хов­ка — це як від­кла­да­ти гро­ші на ви­па­док над­зви­чай­ної по­дії. Го­лов­не – всти­гну­ти зі­бра­ти по­трі­бну су­му. Ко­лись мій ба­тько не по­дбав про стра­хов­ку і втра­тив ча­сти­ну ро­дин­них зе­мель. Як­би це ста­ло­ся зі мною, то я б не тіль­ки втра­тив зем­лю, я на­віть не мав би змо­ги від­пра­ви­ти ді­тей у шко­лу». Чин­ни­ки, що впли­ва­ють на ці­ну

Стра­ху­ва­н­ня сіль­сько­го­спо­дар­ських ри­зи­ків — це га­ран­тія по­вер­не­н­ня об­умов­ле­ної вар­то­сті біо­ло­гі­чно­го об’єкта (ро­сли­ни чи тва­ри­ни) в ра­зі йо­го втра­ти вна­слі­док дії не­спри­я­тли­вих по­го­дних умов.

На­сам­пе­ред на­га­даю, що стра­хо­вий по­ліс — це фі­нан­со­вий про­дукт. Він скла­да­є­ться з пев­них па­ра­ме­трів, що обго­во­рю­ють, укла­да­ю­чи стра­хо­вий по­ліс, а са­ме: (1) об’єкт стра­ху­ва­н­ня, за­зви­чай він зав­жди один для одно­го стра­хо­во­го по­лі­са (по­сі­ви ози­мої пше­ни­ці, май­бу­тній уро­жай яблук, мо­ло­чні ко­ро­ви то­що), (2) ре­гіон, у яко­му роз­та­шо­ва­но об’єкт стра­ху­ва­н­ня, (3) при­ро­дні яви­ща, що по­кри­ва­ю­ться стра­хо­вим по­лі­сом (град, за­мо­роз­ки, су­хо­вій, хво­ро­би то­що), (4) те­хні­чні еле­мен­ти стра­хо­во­го по­лі­са — стро­ки дії, три­гер на­ста­н­ня стра­хо­во­го ви­пад­ку, фран­ши­за чи по­кри­т­тя й ін­ше. От­же, вар­тість стра­ху­ва­н­ня об­чи­слю­є­ться на під­ста­ві всіх пе­ре­лі­че­них ви­ще па­ра­ме­трів.

Та­кож, ва­жли­вим чин­ни­ком є спе­ци­фі­ка ве­де­н­ня агро­стра­хо­во­го бі­зне­су, а са­ме вплив пе­ре­стра­хо­ви­ків на ці­но­утво­ре­н­ня. Біль­шу ча­сти­ну стра­хо­вої пре­мії й від­по­від­но га­ран­тію ви­плат укра­їн­ська стра­хо­ва ком­па­нія пе­ре­дає на між­на­ро­дне пе­ре­стра­ху­ва­н­ня. На пра­кти­ці для тих стра­хо­ви­ків, що не ма­ють пра­кти­ки стра­ху­ва­н­ня аграр­них ри­зи­ків, пе­ре­стра­хо­вик про­по­нує свою ці­ну утри­ма­н­ня ри­зи­ків і зав­жди оці­нює та­ке: як ра­ні­ше від­бу­ва­ло­ся стра­ху­ва­н­ня по­ді­бно­го об’єкта за про­по­но­ва­ни­ми ри­зи­ка­ми, яка бу­ла зби­тко­вість, чи про­фе­сій­на стра­хо­ва ком­па­нія, клі­ма­ти­чні осо­бли­во­сті ре­гіо­ну, стру­кту­ра сіль­сько­го го­спо­дар­ства, якість да­них, на під­ста­ві яких обра­хо­ва­но чи­стий ри­зик і ба­га­то чо­го ін­шо­го.

Еле­мен­ти стра­хо­во­го та­ри­фу

Як ви­дно зі схе­ми, стра­хо­вий та­риф скла­да­є­ться з двох основ­них еле­мен­тів: чи­стий ри­зик і на­ван­та­же­н­ня.

Чи­стий ри­зик — це фа­кти­чно від­по­відь на за­пи­та­н­ня: «яка ймо­вір­ність то­го, що град зав­дасть зна­чної шко­ди яблу­кам, що ро­стуть у мо­є­му са­ду, або яка ймо­вір­ність то­го, що по­сі­ви ози­мо­го ра­псу не від­нов­лять ве­ге­та­цію на­ве­сні то­що?». Для обра­хун­ку цих по­ка­зни­ків по­слу­го­ву­ю­ться да­ни­ми вро­жай­но­сті, по­го­ди й су­пу­тни­ко­ви­ми по­ка­зни­ка­ми. Про­во­дять ма­те­ма­ти­чне оці­ню­ва­н­ня що­до ча­сто­ти при­ро­дних явищ (ана­ліз істо­ри­чних да­них) і, вра­хо­ву­ю­чи вдо­ско­на­ле­н­ня агро­те­хно­ло­гій та змі­ни клі­ма­ту, ро­блять ста­ти­сти­чні при­пу­ще­н­ня що­до май­бу­тньо­го. Та­кож обов’яз­ко­во вра­хо­ву­є­ться мас­штаб впли­ву при­ро­дно­го яви­ща й об­сяг мо­жли­вої шко­ди біо­ло­гі­чно­му об’єкту, що стра­ху­є­ться. Як ба­чи­мо з та­бли­ці по­ка­зни­ків вар­то­сті стра­ху­ва­н­ня, по­сі­ви ози­мої пше­ни­ці в се­ре­дньо­му стра­ху­ють від 2,8 до 5%, з якої чи­ста став­ка пре­мії ста­но­вить 1,68 і 3% від­по­від­но. На­ван­та­же­н­ня мі­стить усі ви­тра­ти на ве­де­н­ня спра­ви й ри­зи­ки, що пов’яза­ні як із роз­ра­хун­ком та­ри­фів, так і з зов­ні­шні­ми чин­ни­ка­ми, що впли­ва­ють на ве­де­н­ня спра­ви. Це без­по­се­ре­дньо всі ви­тра­ти стра­хо­вої ком­па­нії, вза­є­мо­дія зі стра­хо­ви­ми аген­та­ми та пе­ре­стра­хо­ви­ком. Що­до мо­жли­вих ри­зи­ків, то тут ура­хо­ву­ю­ться по­лі­ти­чні, еко­но­мі­чні, су­до­ві й ін­ші ри­зи­ки, пов’яза­ні з осо­бли­во­стя­ми кра­ї­ни. Та­кож ва­жли­вим є ри­зик прав­ди­во­сті да­них. Якщо їх ма­ло чи сум­нів­не дже­ре­ло, пе­ре­стра­хо­вик по­про­сить збіль­ши­ти скла­до­ву вар­тість ри­зи­ку ймо­вір­но­сті да­них. Для кра­їн з еко­но­мі­кою, що роз­ви­ва­є­ться, та низь­ким рів­нем під­трим­ки си­сте­ми агро­стра­ху­ва­н­ня з бо­ку дер­жа­ви на­ван­та­же­н­ня ста­но­вить близь­ко 40%. В Укра­ї­ні — це 30–40%. Тим ча­сом у США на­ван­та­же­н­ня ста­но­вить 18–25% і суб­си­ду­є­ться дер­жа­вою.

Зби­тко­вість стра­хо­во­го порт­фе­ля є одним із ва­жли­вих па­ра­ме­трів у роз­ра­хун­ку стра­хо­во­го та­ри­фу. Як ма­те­ма­ти­чний по­ка­зник це від­но­ше­н­ня су­ми стра­хо­вих ви­плат до зі­бра­них пре­мій. Слід пам’ята­ти, що стра­ху­ва­н­ня — це на­сам­пе­ред бі­знес, і він не мо­же бу­ти зби­тко­вим, а от­же, для стра­хо­ви­ка ба­жа­но, щоб цей по­ка­зник був ниж­чим за 100%. У кра­ї­нах із роз­ви­не­ною си­сте­мою агро­стра­ху­ва­н­ня — США, Ка­на­да, Іспа­нія й Ту­реч­чи­на — зби­тко­вість ста­но­вить 65–80% із при­пу­ще­н­ням, що раз на 20 ро­ків зби­тко­вість мо­же ста­но­ви­ти по­над 350% (так зва­ні ка­та­стро­фі­чні ро­ки). В Укра­ї­ні остан­ні 15 ро­ків спо­сте­рі­га­є­мо за­галь­ну зби­тко­вість агро­стра­хо­во­го порт­фе­лю на рів­ні від 7 до 50%, до то­го ж окре­мі стра­хо­ві ком­па­нії ма­ли втра­ти 150% і біль­ше. Якщо ми зі­штов­ху­є­мо­ся з не­спри­я­тли­вим ро­ком, ко­ли зби­тко­вість ви­ща за 100%, стра­хо­вик на­ма­га­ти­ме­ться на­сту­пно­го ро­ку зба­лан­су­ва­ти порт­фель і мо­же під­ви­щи­ти та­ри­фну став­ку.

Ан­дер­рай­тин­го­вий ко­е­фі­ці­єнт — це по­ка­зник, про який ма­ло го­во­рять, але він ду­же ва­жли­вий у ці­но­утво­рен­ні. За­зви­чай стра­хо­ви­ки за­кла­да­ють пев­ну «бо­ну­сну ча­сти­ну» близь­ко 3–15%, яку ви мо­же­те отри­ма­ти, якщо вже стра­ху-

ва­ли ра­ні­ше, за­сто­со­ву­є­те ін­но­ва­цій­ні агро­те­хно­ло­гії та су­ча­сне обла­дна­н­ня, ви­со­кий рі­вень ме­не­джмен­ту агро­ви­ро­бни­цтва й отри­му­є­те зна­чно ви­щі по­ка­зни­ки вро­жай­но­сті, ніж у су­сі­дніх го­спо­дар­ствах. Вар­тість агро­стра­ху­ва­н­ня

Зга­ду­ю­чи ка­над­сько­го фер­ме­ра, про яко­го йшло­ся на по­ча­тку стат­ті, й ма­ю­чи ро­зу­мі­н­ня стру­кту­ри стра­хо­во­го та­ри­фу та прин­ци­пів ці­но­утво­ре­н­ня, про­по­ну­є­мо ро­зі­бра­ти­ся, скіль­ки ж на­справ­ді ко­штує стра­ху­ва­н­ня? Та­кож вар­то пам’ята­ти: «що під­три­мує ста­біль­ність і ефе­ктив­ність у будь-якій спра­ві (ве­де­н­ня бі­зне­су, здо­ров’я, на­вча­н­ня)? Так — це си­стем­ний під­хід». Аби зро­зу­мі­ти ре­аль­ну вар­тість агро­стра­ху­ва­н­ня, чин­ник «си­стем­но­сті стра­ху­ва­н­ня» — є го­лов­ним і за­кла­да­є­ться в ма­те­ма­ти­чну фор­му­лу.

Про­ду­ктив­ні акти­ви (ко­ро­ви, сви­ні чи вро­жай) у стра­хо­во­му по­лі­сі фі­гу­ру­ва­ти­муть як вар­тість об’єкта стра­ху­ва­н­ня або стра­хо­ва су­ма. Не­хай во­на ста­но­вить 100 дол. і з ці­єї су­ми ви що­ро­ку спла­чу­є­те пре­мію в роз­мі­рі 5%, що до­рів­нює 5 дол. То­ді за 20 ро­ків в су­мі ви фа­кти­чно спла­чу­є­те пов­ну вар­тість об’єкта стра­ху­ва­н­ня — 100 дол. Ра­зом із цим, якщо бра­ти до ува­ги ци­клі­чність на­ста­н­ня стра­хо­вих ви­пад­ків, що ви­ра­жа­є­ться в ци­фрах як зби­тко­вість, то при зби­тко­во­сті в 80% ви фа­кти­чно по­вер­та­є­те 80 дол. Тоб­то фа­кти­чно стра­хов­ка ко­штує вам 20 дол. за 20 ро­ків або 1% в рік.

Зві­сно, ко­жен агра­рій мо­же оби­ра­ти свій спо­сіб про­ти­сто­я­н­ня по­го­дним ри­зи­кам. Імо­вір­но для ко­гось най­кра­щий ме­тод — це від­кла­сти гро­ші на ви­па­док не­спри­я­тли­вих умов, але пи­та­н­ня у то­му, чи ви­ста­чить цих ко­штів на від­шко­ду­ва­н­ня всіх ви­трат, пов’яза­них із втра­тою вро­жаю. Стра­ху­ва­н­ня — це на­дій­ний ін­стру­мент, за до­по­мо­гою яко­го мо­жна пе­ред­ба­чи­ти на­ста­н­ня мо­жли­вих ри­зи­ків у го­спо­дар­стві й отри­ма­ти від­шко­ду­ва­н­ня.

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.