Ко­ли степ ста­не пу­сте­лею…

Про те, що клі­мат вно­сить сут­тє­ві ко­ре­кти­ви в агро­ви­ро­бни­цтво, сьо­го­дні в кур­сі і хол­динг, і ма­лий фер­мер. Уче­ні ка­жуть, що в на­ших кра­ях за­фі­ксо­ва­но най­швид­ші у Схі­дній Єв­ро­пі тем­пи зро­ста­н­ня се­ре­дньо­рі­чної тем­пе­ра­ту­ри по­ві­тря (0,4 °С на 10 ро­ків) на тлі

AgroMarket - - ГОЛОВНА СТОРІНКА - Ан­же­ла ГАВРИЛЮК

— Пло­щі су­хої й ду­же су­хої зо­ни охо­плю­ють по­над 29,5% те­ри­то­рії Укра­ї­ни, що ста­но­вить 11,6 млн ге­кта­рів (37%) ор­них зе­мель, — за­ува­жує вче­ний. — Площ з на­дмір­ним і до­ста­тнім атмо­сфер­ним зво­ло­же­н­ням ли­ше 22,5%, або 7,6 млн ге­кта­рів ріл­лі. Та­ким чи­ном, по­стій­но­го зро­ше­н­ня в Укра­ї­ні по­тре­бу­ють 18,7 млн ге­кта­рів ор­них зе­мель, 4,8 — пе­рі­о­ди­чно­го. На­то­мість пов­но­цін­но зро­шу­ю­ться всьо­го 475 тис. ге­кта­рів угідь (для по­рів­ня­н­ня: 25 ро­ків то­му ці пло­щі ста­но­ви­ли 2 млн 650 тис. ге­кта­рів). Ство­ре­на ще в ра­дян­ські ча­си ін­фра­стру­кту­ра — ма­гі- страль­ні та роз­по­діль­ні ка­на­ли, на­со­сні стан­ції, за­хи­сні дам­би, во­до­схо­ви­ща, зро­шу­валь­ні си­сте­ми (зокре­ма най­біль­ша у Єв­ро­пі — Ка­хов­ська) —дає змо­гу зро­шу­ва­ти що­най­мен­ше 2 млн ге­кта­рів угідь. Що­прав­да, ни­ні ви­ко­ри­сто­ву­ють ли­ше чверть на­яв­них по­ту­жно­стей.

За під­ра­хун­ка­ми Ін­сти­ту­ту во­дних про­блем і ме­лі­о­ра­ції, ви­тра­ти на мо­дер­ні­за­цію ро­бо­чих вну­трі­шньо­го­спо­дар­ських тру­бо­про­во­дів ста­но­ви­ти­муть близь­ко 1100 дол./га, від­нов­ле­н­ня не ро­бо­чих — 2000–2200, бу­дів­ни­цтво но­вих — від 2200 дол./га. Як по­ка­за­ла ін­вен­та­ри­за­ція, мо­жна від­но­ви­ти ще близь­ко 900 тис. ге­кта­рів не ро­бо­чих, але пра­це­зда­тних вну­трі­шньо­го­спо­дар­ських си­стем. Са­ме во­ни й ма­ють роз­гля­да­ти­ся як основ­ний фонд для роз­ши­ре­н­ня площ по­ли­ву. Як на­го­ло­шує ака­де­мік НААН Укра­ї­ни, ди­ре­ктор Ін­сти­ту­ту во­дних про­блем і ме­лі­о­ра­ції Ми­хай­ло Ро­ма­щен­ко, від­нов­ле­н­ня цих і бу­дів­ни­цтво но­вих вну­трі­шньо­го­спо­дар­ських си­стем зро­ше­н­ня із за­сто­су­ва­н­ням но­ві­тніх те­хні­ко-те­хно­ло­гі­чних рі­шень до­зво­лить до­ся­гну­ти най­ви­що­го рів­ня їх еко­но­мі­чної ефе­ктив­но­сті та еко­ло­гі­чної без­пе­ки, а ра­зом із тим — ма­кси­маль­но зни­зи­ти вар­тість по­да­чі во­ди на зро­ше­н­ня. Без та­ких си­стем­них кро­ків що­до від­нов­ле­н­ня зро­ше­н­ня не­ма сен­су ви­тра­ча­ти ко­шти на «зе­ле­ну ре­во­лю­цію», но­ві сор­ти, гі­бри­ди, ло­гі­сти­ку. На­то­мість подаль­ший роз­ви­ток про­е­кту зро­ше­н­ня — це шлях до ви­со­ко­про­ду­ктив­но­го, ви­со­ко­ін­тен­сив­но­го, ви­со­ко­те­хно­ло­гі­чно­го агро­ви­ро­бни­цтва. На пе­ре­ко­на­н­ня ака­де­мі­ка, це — одно­зна­чно спра­ва дер­жав­но­го мас­шта­бу.

Ко­жен сам со­бі ін­ве­стор

А втім, схо­же, дер­жа­ва та­ки не зда­тна за­без­пе­чи­ти пов­не від­нов­ле­н­ня та роз­ви­ток зро­шу­валь­них ме­реж бю­дже­тним ко­штом. Хо­ча це й пе­ред­ба­че­но За­галь­но­дер­жав­ною про­гра­мою роз­ви­тку во­дно­го го­спо­дар­ства та еко­ло­гі­чно­го оздо­ров­ле­н­ня ба­сей­ну Дні­пра до 2021 ро­ку, однак про­гра­ма ця фі­нан­су­є­ться ли­ше на 10% від по­тре­би. Ко­шти йдуть на ре­монт і під­трим­ку на­яв­них об’єктів і си­стем. Про по­бу­до­ву но­вих, як і про роз­ши­ре­н­ня площ по­ли­ву, не йде­ться. Тим ча­сом із 32 млн ге­кта­рів укра­їн­ської зем­лі, що є в сіль­го­спо­бро­бі­тку, 19 млн не­до­о­три­му­ють у се­ре­дньо­му три пов­но­цін­них по­ли­ви — се­ре­дньо­рі­чний де­фі­цит рі­чно­го во­дно­го ба­лан­су ста­но­вить близь­ко 150 мм (на нор­ми 1500 м3/га), а в зо­ні сте­пу де­фі­цит ста­но­вить 400–450 мм.

То як го­спо­да­рю­ва­ти­ме­мо, ко­ли степ ста­не пу­сте­лею, а По­ліс­ся сте­пом? Мі­жна­ро­дні фі­нан­со­ві до­но­ри на­ра­зі не над­то по­спі­ша­ють по­зи­ча­ти Укра­ї­ні гро­ші на роз­бу­до­ву ме­лі­о­ра­тив­них си­стем й ін­же­нер­ної інф- ра­стру­кту­ри. Хо­ча й не­о­дно­ра­зо­во про це йшло­ся на най­ви­щих рів­нях, ни­ні все зво­ди­ться до на­мі­рів на­вчи­ти укра­їн­ців ство­рю­ва­ти про­філь­ні асо­ці­а­ції. Та як бу­ти без­по­се­ре­дньо з про­бле­мою зне­во­дне­н­ня сьо­го­дні, зав­тра, пі­сля­зав­тра? Спе­ка й за­су­ха не че­ка­ти­муть, ко­ли об’єднані во­до­ко­ри­сту­ва­чі на­ре­шті ді­йдуть спіль­ної дум­ки та зна­йдуть ко­шти на зро­ше­н­ня сво­їх по­сі­вів. Ни­ні вла­сни­ки си­стем зро­ше­н­ня й орен­да­рі зе­мель­них ді­ля­нок час­тко­во розв’язу­ють цю про­бле­му, мо­дер­ні­зу­ю­чи чи вста­нов­лю­ю­чи но­ві вну­трі­шньо­го­спо­дар­ські ме­ре­жі. Зі сво­го до­сві­ду агра­рії ка­жуть, що та­кі ка­пі­та­ло­вкла­де­н­ня зда­тні оку­пи­ти­ся за 5–6 ро­ків, а в ово­чів­ни­цтві — й за 1–2 ро­ки. При­мі­ром, за­мість 2 т/га пше­ни­ці на зро­шен­ні мо­жна отри­ма­ти що­най­мен­ше 7–8 т/га, сої — 4–5 т/га, ку­ку­ру­дзи — 12–14, а в окре­мих ви­пад­ках і 20 т/га, то­ма­тів — мі­ні­мум 96 т/га (є вже на­віть при­кла­ди, ко­ли на кра­пель­но­му зро­шен­ні вро­жай­ність до­ся­га­ла 180–200 т/га). Зві­сно ж, якщо не до­три­му­ва­ти­ся агро­те­хно­ло­гії, а зо­се­ре­ди­ти­ся ли­ше на зро­шу­ван­ні, то є ри­зик ви­ми­ти з ґрун­ту ще й той за­пас по­жив­них ре­чо­вин, який там був, і це, нав­па­ки, зни­зить уро­жай­ність. То­му при­бу­тко­вим є си­стем­ний під­хід до го­спо­да­рю­ва­н­ня. А ко­ли час­тка зро­ше­н­ня й во­до­ре­гу­лю­ва­н­ня в со­бі­вар­то­сті про­ду­кції (ви­ро­щу­ва­ної на зро­шу­ва­них зем­лях) ста­но­ви­ти­ме до 40%, у го­спо­да­ря з’яв­ля­є­ться мо­жли­вість ске­ро­ву­ва­ти ча­сти­ну при­бу­тку на онов­ле­н­ня ме­лі­о­ра­тив­них си­стем і роз­ши­ре­н­ня площ по­ли­ву. Ва­жли­ве пи­та­н­ня: як на­да­лі ефе­ктив­но роз­по­ря­ди­ти­ся цим стра­те­гі­чним ре­сур­сом й отри­ма­ти ефект і в ко­ро­тко­стро­ко­вій, і в дов­го­стро­ко­вій пер­спе­кти­ві.

Перспективи й пе­ре­ва­ги

Агро­під­при­єм­ства, що ви­ро­щу­ють куль­ту­ри су­ціль­но­го по­сі­ву, тра­ди­цій­но ко­ри­сту­ю­ться до­щу­ва­н­ням. Для куль­тур ряд­ко­во­го по­сі­ву з ве­ли­ки­ми між­ря­д­дя­ми за­сто­со­ву­ють кра­пель­не зро­ше­н­ня, за яко­го і по­да­чу во­ди, й усіх не­об­хі­дних ро­сли­ні добрив і мі­кро­еле­мен­тів, роз­чи­не­них у ній, мо­жна ре­гу­лю­ва­ти пра­кти­чно по­го­дин­но. Опти­маль­ний ва­рі­ант — під­ґрун­то­ве кра­пель­не зро­ше­н­ня (ко­ли тру­бо­про­во­ди за­кла­де­но в зем­лю на гли­би­ну мі­ні­мум 30 см). Та­ка си­сте­ма не за­ва­жає жо­дній із ґрун­то­об­ро­бних опе­ра­цій і мо­же екс­плу­а­ту­ва­ти­ся мі­ні­мум 15 ро­ків. До то­го ж, як за­ува­жує Ми­хай­ло Ро­ма­щен­ко, їй від­да­ють пе­ре­ва­гу ко­ли­шні при­хиль­ни­ки до­щу­ва­н­ня на­віть на куль­ту­рах су­ціль­но­го по­сі­ву. Про пе­ре­ва­ги ці­єї си­сте­ми зро­ше­н­ня, до ре­чі, свід­чать і на­пра­цю­ва­н­ня Ін­сти­ту­ту ри­су й Ін­сти­ту­ту во­дних про­блем і ме­лі­о­ра­ції що­до те­хно­ло­гії ви­ро­щу­ва­н­ня ри­су на та­ко­му кра­пель­но­му зро­шен­ні: до­ся­гну­то вро­жай­но­сті 9–10 т/га, а во­ди ви­ко­ри­ста­но вдві­чі мен­ше (10 за­мість 20 тис м3/га). На­у­ков­ці пе­ре­ко­на­ні: в умо­вах клі­ма­ти­чних змін рис мо­жна бу­де ви­ро­щу­ва­ти аж до зо­ни Кро­пив­ни­цько­го. А вра­хо­ву­ю­чи, що за но­вою те­хно­ло­гі­єю мо­жна бу­де сут­тє­во зни­зи­ти со­бі­вар­тість ви­ро­бни­цтва, пло­щі ри­су на кра­пель­но­му зро­шен­ні мо­жуть до­ся­гну­ти 200 тис. ге­кта­рів (а це 1,5–2 млн тонн ри­су).

Щоб за­оща­ди­ти ко­шти, під’єд­ну­ю­чись до між­го­спо­дар­ської ме­ре­жі, пе­ред­усім слід з’ясу­ва­ти, чи до­ста­тньо во­ди у те­ри­то­рі­аль­но най­ближ­чо­му дже­ре­лі. По­над по­ло­ви­ну до­сту­пних для ви­ко­ри­ста­н­ня за­па­сів по­верх­не­вих вод зо­се­ре­дже­но в ба­сей­ні Ду­наю, де по­тре­ба у во­ді не пе­ре­ви­щує 5%. Аби по­лі­пши­ти за­без­пе­че­н­ня во­до­де­фі­ци­тних ре­гіо­нів, в Укра­ї­ні ство­ре­но по­над 1160 во­до­схо­вищ за­галь­ним об’ємом близь­ко 55 км3. Крім по­верх­не­вих во­дойм, в Укра­ї­ні є мо­жли­во­сті ви­ко­ри­сто­ву­ва­ти для зро­ше­н­ня свер­дло­ви­ни, про­те за­па­си під­зем­них вод у ре­гіо­нах роз­ви­тку зро­ше­н­ня до­сить не­зна­чні. Під­зем­ні во­ди з ве­ли­ким де­бі­том свер­дло­вин, по­трі­бним для зро­шу­ва­н­ня ве­ли­ких площ, є в Хер­сон­ській обла­сті (зо­на Оле­шків­ських пі­сків). Є во­до­но­сні го­ри­зон­ти та­кож у Дні­пров­сько­До­не­цькій за­па­ди­ні, про­те тут до­ста­тньо й по­верх­не­вих вод, які мо­жна ви­ко­ри­ста­ти для по­ли­ву. На­то­мість у Ми­ко­ла­їв­ській і Оде­ській обла­стях за­па­сів під­зем­них вод для мас­шта­бно­го зро­ше­н­ня не­до­ста­тньо. Ви­ко­ри­сто­ву­ва­ти ж свер­дло­ви­ни з не­ви­со­ким де­бі­том на ве­ли­ких пло­щах не­ефе­ктив­но. Все це тре­ба вра­хо­ву­ва­ти, ана­лі­зу­ю­чи перспективи вла­сно­го сіль­го­спви­ро­бни­цтва на зро­шен­ні.

Скла­до­ві й об­ся­ги ви­трат на про­ве­де­н­ня мо­дер­ні­за­ції зро­шу­валь­них си­стем (на при­кла­ді ка­на­лу Р-1 Ка­хов­ської ЗС), тис. дол. США

Рів­ні вро­жай­но­сті та чи­сто­го при­бу­тку за ви­ро­щу­ва­н­ня сіль­сько­го­спо­дар­ських куль­тур на кра­пель­но­му зро­шен­ні

Рів­ні вро­жай­но­сті та чи­сто­го при­бу­тку за ви­ро­щу­ва­н­ня основ­них сіль­сько­го­спо­дар­ських куль­тур на осу­шу­ва­них зем­лях із дво­сто­рон­нім ре­гу­лю­ва­н­ням

Ми­хай­ло РО­МА­ЩЕН­КО, ака­де­мік НААН Укра­ї­ни, ди­ре­ктор Ін­сти­ту­ту во­дних про­блем і ме­лі­о­ра­ції

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.