ЄВРО МІЦНІШАЄ. А БІРЖОВІ ЦІНИ?

ПРО СИТУАЦІЮ З ВАЛЮТОЮ ЄС ТА ПЕРСПЕКТИВИ ДЛЯ СІЛЬГОСПВИРОБНИКІВ

AgroMarket - - ГОЛОВНА СТОРІНКА - Та­рас ГОЛОВЕШКО, екс­перт

Ще пів­ро­ку то­му євро вва­жа­ло­ся най­біль­шим нев­да­хою у сві­ті тор­гів­лі ва­лю­та­ми. Однак про­йшло ли­ше кіль­ка мі­ся­ців і не­спо­ді­ва­но «брид­ке ка­че­ня» пе­ре­тво­ри­ло­ся на кра­се­ня-ле­бе­дя. Від по­ча­тку 2017-го ва­лю­та об’єд­на­ної Європи вже до­да­ла 11% у па­рі з аме­ри­кан­ським до­ла­ром і та­бір її при­хиль­ни­ків швид­ко зро­стає. Щоб з’ясу­ва­ти, чи має євро по­тен­ці­ал для подаль­шо­го змі­цне­н­ня, про­ана­лі­зу­є­мо чин­ни­ки, що впли­ва­ли на фор­му­ва­н­ня обмін­но­го кур­су ще до­не­дав­на.

Сут­тє­во псу­ва­ла ре­но­ме єди­ній ва­лю­ті по­лі­ти­чна не­ви­зна­че­ність що­до май­бу­тньо­го ва­лю­тно­го бло­ку. Зро­ста­н­ня впли­ву уль­тра­пра­вих і лі­вих пар­тій і збіль­ше­н­ня ймо­вір­но­сті їх при­хо­ду до вла­ди пі­сля низ­ки ви­бо­рів, що ма­ли від­бу­ти­ся у 2017 ро­ці, при­му­шу­ва­ло ін­ве­сто­рів хви­лю­ва­ти­ся за май­бу­тнє дру­гої ва­лю­ти сві­ту. Про­те прав­ля­ча про­єв­ро­пей­ська пар­тія в Ні­дер­лан­дах утри­ма­ла біль­шість, на фі­ніш пре­зи­дент­ських пе­ре­го­нів у Фран­ції пер­шим при­йшов при­хиль­ник силь­ної Європи, ви­бо­ри в Ні­меч­чи­ні про­хо­дять за до­мі­ну­ва­н­ня про­єв­ро­пей­ських по­лі­ти­чних сил. Са­ме зни­кне­н­ня по­лі­ти­чних ри­зи­ків да­ло старт від­нов­лен­ню вар­то­сті євро.

Змі­цне­н­ня євро ба­га­тьох за­ста­ло зне­на­цька, бо про­тя­гом остан­ніх ро­ків увага біль­шо­сті ін­ве­сто­рів бу­ла за­ко­ли­са­на роз­по­від­я­ми про бор­го­вий за­шморг, у яко­му опи­ни­ли­ся від­ра­зу кіль­ка кра­їн пів­дня Єв­ро­зо­ни. Про­те по­за ува­гою за­га­лу ін­ве­сто­рів за­ли­шив­ся факт, що зав­дя­ки згур­то­ва­ним за­хо­дам МВФ і Єв­ро­пей­сько­го цен­траль­но­го бан­ку го­стра фа­за бор­го­вої кри­зи — по­за­ду. На­при­клад, спів­від­но­ше­н­ня дер­жав­но­го бор­гу до ВВП Гре­ції ли­ша­є­ться, хо­ча й усе ще до­во­лі ви­со­ким, але не­змін­ним про­тя­гом остан­ніх чо­ти­рьох ро­ків у ме­жах 177–179%. Те са­ме спів­від­но­ше­н­ня для Іспа­нії до­ся­гло ма­кси­му­му 100,4% у 2014 ро­ці та з то­го ча­су по­ча­ло зни­жу­ва­тись, до­сяг­ши то­рік 99,4%. В Іта­лії си­ту­а­ція гір­ша, про­те, одна­ко­во ко­е­фі­ці­єнт дер­жав­но­го бор­гу до ВВП по­гір­шив­ся за остан­ні ро­ки ли­ше на 0,8% і ста­но­вив 132,6%.

Си­ту­а­ція з бор­гом зда­є­ться ке­ро­ва­ною пе­ред­усім зав­дя­ки зу­си­л­лям уря­дів у на­пря­мі ско­ро­че­н­ня де­фі­ци­ту бю­дже­ту й зро­стан­ню ВВП. Са­ме при­швид­ше­н­ня еко­но­мі­чно­го зро­ста­н­ня є справ­ді го­лов­ним чин­ни­ком зро­ста­н­ня єди­ної ва­лю­ти. Три­ва­лий час за­не­по­ко­є­ний кво­лим еко­но­мі­чним зро­ста­н­ням і де­фля­цій­ним се­ре­до­ви­щем Єв­ро­пей­ський цен­траль­ний банк про­во­див уль­трам’яку мо­не­тар­ну по­лі­ти­ку. Ку­пу­ю­чи цін­ні па­пе­ри, ЄЦБ ство­рю­вав що­мі­ся­ця 80 млрд євро. До­да­тко­ва що­мі­ся­чна чи­ма­ла емі­сія євро зни­жу­ва­ла вар­тість гро­шей і зав­дя­ки низь­ким від­со­тко­вим став­кам спо­ну­ка­ла бра­ти по­зи­ки й ре­фі­нан­су­ва­ти ми­ну­лі бор­ги. По­во­лі си­ту­а­ція у кра­ї­нах Єв­ро­зо­ни по­кра­щу­ва­ла­ся, що до­зво­ли­ло ре­гу­ля­то­ру змен­ши­ти об­ся­ги ви­ку­пу цін­них па­пе­рів у бе­ре­зні цьо­го ро­ку до 60 млрд євро.

На­ра­зі еко­но­мі­чна си­ту­а­ція у Єв­ро­зо­ні ви­гля­дає ціл­ком при­ва­бли­во. По­ка­зник ВВП зро­стає вже три квар­та­ли по­спіль і ста­но­вить 1,9% у рі­чно­му ви­мі­рі. Ін­фля­ція ли­ша­є­ться на по­мір­но­му рів­ні — 1,3%. Зро­ста­н­ня тем­пів кре­ди­ту­ва­н­ня та над­зви­чай­но до­брі по­ка­зни­ки на­стро­їв ме­не­дже­рів із за­ку­пі­вель ство­рю­ють спри­я­тли­ве під­ґрун­тя для подаль­шо­го при­швид­ше­н­ня тем­пів еко­но­мі­чно­го зро­ста­н­ня. Са­ме че­рез по­кра­ще­н­ня еко­но­мі­чних по­ка­зни­ків кра­їн Єв­ро­зо­ни ін­ве­сто­ри очі­ку­ють на но­ве зни­же­н­ня об­ся­гів ви­ку­пу цін­них па­пе­рів Єв­ро­пей­ським цен­тро­бан­ком уже во­се­ни по­то­чно­го ро­ку. Ме­ха­нізм впли­ву ці­єї по­дії на обмін­ний курс про­стий. Ско­ро­че­н­ня об­ся­гів ви­ку­пу цін­них па­пе­рів при­зво­дить до змен­ше­н­ня про­по­зи­ції гро­шей і під­ні­має їх вар­тість. Зро­ста­н­ня від­со­тко­вих ста­вок і рів­ня до­хі­дно­сті облі­га­цій ро­бить їх при­ва­бли­ві­ши­ми для ін­ве­сто­рів і при­вер­тає біль­ший по­тік ін­ве­сти­цій у де­но­мі­но­ва­ні єв­ро­акти­ви. Як на­слі­док — по­пит на євро зро­стає й ва­лю­та об’єд­на­ної Європи змі­цню­є­ться.

За­зи­ра­ю­чи в май­бу­тнє, мо­жна зро­би­ти при­пу­ще­н­ня, що євро вхо­дить у дов­го­три­ва­лий тренд на змі­цне­н­ня, що три­ва­ти­ме до по­ча­тку на­сту­пної сві­то­вої еко­но­мі­чної кри­зи. На­ра­зі жо­ден ін­ди­ка­тор ні у США, ні у Єв­ро­зо­ні не вка­зує на мо­жли­вий по­ча­ток по­гір­ше­н­ня еко­но­мі­чних умов. Ки­тай, дов­ко­ла еко­но­мі­чної до­лі яко­го остан­нім ча­сом по­ши­рю­є­ться ба­га­то чу­ток, на­вряд чи за­знає зна­чних тру­дно­щів, до­по­ки на йо­го двох го­лов­них рин­ках збу­ту па­нує еко­но­мі­чне під­не­се­н­ня. То­му ми мо­же­мо очі­ку­ва­ти, що євро бу­де силь­ним про­тя­гом на­сту­пних двох ро­ків.

Мі­цний євро ма­ти­ме не­га­тив­ні на­слід­ки для єв­ро­пей­ських сільгоспвиробників, під­ви­щу­ю­чи кон­ку­рен­то­спро­мо­жність ім­пор­те­рів. Крім то­го, укрі­пле­н­ня євро ма­ти­ме не­га­тив­ні на­слід­ки для вар­то­сті сіль­сько­го­спо­дар­ських акти­вів, що тор­гу­ю­ться на MATIF у ко­ро­тко­стро­ко­вій пер­спе­кти­ві.

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.