Си­сте­му зро­ше­н­ня мо­же со­бі до­зво­ли­ти на­віть дрі­бний фер­мер

Ігор БРАГІНЕЦЬ, ди­ре­ктор ПСП «Аль­фа-Агро» (Хер­сон­ська обл.):

AgroMarket - - КРУПНИМ ПЛАНОМ -

– Ми ко­ри­сту­є­мо­ся си­сте­мою зро­ше­н­ня, яка бу­ла по­бу­до­ва­на ще в ра­дян­ські ча­си, то­му по­стій­но її мо­дер­ні­зу­є­мо.

Оскіль­ки ма­є­мо й не­зро­шу­ва­ні ді­лян­ки, пе­ре­ва­ги по­ли­ву оче­ви­дні: вро­жай­ність усіх куль­тур біль­ша мі­ні­мум удві­чі. На­при­клад, сою в на­шо­му ре­гіо­ні без зро­ше­н­ня вза­га­лі не­мо­жли­во ви­ро­сти­ти, а ми на­то­мість отри­му­є­мо не­по­га­ні вро­жаї. Пше­ни­ці та ячме­ню на зро­шу­ван­ні зби­ра­є­мо вдві­чі біль­ше, а, зокре­ма, уро­жай­ність по­ли­то­го й не по­ли­то­го со­ня­шни­ку в по­су­шли­вий рік мо­же рі­зни­ти­ся у 5–6 ра­зів.

У со­бі­вар­то­сті на­шої про­ду­кції час­тка ви­трат на зро­ше­н­ня ста­но­вить у се­ре­дньо­му 25–30%.

По­лив че­рез до­щу­валь­ні ма­ши­ни ни­ні об­хо­ди­ться при­бли­зно у 800–1000 грн/га (з ура­ху­ва­н­ням ПДВ, плюс ви­тра­ти на об­слу­го­ву­ва­н­ня си­сте­ми).

Я вва­жаю, що ко­жен, на­віть дрі­бний фер­мер, мо­же до­зво­ли­ти со­бі вста­но­ви­ти си­сте­му зро­шен- ня. На 100 ге­кта­рів це ко­шту­ва­ти­ме близь­ко 200 тис. до­ла­рів.

Зві­сно, су­ма чи­ма­лень­ка. Що­прав­да, са­ме стіль­ки в се­ре­дньо­му ко­штує тра­ктор чи ком­байн. Тож якщо го­спо­дар­ство мо­же ін­ве­сту­ва­ти у цю те­хні­ку, то чо­му б не по­ста­ви­ти со­бі за ме­ту ін­ве­сту­ва­ти ще й у по­лив, який оку­пи­ться за рік-два. Тим па­че, що це не­об­хі­дний еле­мент у те­хно­ло­гії ви­ро­щу­ва­н­ня будь-якої куль­ту­ри, але, зві­сно, тіль­ки в по­су­шли­во­му ре­гіо­ні.

— Обла­дна­н­ня для кра­пель­но­го по­ли­ву (а са­ме стрі­чка) іспан­сько­го ви­ро­бни­ка вір­но слу­гує нам уже че­твер­тий рік, — за­ува­жує Пав­ло Збін­ський, ди­ре­ктор ФГ «Збін­ський» (Жи­то­мир­ська обл.). — Ви­би­ра­ли обла­дна­н­ня, пра­гну­чи, щоб на рі­зних рів­нях до ко­жно­го ку­ща над­хо­ди­ла одна­ко­ва кіль­кість во­ди (оскіль­ки ланд­шафт на­шої зе­мель­ної ді­лян­ки не­рів­ний). Си­сте­ма на 0,5 ге­кта­ра обі­йшла­ся нам у 1000 до­ла­рів, а що­рі­чне об­слу­го­ву­ва­н­ня — у 400. Пер­ші два ро­ки пі­сля ви­сад­ки ло­хи­ни до­ста­тньо одні­єї стрі­чки кра­пель­но­го по­ли­ву на ря­док, а вже на тре­тій рік слід уста­но­ви­ти ще одну. Ко­ли ме­не за­пи­ту­ють, чи пла­ную я роз­ши­рю­ва­ти ви­ро­бни­цтво, я від­по­від­аю, що маю на­мір зо­се­ре­ди­ти­ся на яко­сті: шля­хом ін­тен­сив­но­го го­спо­да­рю­ва­н­ня є ку­ди ро­сти й на не­ве­ли­кій ді­лян­ці.

За­га­лом по­лив — це не­від­діль­на скла­до­ва у ви­ро­щу­ван­ні ло­хи­ни. Без ці­єї скла­до­вої, пе­ре­ко­на­ний, бі­знес-проект не оку­пив­ся б у прин­ци­пі. Осо­бли­во хо­тів би звер­ну­ти ува­гу на зна­че­н­ня яко­сті во­ди як для рослин, так і для са­мих си­стем по­ли­ву. Нам для ви­ро­щу­ва­н­ня ло­хи­ни свер­дло­вин­на во­да го­ди­ться най­мен­ше, адже рі­вень рH у ній пе­ре­ви­щує по­зна­чку 7, а для ви­ро­щу­ва­н­ня ло­хи­ни не­об­хі­дно від 4,5 до 5,3 pH. Ви­со­ка ки­сло­тність зни­жує кон­такт во­ди з по­ві­трям і сон­цем, а до­ве­сти по­ка­зник до по­трі­бної по­зна­чки мо­жна за до­по­мо­гою ор­то­фо­сфор­ної ки­сло­ти. Іде­аль­на для ло­хи­ни ки­сло­тність во­ди спри­яє про­це­су де­каль­ци­на­ції у стрі­чці кра­пель­ної си­сте­ми зро­ше­н­ня, та­ким чи­ном отво­ри, че­рез які про­хо­дить во­да, очи­ща­ю­ться, й си­сте­ма слу­жить на­ба­га­то дов­ше.

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.