Бке­і­ор­ду­ев­са­тнр­ну­я­кпто­орж­сн­ти­еврн­ни­ім— и ер­фе­ше­кт­тки­авм­ниий за­сіб

У ВІДТВОРЕННІ РОДЮЧОСТІ ҐРУНТІВ ВИЗНАЧАЛЬНУ РОЛЬ ВІДІГРАЄ ОРГАНІЧНА РЕЧОВИНА. ВО­НА Є КООРДИНАТОРОМ ПРОЦЕСІВ ҐРУНТОУТВОРЕННЯ ТА ВАЖЛИВИМ ДЖЕРЕЛОМ ЕЛЕМЕНТІВ ЖИВЛЕННЯ ДЛЯ РОСЛИН. РЕЗЕРВОМ НАДХОДЖЕННЯ ОРГАНІЧНОЇ РЕЧОВИНИ В ҐРУНТ ЗА ВІДСУТНОСТІ ГНОЮ ЧИ ІНШИХ О

AgroMarket - - КРУПНИМ ПЛАНОМ -

Н. П. НІЛОВА, на­у­ко­вий спів­ро­бі­тник, М. Л. НОВОХАЦЬКИЙ, канд. с.-г. на­ук УкрНДІПВТ ім. Л. По­го­рі­ло­го

В. А. БОЛОХОВСЬКА, канд. техн. на­ук, О. В. РОСТОЦЬКИЙ, го­лов­ний агро­ном, Ком­па­нії «БТУ-Центр»

Під­ви­ще­н­ня по­тен­ці­а­лу родючості ґрун­ту до­ся­га­є­ться шля­хом по­вер­не­н­ня ви­не­се­них з уро­жа­єм, а та­кож утра­че­них че­рез не­спри­я­тли­ві при­ро­дно-клі­ма­ти­чні чин­ни­ки по­жив­них ре­чо­вин. Се­ред агро­те­хні­чних за­хо­дів у по­пов­нен­ні ґрунтів по­жив­ни­ми ре­чо­ви­на­ми най­ва­жли­ві­шу роль ві­ді­гра­ють ор­га­ні­чні до­бри­ва, що мі­стять усі не­об­хі­дні для рослин еле­мен­ти живлення, зокре­ма й мі­кро­еле­мен­ти, зба­га­чу­ють ґрунт гу­му­сом, мі­кро­фло­рою та по­лі­пшу­ють йо­го фі­зи­ко-хі­мі­чні вла­сти­во­сті. Зем­лі, що зба­га­чу­ю­ться ор­га­ні­чним ме­то­дом, ма­ють спри­я­тли­ву фі­зи­чну стру­кту­ру, кра­ще утри­му­ють во­ду. Ці по­лі­пше­н­ня ха­ра­кте­ри­стик яко­сті ґрун­ту без­по­се­ре­дньо впли­ва­ють на вро­жай­ність, до­по­ма­га­ють під­три­му­ва­ти ста­біль­но ви­со­кі по­ка­зни­ки про­ду­ктив­но­сті по­сі­вів на­віть у по­су­шли­ві ро­ки.

Одним із ви­дів ор­га­ні­чних добрив є по­бі­чна про­ду­кція ро­слин­ни­цтва (со­ло­ма зла­ко­вих і бо­бо­вих куль­тур, сте­бла ку­ку­ру­дзи та со­ня­шни­ку, ги­чка бу­ря­ків то­що). Си­сте­ма­ти­чне ви­ко­ри­ста­н­ня по­жнив­них ре­шток як ор­га­ні­чне до­бри­во по­си­лює жит­тє­ді­яль­ність мі­кро­фло­ри й ін­тен­сив­ність її ди­ха­н­ня, по­лі­пшує по­жив­ний ре­жим і фі­зи­ко-хі­мі­чні вла­сти­во­сті ґрун­ту, під­ви­щує вміст гу­му­су.

Як за­зна­чав М. К. Ши­ку­ла, не­то­вар­на ча­сти­на вро­жаю (со­ло­ма, сте­бла ку­ку­ру­дзи, со­ня­шни­ку, сор­го, ги­чка, огу­ди­н­ня й ін­ші пі­сля­жнив­ні реш­тки) — це ко­ло­саль­ний ре­зерв ор­га­ні­чних добрив в умо­вах, ко­ли гній че­рез змен­ше­н­ня по­го­лів’я ху­до­би май­же не вно­сять на по­ля. Пі­дра­хо­ва­но, що з 50 ц/га су­хої речовини со­ло­ми у ґрунт над­хо­дить 5 ц органічної речовини, з по­жнив­ни­ми реш­тка­ми — 10 ц, із ко­ре­ня­ми ма­сою 25 ц/га — 4 ц. За вне­се­н­ня 1 т со­ло­ми в ґрунт над­хо­дить 800 кг ор­га­ні­чних ре­чо­вин, 3,5–5,5 — азо­ту, 0,7–1,7 — фо­сфо­ру, 5,5–13,7 — ка­лію, 0,5–1,7 — ма­гнію, 1,2–2,0 кг — сір­ки, та­кож мідь, цинк, бор, мо­лі­бден, мар­га­нець, ко­бальт й ін­ші мі­кро­еле­мен­ти.

Збе­ре­же­н­ня ро­слин­них ре­шток, їх за­орю­ва­н­ня або за­гор­та­н­ня ін­шим спосо­бом до­по­ма­га­ють зба­га­ти­ти склад ґрун­ту ор­га­ні­кою й акти­ві­зу­ва­ти ді­яль­ність біо­ти. Спа­лю­ва­н­ня ж по­жнив­них ре­шток, яке ни­ні пра­кти­ку­є­ться де­яки­ми го­спо­дар­ни­ка­ми (фо­то 1) — еко­но­мі­чно не­ви­гі­дне й не­ефе­ктив­не, то­му що втра­ча­є­ться зна­чна кіль­кість по­жив­них елементів і зни­щу­є­ться вся ко­ри­сна мі­кро­фло­ра у верх­ньо­му ша­рі ґрун­ту. На її мі­сце при­хо­дять не­ти­по­ві для ґрун­то­твор­них процесів і ефе­ктив­ної вза­є­мо­дії з ро­сли­на­ми мі­кро­ор­га­ні­зми. До то­го ж ко­ре­ні рослин за­се­ля­ють мі­кро­ор­га­ні­зми, які не «го­ду­ють» сіль­сько­го­спо­дар­ські куль­ту­ри еле­мен­та­ми живлення, а па­ра­зи­ту­ють на ро­слин­но­му ор­га­ні­змі.

Са­ме ор­га­ні­чні за­ли­шки є ма­те­рі­а­лом для утво­ре­н­ня гу­му­су. Най­актив­ні­шу роль у цьо­му ві­ді­гра­ють мі­кро­ор­га­ні­зми, що зда­тні про­ду­ку­ва­ти фер­мен­ти, які руй­ну­ють лі­гнін, це­лю­ло­зу, клі­тко­ви­ну, біл­ки ро­слин­них ре­шток.

Від­нов­ле­н­ня при­ро­дних еко­си­стем, збе­ре­же­н­ня їхньо­го біо­ло­гі­чно­го рі­зно­ма­ні­т­тя, а та­кож за­хист агро­еко­си­стем від де­гра­да­ції ви­рі­шу­є­ться шля­хом за­сто­су­ва­н­ня аль­тер­на­тив­них мо­де­лей зем­ле­роб­ства, які ба­зу­ю­ться пе­ре­ва­жно на ви­ко­ри­стан­ні мі­кро­бних пре­па­ра­тів. Тре­ба за­зна­чи­ти й при­ро­до­охо­рон­ну роль біо­пре­па­ра­тів. Во­ни не зав­да­ють шко­ди агро­це­но­зу, зни­жу­ють пе­сти­ци­дне на­ван­та­же­н­ня, від­тво­рю­ють ро­дю­чість ґрун­ту й про­ду­ктив­ність сі­во­змін.

До та­ких мо­де­лей аграр­но­го ви­ро­бни­цтва на­ле­жить і роз­ро­бле­на в УкрНДІПВТ ім. Л. По­го­рі­ло­го біо­ло­гі­зо­ва­на си­сте­ма зем­ле­роб­ства. Збе­ре­же­н­ня, під­три­ма­н­ня та під­ви­ще­н­ня про­ду­ктив­но­го по­тен­ці­а­лу ґрунтів мо­же здій­сню­ва­ти­ся че­рез те­хно­ло­гію ви­ро­щу­ва­н­ня зер­но­вих куль­тур із за­сто­су­ва­н­ням пре­па­ра­тів біо­ло­гі­чно­го по­хо­дже­н­ня, зокре­ма, біо­де­стру­кто­ра стер­ні ви­ро­бни­цтва Ком­па­нії «БТУ-Центр».

Ме­тою ці­єї те­хно­ло­гії є за­лу­че­н­ня до ко­ло­обі­гу органічної речовини не­то­вар­ної ча­сти­ни вро­жаю, ство­ре­н­ня опти­маль­них умов для роз­ви­тку ко­ри­сної мі­кро­фло­ри в агро­це­но­зах, оздо­ров­ле­н­ня ґрун­ту й під­ви­ще­н­ня йо­го родючості.

Бі­о­де­стру­ктор стер­ні — це ком­плекс ґрун­то­вих і ен­до­фі­тних мі­кро­ор­га­ні­змів, що дає мо­жли­вість під­ви­щи­ти ро­дю­чість ґрун­ту й по­лі­пши­ти йо­го фі­зи­ко-хі­мі­чні й біо­ло­гі­чні по­ка­зни­ки: гра­ну­ло­ме­три­чний і хі­мі­чний склад, уміст ор­га­ні­ки, зни­зи­ти вміст збу­дни­ків хво­роб, під­ви­щи­ти кіль­кість ко­ри­сної мі­кро­фло­ри, при­швид­ши­ти роз­кла­да­н­ня по­жнив­них ре­шток.

Те­хно­ло­гія із за­сто­су­ва­н­ням біо­де­стру­кто­ра стер­ні вклю­чає оброб­ку біо­де­стру­кто­ром по­дрі­бне­ної со­ло­ми та стер­ні пі­сля зби­ра­н­ня куль­ту­ри за до­по­мо­гою об­при­ску­ва­ча з одно­ча­сним за­гор­та­н­ням у ґрунт ди­ско­вим агре­га­том на гли­би­ну 8–10 см (фо­то 2). Ви­со­ко­сте­бло­ві куль­ту­ри (ку­ку­ру­дза, со­ня­шник) по­пе­ре­дньо по­дрі­бню­ють за до­по­мо­гою по­дрі­бню­ва­чів. Нор­ма вне­се­н­ня пре­па­ра­ту ста­но­вить для зер­но­вих тон­ко­сте­бло­вих куль­тур 1 л/га, для ку­ку­ру­дзи — 2–3 л/га. Ви­лив ро­бо­чої рі­ди­ни — 300 л/га. За умов не­до­ста­тньої во­ло­ги в ґрун­ті пе­рі­од де­стру­кції де­що по­дов­жу­є­ться.

Со­ло­ма та ро­слин­ні реш­тки, які за­орю­ють у ґрунт, ма­ють зна­чний строк роз­кла­да­н­ня. За­зви­чай про­тя­гом зи­ми со­ло­ма в ґрун­ті роз­кла­да­є­ться за спри­я­тли­вих умов на 40%. За­сто­су­ва­н­ня біо­де­стру­кто­ра стер­ні дає змо­гу збіль­ши­ти сту­пінь роз­кла­да­н­ня со­ло­ми до 80% і біль­ше, під­три­ма­ти ці­лі­сність при­ро­дної си­сте­ми й при­швид­ши­ти до­сти­га­н­ня ґрун­ту на­ве­сні.

З ро­слин­ни­ми реш­тка­ми в ґрунт по­тра­пля­ють і на них на­ко­пи­чу­ю­ться фі­то­па­то­ге­ни — збу­дни­ки хво­роб. Для за­по­бі­га­н­ня та при­гні­че­н­ня їх роз­ви­тку ре­ко­мен­ду­є­ться за­сто­со­ву­ва­ти бі­о­де­стру­ктор стер­ні, до скла­ду яко­го вхо­дять актив­ні ба­кте­рії-ан­та­го­ні­сти гри­бних і ба­кте­рі­аль­них па­то­ге­нів, а та­кож син­те­зо­ва­ні ни­ми фун­гі­ци­дні й ба­кте­ри­ци­дні речовини.

Оброб­ка по­жнив­них ре­шток мі­кро­бни­ми пре­па­ра­та­ми осо­бли­во ва­жли­ва за пе­ре­хо­ду на енер­го­о­ща­дні те­хно­ло­гії мі­ні­маль­но­го та ну­льо­во­го обро­бі­тків ґрун­ту (mini-till і no-till).

Уне­се­н­ня біо­де­стру­кто­ра стер­ні не має не­га­тив­но­го впли­ву на на­сі­н­ня, де­стру­ктор діє тіль­ки на по­жнив­ні реш­тки. Сів­бу на по­лях, де вно­си­ли бі­о­де­стру­ктор стер­ні, мо­жна про­во­ди­ти без пе­рі­о­ду очі­ку­ва­н­ня.

Важливим по­ка­зни­ком біо­ло­гі­чної актив­но­сті ґрун­ту є ін­тен­сив­ність роз­кла­да­н­ня ор­га­ні­чних ре­чо­вин, що є у ґрун­ті й над­хо­дять у ньо­го з ор­га­ні­чни­ми до­бри­ва­ми, ро­слин­ни­ми й тва­рин­ни­ми реш­тка­ми та ін­ши­ми ре­чо­ви­на­ми. Основ­ним джерелом енер­гії для ґрун­то­вої біо­ти є клі­тко­ви­на. То­му тре­ба під­три­му­ва­ти актив­ність ко­ри­сної мі­кро­фло­ри ґрун­ту оброб­кою йо­го та ро­слин­них ре­шток за­сто­су­ва­н­ням біо­ло­гі­чних пре­па­ра­тів, при­кла­дом яких є бі­о­де­стру­ктор стер­ні (фо­то 3).

Бі­о­де­стру­ктор стер­ні, який уно­си­ли в до­слі­джу­ва­ній біо­те­хно­ло­гії, сут­тє­во під­ви­щу­вав актив­ність мі­кро­ор­га­ні­змів ґрун­ту, як по­рів­ня­ти з ва­рі­ан­том без біо­де­стру­кто­ра. Це під­твер­джу­є­ться ре­зуль­та­та­ми ана­лі­зу роз­кла­да­н­ня по­жнив­них ре­шток ку­ку­ру­дзи (табл., фо­то 4).

За­сто­су­ва­н­ня біо­де­стру­кто­ра стер­ні впли­ває на жит­тє­ді­яль­ність ґрун­то­вих мі­кро­ор­га­ні­змів. Органічна речовина по­жнив­них ре­шток ло­ка­лі­зу­є­ться у верх­ньо­му ша­рі ґрун­ту й не по­ру­шу­є­ться йо­го при­ро­дна бу­до­ва, чим ство­рю­ю­ться ком­фор­тні умо­ви для жит­тє­ді­яль­но­сті мі­кро­ор­га­ні­змів.

От­же, опти­маль­ні умо­ви для роз­ви­тку це­лю­ло­зо­руй­нів­них ор­га­ні­змів ство­рю­ю­ться на тлі біо­ло­гі­за­ції те­хно­ло­гії ви­ро­щу­ва­н­ня куль­тур. Бі­о­ло­гі­чна актив­ність ґрун­ту під впли­вом ґрун­то­вих й ен­до­фі­тних мі­кро­ор­га­ні­змів, що вхо­дять до скла­ду біо­де­стру­кто­ра стер­ні, змі­ню­є­ться, що є пе­ред­умо­вою під­ви­ще­н­ня вмі­сту гу­му­су та ста­бі­лі­за­ції й роз­ши­ре­но­го від­тво­ре­н­ня родючості.

Ви­снов­ки

1. Ке­ру­ва­н­ня по­жнив­ни­ми реш­тка­ми за до­по­мо­гою скла­дних мі­кро­бних пре­па­ра­тів до­зво­ляє розв’яза­ти про­бле­ми від­нов­ле­н­ня мі­кро­бної актив­но­сті ґрунтів, від­тво­ре­н­ня родючості, зни­же­н­ня кіль­ко­сті хво­роб рослин, змен­ше­н­ня за­сто­су­ва­н­ня мі­не­раль­них добрив і пе­сти­ци­дів.

2. За си­сте­ма­ти­чно­го за­сто­су­ва­н­ня біо­де­стру­кто­ра стер­ні при­швид­шу­є­ться ко­ло­обіг елементів живлення, що мі­стя­ться в по­жнив­них реш­тках, збіль­шу­є­ться кіль­кість по­жив­них ре­чо­вин, які мі­стя­ться в ґрун­ті у до­сту­пній для рослин фор­мі, зро­стає вміст органічної речовини, що при­во­дить до сут­тє­во­го по­лі­пше­н­ня агро­фі­зи­чних й агро­хі­мі­чних по­ка­зни­ків ґрун­ту і, як на­слі­док, отри­ма­н­ня ви­со­ких уро­жа­їв.

3. За­гор­та­н­ня в ґрунт обро­бле­них біо­де­стру­кто­ром стер­ні по­жнив­них ре­шток при­во­дить до збіль­ше­н­ня біо­ло­гі­чної актив­но­сті основ­них груп мі­кро­ор­га­ні­змів, які від­по­від­а­ють за де­стру­кцію та гу­му­со­утво­ре­н­ня.

4. За­сто­су­ва­н­ня біо­де­стру­кто­ра стер­ні ви­кли­кає при­гні­че­н­ня па­то­ген­ної та сти­му­лю­ва­н­ня роз­ви­тку ко­ри­сної мі­кро­фло­ри ґрун­ту.

Фо­то 2. Вне­се­н­ня біо­де­стру­кто­ра стер­ні (а) та вид по­ля пі­сля за­гор­та­н­ня біо­де­стру­кто­ра в ґрунт ди­ско­вим агре­га­том (б)

Фо­то 1. Спа­лю­ва­н­ня пі­сля­жнив­них ре­шток

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.