Гольф­стрім... у сте­пах Укра­ї­ни?

Аби ін­ве­сти­ції сьо­го­дні не пе­ре­тво­ри­лись на зби­тки зав­тра, бі­зне­су час звер­ну­ти ува­гу на клі­ма­ти­чні трен­ди

AgroMarket - - ГОЛОВНА СТОРІНКА - Ма­рія КОЛЕСНИК, екс­перт аграр­но­го рин­ку

Про­бле­ми змі­ни клі­ма­ту де­да­лі біль­ше хви­лю­ють люд­ство. На­ра­зі вже не ли­ше на­у­ков­ці б’ють на спо­лох. Пра­кти­чно ко­жен із нас від­чу­ває вплив по­го­дно­го чин­ни­ка — чи то на здо­ров’ї, чи то в по­бу­ті, чи в бі­зне­сі. Ша­ле­ні бу­ре­вії, шква­ли тор­на­до й по­су­ха — всі ці яви­ща, що ми з ва­ми спо­сте­рі­га­ли цьо­го лі­та на на­ших те­ре­нах. То до чо­го го­ту­ва­ти­ся най­ближ­чи­ми ро­ка­ми?

Про­гно­зи змі­ни клі­ма­ти­чних умов для Укра­ї­ни, що роз­та­шо­ва­на в се­ре­ди­ні кон­ти­нен­ту, в по­пе­ре­дні ро­ки не зда­ва­ли­ся та­ки­ми за­гроз­ли­ви­ми, а в не­зна­чно­му по­те­плін­ні, нав­па­ки, вба­ча­ли на­віть пев­ну ко­ристь. Ска­жі­мо, в пів­ні­чних ре­гіо­нах по­ча­ли ши­ро­ко ви­ро­щу­ва­ти ви­со­ко­вро­жай­ну ку­ку­ру­дзу, від­со­ток за­ги­бе­лі ози­мої пше­ни­ці ско­ро­тив­ся й подаль­ші пер­спе­кти­ви для аграр­но­го ви­ро­бни­цтва, на пер­ший по­гляд, ви­ма­льо­ву­ва­ли­ся до­сить при­ва­бли­ві. Во­дно­час дум­ки на­у­ков­ців що­до подаль­шо­го роз­ви­тку си­ту­а­ції роз­ді­ли­ли­ся. По­при те, що, на пер­ший по­гляд, в Укра­ї­ні є ба­га­то рі­чок, у ма­ло­во­дні ро­ки де­фі­цит во­ди від­чу­ва­є­ться на­віть у ба­сей­нах ве­ли­ких рік. До то­го ж ре­сурс цей роз­по­ді­ле­но по всій те­ри­то­рії кра­ї­ни не­рів­но­мір­но. На по­тре­би сіль­сько­го го­спо­дар­ства Укра­ї­на спря­мо­вує до 40% сво­їх во­дних ре­сур­сів. Із по­сту­по­вим під­ви­ще­н­ням се­ре­дньо­рі­чної тем­пе­ра­ту­ри та зни­же­н­ням рів­ня опа­дів ці по­тре­би ли­ше зро­ста­ти­муть. Тож, без во­ди не­мо­жли­ве еко­но­мі­чне зро­ста­н­ня кра­ї­ни, не­хай який клі­ма­ти­чний про­гноз на­у­ков­ців справ­ди­ться.

Де­я­кі клі­ма­то­ло­ги й да­лі ля­ка­ють люд­ство стрім­ким під­ви­ще­н­ням тем­пе­ра­тур і пе­ре­тво­ре­н­ням ба­га­тьох ре­гіо­нів на пу­сте­лі. Ін­ші, нав­па­ки, пе­ред­рі­ка­ють різ­ке зни­же­н­ня тем­пе­ра­тур­но­го ре­жи­му вже в не­да­ле­ко­му май­бу­тньо­му й ка­жуть про мо­жли­вість на­ста­н­ня льо­до­ви­ко­во­го пе­рі­о­ду. Ма­буть, та­ки істи­на десь «по­се­ре­ди­ні».

Атлан­ти­ка «галь­мує»

Зві­сно, без ви­вче­н­ня ре­зуль­та­тів до­слі­джень бу­ду­ва­ти клі­ма­ти­чні мо­де­лі май­бу­тньо­го до­сить ри­зи­ко­ва­но. Та вже сьо­го­дні на­у­ков­ці звер­та­ють ува­гу сві­то­вої спіль­но­ти на оче­ви­дну не­ста­біль­ність на­шої еко­си­сте­ми. Най­біль­ша ува­га — до Атлан­ти­чно­го оке­а­ну. Йо­го по­ту­жна си­сте­ма те­чій ле­жить в осно­ві фор­му­ва­н­ня при­бли­зно чвер­ті те­пло­во­го по­то­ку на­шої пла­не­ти. То­му, на пе­ре­ко­на­н­ня Ел­лен Мар­тін (Ellen Martin) з Уні­вер­си­те­ту Фло­ри­ди, галь­мів­ні про­це­си в Атлан­ти­ці мо­жуть при­зве­сти до охо­ло­дже­н­ня всі­єї пів­ні­чної пів­ку­лі, ви­си­ха­н­ня ін­дій­ських й азій­ських му­сон­них ре­гіо­нів, по­си­ле­н­ня пів­ні­чно­а­тлан­ти­чних штор­мів і ско­ро­че­н­ня фло­ри та фа­у­ни сві­то­во­го оке­а­ну за­га­лом [“How Climate Change Could Jam The World’s Ocean Circulation”].

Ні для ко­го не є но­ви­ною, що са­ме Гольф­стрі­му (Gulf Stream) біль­шість єв­ро­пей­ських кра­їн зав­дя­чу­ють то­му м’яко­му клі­ма­ту, який до­зво­ляє про­ду­ктив­но пра­цю­ва­ти у ви­ро­бни­цтві аграр­ної продукції в ці­ло­му та ви­ро­щу­ва­ти зер­но. Утім, від­но­сно не­дав­но бу­ло за­фі­ксо­ва­но по­сту­по­ве спо­віль­не­н­ня ці­єї пів­ні­чно­а­тлан­ти­чної те­чії. Де­ко­трі вче­ні вба­ча­ють у цьо­му пря­мий на­слі­док та­не­н­ня льо­до­ви­ків у Грен­лан­дії (через гло­баль­не по­те­плі­н­ня). Ін­ші ка­жуть, що це яви­ще ци­клі­чне (з пе­рі­о­дом у де­ся­ти­лі­т­тя). Зокре­ма, на дум­ку Ла­у­ри Дже­ксон (Laura Jackson) із Ме­те­о­ро­ло­гі­чно­го ві­дом­ства Бри­та­нії, 300 млрд тонн прі­сної во­ди, яка над­хо­дить що­ро­ку з Грен­лан­дії до сві­то­во­го оке­а­ну, не­до­ста­тньо, аби сут­тє­во змі­ни­ти плин Гольф­стрі­му [“How Climate Change Could Jam The World’s Ocean Circulation”]. То­му є сенс що­най­мен­ше де­сять ро­ків за­мі­ря­ти швид­кість і тем­пе­ра­ту­ру те­чії по всьо­му Атлан­ти­чно­му оке­а­ну, щоб отри­ма­ти ко­ре­ктну мо­дель подаль­шо­го роз­ви­тку си­ту­а­ції.

По­те­плі­н­ня… «на бла­го»

Ре­зуль­та­ти до­слі­дже­н­ня вче­них з Уні­вер­си­те­ту Сас­се­ксу, Уні­вер­си­те­ту Національної ав­то­но­мії Ме­хі­ко й Уні­вер­си­те­ту Ка­лі­фор­нії Бер­клі, про­гно­зу­ють спри­я­тли­вий для Єв­ро­пи роз­ви­ток по­дій [“Gulf stream slowdown to spare Europe from worst of climate change”]. Зокре­ма, як за­зна­чив мі­стер Тол — про­фе­сор еко­но­мі­ки Шко­ли бі­зне­су, ме­не­джмен­ту та еко­но­мі­ки Уні­вер­си­те­ту Сас­се­ксу, «ймо­вір­не охо­ло­дже­н­ня для Єв­ро­пи мо­же бу­ти шкі­дли­ві­ше за по­те­плі­н­ня. На ща­стя, ре­зуль­та­ти на­шо­го до­слі­дже­н­ня не пе­ред­ба­ча­ють охо­ло­дже­н­ня вза­га­лі. За­мість цьо­го ми ба­чи­мо ви­со­ку ймо­вір­ність подаль­шо­го по­віль­но­го по­те­плі­н­ня, і це є бла­гом для єв­ро­пей­ців».

Єв­ро­пей­ський клі­мат, за про­гно­за­ми на­у­ков­ців з Бер­клі, змі­ню­ва­ти­ме­ться до­сить м’яко. Во­дно­час оскіль­ки оке­а­ні­чні те­чії ли­ше пе­ре­роз­по­ді­ля­ють те­пло, то по­віль­не по­те­плі­н­ня для Єв­ро­пи озна­чає при­швид­ше­не по­те­плі­н­ня в ін­ших то­чках сві­ту. За ви­снов­ка­ми вче­них, змі­на клі­ма­ту роз­по­всю­джу­ва­ти­ме­ться не­рів­но­мір­но, а от­же, бі­дні­шим кра­ї­нам бу­де важ­че бо­ро­ти­ся з йо­го на­слід­ка­ми.

Мі­ж­уря­до­ва гру­па екс­пер­тів із пи­тань змін клі­ма­ту, до якої вхо­дять пред­став­ни­ки по­над 100 кра­їн сві­ту, до­три­му­є­ться по­зи­ції, що всі клі­ма­ти­чні змі­ни на пла­не­ті ста­ли на­слід­ком ді­яль­но­сті лю­ди­ни. Тож бо­роть­ба з пар­ни­ко­вим ефе­ктом — це єди­ний спо­сіб змен­ши­ти шкі­дли­вий вплив. У Єв­ро­пі най­ближ­чи­ми ро­ка­ми на­ма­га­ти­му­ться ада­пту­ва­ти агро­ви­ро­бни­цтво до клі­ма­ти­чних те­хно­ло­гій. Три­ва­ють дис­ку­сії що­до від­мо­ви від біо­па­ли­ва пер­шо­го по­ко­лі­н­ня (біо­ди­зель, біо­е­та­нол і ін.) — з огля­ду на пе­ре­ви­ще­н­ня лі­мі­тів на ви­ки­ди СО вна

2 слі­док йо­го ви­ро­бни­цтва та ви­ко­ри­ста­н­ня. Пер­спе­ктив­ні­шим має ста­ти біо­па­ли­во дру­го­го та тре­тьо­го по­ко­лінь (від­хо­ди та за­ли­шки пе­ре­ро­бно­го ви­ро­бни­цтва), а та­кож біо­па­ли­во, що ви­ро­бля­ти­ме­ться з ви­ро­ще­ної на де­гра­до­ва­них зем­лях продукції. Це той аспект, на який вар­то звер­ну­ти ува­гу бі­зне­су, аби ін­ве­сти­ції сьо­го­дні не пе­ре­тво­ри­лись на зби­тки зав­тра.

Про­гра­ма-ма­кси­мум для агро­се­кто­ру

Окре­мої ува­ги за­слу­го­вує пи­та­н­ня що­до май­бу­тньо­го, яке, за ви­снов­ка­ми клі­ма­то­ло­гів, очі­кує Укра­ї­ну. Ска­жі­мо, в разі роз­ви­тку не­га­тив­но­го клі­ма­ти­чно­го сце­на­рію пів­день Укра­ї­ни мо­же в се­ре­дньо­стро­ко­вій пер­спе­кти­ві (10–20 ро­ків) пе­ре­тво­ри­ти­ся на на­пів­пу­сте­лю, то­му агра­рі­ям, що го­спо­да­рю­ють у цих клі­ма­ти­чних зо­нах, вар­то за­зда­ле­гідь по­дба­ти про ді­є­ві пре­вен­тив­ні за­хо­ди.

На­два­жли­ве пи­та­н­ня — по­су­хо­стій­кі сор­ти зернових й олій­них, а та­кож тих куль­тур, що тра­ди­цій­но куль­ти­ву­ють пів­ден­ні кра­ї­ни. Оскіль­ки по всій те­ри­то­рії Укра­ї­ни про­гно­зу­ють змі­ну ре­жи­му опа­дів, ува­га до сор­то­вої ба­зи й ті­сна спів­пра­ця із се­ле­кцій­ни­ми ком­па­ні­я­ми має бу­ти в прі­о­ри­те­ті агро­се­кто­ру. На­при­клад, та­ка тра­ди­цій­на для пів­ні­чних ре­гіо­нів кра­ї­ни куль­ту­ра, як жи­то, ду­же до­бре по­чу­ва­ти­ме­ться й на пі­ща­них сла­бо зво­ло­же­них ґрун­тах пів­дня, якщо за­сто­со­ву­ва­ти за­мість сор­тів гі­бри­ди. Зві­сно, об­сяг спо­жи­ва­н­ня жита на вну­трі­шньо­му рин­ку обме­же­ний, однак це вже пи­та­н­ня мар­ке­тин­гу, у яких на­пря­мах та, ко­ри­сту­ю­чись яки­ми дже­ре­ла­ми, йо­го можна роз­ши­ри­ти. Крім цьо­го, на ча­сі від­нов­ле­н­ня си­сте­ми зро­ше­н­ня, а для цьо­го має пов­но­цін­но за­пра­цю­ва­ти ри­нок зем­лі (та й чи мо­же йти­ся про та­кі по­ту­жні дов­го­стро­ко­ві ін­ве­сти­ції без за­хи­сту прав то­го, хто обро­бляє цю зем­лю?)

***

На­ра­зі через мін­ли­вість і не­пе­ре­дба­чу­ва­ність по­го­дно­го чин­ни­ка про­гно­зи сві­то­вих ана­лі­ти­ків що­до об­ся­гів ви­ро­бни­цтва зер­на та­кож ста­ють де­да­лі менш ре­а­лі­сти­чни­ми. Зокре­ма, у сво­їй остан­ній до­по­віді Мі­ні­стер­ство сіль­сько­го го­спо­дар­ства США збіль­ши­ло за один мі­сяць про­гноз ви­ро­бни­цтва пше­ни­ці для Укра­ї­ни та Ро­сії (за­га­лом на 8 млн тонн). Пе­ре­гля­да­ють у бік збіль­ше­н­ня по­то­чні оцін­ки вро­жаю ярої пше­ни­ці в США. Все це фа­кти­чно обва­ли­ло сві­то­ві рин­ки зер­на — ці­ни як на бір­жах, так і на спо­то­вих рин­ках не­о­дно­ра­зо­во про­би­ли дно та збе­рі­га­ють спа­дний тренд. Схо­же, аграр­ний бі­знес стає де­да­лі більш ри­зи­ко­ва­ним, не­пе­ре­дба­чу­ва­ним і ви­тра­тним. На­ра­зі єди­ним ді­є­вим за­хи­сним ме­ха­ні­змом для фер­ме­ра мо­же ста­ти стра­ху­ва­н­ня. За­хі­дний світ уже дав­но зро­зу­мів, що без­ко­штов­но ні­чо­го не бу­ває. Тре­ба вкла­сти сьо­го­дні, аби не втра­ти­ти зав­тра.

По­при спо­віль­не­н­ня те­чії Гольф­стрі­му, на­у­ков­ці вба­ча­ють ви­со­ку ймо­вір­ність подаль­шо­го по­віль­но­го по­те­плі­н­ня у Єв­ро­пі

Ма­рія КОЛЕСНИК, екс­перт аграр­но­го рин­ку

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.