АНОМАЛЬНА ПОГОДА, або ЩО РОБИТИ?

Фор­му­ю­чи дов­го­стро­ко­ві пар­тнер­ські від­но­си­ни зі сві­том, агро­бі­знес опа­но­вує нові стан­дар­ти го­спо­да­рю­ва­н­ня

AgroMarket - - ТЕМА НОМЕРА - Гло­баль­ні змі­ни клі­ма­ту

Як про­гно­зу­ють екс­пер­ти Все­сві­тньо­го бан­ку, тем­пе­ра­ту­ра в Укра­ї­ні до 2100 ро­ку зро­сте на 2–3 °С. За та­ких умов змі­ни в еко­си­сте­мах бу­дуть уже не­зво­ро­тни­ми Змі­ни клі­ма­ту спри­чи­ня­ють змі­ни у фе­но­ло­гії куль­тур і ве­ге­та­ції, від­по­від­но, зсу­ва­ю­ться у ча­сі пе­рі­о­ди цві­ті­н­ня й збо­ру вро­жаю зернових. До­слі­дже­н­ня European Environmental Agency по­ка­за­ли, що з 1992-го по 2008-й ве­ге­та­цій­ний пе­рі­од сіль­гос­пкуль­тур у Єв­ро­пі зріс на 11,4 дня

У ніч із 2 на 3 сер­пня в Ки­є­ві бу­ло за­фі­ксо­ва­но но­вий тем­пе­ра­тур­ний ре­корд за остан­ні 137 ро­ків! Ано­маль­ні по­го­дні яви­ща ста­ють нор­мою й пе­ре­ста­ють ди­ву­ва­ти. За твер­дже­н­ням фа­хів­ців Все­сві­тньої ме­тео­ро­ло­гі­чної ор­га­ні­за­ції, є сенс го­ту­ва­ти­ся до гір­шо­го. По­го­дних ано­ма­лій бу­де біль­ше й ста­ва­ти­му­ться во­ни де­да­лі ча­сті­ше. Ни­ні­шній рік при­ніс кіль­ка сти­хій­них лих і від­ко­ри­гу­вав уяв­ле­н­ня укра­їн­ців що­до цьо­го. Чи впли­ну­ла погода на вро­жай і чи є мо­жли­вість за­хи­сти­ти бі­знес?

За да­ни­ми НАСА, тем­пе­ра­ту­ра по­верх­ні на­шої пла­не­ти бу­ла най­ви­щою то­рік (за ро­ки спо­сте­ре­жень із 1880-го). У гло­баль­но­му мас­шта­бі се­ре­дня тем­пе­ра­ту­ра у 2016-му бу­ла на 0,99 °С ви­щою, ніж у се­ре­дньо­му у ХХ ст. Якщо ми про­ана­лі­зу­є­мо біль­ший пе­рі­од ча­су (з кін­ця ХІХ ст.), то се­ре­дня тем­пе­ра­ту­ра по­верх­ні Зем­лі збіль­ши­ла­ся при­бли­зно на 1,1 °С.

За ре­зуль­та­та­ми European Environmental Agency, екс­тре­маль­ні те­пло­ві яви­ща на Зем­лі ве­дуть до клі­ма­ти­чних змін і близь­ко 75% спри­чи­не­ні впли­вом лю­ди­ни. У Зві­ті World Economic Forum про гло­баль­ні ри­зи­ки, що впли­ва­ють на роз­ви­ток еко­но­мі­ки у 2017 ро­ці, в топ-5 зга­ду­ю­ться від­ра­зу три по­го­дних ри­зи­ки: ймо­вір­ність впли­ву екс­тре­маль­них по­го­дних явищ, сти­хій­ні ли­ха та змі­ни клі­ма­ту. Згі­дно з ви­снов­ка­ми ав­то­рів цьо­го зві­ту, вплив на роз­ви­ток еко­но­мі­ки Укра­ї­ни екс­тре­маль­них по­го­дних ри­зи­ків ран­жи­ру­є­ться на рів­ні 25%, при­ро­дних ка­та­строф — 12,5%.

Без­по­се­ре­дньо в Укра­ї­ні за два де­ся­ти­лі­т­тя се­ре­дня тем­пе­ра­ту­ра по­ві­тря ви­ро­сла на 0,8 °С. Ко­жне зро­ста­н­ня на 0,1 °С свід­чить про збіль­ше­н­ня три­ва­ло­сті те­пло­го пе­рі­о­ду на 1 день. Згі­дно із ци­ми да­ни­ми, в Укра­ї­ні йо­го три­ва­лість зро­сла на 8 днів. На­то­мість се­ре­дньо­рі­чна кіль­кість опа­дів не змі­ни­ла­ся. Та через збіль­ше­н­ня ін­тен­сив­но­сті ви­па­ро­ву­ва­н­ня в лі­тній пе­рі­од брак во­ло­ги в окре­мих ре­гіо­нах Укра­ї­ни вже ста­но­вить від 10 до 30%.

Як про­гно­зу­ють екс­пер­ти Все­сві­тньо­го бан­ку, тем­пе­ра­ту­ра в Укра­ї­ні до 2100 ро­ку зро­сте на 2–3 °С. За та­ких умов змі­ни в еко­си­сте­мах бу­дуть уже не­зво­ро­тни­ми. Змі­ни клі­ма­ту спри­чи­ня­ють змі­ни у фе­но­ло­гії куль­тур і ве­ге­та­ції, від­по­від­но, зсу­ва­ю­ться у ча­сі пе­рі­о­ди цві­ті­н­ня й збо­ру вро­жаю зернових. До­слі­дже­н­ня European Environmental Agency по­ка­за­ли, що з 1992-го по 2008 ро­ки ве­ге- та­цій­ний пе­рі­од сіль­гос­пкуль­тур у Єв­ро­пі зріс на 11,4 дня. Цві­ті­н­ня й зби­ра­н­ня вро­жаю ба­га­то­рі­чних на­са­джень за чо­ти­ри де­ся­ти­лі­т­тя змі­сти­ли­ся при­бли­зно на два дні. Схо­же, це тіль­ки по­ча­ток…

2017-й. Тіль­ки фа­кти

По­го­дні яви­ща ве­сни-лі­та 2017-го в Укра­ї­ні під­твер­ди­ли по­ка­зни­ки European Environmental Agency. За да­ни­ми АПК-Ін­форм, по­то­чно­го ро­ку як по­сів­на, так і зби­ра­н­ня вро­жаю сіль­гос­пкуль­тур, від­бу­ва­ли­ся в ано­маль­них по­го­дних умо­вах. І якщо спри­я­тли­вий бе­ре­зень (де­фі­цит во­ло­ги спо­сте­рі­га­ли ли­ше в окре­мих ре­гіо­нах) дав змо­гу агра­рі­ям вча­сно про­ве­сти по­сів­ну кам­па­нію, то вже з 19 кві­тня тем­пе­ра­ту­ра сут­тє­во зни­зи­ла­ся, а по­де­ку­ди впа­ла вно­чі до –3…–5 °С. Ве­сня­но-по­льо­ві ро­бо­ти бу­ли ви­му­ше­но при­пи­не­ні ще й через шкваль­ний ві­тер і ря­сні опа­ди (ча­сом із мо­крим сні­гом). Усе це да­ло­ся взна­ки на по­сі­вах, а оброб­ка гер­бі­ци­да­ми не за­без­пе­чи­ла пов­ної за­ги­бе­лі бур’янів. На тлі під­ви­ще­ної во­ло­го­сті в окре­мих ре­гіо­нах бу­ло за­фі­ксо­ва­но спа­лах гриб­ко­вих хво­роб.

Пе­ре­жив­ши кві­тне­ву не­по­го­ду, біль­шість го­спо­дарств спо­ді­ва­ли­ся, що на­да­лі умо­ви для по­сі­вів бу­дуть спри­я­тли­ви­ми. Однак у трав­ні й черв­ні тем­пе­ра­тур­ний ре­жим був не­ста­біль­ним. В Оде­ській, Ми­ко­ла­їв­ській, За­по­різь­кій, Пол­тав­ській і Дні­про­пе­тров­ській обла­стях через брак опа­дів і су­хо­вії був від­чу­тним де­фі­цит про­ду­ктив­ної во­ло­ги у ґрун­ті, що да­ло­ся взна­ки на ози­мих і ярих куль­ту­рах. На­то­мість у за­хі­дних обла­стях кра­ї­ни по­ту­жні до­щі й град у тре­тій де­ка­ді трав­ня спри­чи­ни­ли спо­віль­не­н­ня ро­сту ро­слин. Ви­ник ри­зик ура­зли­во­сті зернових куль­тур до хво­роб.

На­сту­пне сти­хій­не ли­хо ста­ло­ся 1 ли­пня. Спе­ко­тні черв­не­ві дні змі­ни­ло різ­ке похо­ло­да­н­ня, ко­ли за пів­дня тем­пе­ра­ту­ра по­ві­тря зни­зи­ла­ся на 10–18 °С. Змі­ни по­го­ди в ше­сти обла­стях су­про­во­джу­ва­ли­ся сти­хій­ни­ми гід­ро­ме­тео­ро­ло­гі­чни­ми яви­ща­ми — по­ту­жним ві­тром, шква­ла­ми, зли­ва­ми, ло­каль­ним гра­дом, в окре­мих ра­йо­нах можна бу­ло ба­чи­ти на­віть мі­кро­мас­шта­бні смер­чі. В пев­них ра­йо­нах (най­біль­ше у Чер­ка­ській і Ки­їв­ській обла­стях) сти­хій­ні гід­ро­ме­тео­ро­ло­гі­чні яви­ща за­вда­ли зна­чної шко­ди: від­бу­ва­ли­ся пе­ре­бої з енер­го­по­ста­ча­н­ням, через по­ва- ле­ні де­ре­ва бу­ло пе­ре­кри­то рух на пев­них від­різ­ках до­ріг і за­лі­зни­чних ко­лі­ях, зруй­но­ва­но бу­дів­лі та по­шко­дже­но по­сі­ви сіль­гос­пкуль­тур

Скла­дні умо­ви ли­пня-сер­пня сут­тє­во впли­ну­ли на до­зрі­ва­н­ня вро­жаю й зсу­ну­ли зви­чні тер­мі­ни жнив. За да­ни­ми НААН Укра­ї­ни, через не­до­три­ма­н­ня те­хно­ло­гі­чних ви­мог у ви­ро­щу­ван­ні куль­тур (із рі­зних при­чин), втра­ти уро­жаю мо­жуть ся­га­ти 10% і біль­ше. Через за­трим­ку, ска­жі­мо, з по­ча­тком зби­ра­н­ня на 10–12 діб не­до­бір зер­на (осо­бли­во за не­спри­я­тли­вих по­го­дних умов) мо­же ся­га­ти 15–20%, а в окре­мих ви­пад­ках (ко­ли через три­ва­лі до­щі по­сі­ви ви­ля­га­ють) — і до 60%. То про яку ефе­ктив­ність і рен­та­бель­ність у та­ких си­ту­а­ці­ях мо­же йти мо­ва?

«Під­сте­ли­ти со­лом­ки»

Ана­лі­зу­ю­чи си­ту­а­цію, за­ми­слю­є­шся над за­пи­та­н­ням: чи мо­жли­во бу­ло запобігти втра­там? І пи­та­н­ня це да­ле­ко не ри­то­ри­чне. Пра­кти­чно всі ре­гіо­ни Укра­ї­ни бу­ли охо­пле­ні ка­та­клі­зма­ми — ко­жен мо­же зга­да­ти тру­дно­щі, з яки­ми до­во­ди­ло­ся сти­ка­ти­ся без­по­се­ре­дньо цьо­го се­зо­ну. Через ви­тра­ти на до­да­тко­ві по­льо­ві за­хо­ди й зни­же­н­ня вро­жаю під­при­єм­ства, що пра­гнуть го­спо­да­рю­ва­ти ефе­ктив­но, не­до­о­три­ма­ли при­бу­ток. Стра­ху­ва­н­ня аграр­них ри­зи­ків в усьо­му сві­ті, й в Укра­ї­ні зокре­ма, є одним із го­лов­них ін­стру­мен­тів, що до­зво­ляє ком­пен­су­ва­ти пов’яза­ні з впли­вом по­го­дних чин­ни­ків втра­ти.

То як ви­зна­чи­ти еко­но­мі­чну до­ціль­ність стра­ху­ва­н­ня? В се­ре­дньо­му, стру­кту­ра со­бі­вар­то­сті ви­ро­бни­цтва, ска­жі­мо, ози­мої пше­ни­ці має та­кий ви­гляд: насіння — 11%, ЗЗР — 15, до­бри­ва — 19, орен­да — 14, ін­ші ви­тра­ти — 41%. Су­ку­пні ви­тра­ти в аб­со­лю­тних оди­ни­цях ста­нов­лять близь­ко 100 дол. /т чи за вро­жай­но­сті 4 т/га — 400 дол./га. Стра­ху­ва­н­ня май­бу­тньо­го вро­жаю за ці­ни йо­го ре­а­лі­за­ції в 137 дол./т обі­йде­ться при­бли­зно 15–20 дол./га. З по­зи­ції со­бі­вар­то­сті ви­ро­бни­цтва — це 4%. А те­пер об­чи­сли­мо, скіль­ки до­ве­ло­ся ви­тра­ти­ти на до­да­тко­ві по­льо­ві за­хо­ди (зокре­ма, на обробку гер­бі­ци­да­ми й фун­гі­ци­да­ми, лі­кві­да­цію на­слід­ків сти­хії, пе­ре­сі­ва­н­ня окре­мих полів, пі­знє зби­ра­н­ня). Якщо в стру­кту­рі ви­ро­бни­цтва су­ма ста­но­вить по­над 4%, це кра­сно­мов­на від­по­відь на ко­ристь то­го, аби за­ми­сли­ти­ся що­до стра­ху­ва­н­ня агро­ви­ро­бни­цтва.

На­ра­зі ві­до­мий ар­гу­мент укра­їн­сько­го агра­рія про те, що не­до­бір уро­жаю — це теж бла­го (бо, мов­ляв, ці­но­ві по­ка­зни­ки від­ко­ри­гу­ють се­ре­дній по­ка­зник мар­жи­наль­но­сті по го­спо­дар­ству) — був акту­аль­ним десь так ро­ків де­сять то­му. Ни­ні, ко­ли агро­бі­знес фор­мує дов­го­стро­ко­ві пар­тнер­ські від­но­си­ни зі сві­том, рі­вень ве­де­н­ня цьо­го бі­зне­су за­га­лом слід ви­во­ди­ти на нові стан­дар­ти.

Осінь уже на ча­сі

Пла­ну­ю­чи осін­ню кам­па­нію, є сенс зга­да­ти, як фор­му­вав­ся вро­жай ози­мих ни­ні­шньо­го ро­ку. За да­ни­ми НААН Укра­ї­ни, ози­мі зер­но­ві пе­рі­о­ду сів­би з 10 по 30 ве­ре­сня до­ста­тньо до­бре до­ся­гли опти­маль­но­го рів­ня для вхо­дже­н­ня в зи­му. В ре­гіо­нах, де зі­ткну­ли­ся с без­до­що­вим осін­нім пе­рі­о­дом, по­сів­на за­три­ма­ла­ся. І це при­зве­ло до зни­же­н­ня вро­жай­но­сті ози­мої пше­ни­ці пі­сля всіх по­пе­ре­дни­ків. Осо­бли­во ма­ло­ефе­ктив­ним був по­сів пі­сля 10 жов­тня. Зи­ма й по­ча­ток ве­сни бу­ли до­ста­тньо спри­я­тли­ви­ми для від­нов­ле­н­ня ве­ге­та­ції ози­мих куль­тур. Кри­ти­чни­ми ви­яви­ли­ся пе­рі­о­ди зна­чних сти­хій­них лих, а та­кож пе­рі­од від­су­тно­сті опа­дів на по­ча­тку лі­та.

Лі­тня по­су­ха спро­во­ку­ва­ла по­ру­ше­н­ня про­це­сів за­пи­ле­н­ня, пе­ред­ча­сну втра­ту лис­тко­во­го апа­ра­ту і, як на­слі­док, по­гір­ше­н­ня озер­не­но­сті ко­ло­са й фор­му­ва­н­ня дрі­бно­го зер­на, що в окре­мих го­спо­дар­ствах при­зве­ло до зни­же­н­ня вро­жай­но­сті. Пе­рі­од вос­ко­вої сти­гло­сті зер­на в пше­ни­ці ози­мої про­хо­див у м’яких спри­я­тли­вих умо­вах. Пр­охо­ло­дна й до­що­ва погода по­ча­тку ли­пня за­три­ма­ла до­зрі­ва­н­ня зер­на ози­мої пше­ни­ці й пев­ною мі­рою від­тер­мі­ну­ва­ла її зби­ра­н­ня.

Як­би у вас був та­кий де­таль­ний ана­ліз на на­сту­пний рік, як би ви вчи­ни­ли? Чи бу­де мо­жли­вість цьо­го­річ ви­три­ма­ти опти­маль­ні стро­ки сів­би — ско­ро ді­зна­є­мо­ся. Які сюр­при­зи го­тує зи­ма? Чи по­вто­ря­ться ка­та­клі­зми цьо­го­рі­чних ве­сни-лі­та? Рі­шень зав­жди кіль­ка — во­ро­жи­ти на ка­во­вій гу­щі або ж ве­сти ефе­ктив­ний бі­знес, що пе­ред­ба­чає за­про­ва­дже­н­ня ін­стру­мен­тів мі­ні­мі­за­ції впли­ву по­го­ди.

*** Най­більш за­пи­ту­ва­на се­ред сіль­го­спви­ро­бни­ків — про­гра­ма муль­ти­ри­зи­ко­во­го стра­ху­ва­н­ня по­сі­вів ози­мих зернових й ози­мо­го рі­па­ку на час пе­ре­зи­мів­лі. Строк дії до­го­во­ру охо­плює пе­рі­од від по­яви схо­дів восени й до від­нов­ле­н­ня ве­ге­та­ції на­ве­сні. По­кри­ва­ю­ться всі мо­жли­ві по­го­дні ри­зи­ки, що мо­жуть спри­чи­ни­ти час­тко­ву чи пов­ну за­ги­бель по­сі­вів. Стра­хо­ва су­ма по­кри­ває ви­тра­ти на пе­ре­зи­мів­лю й ста­но­вить цьо­го­річ близь­ко 3 тис. грн/га для ози­мих зернових і 5 тис. грн/га — для рі­па­ку.

За­сто­со­ву­є­ться фран­ши­за в роз­мі­рі 10–50% чи по­кри­т­тя до 30%. Вар­тість стра­ху­ва­н­ня за­ле­жно від ре­гіо­ну ста­но­вить 3–6% (тоб­то 90–180 грн/га) для ози­мих зернових і 6–10% (тоб­то 300–500 грн/га) — для ози­мо­го рі­па­ку. Ви­пла­ти здій­сню­ють у разі час­тко­вої чи пов­ної за­ги­бе­лі по­сі­вів у пе­рі­од дії стра­хо­во­го до­го­во­ру. Вив­чи­ти умо­ви стра­ху­ва­н­ня ози­мих на пе­рі­од пе­ре­зи­мів­лі можна в та­ких ком­па­ні­ях, як «PZU Укра­ї­на», «Ін­го Укра­ї­на», «Кра­ї­на», АХА, АСКА, УПСК, «Уні­вер­саль­на», ТАС і «Здо­ро­во».

За по­пе­ре­дньою до­мов­ле­ні­стю фа­хів­ці мо­жуть здій­сни­ти пе­ре­д­стра­хо­вий огляд у пе­рі­од із 20 жов­тня по 30 ли­сто­па­да (йде­ться про ози­мі зер­но­ві) і з 20 ве­ре­сня по 30 ли­сто­па­да (йде­ться про ози­мий рі­пак). Ві­зит пред­став­ни­ка стра­хо­вої ком­па­нії для про­ве­де­н­ня та­кої про­це­ду­ри не зо­бов’язує го­спо­дар­ство не­сти якісь ма­те­рі­аль­ні ви­тра­ти. Втім, са­ме у про­це­сі огля­ду го­спо­дар має на­го­ду оста­то­чно ви­зна­чи­ти­ся що­до умов і мо­жли­во­стей за­стра­ху­ва­ти свої май­бу­тні ста­тки.

Іри­на ГОЛОВКО, екс­перт з агро­стра­ху­ва­н­ня

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.