Щоб усе бу­ло Ха­ляль

Віль­них ніш, які мо­гли б по­сі­сти укра­їн­ські ви­ро­бни­ки, на рин­ку продукції Ха­ляль ви­ста­чає. Про­те слід до­три­му­ва­ти­ся вста­нов­ле­них там пра­вил

AgroMarket - - ДЕТАЛІ Й ГОЛОВНЕ - Ан­на БУРКА, екс­перт аграр­но­го рин­ку

Пі­сля за­кри­т­тя ро­сій­сько­го рин­ку чи­ма­ло укра­їн­ських сіль­го­спви­ро­бни­ків на­ма­га­ю­ться пе­ре­орі­єн­ту­ва­ти­ся на Єв­ро­пу. Втім, як ствер­джу­ють екс­пор­те­ри, що по­ста­ча­ють свою про­ду­кцію на азій­ські рин­ки, цей ве­ктор має зна­чно біль­ший по­тен­ці­ал. Про еко­но­мі­ку ви­трат й осо­бли­во­сті сер­ти­фі­ка­ції Ха­ляль, пер­спе­кти­ви укра­їн­сько­го м’яса на цих рин­ках і ви­мо­гли­вих по­ку­пців араб­сько­го сві­ту га­зе­ті «Агро­Мар­кет» роз­по­вів Ле­нур ОСМАНОВ, ди­ре­ктор ком­па­нії «Лі­дер Про­дукт Плюс», що вже два ро­ки успі­шно по­ста­чає ви­со­ко­які­сну м’ясну про­ду­кцію в кра­ї­ни Схо­ду.

Сер­ти­фі­кат — не га­ран­тія

Компанія «Лі­дер Про­дукт Плюс» є одним із про­від­них екс­пор­те­рів у цьо­му се­гмен­ті. Всі під­роз­ді­ли ком­па­нії — чо­ти­ри за­во­ди (ко­жен по­ту­жні­стю 200– 250 т/мі­сяць) у Чер­ні­гів­ській, Жи­то­мир­ській, Він­ни­цькій обла­стях і в мі­сте­чку Ов­руч — ма­ють ба­зо­вий сер­ти­фі­кат Ха­ляль. Йо­го отри­ма­н­ня (і, зві­сно ж, ре­тель­ний кон­троль і до­три­ма­н­ня стан­дар­тів на ко­жно­му ета­пі ро­бо­ти по­ту­жно­стей) — одна з най­ви­тра­тні­ших ста­тей (близь­ко 20 тис. гри­вень за ко­жен об’єкт на пів­ро­ку, до­ки дій­сний сер­ти­фі­кат). До сло­ва, на ко­жно­му з під­при­ємств ком­па­нії діє си­сте­ма ке­ру­ва­н­ня які­стю ISO, а та­кож си­сте­ма ке­ру­ва­н­ня без­пе­кою харчових продуктів НАССР (її на­яв­ність є обов’яз­ко­вою ви­мо­гою для отри­ма­н­ня ба­зо­во­го сер­ти­фі­ка­та Ха­ляль). На за­про­ва­дже­н­ня всіх цих си­стем­них ви­мог зна­до­би­ло­ся по­над пів­ро­ку (по три мі­ся­ці на си­сте­му) плюс мі­сяць на процедуру під­го­тов­ки. Те­пер що­ро­ку при­їжджа­ють не­за­ле­жні ін­спе­кто­ри, що до­по­ма­га­ють ви­ро­бни­кам «під­тя­гну­ти­ся» до стан­дар­тів. А от для сер­ти­фі­ка­ції Ха­ляль окре­мої то­вар­ної пар­тії м’яса на під­при­єм­ство обов’яз­ко­во за­про­шу­ють ау­ди­то­ра, ко­трий пе­ре­ві­ряє й за­свід­чує від­по­від­ність під­го­тов­ки продукції всім нор­мам Ша­рі­а­ту. Вар­тість та­ко­го сер­ти­фі­ка­та за­ле­жить від об­ся­гу то­вар­ної пар­тії (вста­нов­лю­є­ться фі­ксо­ва­на став­ка за кі­ло­грам).

Ри­нок знає ком­па­нію «Лі­дер Про­дукт Плюс» як про­від­но­го ви­ро­бни­ка продукції Ха­ляль. Утім, як на­го­ло­шу­ють са­мі ви­ро­бни­ки, на­яв­ність «па­пір­ця» — це да­ле­ко не все, що по­трі­бно для успі­шних про­да­жів. «Якщо ти хо­чеш про­да­ти м’ясо, йо­го можна про­да­ти зав­жди. Ін­ша спра­ва, якщо йде­ться про стан­дарт Ха­ляль і пра­виль­ний збут та­кої продукції», — за­ува­жує Ле­нур Османов.

Про­бле­ма «не­ува­жно­сті»

Ни­ні в Укра­ї­ні ба­га­то цен­трів сер­ти­фі­ка­ції Ха­ляль — ви­би­рай, як мо­ви­ться, за вла­сним упо­до­ба­н­ням. Та най­біль­ша про­бле­ма в то­му, що пи­та­н­ня сер­ти­фі­ка­ції ду­же ко­мер­ці­а­лі­зо­ва­не. За та­ких умов можна від­но­сно лег­ко отри­ма­ти «сер­ти­фі­кат Ха­ляль» на пев­ну про­ду­кцію — у ба­га­тьох ви­пад­ках її ні­хто не пе­ре­ві­ря­ти­ме, ні­хто на ви­ро­бни­цтво до те­бе не при­їде. Однак усе та­єм­не ра­но чи пі­зно стає яв­ним. Як-от у не­що­дав­ньо­му скан­да­лі з пар­ті­єю сер­ти­фі­ко­ва­ної української продукції, у якій бу­ли за­бо­ро­не­ні за нор­ма­ми Ха­ляль ком­по­нен­ти…

– Через та­ких, м’яко ка­жу­чи, «не­ува­жних про­дав­ців» і «не­ува­жні цен­три сер­ти­фі­ка­ції Ха­ляль» потерпають усі ви­ро­бни­ки. Ві­до­мо ж бо, що в араб­сько­му сві­ті ре­пу­та­ція має ве­ли­че­зне зна­че­н­ня. Якщо хтось про­дасть ко­мусь м’ясо не Ха­ляль, бу­кваль­но за мі­сяць про цей ін­ци­дент зна­ти­ме весь ри­нок кра­ї­ни (ре­гіо­ну), а під­при­єм­ство на­дов­го по­тра­пить у так зва­ний чор­ний спи­сок, — за­ува­жує Ле­нур Османов.

Від­так у ком­па­нії «Лі­дер Про­дукт Плюс» ду­же ре­тель­но по­ста­ви­ли­ся до пи­та­н­ня сер­ти­фі­ка­ції — ви­би­ра­ю­чи центр, зва­жа­ли на йо­го ре­пу­та­цію й до­свід, ці­ка­ви­ли­ся дум­кою ін­ших клі­єн­тів. Оста­то­чно ви­зна­чи­ли­ся, ко­ли ді­зна­ли­ся про спе­ці­аль­но роз­ро­бле­ний цен­тром «НЕДЖАТ СТАНДАРДС» стан­дарт із пе­ре­лі­ком продуктів, які ре­аль­но під­ля­га­ють сер­ти­фі­ка­ції, а які ні. Як ка­же ди­ре­ктор цьо­го цен­тру Едем Ада­ма­нов, чи­ма­ло укра­їн­ських ви­ро­бни­ків да­ле­кі від ро­зу­мі­н­ня, що та­ке Ха­ляль. То­му й ви­ни­кла по­тре­ба у ство­рен­ні та­ко­го стан­дар­ту. Всі де­та­лі — як має бу­ти за­би­та тва­ри­на, яке м’ясо вва­жа­є­ться ха­ляль­ним, як йо­го збе­рі­га­ти, транс­пор­ту­ва­ти то­що — є на сай­ті цен­тру у від­кри­то­му до­сту­пі. Втім, не­аби­яке зна­че­н­ня для до­три­ма­н­ня стан­дар­ту Ха­ляль має пе­ред­усім люд­ський чин­ник.

Чо­го хо­че спо­жи­вач

Пе­ред ви­хо­дом на зов­ні­шні рин­ки компанія «Лі­дер Про­дукт Плюс» близь­ко пів­ро­ку ре­а­лі­зу­ва­ла про­ду­кцію на вну­трі­шньо­му рин­ку. По­ста­ча­ли м’ясо Ха­ляль при­ва­тним під­при­єм­ствам, у ма­га­зи­ни, на рин­ки. Та вре­шті з’ясу­ва­ло­ся, що цей се­гмент в Укра­ї­ні ду­же вузь­кий і се­ре­дньо­ста­ти­сти­чний по­ку­пець не го­то­вий пла­ти­ти на 15–20% до­рож­че, якщо від­по­від­них стан­дар­тів не­має в тра­ди­ції спо­жи­ва­н­ня.

То­му на­да­лі компанія пе­ре­орі­єн­ту­ва­ла­ся на зов­ні­шні рин­ки й по­ста­чає м’ясо у Єгипет (80% про­да­жів у 2016-му), Ірак, Азер­бай­джан. Компанія бе­ре участь у між­на­ро­дних спе­ці­а­лі­зо­ва­них ви­став­ках і кон­фе­рен­ці­ях, де на­ла­го­джує кон­та­кти з по­тен­цій­ни­ми клі­єн­та­ми, а та­кож ве­де са­мо­стій­ний по­шук через ін­тер­нет (як по­ка­зує пра­кти­ка, ве­ли­че­зне зна­че­н­ня має ре­пу­та­ція).

По­тен­ці­ал рин­ку продукції Ха­ляль у сві­ті ду­же по­ту­жний — що­рі­чно до 500 млрд до­ла­рів, то­ді як рин­ку ЄС — 50–60 млрд єв­ро. То­му й віль­них ніш, які мо­гли б по­сі­сти укра­їн­ські ви­ро­бни­ки, ви­ста- чає. Що­прав­да, на рин­ку продукції Ха­ляль по­трі­бно до­три­му­ва­ти­ся вста­нов­ле­них там пра­вил.

Оскіль­ки ко­жний по­ку­пець має свої ви­мо­ги з ви­ро­бни­цтва й подаль­шої пе­ре­роб­ки продукції, «Лі­дер Про­дукт Плюс» дбає про від­по­від­ність сво­го ви­ро­бни­цтва до стан­дар­тів ці­льо­вої ау­ди­то­рії. Ска­жі­мо, ни­ні три­ває ада­пта­ція по­ту­жно­стей під ви­мо­ги Са­у­дів­ської Ара­вії й Араб­ських Емі­ра­тів — рин­ків із най­су­во­рі­ши­ми ви­мо­га­ми що­до продукції.

Перш ніж укла­сти кон­тракт, по­тен­цій­ний пар­тнер зі Схо­ду пе­ред­усім ці­ка­ви­ться від­по­від­ні­стю продукції стан­дар­ту Ха­ляль і за­зви­чай хо­че про­ін­спе­кту­ва­ти ви­ро­бни­чі по­ту­жно­сті про­дав­ця. Під час та­ко­го ві­зи­ту ве­тлі­ка­рі або фа­хів­ці з норм Ша­рі­а­ту пе­ре­ві­ря­ють від­по­від­ність усіх ета­пів ви­ро­бни­цтва продукції — від мі­сця за­бою ВРХ до па­ку­ва­н­ня. Єги­пет­ських пар­тне­рів ком­па­нії біль­ше ці­кав­лять сер­ти­фі­ка­ти від­по­від­но­сті ви­ро­бни­цтва нор­мам Ха­ляль і, зокре­ма, як під­при­єм­ство здій­снює за­бій (це ви­мо­ги за­галь­но­дер­жав­но­го рів­ня). В той час як Ірак пе­ред­усім звер­тає ува­гу, чи ча­сом не ве­де­ться на цих по­ту­жно­стях ще й ви­ро­бни­цтво ін­шої м’ясної продукції, на­при­клад, сви­ни­ни. Тож по­тен­цій­ний по­ку­пець на­по­ля­гає, щоб йо­го пред­став­ник був при­су­тній під час усьо­го про­це­су ви­ро­бни­цтва.

Єгипет на­дає пе­ре­ва­гу ва­ку­ум­ним упа­ков­кам по 4–6 кг, оскіль­ки на­да­лі пе­ре­ро­бля­ти­муть м’ясо на го­то­ву про­ду­кцію. Ті, що планують ре­а­лі­зо­ву­ва­ти м’ясо у ве­ли­ких тор­го­вель­них ме­ре­жах чи на рин­ку, ку­пу­ють під свої по­тре­би — це мо­же бу­ти фа­су­ва­н­ня від 500 г до 2 кг. За­га­лом єги­пет­ські пар­тне­ри го­то­ві що­мі­ся­ця ку­пу­ва­ти в Укра­ї­ні 2-5 тис. тонн за­мо­ро­же­но­го м’яса ВРХ. Утім, ми по­ки що не мо­же­мо за­без­пе­чи­ти та­кий об­сяг. По­за­то­рік, при­мі­ром, Укра­ї­на екс­пор­ту­ва­ла у цю кра­ї­ну ли­ше 1,3 тис. тонн (3,9 млн дол.), а Єгипет ім­пор­ту­вав близь­ко 220 тис. тонн (1 млрд дол.) Та й усі ін­ші ви­ро­бни­ки з на­шо­го се­гмен­та на­вряд чи змо­жуть. Тож, як мо­ви­ться, ро­бо­ти ви­ста­чить усім.

За стан­дар­том про­дав­ця

Укра­їн­ська компанія тор­гує зі схі­дни­ми пар­тне­ра­ми на умо­вах FCA й CIF. Про­ду­кцію транс­пор­ту­ють мо­рем у кон­тей­не­рах. Вар­тість до­став­ки одно­го кон­тей­не­ра у Єгипет ста­но­вить при­бли­зно 4 тис. дол., в Араб­ські Емі­ра­ти — 5 тис. В одно­му кон­тей­не­рі при­бли­зно 23,5 т м’яса. Фа­су­ва­н­ня — за­ле­жно від ви­мог по­ку­пця.

До сло­ва, у про­дав­ця теж є свої стан­дар­ти. Пе­ред­усім — чі­тке до­три­ма­н­ня всіх пун­ктів кон­тра­кту та 100% пе­ре­д­опла­ти. І, як на­го­ло­шу­ють, ви­ко­ну­ю­чи свої зо­бов’яза­н­ня пе­ред по­ку­пцем, за час існу­ва­н­ня ком­па­нії із цим не ви­ни­ка­ло жо­дних тру­дно­щів.

— Нам на­ші пар­тне­ри до­ві­ря­ють, тож, спо­ді­ва­є­мо­ся, й на­да­лі пра­цю­ва­ти­ме­мо так са­мо зла­го­дже­но, на­ро­щу­ю­чи об­ся­ги ви­ро­бни­цтва та роз­ши­рю­ю­чи гео­гра­фію на­ших екс­порт­них рин­ків, — за­ува­жує Ле­нур Османов. За йо­го сло­ва­ми, фі­ло­со­фія Ха­ляль по­ля­гає в по­єд­нан­ні мо­раль­но-ети­чних за­сад ре­лі­гій­но­го сві­то­гля­ду й до­три­ма­н­ня чин­них пра­вил і стан­дар­тів. Одне без ін­шо­го ефе­кту не дає.

Не­а­би­яким ви­кли­ком для ви­ро­бни­ків сьо­го­дні є й ка­дро­ве пи­та­н­ня. Взя­ти хо­ча б ро­бо­ту за­бій­ни­ка (за стан­дар­том Ха­ляль, він обов’яз­ко­во має до­три­му­ва­ти­ся Ша­рі­а­ту), або ж обваль­щи­ка чи жи­лов­щи­ка. Нав­чи­ти но­ву лю­ди­ну на ба­га­тьох під­при­єм­ствах, осо­бли­во в гли­бин­ці, — це про­бле­ма. По­дба­ти про до­три­ма­н­ня са­ні­тар­но-гі­гі­є­ні­чних норм — теж про­бле­ма. Ін­ше пи­та­н­ня, ко­ли Ха­ляль — це сво­го ро­ду стиль про­фе­сій­но­го жи­т­тя всіх пра­ців­ни­ків (на ви­ро­бни­цтві їх від 30 до 70 осіб), хо­ча й не всі во­ни му­суль­ма­ни.

Ще одне ва­жли­ве пи­та­н­ня — стра­те­гі­чні ці­лі, пла­ну­ва­н­ня й роз­ви­ток ком­па­нії. Ви­ро­бни­ки м’ясної продукції Ха­ляль ма­ють на­мір роз­ви­ва­ти на­да­лі й усі ін­ші лан­ки сіль­го­спви­ро­бни­цтва. Зокре­ма, ни­ні компанія за­го­тов­ляє жи­вець ВРХ у на­се­ле­н­ня. Оскіль­ки ж за­ку­пі­вель­ні ці­ни стрім­ко зро­ста­ють, де­да­лі акту­аль­ні­ше по­стає пи­та­н­ня що­до зни­же­н­ня со­бі­вар­то­сті продукції. Тож у пла­нах — ство­ре­н­ня вла­сно­го тва­рин­ни­цько­го ком­пле­ксу, аби за­без­пе­чу­ва­ти ви­ро­бни­цтво си­ро­ви­ною. Щоб опти­мі­зу­ва­ти ви­тра­ти на кор­мо­ву ба­зу, ви­ро­щу­ва­ти­муть зер­но­ві. А на­да­лі роз­гля­да­ють мо­жли­вість екс­пор­ту­ва­ти й ін­ші хар­чо­ві про­ду­кти, ви­го­тов­ле­ні за стан­дар­том Ха­ляль.

– Ви­хід на зов­ні­шні рин­ки з ков­ба­сни­ми ви­ро­ба­ми й ту­шон­кою — скла­дне пи­та­н­ня. Втім, по­пе­ре­дні пе­ре­мо­ви­ни з по­тен­цій­ни­ми по­ку­пця­ми з ОАЕ про­ве­де­но, — роз­по­від­ає Ле­нур Османов. — Во­ни го­то­ві ку­пу­ва­ти на­шу ков­ба­су. Ін­ші кра­ї­ни Близь­ко­го Схо­ду, ку­ди ми від­прав­ля­ли зраз­ки продукції, теж. Го­лов­на про­бле­ма: транс­пор­ту­ва­н­ня. 28–30 днів су­дном — це дов­го. Аві­а­пе­ре­ве­зе­н­ня — до­ро­го. Утім, на­ша про­ду­кція кон­ку­рен­то­зда­тна. Як тіль­ки прой­де­мо сер­ти­фі­ка­цію для її постачання в ОАЕ й Са­у­дів­ську Ара­вію, го­то­ві бу­де­мо шу­ка­ти свою ні­шу на цих рин­ках.

По­тен­цій­ний пар­тнер зі Схо­ду пе­ред­усім ці­ка­ви­ться від­по­від­ні­стю продукції стан­дар­ту Ха­ляль і за­зви­чай хо­че про­ін­спе­кту­ва­ти ви­ро­бни­чі по­ту­жно­сті про­дав­ця. Під час та­ко­го ві­зи­ту ве­тлі­ка­рі або фа­хів­ці з норм Ша­рі­а­ту пе­ре­ві­ря­ють від­по­від­ність усіх ета­пів ви­ро­бни­цтва продукції — від мі­сця за­бою ВРХ до па­ку­ва­н­ня

Фі­ло­со­фія Ха­ляль по­ля­гає в по­єд­нан­ні мо­раль­но-ети­чних за­сад ре­лі­гій­но­го сві­то­гля­ду й до­три­ма­н­ня чин­них пра­вил і стан­дар­тів. Одне без ін­шо­го ефе­кту не дає...

По­тен­ці­ал рин­ку продукції Ха­ляль у сві­ті ду­же по­ту­жний — що­рі­чно до 500 млрд до­ла­рів. То­му й віль­них ніш, які мо­гли б по­сі­сти укра­їн­ські ви­ро­бни­ки, ви­ста­чає

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.