Ки­тай­ський ключ до Укра­ї­ни

Що сві­тить аграр­но­му рин­ку вна­слі­док змі­ни по­ляр­но­сті впли­ву най­силь­ні­ших ін­ве­сти­цій­них грав­ців сві­ту

AgroMarket - - АКТУАЛЬНО - Окса­на ПИРОЖОК

По­при за­де­кла­ро­ва­ні Україною єв­ро­ін­те­гра­цій­ні орі­єн­ти­ри стра­те­гі­чний ін­ве­стор, схо­же, йде до нас зі схо­ду, а то­чні­ше — з Ки­таю. Ре­а­лії сьо­го­де­н­ня «Агро­Мар­кет» до­слі­джу­вав ра­зом з ана­лі­ти­ка­ми й екс­пер­та­ми га­лу­зі.

Ки­тай ін­ве­сту­вав то­рік у за­кор­дон­ні про­е­кти при­бли­зно 170 млрд дол. За сло­ва­ми го­ло­ви Ко­мі­сії з на­ціо­наль­но­го роз­ви­тку й ре­форм КНР Нін Цзи Чже, су­ма стра­те­гі­чних ін­ве­сти­цій за кіль­ка най­ближ­чих ро­ків мо­же до­ся­гну­ти 600 млрд дол. В облі­га­ці­ях Укра­ї­ни — близь­ко 7 млрд дол. із Пі­дне­бе­сної. То­му, як на­го­ло­сив під час Ки­тай­сько-укра­їн­сько­го бі­зне­сфо­ру­му ра­дник із тор­го­во-еко­но­мі­чних пи­тань по­соль­ства КНР в Укра­ї­ні Лю­Цзюнь, ін­ве­сто­ри до­кла­да­ють зу­силь, аби пов­ною мі­рою акти­ві­зу­ва­ти цю ве­ли­че­зну су­му гро­шей і та­ким чи­ном по­жва­ви­ти сіль­сько­го­спо­дар­ську, енер­ге­ти­чну га­лузь, ін­фра­стру­кту­ру й ін­ші сфе­ри еко­но­мі­ки. Від­так ін­ве­сти­цій­ні про­е­кти ки­тай­ських ком­па­ній ство­рю­ють сьо­го­дні в Укра­ї­ні по­ту­жну кон­ку­рен­цію ін­шим грав­цям ці­лої низ­ки рин­ко­вих се­гмен­тів. Зокре­ма, ки­тай­ська кор­по­ра­ція COFCO Agri за­пу­сти­ла то­рік у Ми­ко­ла­їв­сько­му мор­сько­му пор­ту пе­ре­ван­та­жу­валь­ний ком­плекс зернових і олій­них куль­тур по­ту­жні­стю в 2,5 млн тонн на рік (вар­ті­стю в 75 млн дол). Ком­па­нії CNBM в Укра­ї­ні на­ле­жить де­сять най­біль­ших со­ня­чних еле­ктро­стан­цій, роз­та­шо­ва­них у Ми­ко­ла­їв­ській і Оде­ській обла­стях (близь­ко 1 млрд дол. ін­ве­сти­цій). Компанія Beijing Skyrizon Aviation Industry Investment Co Ltd створила з укра­їн­ським під­при­єм­ством «Мо­тор Січ» спіль­не під­при­єм­ство в Ки­таї. І цей пе­ре­лік можна про­дов­жу­ва­ти…

Гло­баль­на стра­те­гія

Ки­тай­ські ін­ве­сти­ції у єв­ро­пей­ські ком­па­нії, за да­ни­ми EY, то­рік ви­ро­сли май­же втри­чі (з 30,1 до 85,8 млрд дол). Ця су­ма біль­ша, ніж об­сяг ін­ве­сти­цій про­тя­гом чо­ти­рьох по­пе­ре­дніх ро­ків ра­зом узя­тих. У Ні­меч­чи­ну ки­тай­ці то­рік вкла­ли май­же у 24 (!) ра­зи біль­ше ко­штів (530 млн до 12,6 млрд дол.). Та на пер­шо­му мі­сці за об­ся­гом ін­ве­сти­цій із Пі­дне­бе­сної — Швей­ца­рія. Йде­ться про ве­ли­ку уго­ду зі зли­т­тя ком­па­ній ChemChina та Syngenta (су­ма уго­ди — 45,8 млрд дол.). В укра­їн­сько­му кон­текс­ті ця по­дія при­вер­тає до се­бе осо­бли­ву ува­гу, оскіль­ки ChemChina те­пер на­ле­жить одра­зу дві ком­па­нії, що пра­цю­ють на ві­тчи­зня­но­му рин­ку — Syngenta й ADAMA (її ки­тай­ська компанія при­дба­ла ще 2011 ро­ку).

Як по­яснює ана­лі­тик ІА «Ін­фо­ін­ду­стрія» Ігор Ге­ра­си­мен­ко, пі­сля по­го­дже­н­ня зли­т­тя ChemChina та Syngenta укра­їн­ським ан­ти­мо­но­поль­ним ко­мі­те­том ки­тай­ська компанія кон­тро­лю­ва­ти­ме близь­ко тре­ти­ни укра­їн­сько­го рин­ку пе­сти­ци­дів. «Це до­зво­лить ки­тай­сько­му кон­цер­ну кон­ку­ру­ва­ти з об’єд­на­ни­ми гі­ган­та­ми DowDuPont і Bayer-Monsanto», — вва­жає Ге­ра­си­мен­ко. За йо­го про­гно­за­ми, в та­ко­му разі су­мар­ний об­сяг ім­пор­ту ChemChina на укра­їн­сько­му рин­ку ЗЗР на­ба­га­то пе­ре­вер­шу­ва­ти­ме кон­ку­рен­тів. Пря­мий ім­порт пе­сти­ци­дів із Ки­таю в Укра­ї­ну (без ура­ху­ва­н­ня Syngenta й ADAMA) то­рік теж був до­во­лі сут­тє­вий (24,2 млн лі­трів). «Угода з при­дба­н­ня швей­цар­ської ком­па­нії Syngenta, ого­ло­ше­на ChemChina в лю­то­му 2016 ро­ку, бу­ла ви­кли­ка­на ба­жа­н­ням Ки­таю ви­ко­ри­сто­ву­ва­ти порт­фель Syngenta з ви­со­ко­які­сних хі­мі­ка­тів і за­па­тен­то­ва­но­го насіння для по­лі­пше­н­ня та збіль­ше­н­ня вну­трі­шньо­го ви­ро­бни­цтва сіль­госп­про­ду­кції, — вва­жає пре­зи­дент ком­па­нії «Укр-Ки­тай Ком­му­ні­кей­шин» В’яче­слав Ли­сен­ко.

То­рік, за да­ни­ми Syngenta, її час­тка на сві­то­во­му рин­ку ЗЗР ста­но­ви­ла 20%, компанія утри­му­ва­ла лі­дер­ство із за­галь­них про­да­жів ЗЗР (9,6 млрд дол.), а з на­пря­му насіння — тре­тє мі­сце пі­сля Monsanto й DuPont з об­ся­гом про­да­жів 2,7 млрд дол. Основ­ни­ми чин­ни­ка­ми для на­сту­пно­го ета­пу зро­ста­н­ня, як на­го­ло­шу­ють у Syngenta, ма­ють ста­ти по­ши­ре­н­ня на рин­ках, що роз­ви­ва­ю­ться, зокре­ма в Ки­таї, акти­ві­за­ція ци­фро­вих про­по­зи­цій в агро­се­кто­рі й по­то­чні ін­ве­сти­ції в нові те­хно­ло­гії для збіль­ше­н­ня вро­жай­но­сті сіль­гос­пкуль­тур за одно­ча­сно­го ско­ро­че­н­ня ви­ки­дів CO та збе­ре­же­н­ня во­дних ре­сур

2 сів. Са­ма ж угода з ChemChina є істо­ри­чною з ба­га­тьох при­чин. «Це не ли­ше най­біль­ше при­дба­н­ня, ко­ли-не­будь зро­бле­не ки­тай­ською ком­па­ні­єю, а й угода, орі­єн­то­ва­на на зро­ста­н­ня. Всі за­ці­кав­ле­ні сто­ро­ни отри­му­ють ви­го­ду від змі­ни вла­сни­ка», — ци­тує в по­ві­дом­лен­ні за­сту­пник го­ло­ви Syngenta і про­від­ний не­за­ле­жний ди­ре­ктор Мі­шель Де­мар (MichelDemar).

Пер­спе­ктив­не пар­тнер­ство

Укра­їн­ські агро­ком­па­нії став­ля­ться до рин­ку КНР як до одно­го з най­при­ва­бли­ві­ших для збу­ту сво­єї продукції. Вла­сне, у стру­кту­рі укра­їн­сько­го аграр­но­го екс­пор­ту Пі­дне­бе­сна ста­біль­но у ТОП-10 лі­де­рів і є одним зі стра­те­гі­чних пар­тне­рів не ли­ше в тор­гів­лі. За сло­ва­ми за­сту­пни­ка мі­ні­стра агро­по­лі­ти­ки з пи­тань єв­ро­пей­ської ін­те­гра­ції Оль­ги Тро­фім­це­вої, ки­тай­ський ри­нок від­крив­ся для екс­пор­ту української за­мо­ро­же­ної яло­ви­чи­ни, а та­кож роз­ши­рив мо­жли­во­сті екс­пор­те­рів української мо­ло­чної продукції, насіння олій­них куль­тур і го­рі­хів. Утім, є ще до­сить ве­ли­кий по­тен­ці­ал як для збіль­ше­н­ня об­ся­гів тор­гів­лі, так і для дво­сто­рон­ніх про­е­ктів між укра­їн­ськи­ми та ки­тай­ськи­ми ком­па­ні­я­ми. По­са­до­вець спо­ді­ва­є­ться на швид­ке під­пи­са­н­ня про­то­ко­лів що­до со­ня­шни­ко­во­го шро­ту й бу­ря­ко­во­го жо­му до кін­ця по­то­чно­го ро­ку, аби вже 2018-го цю про­ду­кцію можна бу­ло екс­пор­ту­ва­ти на ки­тай­ський ри­нок. Укра­ї­на та­кож за­ці­кав­ле­на у від­крит­ті цьо­го рин­ку для продуктів із яєць, м’яса пти­ці, ме­ду та продукції бджіль­ни­цтва, рі­па­ку, пше­ни­ці, ло­хи­ни, сорго, яблук, че­ре­шні.

За ре­зуль­та­та­ми 2016-го, ек­спорт української продукції до Ки­таю ста­но­вив 1,025 млрд дол. Се­ред клю­чо­вих по­зи­цій — олія, зер­но­ві, бо­ро­шно, насіння олій­них куль­тур, си­ри та йо­гур­ти, кон­ди­тер­ські ви­ро­би. Ім­порт аграр­ної продукції з КНР за то­рік оці­ню­вав­ся в 105,2 млн дол.

Ціл­ком імо­вір­но, що пі­сля всту­пу в дію зо­ни віль­ної тор­гів­лі між Україною та ЄС Ки­тай вба­ча­ти­ме в Укра­ї­ні тор­го­вель­но­го пар­тне­ра, який роз­ши­рить до­ступ ки­тай­ських то­ва­рів на єв­ро­пей­ський ри­нок. Ки­тай­ські ди­пло­ма­ти, зокре­ма, вже озву­чи­ли свою про­по­зи­цію що­до ство­ре­н­ня зо­ни віль­ної тор­гів­лі з Україною. Є спо­ді­ва­н­ня, що на­яв­ність та­кої ЗВТ по­с­при­яє на­ро­щен­ню екс­пор­ту в КНР. Однак на за­ва­ді цьо­му — зна­чна від­стань між кра­ї­на­ми й про­бле­ми з тран­зи­том через Ро­сію. На­ра­зі три­ва­ють дис­ку­сії та пе­ре­мо­ви­ни що­до подаль­ших мо­жли­во­стей роз­ви­тку «Шов­ко­во­го шля­ху» для постачання укра­їн­ських то­ва­рів у кра­ї­ни Азії (ДПЗКУ ви­вча­ла мо­жли­вість транс­пор­ту­ва­н­ня зер­на). Та, схо­же, цей мар­шрут по­ки що є ли­ше до­брою те­о­ре­ти­чною іде­єю. Ко­ли­шній го­ло­ва прав­лі­н­ня ДПЗКУ Бо­рис При­ходь­ко за­зна­чає зі сво­го до­сві­ду ве­де­н­ня пе­ре­го­во­рів із ки­тай­ськи­ми пар­тне­ра­ми, що во­ни є ду­же пра­гма­ти­чни­ми бі­зне­сме­на­ми й вкла­да­ти­муть ко­шти ли­ше в ті на­пря­ми, що ці­ка­ві з бо­ку но­вих продуктів і те­хно­ло­гій. До сло­ва, до­мов­ля­ти­ся з ки­тай­ськи­ми пар­тне­ра­ми теж спра­ва не­про­ста — в ки­тай­ських ді­а­ле­ктах на­лі­чу­є­ться до 80 ти­сяч іє­ро­глі­фів.

На­га­да­є­мо, що у 2012 ро­ці укра­їн­ський уряд до­мо­вив­ся з Ек­спорт­но-ім­порт­ним бан­ком Ки­таю про на­да­н­ня кре­ди­ту ДПЗКУ (на 1,5 млрд дол.), який пла­ну­ва­ло­ся ви­ко­ри­сто­ву­ва­ти на за­ку­пів­лю зер­на для екс­пор­ту за тор­го­вель­ни­ми уго­да­ми з КНР. Опе­ра­то­ром із ки­тай­ської сто­ро­ни за цим кон­тра­ктом, роз­ра­хо­ва­ним на 15 ро­ків, ви­сту­пи­ла Ки­тай­ська на­ціо­наль­на кор­по­ра­ція ма­шин­ної ін­ду­стрії та ге­не­раль­них під­ря­дів (ССЕС). Очі­ку­ва­ний за­галь­ний об­сяг по­ста­чань зернових з Укра­ї­ни, за ін­фор­ма­ці­єю Мі­на­гро­про­ду, — 80 млн тонн (пер­ший рік по­ста­чань за кре­ди­тним до­го­во­ром — 4 млн тонн, дру­гий рік — 4,5 т, з тре­тьо­го ро­ку по 15-й — мі­ні­мум 5,17 млн тонн). Пе­ре­дба­ча­ло­ся, що на­да­лі ки­тай­ська сто­ро­на ви­ді­лить ще 1,5 млрд дол. на за­ку­пів­лю ки­тай­ських пе­сти­ци­дів, насіння, сіль­го­спо­бла­дна­н­ня, про­е­кти з роз­ви­тку зер­но­вої ло­гі­сти­ки. Про­те по­ки що Укра­ї­ні не вда­ло­ся отри­ма­ти дру­гий транш ки­тай­сько­го кре­ди­ту, а пе­ре­го­во­ри між сто­ро­на­ми із цьо­го пи­та­н­ня три­ва­ють вже по­над три ро­ки. Ко­ру­пцій­ні скан­да­ли в ДПЗКУ одно­зна­чно їх не при­швид­шать. Крім то­го, існує ви­со­ка ймо­вір­ність при­ва­ти­за­ції ки­тай­ським пар­тне­ром української держ­ком­па­нії, яка, хоч і має про­бле­ми з ефе­ктив­ним ме­не­джмен­том, але мо­же збе­рі­га­ти близь­ко 3,8 млн тонн сіль­гос­пкуль­тур на рік і пе­ре­ва­лю­ва­ти близь­ко 2,5 млн тонн зер­на.

В ін­те­ре­сах ін­ве­сто­ра

Чи­ма­лий ін­те­рес ви­яв­ля­ють ки­тай­ці до ве­де­н­ня агро­бі­зне­су в Укра­ї­ні. По­чи­на­ю­чи з 2013 ро­ку в Чер­ні­гів­ській обла­сті ве­де свою ді­яль­ність сіль­сько­го­спо­дар­ська компанія «Фан­да», за­снов­ни­ка­ми якої є ве­ли­ка ки­тай­ська сіль­сько­го­спо­дар­ська дер­жав­на кор­по­ра­ція Ху­ан­фань­цюй. Асо­ці­а­ція «Укр­сад­пром» і дер­жав­на ки­тай­ська компанія China Haisum Engineering на­ве­сні 2017 ро­ку під­пи­са­ли ме­мо­ран­дум про вза­є­мо­ро­зу­мі­н­ня, в рам­ках яко­го пе­ред­ба­че­но ви­ді­ле­н­ня 515 млн дол. ін­ве­сти­цій на укра­їн­ські про­е­кти із са­дів­ни­цтва. За сло­ва­ми очіль­ни­ка асо­ці­а­ції «Укр­сад­пром» Дми­тра Кро­шки, за­пла­но­ва­ні ін­ве­сти­ції в рам­ках пар­тнер­ства бу­дуть осво­є­ні в 16ти обла­стях Укра­ї­ни про­тя­гом на­сту­пних двох ро­ків. Основ­ні на­пря­ми ки­тай­ських ін­ве­сти­цій — пло­до­пе­ре­роб­ка, бу­дів­ни­цтво фру­кто­схо­вищ, трьох ви­ро­бни­чо-ло­гі­сти­чних ком­пле­ксів, упро­ва­дже­н­ня си­сте­ми зро­ше­н­ня на 35 тис. ге­кта­рів.

А на­при­кін­ці ли­сто­па­да ми­ну­ло­го ро­ку най­біль­ша спо­то­ва то­вар­на бір­жа в Ки­таї (з рі­чним обі­гом в 1 трлн дол.) Bohai Commodity Exchange Co., Ltd. (BOCE) при­дба­ла «Укра­їн­ський банк ре­кон­стру­кцій і роз­ви­тку». Ви­ку­пив­ши укра­їн­ський банк за 82,827 млн гри­вень, но­вий вла­сник має по­пов­ни­ти йо­го ста­ту­тний ка­пі­тал на 2,5 млн — до 120 млн гри­вень (як то­го ви­ма­га­ють нор­ма­ти­ви НБУ). Втім, на дум­ку ана­лі­ти­ка рин­ку Ана­то­лія Сто­я­но­ва, ку­пів­ля та­ко­го акти­ву для ін­ве­сто­рів із Пі­дне­бе­сної — да­ле­ко не оста­то­чна ме­та. Швид­ше, це пер­ший крок що­до роз­ши­ре­н­ня гео­гра­фії сво­єї ді­яль­но­сті. Ціл­ком імо­вір­но, ки­тай­ці планують ство­ри­ти на на­ших те­ре­нах бір­жу, яка б пов­но­цін­но фун­кціо­ну­ва­ла. І вре­шті — за­пов­ни­ти ту фі­нан­со­ву по­ро­жне­чу, що ви­ни­кла пі­сля від­то­ку ро­сій­сько­го ка­пі­та­лу та яку до­сі не над­то пра­гне за­пов­ни­ти за­хі­дний…

***

Не­хай там як, ки­тай­ські бі­зне­сме­ни ни­ні да­ють чі­ткі си­гна­ли про пра­гне­н­ня роз­ви­ва­ти на­шу еко­но­мі­ку й тіль­ки від дер­жав­них му­жів за­ле­жить, на­скіль­ки дов­го­стро­ко­ви­ми та ефе­ктив­ни­ми бу­дуть ці ін­ве­сти­ції. Ма­кси­маль­но об­сто­ю­ю­чи ін­те­ре­си ві­тчи­зня­но­го бі­зне­су, Укра­ї­ні не­ма сен­су не­хту­ва­ти гро­ши­ма, які при­хо­дять зі схо­ду. Тим па­че, ко­ли роз­ви­ток сві­то­вої еко­но­мі­ки свід­чить про змі­ну по­ляр­но­сті впли­ву най­силь­ні­ших ін­ве­сти­цій­них грав­ців. Як на­го­ло­шу­ють екс­пер­ти, з яки­ми спіл­ку­вав­ся «Агро­Мар­кет», головне в та­кій си­ту­а­ції — вмі­ти про­ра­ху­ва­ти ви­го­ди.

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.