Які тан­ці з бу­бном? На ча­сі хай-тек!

У по­шу­ках ви­со­ко­мар­жи­наль­них ніш АПК при­гля­да­є­ться до ін­те­ле­кту­аль­них рі­шень

AgroMarket - - У ЦЕНТРІ УВАГИ - Оле­ксан­дра МАРЧЕНКО

По за­лу­чен­ню пря­мих іно­зем­них ін­ве­сти­цій Укра­ї­на в 5–6 ра­зів від­стає від Поль­щі, і в 30 ра­зів — від Нор­ве­гії та Шве­ції, — про це з ви­со­ких три­бун не­о­дно­ра­зо­во за­яв­ля­ли українські ана­лі­ти­ки. Дня­ми свої дум­ку що­до по­лі­пше­н­ня ін­ве­сти­цій­ної си­ту­а­ції в Укра­ї­ні озву­чи­ли про­від­ні еко­но­мі­сти сві­ту, що від­ві­да­ли Ки­їв­ський між­на­ро­дний еко­но­мі­чний фо­рум.

«Якщо ди­ви­ти­ся на еко­но­мі­ку як на ча­сти­ну си­сте­ми, то ду­ма­ти по­трі­бно шир­ше — про со­ці­аль­ний про­грес і еко­ло­гію зокре­ма», — за­зна­чив Грем Мак­стон, ге­не­раль­ний се­кре­тар Рим­сько­го клу­бу. Ра­джен­дра Ку­мар Па­ча­у­рі, пре­зи­дент Все­сві­тньо­го фо­ру­му зі ста­ло­го роз­ви­тку, ла­у­ре­ат Но­бе­лів­ської пре­мії ми­ру, пе­ре­ко­на­ний, що про­бле­му ур­ба­ні­за­ції, яка ни­ні го­стро сто­їть для Укра­ї­ни, може здо­ла­ти ма­лий і се­ре­дній бізнес, для яко­го слід ство­ри­ти від­по­від­ні умо­ви. «Вам по­трі­бно ста­ти між­на­ро­дним ха­бом. У вас є се­ре­до­ви­ще й лю­ди, що мають по­трі­бні на­ви­чки. Ви по­вин­ні ви­ко­ри­сто­ву­ва­ти ці мо­жли­во­сті», — на­го­ло­сив Да­вуд Аль Ше­за­ві, пре­зи­дент Що­рі­чно­го ін­ве­сти­цій­но­го фо­ру­му в Ду­баї.

Чи­ма­ло грав­ців гло­баль­но­го рин­ку мо­гли б ін­ве­сту­ва­ти і в укра­їн­ський агро­се­ктор. Утім, ча­си, ко­ли ін­ве­сто­ри ді­я­ли за прин­ци­пом «ди­ви­мо­ся і ду­ма­є­мо», вже ми­ну­ли. Ни­ні є на­мір вкла­да­ти ко­шти в ті на­пря­ми, що пе- ре­дба­ча­ють ви­щу мар­жи­наль­ність. Зві­сно, про тан­ці з бу­бном пе­ред гро­шо­ви­ти­ми іно­зем­ця­ми не йде­ться, — ка­же Фі­ліпп Гру­шко, пар­тнер ін­ве­сти­цій­ної ком­па­нії SD Capital. Про­те ча­сом до­во­ди­ться й пи­лин­ки зду­ва­ти. Мо­ва про ети­чні стан­дар­ти, еко­ло­гі­чні ви­мо­ги, ан­ти­ко­ру­пцій­ні га­ран­тії, яких ті ви­ма­га­ють від по­тен­цій­них укра­їн­ських пар­тне­рів. «Це — не блаж, це — ба­жа­н­ня ін­ве­сто­ра ве­сти бізнес ети­чно», — вва­жає він. І за­ува­жує, що ви­ко­на­н­ня цих ви­мог може на­віть впли­ну­ти на змен­ше­н­ня від­со­тко­вої став­ки по кре­ди­ту. До ре­чі, SD Capital ра­зом із Cargill бу­ду­ють зер­но­вий тер­мі­нал (орі­єн­тов­ний об­сяг ін­ве­сти­цій у про­ект — 150 млн до­ла­рів). «Пер­ший тер­мі­нал бу­ду­ва­ли без пар­тне­рів. На­ра­зі спіль­но з Cargill, ро­зу­мі­ю­чи, що бу­де за­без­пе­че­н­ня за­ван­та­же­н­ня акти­вів. Зі сво­го бо­ку ми на­да­є­мо га­ран­тії отри­ма­н­ня до­зво­лів — це те, чо­го від вас че­ка­ють по­тен­цій­ні вкла­дни­ки», — за­зна­чив пан Гру­шко.

Ішло­ся на ки­їв­сько­му Мі­жна­ро­дно­му еко­но­мі­чно­му фо­ру­мі й про те, у що го­то­вий ін­ве­сту­ва­ти так зва­ний вну­трі­шній ін­ве­стор, пе­ред­усім гі­ган­ти укра­їн­сько­го агро­бі­зне­су.

Біль­шість із них пу­блі­чно за­яв­ля­ють, що пла­ну­ють свій бізнес що­най­мен­ше на 10–15 ро­ків на­пе­ред. «До­ки ми вва­жа­є­мо чор­но­зем не­ймо­вір­ним ба­гат­ством, Са­у­дів­ська Ара­вія ви­на­йде спосо­би отри­ма­н­ня де­ше­вої со­ня­чної енер­гії й дис­ти­лю­ва­ти­ме мор­ську во­ду, а зем­лі — ви­ста­чить», — за­явив за­снов­ник МХП Юрій Ко­сюк. За йо­го сло­ва­ми, озву­че­ні ра­ні­ше пла­ни з роз­ши­ре­н­ня зе­мель­но­го бан­ку змі­ни­ли­ся. «Зе­ле­на енер­ге­ти­ка для нас ці­ка­ві­ша. Бі­о­газ, со­ня­чна енер­гія, IT-про­е­кти де­мон­стру­ють ви­щий по­ка­зник по­вер­не­н­ня ін­ве­сти­цій».

Та­кож він за­зна­чив, що аграр­на га­лузь є ефе­ктив­ним май­дан­чи­ком і по­тен­цій­но силь­ним мі­сцем для роз­ви­тку ІТ-га­лу­зі в Укра­ї­ні. «МХП де­мон­струє свою від­кри­тість, ми фі­нан­су­є­мо ба­га­то бізнес-ін­ку­ба­то­рів, які мо­жуть до­по­мог­ти нам ру­ха­ти­ся впе­ред», — до­дав Юрій Ко­сюк. І за­ува­жив, що ефе­ктив­ність — це пе­ред­усім пи­та­н­ня ме­не­джмен­ту.

Жель­ко Ер­цег, опе­ра­цій­ний ди­ре­ктор хол­дин­гу «Астар­та Ки­їв» за­ува­жує, що, не­зва­жа­ю­чи на бум Agtech-те­хно­ло­гій, по­вер­не­н­ня на ін­ве­сти­ції у цьо­му се­гмен­ті не над­то зна­чне: «Про­ана­лі­зу­вав­ши 50 стар­та­пів, ми зна­йшли ма­ло ути­лі­тар­но­сті». То­му «Астар­та» сфор­му­ва­ла ко­ман­ду фа­хів­ців, які одна­ко­во силь­ні і в су­ча­сних те­хно­ло­гі­ях, і в сіль­сько­му го­спо­дар­стві».

А от ком­па­нії Kernell за три ро­ки вда­ло­ся по­дво­ї­ти вро­жай­ність. Як ка­же Ві­та­лій Став­ній­чук, ди­ре­ктор де­пар­та­мен­ту ви­ро­бни­цтва, до­слі­джень і роз­ви­тку Kernell, «ми на­вчи­ли­ся за­ро­бля­ти на агробізнесі. Для цьо­го змі­ни­ли управ­лін­ські під­хо­ди, зро­бив­ши кла­сте­ри са­мо­до­ста­тні­ми, змен­шив­ши люд­ський чин­ник у прийнят­ті рі­ше­н­ня».

Уча­сни­ки Фо­ру­му та­кож за­зна­чи­ли, що укра­їн­ський АПК по­збу­ва­є­ться імі- джу ви­ня­тко­во як екс­пор­те­ра си­ро­ви­ни, з ко­жним ро­ком на­ро­щу­ю­чи ін­те­ле­кту­аль­ні рі­ше­н­ня, за­сто­со­ву­ю­чи ро­бо­то­те­хні­ку й ін­ші те­хно­ло­гії для то­чно­го зем­ле­роб­ства. Та­кож на­го­ло­шу­є­ться, що ва­жли­вість хай-те­ку у цій га­лу­зі зростає на тлі зро­ста­н­ня по­тре­би про­до­воль­ства у сві­ті й, зокре­ма, вбу­до­ву­ва­н­ня укра­їн­ських агро­під­при­ємств в лан­цю­ги до­да­ної вар­то­сті в рам­ках гло­баль­но­го рин­ку.

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.