По­да­ток на аграрну не­ру­хо­мість і су­до­ва пра­кти­ка

AgroMarket - - КРУПНИМ ПЛАНОМ - Ан­дрі­а­на МАРТИНІВ, юрист

По­да­ток на не­ру­хо­мість є одним із «най­мо­лод­ших» в Укра­ї­ні за­галь­но­обов’яз­ко­вих пла­те­жів, що­до яко­го ви­ни­кає чи­ма­ло спо­рів, осо­бли­во в агро­се­кто­рі. Сіль­го­спви­ро­бни­ки ні­би­то звіль­не­ні від спла­ти цьо­го по­да­тку. Та, як по­ка­зує пра­кти­ка, не всі, й не у всіх ви­пад­ках.

Аби за­по­біг­ти ви­ни­кнен­ню по­да­тко­во­го бор­гу (що за­ва­дить за­сто­со­ву­ва­ти єди­ний по­да­ток 4-ту гру­пу) сіль­го­спви­ро­бни­ку слід то­чно з’ясу­ва­ти, за яку не­ру­хо­мість по­да­ток спла­чу­є­ться, а за яку ні — фі­скаль­ні ор­га­ни іден­ти­фі­ку­ють «піль­го­ву» не­ру­хо­мість за дер­жав­ним кла­си­фі­ка­то­ром (див. «Агро­Мар­кет» №9 (102), ве­ре­сень 2017).

Утім, бу­ва­ють ви­пад­ки, ко­ли під­при­єм­ство на­чеб­то й за­пла­ти­ло по­да­ток, але код бю­дже­тної кла­си­фі­ка­ції (КБК) вка­за­но не­пра­виль­но. Чи в та­ко­му ра­зі це є бор­гом під­при­єм­ства? Ні, це не може вва­жа­ти­ся бор­гом і не­спла­тою по­да­тку. На це вка­зав у сво­їй по­ста­но­ві Ми­ко­ла­їв­ський окру­жний адмі­ні­стра­тив­ний суд по спра­ві №814/33/17 (за­ли­ше­на без змін Оде­ським апе­ля­цій­ним адмі­ні­стра­тив­ним су­дом ухва­лою від 21.09.2017). Суд вка­зав та­ке: «оскіль­ки під­при­єм­ство спла­ти­ло по­да­ток на не­ру­хо­ме май­но, від­мін­не від зе­мель­ної ді­лян­ки до мі­сце­во­го бю­дже­ту, спла­та цьо­го по­да­тку за рі­зни­ми ко­да­ми бю­дже­тної кла­си­фі­ка­ції не може вва­жа­тись по­да­тко­вим бор­гом та, як на­слі­док, не може при­зве­сти до втра­ти по­зи­ва­чем ста­ту­су пла­тни­ка єди­но­го по­да­тку че­твер­тої гру­пи».

Якщо ор­ган мі­сце­во­го са­мов­ря­ду­ва­н­ня не­своє­ча­сно опри­лю­днив рі­ше­н­ня про став­ку по­да­тку, яка по­то­чно­го ро­ку є ви­щою, ніж то­рік. Чи пра­во­мір­ним бу­де до

на­ра­ху­ва­н­ня цьо­го по­да­тку? Ні, в та­ко­му ра­зі до­на­ра­ху­ва­н­ня бу­де про­ти­прав­ним. Про це за­ува­жив у сво­їй пра­во­вій по­зи­ції Ви­щий адмі­ні­стра­тив­ний суд (ухва­ла від 30.08.2016 у спра­ві №826/22028/15), і та­кий під­хід від­обра­жа­є­ться й в на­сту­пних рі­ше­н­нях су­ду. Зокре­ма, в по­ста­но­ві Хар­ків­сько­го окру­жно­го адмі­ні­стра­тив­но­го су­ду по спра­ві від 01.06.2017 №821/565/17 вка­зав, що ор­га­ни мі­сце­во­го са­мов­ря­ду­ва­н­ня по­вин­ні до­три­му­ва­ти­ся прин­ци­пу ста­біль­но­сті по­да­тко­во­го за­ко­но­дав­ства, що від­обра­же­ний у ст. 12 По­да­тко­во­го ко­де­ксу Укра­ї­ни (ПКУ). Суд вка­зав, що рі­ше­н­ня про вста­нов­ле­н­ня мі­сце­вих по­да­тків і збо­рів офі­цій­но опри­лю­дню­є­ться від­по­від­ним ор­га­ном мі­сце­во­го са­мов­ря­ду­ва­н­ня до 15 ли­пня ро­ку, що пе­ре­дує бю­дже­тно­му пе­рі­о­ду, у яко­му пла­ну­є­ться за­сто­со­ву­ва­н­ня вста­нов­лю­ва­них мі­сце­вих по­да­тків і збо­рів або змін (пла­но­вий пе­рі­од). В ін­шо­му ра­зі нор­ми від­по­від­них рі­шень за­сто­со­ву­ю­ться не ра­ні­ше по­ча­тку бю­дже­тно­го пе­рі­о­ду, що на­стає за пла­но­вим пе­рі­о­дом.

Та­ким чи­ном, суд вва­жає, що по­да­ток на не­ру­хо­ме май­но, від­мін­не від зе­мель­ної ді­лян­ки, як мі­сце­вий по­да­ток, під­ля­гає спла­ті у 2015 ро­ці в ра­зі ухва­ле­н­ня ор­га­ном мі­сце­во­го са­мов­ря­ду­ва­н­ня рі­ше­н­ня про йо­го вста­нов­ле­н­ня до 15.07.2014. Тоб­то для те­пе­рі­шньо­го ча­су ця нор­ма має зна­че­н­ня біль­ше у ви­зна­чен­ні роз­мі­ру по­да­тку. Якщо став­ка по­да­тку зро­сла, але від­по­від­не рі­ше­н­ня не бу­ло опри­лю­дне­но, то під­при­єм­ство має право спла­чу­ва­ти су­му по­да­тку за став­ка­ми (ниж­чи­ми), що ді­я­ли в по­пе­ре­дньо­му зві­тно­му пе­рі­о­ді. Що­до 2015 ро­ку, ко­ли та­кий по­да­ток упро­ва­джу­вав­ся, то су­ди фа­кти­чно ле­га­лі­зу­ва­ли мо­жли­вість під­при­ємств не спла­чу­ва­ти та­кий по­да­ток.

Чи роз­по­всю­джу­є­ться піль­га по звіль­нен­ню від по­да­тку на не­ру­хо­мість, якщо та­ка «сіль­сько­го­спо­дар­ська» не­ру­хо­мість на ба­лан­сі в агро­ви­ро­бни­ка, що є фі­зи­чною осо­бою — під­при­єм­цем? По­да­тко­ва ствер­джує, що та­ка піль­га не роз­по­всю­джу­є­ться на фі­зи­чну осо­бу — під­при­єм­ця, на­віть якщо в та­ко­го суб’єкта під­при­єм­ни­цтва є від­по­від­ні КВЕДи (як при­клад, основ­ний вид ді­яль­но­сті та­кої осо­би зна­чи­ться як «ви­ро­щу­ва­н­ня зер­но­вих куль­тур (крім ри­су), бо­бо­вих куль­тур і на­сі­н­ня олій­них куль­тур, роз­ве­де­н­ня свій­ської пти­ці, змі­ша­не сіль­ське го­спо­дар­ство та ін.»).

Під час роз­гля­ду спра­ви суд уста­но­вив, що по­зи­вач (фі­зи­чна осо­ба — під­при­є­мець) отри­мує 100% до­хо­дів від сіль­сько­го­спо­дар­ської ді­яль­но­сті, і не­жи­тло­ва не­ру­хо­мість без­по­се­ре­дньо ви­ко­ри­сто­ву­є­ться ним у сіль­сько­го­спо­дар­ській ді­яль­но­сті. По­си­ла­н­ня по­да­тко­вих ор­га­нів на пп.14.1.235. ПКУ суд від­хи­лив як та­ке, що сто­су­є­ться спе­ці- аль­них по­да­тко­вих ре­жи­мів, а не до по­да­тку на не­ру­хо­мість. Та­ким чи­ном, Ми­ко­ла­їв­ський окру­жний адмі­ні­стра­тив­ний суд по­ста­но­вою від 08.12.2016 по спра­ві 814/2040/16 уза­ко­нив мо­жли­вість ви­ко­ри­сто­ву­ва­ти піль­гу, пе­ред­ба­че­ну абза­цом «ж» пп. 266.2 ПКУ, й фі­зи­чним осо­бам — під­при­єм­цям, якщо ті: мають основ­ний вид ді­яль­но­сті, що на­ле­жить до агро­ді­яль­но­сті; якщо до­хід від по­ста­ча­н­ня сіль­гос­пто­ва­рів/по­слуг ста­но­вить не мен­ше як 75% у за­галь­ній ма­сі ви­ру­чки; і якщо са­ма не­ру­хо­мість ви­ко­ри­сто­ву­є­ться для сіль­сько­го го­спо­дар­ства. Та­ку са­му по­зи­цію від­обра­зив і Тер­но­піль­ський окру­жний адмі­ні­стра­тив­ний суд у по­ста­но­ві від 08.09.2017 по спра­ві №819/2880/17. До то­го ж суд не іден­ти­фі­ку­вав бу­дів­лю за кла­си­фі­ка­то­ром, а ли­ше вста­но­вив факт, що не­жи­тло­ве при­мі­ще­н­ня ви­ко­ри­сто­ву­є­ться для об­слу­го­ву­ва­н­ня сво­єї сіль­сько­го­спо­дар­ської ді­яль­но­сті: га­ра­жу­ва­н­ня сіль­сько­го­спо­дар­ської те­хні­ки, ви­ро­бни­цтво та збе­рі­га­н­ня кор­мів для тва­рин, зер­но­схо­ви­ще, сі­но­схо­ви­ще, утри­ма­н­ня пти­ці і т. ін. Тоб­то суд ві­ді­йшов від фор­маль­но­го під­хо­ду по­да­тко­вої, і фа­кти­чно є пре­це­дент, що для звіль­не­н­ня від по­да­тку на не­ру­хо­мість агра­рію до­ста­тньо до­ве­сти ви­ко­ри­ста­н­ня бу­дів­лі, при­мі­щень у сіль­сько­го­спо­дар­ських ці­лях.

Чи по­трі­бно пла­ти­ти за не­ру­хо­мість, яка по до­ку­мен­тах не на­ле­жить до «агро­про­ми­сло­во­сті», але по фа­кту ви­ко­ри­сто­ву­є­ться як ко­рів­ник, сви­нар­ник, тоб­то са­ме для сіль­сько­го­спо­дар­ських ці­лей?

Абза­цом «ж» пп. 266.2 ПКУ пе­ред­ба­че­но, що не є об’єктом опо­да­тку­ва­н­ня бу­дів­лі, спо­ру­ди сіль­сько­го­спо­дар­ських то­ва­ро­ви­ро­бни­ків, при­зна­че­ні для ви­ко­ри­ста­н­ня без­по­се­ре­дньо в сіль­сько­го­спо­дар­ській ді­яль­но­сті. Фі­скаль­ні ор­га­ни до­пов­ни­ли цю піль­гу умо­вою, що та­ка не­ру­хо­мість має бу­ти по­зна­че­на в кла­си­фі­ка­то­рі як бу­дів­ля сіль­сько­го­спо­дар­сько­го під­при­єм­ства, і якщо в пра­вов­ста­нов­чих до­ку­мен­тах від­су­тній від­по­від­ний код, то піль­га не діє, і по­трі­бно пла­ти­ти по- да­ток. Ра­зом із тим Ки­їв­ський окру­жний адмі­ні­стра­тив­ний суд у по­ста­но­ві від 13.03.2017 по спра­ві №810/362/17 ві­ді­йшов від та­кої фі­скаль­ної по­зи­ції. Суд вка­зав, що не­об­хі­дно до­ка­за­ти, що адмі­ні­стра­тив­ні бу­дів­лі, що пе­ре­бу­ва­ють у вла­сно­сті агро­ви­ро­бни­ка, ви­ко­ри­сто­ву­ю­ться як «при­мі­ще­н­ня ко­рів­ни­ка», тоб­то в сіль­сько­го­спо­дар­ських ці­лях. Кон­кре­тно по цій спра­ві суд за­зна­чив, що пла­тник по­да­тків не до­вів цьо­го фа­кту, але на­віть за та­ких умов рі­ше­н­ня бу­ло ухва­ле­но на ко­ристь пла­тни­ка по­да­тків. Як? Ча­рів­на нор­ма, що еле­мен­ти по­да­тку та збо­ру не мо­жуть змі­ню­ва­ти­ся про­тя­гом зві­тно­го ро­ку, за­оща­ди­ла агро­ви­ро­бни­ку кру­глень­ку су­му.

Якщо у Вас є сум­ні­ви що­до то­го, чи по­вин­ні Ви пла­ти­ти по­да­ток на не­ру­хо­мість, по­чніть спо­ча­тку з та­ко­го:

• пе­ре­вір­те, чи рі­ше­н­ня про став­ки по­да­тку бу­ло ухва­ле­но своє­ча­сно (до 15 ли­пня);

• пе­ре­вір­те, яка са­ме у Вас не­ру­хо­мість, чи від­по­від­ає та­ка не­ру­хо­мість ко­ду 1271 Дер­жав­но­го кла­си­фі­ка­то­ра бу­ді­вель та спо­руд ДК 018-2000 «бу­дів­лі сіль­сько­го­спо­дар­сько­го при­зна­че­н­ня, лі­сів­ни­цтва та ри­бно­го го­спо­дар­ства» (код 1271), який вклю­чає бу­дів­лі для ви­ко­ри­ста­н­ня в сіль­сько­го­спо­дар­ській ді­яль­но­сті: на­при­клад, ко­рів­ни­ки, стай­ні, сви­нар­ни­ки, ко­ша­ри, кін­ні за­во­ди, со­ба­чі роз­плі­дни­ки, пта­хо­фа­бри­ки, зер­но­схо­ви­ща, скла­ди та на­двір­ні бу­дів­лі, під­ва­ли, ви­но­кур­ні, вин­ні єм­но­сті, те­пли­ці, сіль­сько­го­спо­дар­ські си­ло­си й т. ін., якщо ні, то зваж­те, чи змо­же­те Ви до­ве­сти ви­ко­ри­ста­н­ня при­мі­щень в сіль­сько­го­спо­дар­ських ці­лях будь-яки­ми мо­жли­ви­ми до­ка­за­ми (фо­то­гра­фії, ві­део, зві­тність то­що);

• «по­ра­хуй­те» еко­но­мі­ку, чи не ви­йдуть Вам до­рож­чи­ми ви­тра­ти на су­до­ві тя­га­ни­ни, ніж са­ма су­ма по­да­тку.

Як мо­ви­ться, сім ра­зів від­мі­ряй, і аж то­ді від­ріж. А у ви­пад­ку з по­да­тком на аграрну не­ру­хо­мість — оскар­жуй­те рі­ше­н­ня фі­скаль­ної слу­жби про йо­го на­ра­ху­ва­н­ня та спла­ту штра­фів.

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.