По­дба­ти про здо­ров’я рин­ку

AgroMarket - - ТЕНДЕНЦІЇ - Олег НІВ’ЄВСЬКИЙ, стар­ший еко­но­міст Про­е­кту «Під­трим­ка ре­форм у сіль­сько­му го­спо­дар­стві та земельних від­но­си­нах в Укра­ї­ні»

Уже не пер­ший рік спо­сте­рі­гаю, як пар­тії ма­ні­пу­лю­ють дум­кою ви­бор­ців у скла­дних те­мах, як-от ринок зем­лі. І час від ча­су по­вер­та­ю­ся до пи­та­н­ня: що ж та­ке має ста­ти­ся, аби по­лі­ти­ки при­пи­ни­ли пра­кти­ку­ва­ти по­пу­лізм, а лю­ди — йо­го слу­ха­ти?

Ма­ю­чи на ру­ках ци­фри й фа­кти, спри­йма­ти сер­йо­зно де­які та­кі ме­се­джі не­мо­жли­во. І не тре­ба ки­ва­ти на скла­дність те­ми. Не вар­то не­до­оці­ню­ва­ти зда­тність лю­дей са­мо­стій­но ви­рі­шу­ва­ти, аде­ква­тно оці­ню­ю­чи для се­бе ви­го­ди й втра­ти.

От тіль­ки еко­но­мі­чних роз­ра­хун­ків, цифр і фа­ктів що­до скла­дних тем у на­шо­му ін­фор­ма­цій­но­му про­сто­рі май­же не­має. І на­віть не то­му, що та­ких роз­ра­хун­ків не так ба­га­то — про­сто на від­мі­ну від скан­даль­них фраз ци­фри й фа­кти не ста­ють у пер­ші стрі­чки но­вин, і пре­дме­том по­лі­ти­чних дис­ку­сій не ста­ють та­кож.

Що­прав­да, про­тя­гом остан­ньо­го ро­ку по­біль­ша­ло які­сної ін­фор­ма­ції та по­лі­ти­чних дис­ку­сій на зе­мель­ну те­ма­ти­ку. Одні­єю з та­ко­го ря­ду мо­жна на­зва­ти від­кри­ту дис­ку­сію на те­му «Віль­ний обіг зем­лі: по­ту­жний сти­мул для зро­ста­н­ня еко­но­мі­ки чи улю­бле­на по­лі­ти­чна гра?», у якій не­що­дав­но брав участь.

Для ілю­стра­ції ска­за­но­го ви­ще на­ве­ду ли­ше один при­клад, який на­во­див у зга­да­ній дис­ку­сії. Ка­жуть, від­кри­ва­ти ринок зем­лі не мо­жна, бо всі ки­ну­ться про­да­ва­ти, і ці­на на зем­лю бу­де мі­зер­на. Та ще й, мов­ляв, усю зем­лю ску­плять ли­ше агро­хол­дин­ги, то­му не мо­жна пу­ска­ти на ринок юри­ди­чних осіб. Однак, якщо пе­ре­ве­сти всі ці мір­ку­ва­н­ня у ци­фри та за­гли­би­тись у пи­та­н­ня, кар­ти­на бу­де ін­ша.

Якщо го­во­ри­ти про по­пит і про­по­зи­цію, то, за ре­зуль­та­та­ми опи­ту­ва­н­ня, про­ве­де­но­го на­при­кін­ці 2015 ро­ку, від­кла­де­на про­по­зи­ція земельних ді­ля­нок ста­но­вить 2–2,2 млн ге­кта­рів. Фі­зи­чні осо­би, якщо від­кри­ва­ти ринок тіль­ки для них, не ви­ку­плять та­кий об­сяг. Так, зви­чай­но, ви­ро­бни­ки змо­жуть ор­га­ні­зу­ва­ти «за­гін» фі­зо­сіб, аби ви­ку­пи­ти ви­став­ле­ні на ринок зе­мель­ні ді­лян­ки. Однак це жо­дним чи­ном не під­ви­щить йо­го про­зо­рість, за­хи­ще­ність прав вла­сно­сті на зем­лі, збіль­шить тран­за­кцій­ні ви­тра­ти й не ма­ти­ме очі­ку­ва­но­го впли­ву на ін­ве­сти­ції в се­ктор і до­бро­бут сіль­сько­го на­се­ле­н­ня. От­же, якщо ми орі­єн­ту­є­мо­ся на про­зо­рий ринок — без схем — ринок по­трі­бно від­кри­ва­ти і для юри­ди­чних осіб, не за­бу­ва­ю­чи про бан­ки, які теж мають право отри­му­ва­ти зем­лю в за­ста­ву у вла­сність, хо­ча б на обме­же­ний пе­рі­од ча­су, для ре­а­лі­за­ції сво­їх прав як кре­ди­то­рів. У цьо­му ви­пад­ку ринок бу­де і про­зо­рим, і здо­ро­вим. А будь-які обме­же­н­ня змен­шу­ють вар­тість акти­ву й збіль­шу­ють тран­за­кцій­ні ви­тра­ти.

Якщо на по­ча­тко­во­му ета­пі до­зво­ли­ти ку­пу­ва­ти зем­лю і юри­ди­чним осо­бам, то це до­зво­лить зба­лан­су­ва­ти про­по­зи­цію, що до­бре з еко­но­мі­чно­го по­гля­ду. Гро­ші на ви­куп зем­лі і в не­ве­ли­ких фер­ме­рів, і у ве­ли­ких ком­па­ній є. По­сту­пить на ринок 2 млн ге­кта­рів — во­ни їх ви­ку­плять, по­сту­пить 3 млн — ви­ку­плять і ці. В агро­бі­зне­су не­по­га­на мар­жи­наль­ність, то­му гро­ші є. Зві­сно, во­ни не хо­чуть цьо­го ро­би­ти, бо це ве­ли­кі ви­тра­ти — їм про­сті­ше і де­шев­ше й да­лі орен­ду­ва­ти зем­лю. Та якщо мо­ра­то­рій бу­де ска­со­ва­но, са­ме ви­ро­бни­ки змо­жуть сфор­му­ва­ти до­ста­тній по­пит.

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.