Штор­ми й ти­хі га­ва­ні зер­но­во­го рин­ку

AgroMarket - - ЕКСПЕРТНА ОЦІНКА - Ма­рія КОЛЕСНИК, екс­перт аграр­но­го рин­ку

Ще на по­ча­тку мар­ке­тин­го­во­го ро­ку про­гно­зи ви­ро­бни­цтва ран­ніх зер­но­вих, і зокре­ма пше­ни­ці, для Укра­ї­ни бу­ли більш ніж обе­ре­жни­ми, зва­жа­ю­чи на ті по­су­шли­ві яви­ща, які ми всі спо­сте­рі­га­ли на біль­шо­сті те­ри­то­рій на­шої кра­ї­ни на­ве­сні та влі­тку по­то­чно­го ро­ку. Про­те за остан­ніх два ти­жні зби­раль­ної кам­па­нії оці­ню­ва­н­ня вро­жаю пше­ни­ці по­ча­ли різ­ко пе­ре­гля­да­ти. Се­ре­дня вро­жай­ність стрім­ко пі­шла вго­ру, й на ви­хо­ді ми отри­ма­ли про­по­зи­цію зер­на, яка ли­ше на 1% по­сту­па­ла­ся ми­ну­ло­рі­чній. Зві­сно, мо­жна дис­ку­ту­ва­ти про те, що ста­ло при­чи­ною: не­о­чі­ку­ва­на ви­со­ка вро­жай­ність зер­на в за­хі­дних ре­гіо­нах чи ви­ве­де­н­ня фер­ме­ра­ми з ті­ні за­ли­шків зер­на вро­жаю 2016 ро­ку. Втім, ви­зна­чаль­ним є факт на­яв­но­сті на рин­ку по­над 26 млн тонн пше­ни­ці.

Те, що са­ме на пше­ни­чно­му рин­ку цьо­го ро­ку від­бу­ва­ти­ме­ться все най­ці­ка­ві­ше, бу­ло зро­зумі­ло ще на по­ча­тку се­зо­ну, але що са­ме від­бу­ва­ти­ме­ться з ці­но­ви­ми трен­да­ми, ста­ло не­спо­ді­ван­кою для біль­шо­сті грав­ців рин­ку не ли­ше в Укра­ї­ні, а й по­за її ме­жа­ми. Не­ти­по­ва для по­ча­тку се­зо­ну кри­ва ці­но­во­го трен­ду (рис. 1–2) чі­тко де­мон­струє змі­ни на­стро­їв у трей­де­рів за­ле­жно від стрім­ко­го по­то­ку рин­ко­вої ін­фор­ма­ції.

З ви­со­ко­го стар­ту — в новий се­зон

Біль­шість ана­лі­ти­ків ще на по­ча­тку се­зо­ну про­гно­зу­ва­ли лі­дер­ські по­зи­ції з екс­пор­ту для Ро­сії. Втім, різ­ке зро­ста­н­ня про­гно­зів ви­ро­бни­цтва для РФ та Укра­ї­ни фа­кти­чно обва­ли­ло сві­то­ві рин­ки в дру­гій по­ло­ви­ні ли­пня й у сер­пні. За остан­ні­ми оці­ню­ва­н­ня­ми USDA, об­сяг ви­ро­бни­цтва пше­ни­ці в РФ ста­но­вить 81 млн тонн (про­ти 72,5 то­рік), а про­гноз її екс­пор­ту — 32,5 млн тонн (про­ти 27,8 млн тонн то­рік).

Старт се­зо­ну оха­ра­кте­ри­зу­вав­ся ці­но­вим спле­ском, що є не­ха­ра­ктер­ним для по­ча­тку се­зо­ну. Ці­ни ро­зі­грі­ва­ли­ся різ­ким ско­ро­че­н­ням ви­ро­бни­цтва в США (про­ти по­ка­зни­ків ми­ну­ло­го ро­ку). Са­ме ви­со­кі стар­то­ві умо­ви не да­ли ці­нам опу­сти­ти­ся ниж­че за ми­ну­ло­рі­чні на­віть на дні пі­сля над­хо­дже­н­ня по­ві­дом­ле­н­ня про об­ся­ги ро­сій­сько­го зер­на. Ли­ше по­ві­дом­ле­н­ня, що май­бу­тній уро­жай в Ав­стра­лії бу­де ли­ше 22,5 млн тонн (про­ти 33,5 млн тонн ми­ну­ло­го ро­ку), на­дав ці­нам та­ку не­об­хі­дну й очі­ку­ва­ну під­трим­ку. Вро­жай пше­ни­ці у ЄС хоч і бу­де ви­щим за то­рі­шні 145 млн тонн, але йо­го оці­ню­ва­н­ня весь час зни­жу­є­ться, й за про­гно­зом USDA, ста­но­вить ли­ше 148,9 млн тонн, тож і ек­спорт очі­ку­є­ться ли­ше на рів­ні 28,5 млн тонн.

По­при всі ці бур­хли­ві ін­фор­ма­цій­ні хви­лі по­то­чно­го се­зо­ну екс­порт­на ці­на на укра­їн­ську про­до­воль­чу пше­ни­цю в се­ре­дньо­му на 8,5% пе­ре­ви­щу­ва­ла то­го­рі­чні по­ка­зни­ки, а на ма­кси­му­мі ця рі­зни­ця до­хо­ди­ла до 17%. Во­дно­час рі­зни­ця між по­то­чни­ми й ми­ну­ло­рі­чни­ми екс­порт­ни­ми ці­на­ми на фу­ра­жну пше­ни­цю ста­но­вить ли­ше 6%. На це є сенс звер­ну­ти ува­гу тим ви­ро­бни­кам, хто до­три­му­є­ться по­зи­ції: «Що вро­ди­ло, те й про­дам!»…

Стан­дар­ти по­тре­бу­ють пе­ре­гля­ду

До­во­лі три­во­жним дзві­но­чком є те, що по­при по­стій­не збіль­ше­н­ня об­ся­гів ви­ро­бни­цтва час­тка які­сно­го про­до­воль­чо­го зер­на, яке ми мо­же­мо за­про­по­ну­ва­ти сві­то­ві, так і є на до­во­лі низь­ко­му рів­ні. Для при­кла­ду су­сі­дня з на­ми Ру­му­нія про­дає пше­ни­цю з умі­стом біл­ка 12,5% і це від­ра­зу ро­бить її в се­ре­дньо­му на 10 дол. на тон­ні до­рож­чою за укра­їн­ську з умі­стом біл­ка 11,5%. От­же, по­стає за­пи­та­н­ня, що за­ва­жає укра­їн­ським аграріям ви­ро­бля­ти до­рож­че зер­но, яке має ви­щий по­пит на рин­ку? Які ще сти­му­ли, крім ви­со­кої ці­ни, мають сти­му­лю­ва­ти фер­ме­ра зо­се­ре­ди­ти­ся на ви­ро­бни­цтві про­до­воль­чо­го зер­на? Нев­же якщо «пря­ник» не спра­цьо­вує, то бу­де ко­ристь ли­ше від «ба­то­га»?

На ча­сі пе­ре­гляд стан­дар­тів на пше­ни­цю й при­ве­де­н­ня їх у від­по­від­ність до ви­мог рин­ку. Може хоч це яки­мось чи­ном сти­му­лю­ва­ти­ме сіль­го­спви­ро­бни­ка звер­та­ти ува­гу на якість ви­ро­щу­ва­ної про­ду­кції. Ні для ко­го не є но­ви­ною те, що пше­ни­ця з біл­ком ниж­чим за 11,5% у сві­ті про­до­воль­чою не вва­жа­є­ться. Не­від­по­від­ність вну­трі­шніх стан­дар­тів сві­то­вим і за­бо­ро­на змі­шу­ва­н­ня зер­на на­ра­зі силь­но впли­ва­ють на за­ку­пі­вель­ні ці­ни й ство­рю­ють до­да­тко­вий дис­конт до ці­ни.

У про­філь­но­му мі­ні­стер­стві ви­зна­ють, що цю про­бле­му тре­ба розв’язу­ва­ти. Втім, ве­ли­ке пи­та­н­ня, чи вда­сться пе­ре­гля­ну­ти стан­дар­ти вже цьо­го ро­ку. За­га­лом си­сте­ма облі­ку які­сних і кіль­кі­сних по­ка­зни­ків зер­на в Укра­ї­ні вкрай за­ста­рі­ла, то­му швид­ке розв’яза­н­ня цієї про­бле­ми може сут­тє­во по­лі­пши­ти си­ту­а­цію на зер­но­во­му рин­ку й збільшити до­хі­дність аграр­но­го бі­зне­су зокре­ма. По­то­чно­го се­зо­ну, ко­ли об­сяг про­по­зи­ції пше­ни­ці на вну­трі­шньо­му рин­ку до­зво­ляє екс­пор­те­ру віль­но ма­нев­ру­ва­ти, за­ли­ша­ю­чи ши­ро­кий про­стір для обра­н­ня кон­тр­аген­та, ли­ше якість то­ва­ру та ре­пу­та­ція ста­нуть ви­рі­шаль­ни­ми в обран­ні по­ста­чаль­ни­ка.

Зва­жа­ю­чи на зга­да­ні чин­ни­ки, вар­то очі­ку­ва­ти не­зна­чно­го зро­ста­н­ня ці­но­во­го трен­ду про­тя­гом мар­ке­тин­го­во­го ро­ку, на який у най­ближ­чі мі­ся­ці сут­тє­во впли­ва­ти­ме подаль­ший роз­ви­ток си­ту­а­ції в Ав­стра­лії. З ін­шо­го бо­ку, три­ва­ти­ме тиск із бо­ку ви­со­ко­го, хоч і ниж­че за ми­ну­ло­рі­чний, рів­ня сві­то­во­го вро­жаю — 744,85 про­ти 753,31 млн тонн у 2016/17 МР та ре­кор­дно­го рів­ня пе­ре­хі­дних за­ли­шків — 263,14 млн тонн.

У по­шу­ку ці­но­вих драй­ве­рів

На рин­ку ку­ку­ру­дзи си­ту­а­ція про­за­ї­чні­ша: на­дли­шок про­по­зи­ції і да­лі ти­сну­ти­ме на сві­то­ві ці­ни. Так, сві­то­ве ви­ро­бни­цтво ку­ку­ру­дзи, за остан­ні­ми про­гно­за­ми Мі­ні­стер­ства сіль­сько­го го­спо­дар­ства США, ста­но­ви­ти­ме 1,03 млрд тонн про­ти 1,07 ми­ну­ло­го ро­ку, а сві­то­ва тор­гів­ля зро­сте з 144,5 до 152,3 млн тонн. На від­мі­ну від пше­ни­ці ці­на на ку­ку­ру­дзу про­тя­гом лі­тньо­го пе­рі­о­ду по­стій­но зни­жу­ва­лась і на по­ча­ток ве­ре­сня в се­ре­дньо­му на 5 дол. на тон­ні по­сту­па­ла­ся то­го­рі­чній. От­же, фі­нан­со­вої по­ду­шки та за­па­су мі­цно­сті на мо­мент стар­ту зби­ра­н­ня но­во­го вро­жаю ринок ку­ку­ру­дзи не мав, то­му до­хо­дність цієї куль­ту­ри за під­сум­ка­ми мар­ке­тин­го­во­го ро­ку зно­ву бу­де мі­ні­маль­ною.

Зви­чай­но ро­би­ти на­віть се­ре­дньо­стро­ко­ві ці­но­ві про­гно­зи пра­кти­чно не­мо­жли­во, але ймо­вір­ність спа­дно­го ці­но­во­го трен­ду при­найм­ні до по­ча­тку гру­дня до­сить ви­со­ка. Так, по­при зни­же­н­ня ви­ро­бни­цтва ку­ку­ру­дзи Спо­лу­че­ни­ми Шта­та­ми з 384,8 до 360,3 млн тонн да­ва­ти­му­ться взна­ки ре­кор­дні сві­то­ві за­ли­шки на стар­ті по­то­чно­го се­зо­ну у 226, 96 млн тонн. Вар­то за­зна­чи­ти, що че­рез різ­ке ско­ро­че­н­ня ви­ро­бни­цтва ку­ку­ру­дзи в США по­то­чно­го ро­ку біль­шість ана­лі­ти­ків про­гно­зу­ють роз­ши­ре­н­ня по­сів­них площ на­ве­сні май­бу­тньо­го ро­ку. Якщо ці про­гно­зи під­твер­дя­ться, то це до­да­тко­во ти­сну­ти­ме на ці­ни в дру­гій по­ло­ви­ні 2017/18 МР. Ни­ні бір­жо­ві грав­ці на­ма­га­ю­ться від­шу­ка­ти будь-які чин­ни­ки впли­ву на рин­ку ку­ку­ру­дзи, які мо­жуть на­да­ти під­трим­ку ці­нам.

Во­дно­час ані змен­ше­н­ня про­гно­зу ви­ро­бни­цтва в Бра­зи­лії та Ки­таї (з 98,5 та 219,5 млн тонн то­рік до по­то­чних 95 і 215 млн тонн від­по­від­но) не є драй­ве­ра­ми ці­но­во­го ро­сту, оскіль­ки це вже не но­ви­на. Не­зна­чні ру­хи мо­жли­ві в ра­зі подаль­шо­го по­гір­ше­н­ня си­ту­а­ції з уро­жа­єм ку­ку­ру­дзи в кра­ї­нах ЄС, зокре­ма у Фран­ції (у ве­ре­сне­во­му про­гно­зі USDA ско­ро­че­но оці­ню­ва­н­ня об­ся­гів ви­ро­бни­цтва цієї куль­ту­ри у ЄС до 59,38 млн тонн), але та­ке ско­ро­че­н­ня не є сут­тє­вим. На­ра­зі ста­ном на по­ча­ток мар­ке­тин­го­во­го ро­ку для ку­ку- ру­дзи (01.09.2017) екс­порт­на ці­на на неї на умо­вах FOB, як в укра­їн­ських пор­тах на Чор­но­му мо­рі, так і в аме­ри­кан­ських у Ме­кси­кан­ській за­то­ці, ста­но­ви­ла ли­ше 160 дол./т зер­на й про­дов­жи­ла своє па­ді­н­ня про­тя­гом усьо­го ве­ре­сня.

Не­о­чі­ку­ва­но цьо­го­річ у лі­де­ри з при­бу­тко­во­сті може ви­йти ячмінь, ці­на на який у пор­тах Чор­но­го мо­ря з по­ча­тку се­зо­ну вже зро­сла зі 160 до 180 дол./т (то­рік у цей пе­рі­од да­ва­ли близь­ко 150 дол./т на умо­вах по­ста­ча­н­ня FOB) і зрів­ня­ла­ся із ці­ною про­до­воль­чої пше­ни­ці. Та­ка вкрай спри­я­тли­ва для укра­їн­ських виробників си­ту­а­ція скла­ла­ся че­рез ско­ро­че­н­ня про­по­зи­ції цієї куль­ту­ри на сві­то­вих рин­ках на тлі ста­біль­но­го по­пи­ту. Зокре­ма, в Укра­ї­ні в се­зо­ні 2017/18 МР по­сів­ні пло­щі під ячме­нем зни­зи­ли­ся до 2,55 млн ге­кта­рів. Ви­со­ка мар­жи­наль­ність цієї куль­ту­ри може сти­му­лю­ва­ти роз­ши­ре­н­ня її по­сів­них площ під уро­жай на­сту­пно­го ро­ку. По­ки що аграр­не мі­ні­стер­ство про­гно­зує по­сів­ні пло­щі під ози­мий ячмінь в об­ся­зі 926 тис. ге­кта­рів, що ли­ше на 2,9% пе­ре­ви­щує ана­ло­гі­чні по­ка­зни­ки ми­ну­ло­го ро­ку. Ви­со­ка ці­на спри­яє актив­ній тор­гів­лі — 65% цієї куль­ту­ри вже від­прав­ле­но на ек­спорт.

*** Во­дно­час по­при ре­кор­дні вро­жаї та ін­ші здо­бу­тки, на укра­їн­сько­му зер­но­во­му рин­ку є ве­ли­че­зна кіль­кість про­блем і під­во­дних ка­ме­нів, які ля­га­ють важ­ким тя­га­рем са­ме на пле­чі то­ва­ро­ви­ро­бни­ків. Ми мо­же­мо го­во­ри­ти про сві­то­ві трен­ди, екс­порт­ні пар­тії, но­ві рин­ки збу­ту, але всі не­узго­дже­н­ня й огрі­хи, що ви­ни­ка­ють на шля­ху зер­на від по­ля до бор­та су­дна, си­дять у ці­ні, за якою ку­пу­ють зер­но у фер­ме­ра. Не­га­ра­зди з вну­трі­шньою ло­гі­сти­кою, не­від­по­від­ність стан­дар­тів і за­бо­ро­на змі­шу­ва­н­ня, ути­ски з бо­ку фі­скаль­них, ми­тних або ін­ших кон­тро­лю­валь­них ор­га­нів — усе це зни­жує при­бу­тко­вість лан­цю­га без­по­се­ре­дньо ви­ро­бни­цтва зер­на в Укра­ї­ні та по­збав­ляє на­ших фер­ме­рів мо­жли­во­сті ін­ве­сту­ва­ти в су­ча­сні те­хно­ло­гії та галь­мує роз­ви­ток га­лу­зі в ці­ло­му. Як на ме­не, для по­до­ла­н­ня цих про­блем дер­жа­ві вар­то пи­ша­ти­ся не ре­кор­дни­ми вро­жа­я­ми, а ефе­ктив­ні­стю ви­ро­бни­цтва.

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.