У гро­шо­во­му по­то­ці

На­віть якщо це ва­ші вла­сні гро­ші, вва­жай­те, що ви їх по­зи­чи­ли в са­мо­го се­бе

AgroMarket - - ГОЛОВНА СТОРІНКА - Оле­ксандр ЖУРАВЕЛЬ

Яким бу­де фонд опла­ти пра­ці в трав­ні? Скіль­ки гро­шей про­си­ти­муть па­йо­ви­ки на свої на­галь­ні по­тре­би чи сіль­ра­да на свя­тку­ва­н­ня Дня се­ла? Що за­ли­ши­ться в ре­зерв­но­му фон­ді на 1 ли­пня? З чо­го пла­ти­ти сво­їм ро­бі­тни­кам на­ве­сні та влі­тку? І на­ві­що пе­ре­йма­ти­ся пи­та­н­ня­ми за­ку­пів­лі диз­па­ли­ва на лі­тні жни­ва в ли­сто­па­ді?

До всіх цих по­дій ще да­ле­ко. А ни­ні, ко­ли з па­йо­ви­ка­ми роз­ра­ху­ва­ли­ся, всі бор­ги по­га­си­ли і вже вне­сли пер­шу пе­ре­д­опла­ту за ЗЗР, на­сі­н­ня та до­бри­ва на на­сту­пний се­зон, гро- шей ви­ста­чає! Та ще й, як мо­ви­ться, до зби­ра­н­ня — ен­на кіль­кість ге­кта­рів ку­ку­ру­дзи в по­лі! Тож мо­жна й тра­ктор­ця при­ку­пи­ти, й ав­то своє обно­ви­ти, та ще й зво­зи­ти всю до­ро­гу ро­ди­ну на Но­вий рік у Єги­пет.

А втім, при­хо­дить ве­сна, і жи­т­тя, як зав­жди, вно­сить свої ко­ре­кти­ви: обов’яз­ко­во щось по­трі­бно пе­ре­сі­я­ти, не­за­пла­но­ва­ні по­лом­ки те­хні­ки, па­йо­ви­ки ко­жно­го дня про­сять за пай уже сьо­го­дні, бо біль­ше не­ма до ко­го звер­ну­тись… Якийсь су­сід хо­че усту­пи­ти свої 100 га, але за кіль­ка­рі­чну орен­дну пла­ту й не­гай­но! І в цей мо­мент ро­зу­мі­єш: усе твоє фі­нан­со­ве пла­ну­ва­н­ня вко­тре не спра­цьо­вує — до­ве­де­ться пе­ре­по­зи­ча­ти під ша­ле­ні від­со­тки. До­хо­дить до аб­сур­ду: во­се­ни сіль­го­спви­ро­бник ку­пує бу­ди­нок в обла­сно­му цен­трі за 2 млн, а на­ве­сні по­ха­пцем про­дає хо­ча б за міль­йон, бо бу­де йо­го бі­зне­су ка­пець!

Що ро­би­ти? Пла­ну­ва­ти! Пла­ну­ва­ти пра­виль­но: не в бло­кно­ти­ку, а роз­ро­бля­ти фі­нан­со­вий план на рік, бу­ду­ва­ти гро­шо­вий по­тік під­при­єм­ства, він же — кеш-флоу. Ба­жа­но це ро­би­ти у спе­ці­аль­ній про­гра­мі. Та якщо роз­би­ра­ти­ся в ній не­має ні ба­жа­н­ня, ні ча­су, то мо­жна при­найм­ні зро­би­ти всі роз­ра­хун­ки в та­бли­ці Excel.

Гло­баль­но ке­шфлоу (гро­шо­вий по­тік) скла­да­є­ться з двох ча­стин: до­хі­дної та ви­тра­тної, тоб­то це всі над­хо­дже­н­ня та ви­да­тки з ва­шо­го ра­хун­ку про­тя­гом пев­но­го пе­рі­о­ду. І як го­во­рив Ген­рі Форд, по­трі­бно за­ро­бля­ти хо­ча б на до­лар біль­ше ніж ви­тра­ча­єш. Тоб­то ва­ші над­хо­дже­н­ня зав­жди ма­ють бу­ти біль­ши­ми за ви­тра­ти. Пе­ре­ви­ще­н­ня ж ви­трат, осо­бли­во за­вча­сно не спла­но­ва­них, ко­шту­ють украй до­ро­го й зна­чно пе­ре­ви­щу­ють се­ре­дню ці­ну гро­шей (від­со­тки по кре­ди­тах) на рин­ку. Прин­ци­пи гро­шо­во­го по­то­ку

1. Вча­сно спла­че­ні пла­те­жі — за­по­ру­ка ста­біль­но­го й при­бу­тко­во­го бі­зне­су.

2. Ви­тра­ти — ли­ше за­пла­но­ва­ні, жо­дних емо­цій. Якщо ж ви се­бе до­бре зна­є­те, то за­ве­діть окре­му ни­чку на ра­пто­ві про­по­зи­ції, від яких ну ні­як не мо­же­те від­мо­ви­ти­ся, або про­сто за­вча­сно офор­міть кре­ди­тну лі­нію в бан­ку.

3. Ви­тра­ти не мо­жуть пе­ре­ви­щу­ва­ти до­хо­ди.

4. По­стій­ний за­ли­шок на ра­хун­ку має ста­но­ви­ти що­най­мен­ше по­ло­ви­ну від мі­ся­чно­го фон­ду опла­ти пра­ці. Кон­тр­аген­ти ча­сто при­три­му­ють пла­те­жі, а пра­ців­ни­кам по­трі­бно пла­ти­ти що­мі­ся­ця.

5. «Зо­ло­тий за­пас» на кі­нець мар­ке­тин­го­во­го ро­ку має ста­но­ви­ти що­най­мен­ше мі­ся­чний фонд опла­ти пра­ці.

6. Зер­но ні­ко­ли не ко­шту­ва­ти­ме стіль­ки, скіль­ки ми б хо­ті­ли. Ці­на ча­сто па­дає в най­більш не­о­чі­ку­ва­ний мо­мент, на­віть на­ве­сні. Кра­ще не­хай ча­сти­на гро­шей про­сто про­ле­жить не за­ді­я­на, ніж у най­від­по­від­аль­ні­ший мо­мент бі­га­ти по рин­ку з по­ро­жньою ки­ше­нею й на­ма­га­ти­ся по­зи­чи­ти в ко­жно­го зі зна­йо­мих бо­дай по ти­ся­чі.

7. Гро­ші ви­гі­дні­ше три­ма­ти в то­ва­рі: або зер­но, або за­со­би ви­ро­бни­цтва, або не­за­вер­ше­не ви­ро­бни­цтво. Якщо у вас є спо­ку­са за­ро­би­ти на від­со­тках, від­ра­зу від­ки­дай­те цю дум­ку як не­ви­прав­да­ний ри­зик — вам ри­зи­ків і так ви­ста­чає. Гро­ші з основ­ної спра­ви ви­тяг­ти лег­ко, а от по­вер­ну­ти може бу­ти або не­мо­жли­во, або нев­ча­сно.

8. Гро­ші ма­ють свою вартість — від­со­тки по кре­ди­тах. На­віть якщо ці гро­ші — ва­ші вла­сні, вва­жай­те, що ви їх по­зи­чи­ли в са­мо­го се­бе. Роз­пла­ну­є­мо ді­яль­ність на се­зон

Зві­сно, ко­жне під­при­єм­ство має свої ци­кли ви­ро­бни­цтва, обо­ро­тність ка­пі­та­лу й ін­ше. Ві­зьме­мо для при­кла­ду кла­си­чне господарство цен­траль­ної України, з кла­си­чною п’яти­піль­ною сі­во­змі­ною (ку­ку­ру­дза, со­ня­шник, соя, ози­мі пше­ни­ця та рі­пак). Се­зон за­ле­жить від жит­тє­во­го ци­клу ро­слин — тоб­то один рік. Для зру­чно­сті роз­би­ва­є­мо на 12 мі­ся­ців, хо­ча мо­жна й на де­ка­ди (10 днів), а то й ти­жні, але по­ча­ток по­сів­ної чи зби­раль­ної може ру­ха­ти­ся плюс мі­нус ти­ждень, тож по­мі­ся­чно бу­де до­ста­тньої то­чно­сті.

Ко­ли по­чи­на­є­ться ваш фі­нан­со­вий рік? Із вла­сних спо­сте­ре­жень: у за­хі­дних обла­стях, де пе­ре­ва­жа­ють ози­мі, ра­ху­ють умов­но з 1 ли­пня по 30 черв­ня, а в об- ла­стях ку­ку­ру­дзя­но­го по­ясу, де пе­ре­ва­жа­ють ярі, — з 1 сі­чня. Ви­тра­тна ча­сти­на

Пе­ред­усім ви­тра­ти слід про­пи­са­ти по ко­жній стат­ті окре­мо й роз­по­ді­ли­ти про­тя­гом ро­ку по­мі­ся­чно. За­ле­жно від ва­шої спе­ци­фі­ки чи прі­о­ри­те­тів роз­ви­тку ко­жну ста­т­тю ви­трат мо­жна де­та­лі­зу­ва­ти або, нав­па­ки, згру­пу­ва­ти. Як при­клад — на­кла­дні й адмін­ви­тра­ти, ку­ди ви за­но­си­те зар­пла­ту спе­ці­а­лі­стів чи ви­тра­ти на хар­чу­ва­н­ня пер­со­на­лу, але вкрай ва­жли­во не за­бу­ти ні­які ви­тра­ти й пра­виль­но їх роз­по­ді­ли­ти про­тя­гом усьо­го се­зо­ну. Для са­мо­кон­тро­лю ду­же ва­жли­во зві­ря­ти за­пла­но­ва­ні та ре­аль­ні ви­тра­ти за ко­жен мі­сяць і ро­би­ти ви­снов­ки, чо­му не схо­ди­ться. Су­ма за весь пе­рі­од та­кож до­по­ма­гає не ви­хо­ди­ти з бю­дже­ту за ре­зуль­та­та­ми ро­ку.

Ва­жли­во: амор­ти­за­ція не впли­ває на гро­шо­вий по­тік. Якщо під­при­єм­ство ін­ве­сту­ва­ло зна­чні ко­шти в при­дба­н­ня но­вої те­хні­ки й амор­ти­за­цій­ні від­ра­ху­ва­н­ня є зна­чни­ми, го­спо­дар­ська ді­яль­ність бу­де зби­тко­вою, а гро­шо­вий по­тік усе одно по­зи­тив­ним. І нав­па­ки: в мо­мент зна­чних ін­ве­сти­цій або по­вер­не­н­ня бор­гів мо­же­мо ма­ти на­чеб­то й при­бу­ток, але не­га­тив­ний гро­шо­вий по­тік.

Над­хо­дже­н­ня. Скла­да­ю­ться на­сам­пе­ред із до­хо­дів від ре­а­лі­зо­ва­ної про­ду­кції, на­да­них по­слуг, кре­ди­тів рі­зно­го ро­ду, по­вер­не­н­ня де­бі­тор­ської за­бор­го­ва­но­сті. Най­на­дій­ні­шим дже­ре­лом, зві­сно, є ре­а­лі­за­ція вла­сно­го то­ва­ру, всі ін­ші — ли­ше до­по­мі­жні й ціл­ко­ви­то по­кла­да­ти­ся на них не вар­то. Та­ку са­му ста­т­тю над­хо­джень, як до­по­мо­га від дер­жа­ви чи яко­гось до­но­ра кра­ще вза­га­лі не вклю­ча­ти в свої пла­ни.

Як ка­жуть до­свід­че­ні го­спо­да­рі, ва­жли­ва не но­мі­наль­на ці­на на зер­но чи мін­до­бри­ва, ва­жли­ве спів­від­но­ше­н­ня цін: скіль­ки тонн зер­на по­трі­бно від­да­ти за тон­ну мі­не­раль­них до­брив. Ко­жна тон­на до­брив дає умов­но чо­ти­ри тон­ни зер­на. Від­по­від­но, якщо хо­че­мо отри­ма­ти при­бу­ток, по­трі­бно від­да­ва­ти не біль­ше як три тон­ни зер­на. Зві­сно, ця при­бав­ка за­ле­жить від опа­дів, яко­сті ґрун­ту й ін­ших уні­каль­них умов.

На­ве­сні зер­но за­зви­чай до­рож­че, але йо­го збе­рі­га­н­ня теж ко­штує, до то­го ж чи­ма­ло господарств ви­ки­да­ють свій то­вар на ри­нок са­ме в лю­то­му-бе­ре­зні, від­по­від­но й на сві­то­вих рин­ках ці­на може про­сі­да­ти.

Кра­ще ре­аль­ні гро­ші від пе­ре­ві­ре­но­го пар­тне­ра, ніж обі­цян­ки від не­ві­до­мих осіб.

По­слу­ги. Тут мо­жна за­ро­би­ти, за­оща­ди­ти або ж і пе­ре­пла­ти­ти. Най­ці­ка­ві­ші фор­ми за­ро­бі­тку — на сі­вал­ці, транс­пор­ті та на су­шар­ці. Це все ба­жа­но ма­ти вла­сне й по­тро­ху на­да­ва­ти дрі­бні­шим су­сі­дам. Що­до зби­ра­н­ня, то тут си­ту­а­ція ці­ка­ві­ша: на­йма­ти де­шев­ше, ніж при­дба­ти й утри­му­ва­ти вла­сний ком­байн. Якщо ви вча­сно пла­ти­ти­ме­те ре­аль­ну вартість, то зав­жди ма­ти­ме­те ком­байн у до­бро­му ста­ні й вча­сно…

Кри­ти­чні точки. Най­кри­ти­чні­шим мо­мен­том є тра­вень і чер­вень, пе­ред жни­ва­ми. Осо­бли­во го­стро може сто­я­ти пи­та­н­ня про за­ку­пів­лю ПММ, роз­ра­хун­ки по зар­пла­ті або ж що­до при­дба­н­ня зап­ча­стин для ком­бай­на. Не­го­то­ви­ми до но­во­го мар­ке­тин­го­во­го ро­ку мо­жуть бу­ти й са­мі за­ку­пни­ки: не­за­вер­ше­ні ре­мон­тні ро­бо­ти на при­йман­ні, не­від­кри­ті кре­ди­тні лі­нії або ж на­віть «за­ку­по­ву­є­мо ли­ше з 1 ли­пня», а не 25 черв­ня.

Дру­гою кри­ти­чною то­чкою я б на­звав жов­тень, ко­ли ма­є­мо ве­ли­кий на­дли­шок лі­кві­дно­сті. То в чо­му ж кри­ти­чність? Це ж до­бре! Так, до­бре! В то­му й ви­клик, щоб не під­да­ти­ся спо­ку­сі й не на­ро­би­ти зай­вих ви­трат. Бі­знес і гро­ші лю­блять хо­ло­дний ро­зра­ху­нок на сві­жу го­ло­ву. Ана­лі­зу­є­мо ре­зуль­та­ти за се­зон

Ана­ліз і по­рів­ня­н­ня спла­но­ва­но­го й фа­кти­чно­го гро­шо­во­го по­то­ку під­при­єм­ства дає ве­ли­че­зне по­ле для роз­ду­мів. Під час цьо­го аналізу мо­жна і по­трі­бно зна­йти від­по­віді на вкрай ва­жли­ві за­пи­та­н­ня що­до по­то­чної ефе­ктив­но­сті та подаль­шо­го стра­те­гі­чно­го пла­ну­ва­н­ня й роз­ви­тку:

1) На­скіль­ки ви ре­а­ліст у сво­їх про­гно­зах?

2) Лі­кві­дність (зда­тність вча­сно спла­чу­ва­ти свої зо­бов’яза­н­ня), чи бу­ла до­ста­тньою в кри­ти­чні мо­мен­ти та чи не за­над­то на­дли­шко­вою. Гро­ші ма­ють пра­цю­ва­ти, а не про­сто ле­жа­ти.

3) Яким ви­тра­там не­о­чі­ку­ва­но на­ле­жить зна­чна час­тка се­ред ін­ших ви­трат?

4) Не­за­пла­но­ва­ні ви­тра­ти? 5) Ін­ве­сти­цій­на ді­яль­ність. На­скіль­ки вда­ла й ви­прав­да­на за по­пе­ре­дній се­зон? Ку­ди ін­ве­сту­ва­ти, щоб зни­зи­ти ви­тра­тну ча­сти­ну та збіль­ши­ти до­хі­дну? Чи по­тя­гне­мо ми ті ін­ве­сти­ції ре­аль­но?

6) При­бу­ток. Ви ре­аль­но мо­же­те по­ра­ху­ва­ти, скіль­ки ж гро­шей ви за­ро­би­ли і, від­по­від­но, скіль­ки мо­жна роз­по­ді­ли­ти без шко­ди для бі­зне­су.

Оле­ксандр ЖУРАВЕЛЬ

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.