ЯКУ СУ­МУ БОРГУ МОЖЕ ВТРИМАТИ ВАШЕ ГОСПОДАРСТВО

З’ясу­вав­ши вла­сний по­тен­ці­ал, фер­мер зда­тний пе­ре­ві­ри­ти рі­вень ком­пе­тен­ції сво­їх бан­кі­рів і ком­пе­тен­тно ви­бу­ду­ва­ти з ни­ми діа­лог

AgroMarket - - ГОЛОВНА СТОРІНКА -

Бор­го­ві ко­шти ду­же схо­жі на во­гонь. Якщо з ним по­во­дя­ться ро­зум­но й кон­тро­лю­ють йо­го, він до­дає на­шо­му жи­т­тю ком­фор­ту. Так са­мо й бор­го­ві ко­шти по­тен­цій­но мо­жуть да­ти ба­га­то благ фер­мер­ським го­спо­дар­ствам: за­без­пе­чи­ти обо­ро­тним ка­пі­та­лом і ко­шта­ми на при­дба­н­ня ху­до­би но­вої ге­не­ти­ки, онов­ле­н­ня го­спо­дар­ських спо­руд і на­ро­ще­н­ня ви­ро­бни­чих по­ту­жно­стей, що при­зве­де до зро­ста­н­ня до­хо­дів. І якщо по­во­ди­ти­ся ро­зум­но із за­по­зи­че­н­ня­ми й кон­тро­лю­ва­ти їх, во­ни так са­мо мо­жуть до­по­мог­ти агра­рі­ям ста­ти більш ефе­ктив­ни­ми, про­ду­ктив­ни­ми та при­бу­тко­ви­ми.

Утім, во­гонь може бу­ти й не­без­пе­чним. І якщо ми хо­че­мо, щоб бор­го­ві ко­шти спри­я­ли фі­нан­со­во­му здо­ров’ю го­спо­дар­ства, тре­ба обе­ре­жно по­во­ди­ти­ся з ни­ми. На ща­стя, зро­зу­мів­ши кіль­ка клю­чо­вих кон­це­пцій, сіль­го­спви­ро­бни­ки мо­жуть ви­зна­чи­ти, яка за­бор­го­ва­ність бу­ла б для них до­ціль­ною, так як нею ке­ру­ва­ти на ко­ристь сво­го бі­зне­су.

Не­без­пе­ки кре­ди­ту­ва­н­ня під акти­ви чи вла­сний ка­пі­тал

У ми­ну­ло­му ка­над­ські бан­ки по­зи­ча­ли гро­ші фер­мер­ським го­спо­дар­ствам, ви­хо­дя­чи май­же ви­клю­чно з вар­то­сті сіль­сько­го­спо­дар­ських акти­вів та роз­мі­ру їх вла­сно­го ка­пі­та­лу, на­віть ко­ли го­спо­дар­ства на той час опи­ня­ли­ся у фі­нан­со­вій скру­ті. Цей спо­сіб кре­ди­ту­ва­н­ня на­зи­ва­ють «кре­ди­ту­ва­н­ням під акти­ви або вла­сний ка­пі­тал». Бан­ки вва­жа­ли, що якщо вартість основ­них за­со­бів або су­ма вла­сно­го ка­пі­та­лу го­спо­дар­ства бу­ла біль­шою, ніж су­ма ви­да­но­го кре­ди­ту, то та­кий кре­дит бу­де по­га­ше­но, не­хай там що. Уяв­ле­н­ня про те, що аграр­не еко­но­мі­чне се­ре­до­ви­ще є ста­біль­ним і ста­ти­чним, не зов­сім від­по­від­а­ло дій­сно­сті. Адже ре­аль­ність су­ча­сно­го сіль­сько­го го­спо­дар­ства де­мон­струє, що ні­що не є ста­ти­чним або ста­біль­ним. Ціни на зер­но та ху­до­бу то під­ви­щу­ю­ться, то па­да­ють за­ле­жно від по­го­дних умов, хво­роб, гло­баль­но­го та вну­трі­шньо­го по­пи­ту й про­по­зи­ції, по­лі­ти­чних рі­шень і тор­го­вої си­ту­а­ції.

У ча­си, ко­ли ціни на сіль­сько­го­спо­дар­ську то­вар­ну про­ду­кцію бу­ли не­ста­біль­ни­ми, го­спо­дар­ства з істо­тни­ми бор­га­ми ча­сто ма­ли ве­ли­кі фі­нан­со­ві про­бле­ми. Зро­ста­н­ня бор­го­во­го на­ван­та­же­н­ня, під­ви­ще­н­ня від­со­тко­вих ста­вок і зни­же­н­ня цін на то­вар­ну про­ду­кцію по­збав­ля­ли їх лі­кві­дно­сті, тим са­мим ускла­дню­ю­чи чи уне­мо­жлив­лю­ю­чи по­га­ше­н­ня кре­ди­ту. Ко­ли вартість акти­вів (на­при­клад, ціни на зем­лю в Ка­на­ді) зро­ста­ла, бан­ки на­да­ва­ли фер­ме­рам біль­ше по­зик, у зв’яз­ку з чим на па­пе­рі вартість і акти­вів, і вла­сно­го ка­пі­та­лу господарств зро­ста­ла.

Про­те, ко­ли ціни на то­вар­ну про­ду­кцію бу­ли низь­ки­ми про­тя­гом три­ва­ло­го ча­су, фер­ме­рам бу­ло не­пе­ре­лив­ки. По­єд­на­н­ня під­ви­ще­ної за­бор­го­ва­но­сті, біль­ших пла­те­жів за від­со­тко­ві став­ки й зро­ста­н­ня ви­трат на ви­ро­бни­цтво змен­шу­ва­ли чи­стий до­хід фер­ме­рів, а от­же, їх зда­тність здій­сню­ва­ти ви­пла­ти за кре­ди­та­ми.

За та­ких об­ста­вин че­рез не­до­ста­тні гро­шо­ві по­то­ки збіль­шу­є­ться кіль­кість бан­крутств, і пер­ши­ми жер­тва­ми ста­ють сіль­сько­го­спо­дар­ські під­при­єм­ства, що ма­ють біль­шу су­му за­бор­го­ва­но­сті. От­же, з ча­сом ка­над­ські бан­ки зро­зумі­ли, що по­тен­ці­ал об­слу­го­ву­ва­н­ня за­бор­го­ва­но­сті за­ле­жить біль­шою мі­рою від зда­тно­сті ге­не­ру­ва­ти гро­шо­ві по­то­ки, ніж вар­то­сті акти­вів або ка­пі­та­лу. І сьо­го­дні в Пів­ні­чній Аме­ри­ці аграр­не кре­ди­ту­ва­н­ня дедалі біль­ше на­да­ють на осно­ві гро­шо­вих по­то­ків.

Про­гно­зу­ва­н­ня гро­шо­во­го по­то­ку

Спро­гно­зу­ва­ти гро­шо­ві по­то­ки — це най­ва­жли­ві­ше для роз­ра­хун­ку су­ми по­зи­ки, яку може взя­ти господарство. Оскіль­ки до­хо­ди рік у рік не­ста­біль­ні, ва­жли­во під час про­гно­зу­ва­н­ня ви­хо­ди­ти з кон­се­рва­тив­них при­пу­щень. І пе­ред­усім — вра­ху­ва­ти ви­тра­ти, до­хо­ди та при­бу­ток, ви­хо­дя­чи із се­ре­дньо­го зна­че­н­ня за три по­пе­ре­дні ро­ки ді­яль­но­сті. Якщо господарство ве­де змі­ша­не ви­ро­бни­цтво (на­при­клад, ху­до­ба, зер­но­ві куль­ту­ри, ово­чі, молоко чи сир), по­трі­бно вра­ху­ва­ти до­хо­ди від про­да­жу всіх ви­дів йо­го про­ду­кції. Об­чи­слю­ю­чи се­ре­днє зна­че­н­ня за­галь­них ви­трат, під­ра­хуй­те ви­тра­ти, пов’яза­ні з усі­ма про­да­ни­ми сіль­госп­про­ду­кта­ми, вклю­ча­ю­чи транс­порт­ні по­слу­ги та рі­зні пла­те­жі за пра­во тор­гу­ва­ти на мі­сько­му від­кри­то­му рин­ку. Це і є се­ре­дні ви­ро­бни­чі ви­тра­ти для го­спо­дар­ства. До­дай­те по­то­чну су­му рі­чної ін­фля­ції. В ре­зуль­та­ті отри­му­є­мо про­гно­зо­ва­ні ви­тра­ти на ви­ро­бни­цтво. Ви­зна­ча­ю­чи чи­стий до­хід, від­ні­міть се­ре­дні ви­тра­ти го­спо­дар­ства від се­ре­дньо­го до­хо­ду за три по­пе­ре­дні ро­ки з по­прав­кою на ін­фля­цію й отри­май­те се­ре­дній чи­стий до­хід го­спо­дар­ства за три ро­ки.

На­ре­шті, фер­мер по­ви­нен взя­ти до ува­ги, чи має (він/во­на або по­друж­жя) до­хід за ме­жа­ми го­спо­дар­ства, за ко­шти яко­го по­кри­ва­ю­ться осо­би­сті ви­тра­ти на сім’ю. Це може бу­ти опла­чу­ва­на ро­бо­та або бу­дья­кий ін­ший до­хід, що вли­ва­є­ться в бю­джет сім’ї. Ре­гу­ляр­ний до­хід від не­сіль­сько­го­спо­дар­ської ді­яль­но­сті слід до­да­ти до се­ре­дньо­го три­рі­чно­го чи­сто­го до­хо­ду го­спо­дар­ства. Отри­ма­на су­ма ста­но­вить со­бою до­хід з усіх дже­рел, яким мо­жна роз­по­ря­джа­ти­ся, спла­чу­ю­чи й ви­тра­ти на утри­ма­н­ня сім’ї та кре­дит.

Ро­зра­ху­нок ви­трат на утри­ма­н­ня сім’ї

Як тіль­ки фер­мер отри­мав кон­се­рва­тив­ний про­гноз гро­шо­вих по­то­ків, він (або во­на) має об­чи­сли­ти що­рі­чні ви­тра­ти, не­об­хі­дні для утри­ма­н­ня йо­го сім’ї. Це, зокре­ма, осві­та ді­тей, одяг, ав­то­мо­біль, па­ли­во та будь-які по­ку­пні хар­чо­ві про­ду­кти, які не ви­ро­щу­ють у го­спо­дар­стві. Ці ви­тра­ти за­зви­чай не вклю­ча­ють до сіль­сько­го­спо­дар­ських, але на них фа­кти­чно ви­тра­ча­є­ться до­хід го­спо­дар­ства. Фер­ме­ри, які не ви­ра­хо­ву­ють ви­тра­ти на утри­ма­н­ня сім’ї, ри­зи­ку­ють пе­ре­біль­ши­ти свою зда­тність об­слу­го­ву­ва­ти аграрний кре­дит, що може спри­чи­ни­ти про­бле­ми, якщо ціни на сіль­сько­го­спо­дар­ську про­ду­кцію ра­птом зни­зя­ться.

Чи може господарство об­слу­го­ву­ва­ти борг

Ви­ра­ху­ва­н­ня ви­трат на утри­ма­н­ня сім’ї з усіх дже­рел чи­сто­го до­хо­ду від ді­яль­но­сті го­спо­дар­ства дає в ре­зуль­та­ті справ­жні чи­сті гро­шо­ві ко­шти для об­слу­го­ву­ва­н­ня боргу. Це чи­ста спро­мо­жність го­спо­дар­ства об­слу­го­ву­ва­ти борг. Від­по­від­но, ця рі­чна су­ма є клю­чо­вим чин­ни­ком, яка ви­зна­чає по­тен­цій­ний рі­вень за­бор­го­ва­но­сті, що йо­го може ви­три­ма­ти фер­мер­ське господарство, та є основ­ним по­ка­зни­ком для ви­зна­че­н­ня за­галь­но­го рів­ня за­бор­го­ва­но­сті го­спо­дар­ства. Зно­ву ж та­ки, кра­ще бу­ти кон­се­рва­тив­ним: чи­стий до­сту­пний до­хід від сіль­сько­го­спо­дар­ської ді­яль­но­сті має бу­ти що­най­мен­ше на 25–30% біль­шим, ніж за­галь­на рі­чна су­ма пла­те­жів за кре­ди­том. Ві­дно­ше­н­ня чи­сто­го до­хо­ду від сіль­сько­го­спо­дар­ської ді­яль­но­сті до рі­чно­го об­ся­гу пла­те­жів по кре­ди­тах — тоб­то ко­е­фі­ці­єнт спро­мо­жно­сті го­спо­дар­ства до об­слу­го­ву­ва­н­ня боргу — має ста­но­ви­ти від 1,25 до 1,3.

Це спів­від­но­ше­н­ня та­кож мо­жна об­чи­сля­ти що­мі­ся­чно. Чи­стий що­мі­ся­чний об­сяг про­да­жів го­спо­дар­ства по­ви­нен пе­ре­ви­щу­ва­ти що­мі­ся­чні пла­те­жі по кре­ди­тах на 25–30%. Це за­зви­чай сто­су­є­ться мо­ло­чних, сви­нар­ських і пта­хів­ни­чих господарств.

У три­ва­лі пе­рі­о­ди низь­ких цін на сіль­сько­го­спо­дар­ську то­вар­ну про­ду­кцію та зро­ста­н­ня ви­трат на ви­ро­бни­цтво — як че­рез ін­фля­цію, так і стру­ктур­ні змі­ни у фермерських го­спо­дар­ствах —ка­над­ські фер­ми бу­ли жит­тє­зда­тни­ми ли­ше зав­дя­ки над­хо­дже­н­ням від не- сіль­сько­го­спо­дар­ської ді­яль­но­сті й амор­ти­за­ції ка­пі­таль­них ви­трат для ці­лей опо­да­тку­ва­н­ня (пов’яза­них із ку­пів­лею но­вої сіль­сько­го­спо­дар­ської те­хні­ки — щось, на кшталт, укра­їн­сько­го ПДВ).

Не всі акти­ви ге­не­ру­ють до­хо­ди

Щоб бу­ти кон­се­рва­тив­ни­ми, фер­ме­рам не слід бра­ти до ува­ги будь-які до­да­тко­ві до­хо­ди або ско­ро­че­н­ня ви­трат, пов’яза­ні з при­дба­н­ням но­вих акти­вів. На­при­клад, якщо зер­но­ве господарство за­ку­по­вує но­вий тра­ктор і до то­го ж обро­бляє та­ку са­му кіль­кість ге­кта­рів, що й ра­ні­ше, то та­кий но­вий тра­ктор, при­дба­ний за бан­ків­ське фі­нан­су­ва­н­ня, тре­ба вва­жа­ти та­ким, що не ге­не­рує до­хід. Мо­жли­во, в май­бу­тньо­му при­дба­ний тра­ктор збіль­шить про­ду­ктив­ність і змен­шить су­му рі­чних ви­трат на ре­монт й об­слу­го­ву­ва­н­ня те­хні­ки, однак ціл­ко­ви­тої впев­не­но­сті у цьо­му не­має. Ось чо­му ре­ко­мен­ду­є­ться, щоб у пер­ший рік фер­ме­ри не змі­ню­ва­ли свої се­ре­дні три­рі­чні ци­фри до­хо­дів або ви­трат.

Актив, що ге­не­рує до­хід, та­кий як до­да­тко­ва ху­до­ба на мо­ло­чній фер­мі або фер­мі ви­ро­щу­ва­н­ня ВРХ, за­зви­чай збіль­шує до­хо­ди. Однак во­ни ні­ве­лю­ю­ться збіль­ше­н­ням ви­ро­бни­чих ви­трат на оди­ни­цю про­ду­кції. Крім то­го, не­має одно­зна­чної дум­ки про май­бу­тні ціни на сіль­сько­го­спо­дар­ську то­вар­ну про­ду­кцію. Зно­ву ж та­ки, щоб бу­ти кон­се­рва­тив­ним, не змі­нюй­те се­ре­дні до­хо­ди та ви­тра­ти го­спо­дар­ства за остан­ніх три ро­ки.

Ро­з­гля­не­мо при­клад (су­ми в грив­нях, грн)

Ва­ло­вий до­хід фер­ми від го­спо­дар­ської ді­яль­но­сті за три ро­ки

2 000 000 Се­ре­дні ва­ло­ві ви­тра­ти фер­ми на го­спо­дар­ську ді­яль­ність за три ро­ки 750 000 Се­ре­дній чи­стий до­хід фер­ми за три ро­ки 1 250 000 Мі­нус рі­чний об­сяг ви­да­тків на утри­ма­н­ня сім’ї (1 000 000) Чи­ста спро­мо­жність фер­ми об­слу­го­ву­ва­ти за­бор­го­ва­ність

(250 000) Су­ма спро­мо­жно­сті об­слу­го­ву­ва­н­ня за­бор­го­ва­но­сті 192 300 Спро­мо­жність го­спо­дар­ства об­слу­го­ву­ва­ти кре­дит: 1,30 по­кри­т­тя (250 000 192 300)

У цьо­му при­кла­ді «спро­мо­жність об­слу­го­ву­ва­н­ня за­бор­го­ва­но­сті» ста­но­вить 192 300 грн що­рі­чно, або 16 025 грн що­мі­ся­ця, до то­го ж є 30%-й за­пас на ви­па­док не­ста­біль­но­сті цін на то­вар­ну про­ду­кцію. У цьо­му роз­ра­хун­ку чи­ста спро­мо­жність об­слу­го­ву­ва­н­ня за­бор­го­ва­но­сті є основ­ним і клю­чо­вим еле­мен­том у ви­зна­чен­ні зда­тно­сті фер­ми спла­ти­ти за­бор­го­ва­ність за аграр­ним кре­ди­том. Су­ку­пність сум усіх кре­ди­тів, обра­хо­ва­на на що­рі­чній осно­ві, не має пе­ре­ви­щу­ва­ти роз­ра­хун­ко­ву ма­кси­маль­ну ве­ли­чи­ну спро­мо­жно­сті об­слу­го­ву­ва­н­ня боргу, яка у цьо­му ви­пад­ку ста­но­вить 192 300 грн. Оці­ню­ю­чи кре­дит, усі бан­ки звер­та­ють ува­гу на цей ро­зра­ху­нок.

Най­ва­жли­ві­ший мо­мент— пе­ре­ко­на­ти­ся, що є за­пас мі­цно­сті на ви­па­док ко­ли­вань цін на сіль­госп­про­ду­кцію. Адже роз­мір кре­ди­тних пла­те­жів за­зви­чай є фі­ксо­ва­ним про­тя­гом усьо­го тер­мі­ну дії кре­ди­ту.

На­при­клад, уявіть со­бі фер­му, що має по­тен­ці­ал об­слу­го­ву­ва­н­ня за­бор­го­ва­но­сті із по­кри­т­тям 1,05, що озна­чає, що йо­го чи­ста спро­мо­жність об­слу­го­ву­ва­н­ня за­бор­го­ва­но­сті за рік, за ви­ра­ху­ва­н­ням ви­трат на утри­ма­н­ня го­спо­дар­ства та сім’ї, є всьо­го на 5% біль­шою за су­му рі­чних пла­те­жів за кре­ди­та­ми. Уявіть, що ра­птом ціни на йо­го про­ду­кцію па­да­ють, а ви­тра­ти на ви­ро­бни­чі ре­сур­си зро­ста­ють. Це змен­шує зда­тність го­спо­дар­ства по об­слу­го­ву­ван­ню за­бор­го­ва­но­сті до 0,90, тоб­то во­на стає мен­шою за су­ку­пну су­му ви­плат за кре­ди­та­ми. В го­спо­дар­ства ви­ни­ка­ють про­бле­ми, оскіль­ки во­но не пе­ред­ба­чи­ло 25–30%-го за­па­су, яко­го ви­ма­гає най­кра­ща пра­кти­ка. А господарство, що має мен­шу за­бор­го­ва­ність, може лег­ше впо­ра­ти­ся з не­ста­біль­ні­стю цін на про­ду­кцію, ніж господарство, пе­ре­об­тя­же­не за­бор­го­ва­ні­стю.

Спро­мо­жність об­слу­го­ву­ва­н­ня за­бор­го­ва­но­сті ко­жно­го го­спо­дар­ства мо­жна пев­ною мі­рою по­рів­ня­ти з від­би­тка­ми паль­ців. Усі ми їх ма­є­мо, і всі во­ни уні­каль­ні. Не­має двох господарств з одна­ко­вою спро­мо­жні­стю об­слу­го­ву­ва­н­ня за­бор­го­ва­но­сті або стру­кту­рою ка­пі­та­лу, то­му що на ко­жне господарство впли­ва­ють при­та­ман­ні са­ме йо­му чин­ни­ки, та­кі як рі­вень за­бор­го­ва­но­сті, вид ви­ро­блю­ва­ної про­ду­кції, до­свід ке­ру­ва­н­ня та ме­то­ди мар­ке­тин­гу йо­го то­ва­рів.

Що впли­ває на су­му кре­ди­тно­го пла­те­жу

Пов’яже­мо пла­те­жі за кре­ди­та­ми з по­тен­ці­а­лом ге­не­ру­ва­н­ня до­хо­дів усьо­го го­спо­дар­ства або по­тен­ці­а­лом ге­не­ру­ва­н­ня до­хо­дів тим акти­вом, що фі­нан­су­є­ться, адже на­ша ме­та — якнай­швид­ше по­га­си­ти кре­дит і спла­чу­ва­ти яко­мо­га мен­ший від­со­ток.

Вища від­со­тко­ва став­ка про­тя­гом ко­ро­тшо­го пе­рі­о­ду ча­су дає в ре­зуль­та­ті біль­ший пла­тіж за кре­ди­том. Іна­кше ка­жу­чи, го­спо­дар­ству бу­де під си­лу ве­ли­ка за­бор­го­ва­ність, якщо су­ма кре­ди­ту бу­де роз­по­ді­ле­на впро­довж три­ва­лі­шо­го пе­рі­о­ду. Про­те не­до­лі­ком ці­єї стра­те­гії бу­де те, що від­со­тко­ві зо­бов’яза­н­ня го­спо­дар­ства у зв’яз­ку з по­га­ше­н­ням за­бор­го­ва­но­сті у та­ко­му ра­зі бу­дуть ви­щи­ми, і, на до­да­ток, господарство ма­ти­ме мен­ше шан­сів за­лу­чи­ти но­вий ка­пі­тал, до­по­ки не ви­пла­тить усі­єї су­ми боргу.

Лія СОРОКА, ке­рів­ник Про­е­кту IFC (WorldBankGroup) «Роз­ви­ток фі­нан­су­ва­н­ня аграр­но­го се­кто­ру в Єв­ро­пі та Цен­траль­ній Азії»

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.