В ЯКІ «ГАРЯЧІ ТОЧКИ» ЦІЛЯТЬ ПОДАТКІВЦІ, ПЕРЕВІРЯЮЧИ СПЕЦ. ПДВ МИНУЛИХ ПЕРІОДІВ

По­при ва­ди до­ку­мен­таль­но­го оформ­ле­н­ня опе­ра­цій й «не­ти­по­ві» до­го­во­ри, по­да­тків­ців ці­ка­вить ді­ло­ва ме­та опе­ра­цій і ці­льо­вий ха­ра­ктер ви­ко­ри­ста­н­ня сум спец. ПДВ ми­ну­ло­го пе­рі­о­ду

AgroMarket - - ГОЛОВНА СТОРІНКА - Ан­дрі­а­на МАРТИНІВ, юрист

Про­дов­же­н­ня те­ми. По­ча­ток — на с. 8

Остан­нім ча­сом податківці актив­но про­во­дять пла­но­ві пе­ре­вір­ки сіль­госп­під­при­ємств. Під пиль­ною ува­гою фі­скаль­них служб «гарячі точки», про які вар­то бу­ти в кур­сі ко­жно­му вла­сни­ку чи ке­рів­ни­ку агро­бі­зне­су.

Га­ря­ча то­чка: «Зем­ля»

Ва­жли­во, щоб бу­ло укла­де­но до­го­вір орен­ди. А для 2015-го — аби пра­во орен­ди за та­ким до­го­во­ром бу­ло ще й за­ре­є­стро­ва­не. Оскіль­ки са­ме по­за­то­рік нор­ма пп. 14.1.234 ПКУ бу­ла до­пов­не­на абз. 2, де про це йде­ться (чи то пак уста­нов­ле­но за­ле­жність за­сто­су­ва­н­ня по­да­тко­вих пільг від фа­кту ре­є­стра­ції пра­ва орен­ди). В ін­шо­му ра­зі податківці мо­жуть за­яви­ти, що вро­жай із не­за­ре­є­стро­ва­ної зем­лі… не є сіль­госп­про­ду­кці­єю. Від­так зо­бов’яжуть вас спла­ти­ти все ПДВ за та­ки­ми опе­ра­ці­я­ми до бю­дже­ту, пе­ре­не­сти по­да­тко­вий кре­дит по та­кій пе­ре­ква­лі­фі­ко­ва­ній про­ду­кції зі спец­де­кла­ра­ції в за­галь­ну та ще й на­ра­ху­ють штра­фи. Оспо­ри­ти та­кий під­хід що­до опе­ра­цій за 2015-й мо­жна. Го­лов­ний ар­гу­мент — від­су­тня спе­ці­аль­на ме­то­ди­ка обра­хун­ку, яка са­ме про­ду­кція зі­бра­на із «за­ре­є­стро­ва­ної» зем­лі, а яка ні. Всі ін­ші пе­рі­о­ди «по­кри­ває» ста­ла пра­кти­ка ВАСУ. Зокре­ма, в Ухва­лі від 17.06.2014 за спра­вою №К/800.54316/13 вка­за­но: «По­да­тко­ве за­ко­но­дав­ство не ви­ма­гає дер­жав­ної ре­є­стра­ції до­го­во­ру орен­ди зе­мель­ної ді­лян­ки (паю) як обов’яз­ко­вої озна­ки для ква­лі­фі­ка­ції від­по­від­ної ді­лян­ки як та­кої, що є в ко­ри­сту­ван­ні сіль­сько­го­спо­дар­сько­го то­ва­ро­ви­ро­бни­ка… Про­ду­кція, ви­ро­ще­на на зе­мель­ній ді­лян­ці, орен­до­ва­ній пла­тни­ком ФСП в юри­ди­чної та/ або фі­зи­чної осо­би, є сіль­сько­го­спо­дар­ською в ро­зу­мін­ні гла­ви 2 роз­ді­лу XIV По­да­тко­во­го ко­де­ксу України не­за­ле­жно від то­го, чи за­ре­є­стро­ва­ні на­ле­жним чи­ном до­го­во­ри орен­ди та­кої ді­лян­ки». А в По­ста­но­ві ВАСУ від 24.06.2015 за спра­вою №К/800/33986/13 на­віть за­зна­че­но, що ПКУ не де­та­лі­зує ви­мог до пра­во­во­го ти­ту­лу, від­по­від­но до яко­го ви­ни­кає пра­во ко­ри­сту­ва­н­ня зем­лею. Будь-яке пра­во ко­ри­сту­ва­н­ня зем­лею, хоч із яких під­став во­но ви­ни­кає, на­ле­жне для під­твер­дже­н­ня час­тки сіль­го­спви­ро­бни­цтва. Для ре­гу­лю­ва­н­ня зе­мель­них від­но­син ви­ни­кне­н­ня пра­ва орен­ди зе­мель­ної ді­лян­ки пов’яза­не із фа­ктом дер­жав­ної ре­є­стра­ції від­по­від­но­го до­го­во­ру. По­да­тко­ве за­ко­но­дав­ство не ви­ма­гає дер­жав­ної ре­є­стра­ції до­го­во­ру орен­ди зе­мель­ної ді­лян­ки (паю) як обов’яз­ко­вої озна­ки для ква­лі­фі­ка­ції від­по­від­ної ді­лян­ки як та­кої, що є в ко­ри­сту­ван­ні cіль­го­спви­ро­бни­ка. І вре­шті Ухва­ла ВАСУ від 01.06.2016, спра­ва №K.9991/11914/12, де суд вка­зав, що «від­су­тні будь-які під­ста­ви для роз­ме­жу­ва­н­ня сіль­сько­го­спо­дар­ської про­ду­кції на ту, що отри­ма­на на на­ле­жно оформ­ле­них зе­мель­них ді­лян­ках, пра­во орен­ди яких за­ре­є­стро­ва­но, та на ту, що ви­ро­ще­на на ді­лян­ках, орен­да чи ін­ше пра­во ко­ри­сту­ва­н­ня яки­ми оформ­ле­ні з не­до­лі­ка­ми. Вся про­ду­кція має вра­хо­ву­ва­ти­ся в 75% як сіль­сько­го­спо­дар­ська. Єди­ни­ми кри­те­рі­я­ми для від­не­се­н­ня то­ва­рів до сіль­сько­го­спо­дар­ських для ці­лей за­сто­су­ва­н­ня спец. ПДВ є на­ле­жність цих то­ва­рів до пев­ної то­вар­ної гру­пи, а та­кож ство­ре­н­ня цих то­ва­рів у про­це­сі ді­яль­но­сті, ви­зна­че­ної п. 209.17 ПКУ».

От­же, ви­сно­вок: як і для спец. ПДВ, так і для єди­но­го по­да­тку 4 гру­па клю­чо­вим є факт на­яв­но­сті до­го­во­ру орен­ди зем­лі, до­три­ма­н­ня пи­то­мої ва­ги на рів­ні по­ста­вок с.-г. про­ду­кції не ниж­че як 75%, аби ко­ри­сту­ва­н­ня по­да­тко­ви­ми піль­га­ми бу­ло пра­во­мір­ним. Об­ґрун­ту­ва­н­ня пла­тни­ка по­да­тків може зво­ди­ти­ся до та­ко­го: (1) будь-який пра­во­вий ти­тул (вла­сність, орен­да, ем­фі­тев­зис, су­пер­фі­цій) є до­ста­тній для по­да­тко­вих пільг; (2) до­го­вір орен­ди є укла­де­ний із мо­мен­ту йо­го під­пи­са­н­ня; (3) ре­є­стра­ція до­го­во­ру є адмі­ні­стра­тив­ним актом, еле­мен­том що­до до­го­во­ру; (4) ПКУ не ста­вить у за­ле­жність мо­жли­вість ко­ри­сту­ва­ти­ся «по­да­тко­ви­ми піль­га­ми» від фа­кту ре­є­стра­ції пра­ва орен­ди (за ви­ня­тком 2015 р.); (5) від­су­тня спе­ці­аль­на ме­то­ди­ка для ви­зна­че­н­ня, яка про­ду­кція зі­бра­на із за­ре­є­стро­ва­ної зем­лі, а які ні. В до­по­мо­гу та­кож й су­до­ва пра­кти­ка Вер­хов­но­го су­ду: По­ста­но­ви від 18.12.2013, №21-314а13В; від 14.01.2014, №21-403а13, адже до­во­ди­ти за­кон­ність та­ко­го під­хо­ду до­ве­де­ться в су­ді.

Га­ря­ча то­чка: «Фі­ктив­ність го­спо­дар­ської ді­яль­но­сті»

Хоч як це див­но, але го­во­ри­ти­ме­мо про про­бле­му ве­ли­ких під­при­ємств — агро­хол­дин­гів. Ду­же ча­сто під час роз­ши­ре­н­ня бі­зне­су ство­рю­ю­ться та­кі со­бі опе­ра­цій­ні ком­па­нії, на які «на­би­ра­є­ться зем­ля», які про­да­ють про­ду­кцію, тіль­ки от є одне АЛЕ. У шта­ті ці­єї ком­па­нії в лі­пшо­му ви­пад­ку ди­ре­ктор, бух­гал­тер, агро­ном і рі­зно­роб на пів­став­ки. Всі по­слу­ги на­да­ють тре­ті осо­би (ком­па­нії гру­пи). І тут є про­бле­ма, адже податківці «чі­пля­ю­ться» за по­ло­же­н­ня п. 14.1.234 ПКУ, де вка­за­но, що с.-г. про­ду­кція — це та про­ду­кція, що ви­ро­щу­є­ться, від­го­до­ву­є­ться, ви­лов­лю­є­ться, пе­ре­ро­бля­є­ться … без­по­се­ре­дньо ви­ро­бни­ком цих то­ва­рів. Одне сло­во «без­по­се­ре­дньо», а ство­рює ма­су про­блем. Податківці ка­жуть, що оскіль­ки всі, або біль­шість по­слуг при­дба­но в сто­рон­ніх ор­га­ні­за­ці­ях, то от ця ча­рів­на «без­по­се­ре­дність» ви­ро­бни­цтва «від­су­тня». І як на­слі­док, ПДВ не ма­ло «йти» за спец­де­кла­ра­ці­єю, а під­ля­га­ло за­ра­ху­ван­ню до бю­дже­ту. Тоб­то ДФС на­віть не оспо­рює ре­аль­ність та­ких опе­ра­цій. Від­су­тня «без­по­се­ре­дність» у ви­ро­щу­ван­ні с.-г. куль­тур, то ав­то­ма­ти­чно про­ду­кція не є сіль­сько­го­спо­дар­ською, з подаль­ши­ми зо­бов’яза­н­ня­ми по ПДВ в бю­джет та штра­фа­ми.

В Ухва­лі Жи­то­мир­сько­го апе­ля­цій­но­го адмі­ні­стра­тив­но­го су­ду від 18.11.2014, спра­ва №806/4221/14, суд не по­го­див­ся з та­ки­ми твер­дже­н­ня­ми ДФС, але в цьо­му рі­шен­ні клю­чо­вим бу­ло те, що ди­ре­ктор й агро­ном на пів­став­ки по­ка­за­ли до­ку­мен­таль­но участь в усіх про­це­сах агро­під­при­єм­ства. То­му ра­джу фор­му­ва­ти аде­ква­тний штат, за­ле­жно від роз­мі­ру зе­мель­но­го бан­ку, об­ся­гів ре­а­лі­за­ції та тої те­хні­ки, що на­яв­на в під­при­єм­ства. Адже ло­гі­чно, що не може пра­цю­ва­ти ком­па­нія з де­ся­тка­ми ти­сяч ге­кта­рів зем­лі, де в шта­ті тіль­ки ди­ре­ктор та агро­ном.

Га­ря­ча то­чка: «По­ру­ше­н­ня пи­то­мої ва­ги»

За­зви­чай та­кий не­до­лік ви­яв­ля­ють на­віть у ду­же ува­жних пла­тни­ків по­да­тків, якщо ті «за­бу­ли» по­вер­ну­ти по­зи­ки, фі­нан­со­ві до­по­мо­ги та ма­ли про­ще­ні бор­ги. Пи­то­ма ва­га фор­му­є­ться за пра­ви­ла­ми бух­гал­тер­сько­го облі­ку, а це зна­чить, що все, пе­ре­лі­че­не ви­ще, — це «ін­ші фі­нан­со­ві до­хо­ди», а від­так опи­ня­є­ться у тих 25%, які ма­ють ста­но­ви­ти до­хід від не­сіль­сько­го­спо­дар­ської ді­яль­но­сті. Будь­те пиль­ни­ми, слід­куй­те за фі­нан­са­ми, осо­бли­во ко­ли в під­при­єм­ство «вхо­дять» ко­шти. Якщо та­кі ко­шти не по­вер­та­ю­ться, то про­лон­гуй­те строк, на який та­кі ко­шти на­да­ва­ли­ся.

Га­ря­ча то­чка: «Опе­ра­ції з екс­пор­ту зер­но­вих»

У 2015-му ро­ці екс­порт­ні опе­ра­ції, де пре­дме­том бу­ли зер­но­ві куль­ту­ри то­вар­них по­зи­цій 1001–1008 і те­хні­чні куль­ту­ри 1205–1206, бу­ли звіль­не­ні від ПДВ. Тоб­то за екс­порт­ної по­став­ки у 2015 ро­ці пшениці, жи­та, ячме­ню, вів­са, ку­ку­ру­дзи, ри­су, сор­го, гре­чки, на­сі­н­ня та пло­дів олій­них ро­слин, со­ня­шни­ку ПДВ не бу­ло (ці опе­ра­ції бу­ли звіль­не­ні від ПДВ). А от нор­ми ст. 199 ПКУ про про­пор­цій­ний по­діл по­да­тко­во­го кре­ди­ту не за­сто­со­ву­ва­ли­ся. Тра­пля­є­ться, що під­при­єм­ства плу­та­ли­ся, і за­сто­со­ву­ва­ли ну­льо­ву став­ку ПДВ. Адже пер­ші дві по­став­ки та­кої про­ду­кції ви­ро­бни­ком та йо­го пер­шим по­ку­пцем, але на ми­тній те­ри­то­рії України, опо­да­тко­ву­ва­ли­ся 20% ПДВ. Зро­зумі­ло, що та­ка плу­та­ни­на може до­ро­го обі­йти­ся агро­під­при­єм­ству.

Га­ря­ча то­чка: «За­ви­ще­н­ня вро­жай­но­сті»

Ця про­бле­ма ду­же ті­сно пов’яза­на з ре­є­стра­ці­єю пра­ва орен­ди на зем­лю. Не ва­жли­во, чи за­ре­є­стро­ва­не ваше пра­во на зем­лю, чи ні, в до­да­тках до де­кла­ра­ції по єди­но­му по­да­тку не­об­хі­дно по­ка­зу­ва­ти всю зем­лю й за всю зем­лю спла­чу­ва­ти по­да­тки. Пра­ви­ло «по­ка­зу­ва­ти» у всі уста­но­ви, ЗМІ одна­ко­ву ін­фор­ма­цію є зо­ло­тим. Ро­збі­жно­сті мо­жуть бу­ти зов­сім не на ру­ку. Крім то­го, якщо під­при­єм­ство по­ка­зує й пла­тить по­да­тки ли­ше по «за­ре­є­стро­ва­них до­го­во­рах», то ви­хо­дить так, що «вро­жай­ність за­шка­лює». То­му, на­сту­пне зо­ло­те пра­ви­ло: вро­жай­ність з 1 га не може бу­ти ви­щою, ніж та, що за­яв­ле­на ви­ро­бни­ком та­ко­го на­сі­н­ня. І ще одне. Якщо ми «спа­ха­ли» па­со­ви­ща, то спла­чу­є­мо єди­ний по­да­ток як за угі­д­дя з усі­ма ко­е­фі­ці­єн­та­ми. По­да­тко­ва не має пов­но­ва­жень при­тя­гну­ти під­при­єм­ство за по­ру­ше­н­ня зе­мель­но­го за­ко­но­дав­ства, а от за не­спла­ту по­да­тків — одно­зна­чно!

Га­ря­ча то­чка: «Де­таль­не до­слі­дже­н­ня по­да­тко­вих на­кла­дних»

Ми не го­во­ри­мо про те, що з ли­пня 2017 ро­ку від­су­тність ко­ду УКТ ЗЕД в по­да­тко­вій на­кла­дній (ПН) ав­то­ма­ти­чно має на­слід­ком не­ви­зна­н­ня по­да­тко­во­го кре­ди­ту. Ми го­во­ри­мо про ті пе­рі­о­ди, ко­ли та­кої ви­мо­ги не бу­ло, але податківці ще й то­ді бу­ли скру­пу­льо­зни­ми. Якщо є по­мил­ка, опи­ска, від­су­тність ре­кві­зи­ту в ПН, то ав­то­ма­ти­чно по­да­тко­вий кре­дит за та­ки­ми ПН не ви­зна­є­ться. Якщо по­да­тко­ва не оспо­рює ре­аль­ність та­ких опе­ра­цій, то вар­то за­ува­жи­ти пра­кти­ку ВАСУ. Зокре­ма, у По­ста­но­ві ВАСУ по спра­ві №К/800/1217/13 від 11.02.2015 вка­за­но, що (1) фор­маль­ні по­мил­ки в пер­вин­них до­ку­мен­тах не ма­ють бу­ти ви­рі­шаль­ною озна­кою без­то­вар­но­сті здій­сне­них го­спо­дар­ських опе­ра­цій; (2) на під­твер­дже­н­ня здій­сне­н­ня го­спо­дар­ських зо­бов’язань бу­ло на­да­но на­ле­жним чи­ном оформ­ле­ні пер­вин­ні до­ку­мен­ти, укла­де­н­ня пра­во­чи­нів спря­мо­ва­но на на­ста­н­ня ре­аль­них пра­во­вих на­слід­ків, во­ни від­по­від­а­ють еко­но­мі­чно­му змі­сту і ді­ло­вій ме­ті ді­яль­но­сті.

Та­кож за ре­зуль­та­та­ми роз­гля­ду пи­та­н­ня що­до за­зна­че­н­ня не­пра­виль­но­го ко­ду то­ва­ру згі­дно з УКТ ЗЕД Він­ни­цький апе­ля­цій­ний адмі­ні­стра­тив­ний суд у спра­ві № 822/760/15 ви­ніс Ухва­лу від 09.06.2015 на ко­ристь пла­тни­ка ПДВ. Йде­ться про ви­па­док, ко­ли в по­да­тко­вій на­кла­дній по­мил­ко­во бу­ло за­зна­че­но не­пра­виль­ний код УКТ ЗЕД. Однак із по­зи­ції су­ду та­ка по­да­тко­ва на­кла­дна мі­стить усі обов’яз­ко­ві ре­кві­зи­ти, пе­ред­ба­че­ні пун­ктом 201.1 ПКУ, а не­пра­виль­ний код УКТ ЗЕД є опи­скою й не може бу­ти під­ста­вою для стя­гне­н­ня сум ПДВ. Суд ді­йшов ви­снов­ку, що на­віть у ра­зі допу­ще­н­ня опи­ски в по­да­тко­вій на­кла­дній, скла­де­ній на ви­ко­на­н­ня від­по­від­но­го до­го­во­ру, по­да­тко­вий кре­дит за від­по­від­ний пе­рі­од сфор­мо­ва­но пра­во­мір­но. Адже ін­ші пер­вин­ні до­ку­мен­ти оформ­ле­ні на­ле­жно та свід­чать про факт здій­сне­н­ня го­спо­дар­ських опе­ра­цій між кон­тр­аген­та­ми. В Ухва­лі від 26.06.2015 № К/800/28816/15 ВАСУ пов­ні­стю по­го­див­ся з на­ве­де­ним ви­снов­ком апе­ля­цій­но­го су­ду. Та­ким чи­ном, до­ста­тньо в су­ді ще раз про­де­мон­стру­ва­ти, що опе­ра­ції бу­ли ре­аль­ни­ми й на­га­да­ти, що по­да­тко­ва від­по­від­аль­ність — ін­ди­ві­ду­аль­на. Якщо по­мил­ки при­пу­стив­ся кон­тр­агент, то по­ку­пець не по­ви­нен втра­ча­ти пра­ва на по­да­тко­вий кре­дит. При­найм­ні та­ку дум­ку від­сто­ює ЄСПЛ у рі­шен­ні «Бул­вес» про­ти «Бол­га­рі» від 22.01.2009. А от що про це ду­має наш український суд, мо­жна з’ясу­ва­ти у ко­жній кон­кре­тній спра­ві.

Окрім за­зна­че­но­го податківці пе­ре­ві­ря­ють й ці­льо­вий ха­ра­ктер ви­ко­ри­ста­н­ня сум спец. ПДВ і де­таль­но до­слі­джу­ють ді­ло­ву ме­ту опе­ра­цій, крім їх до­ку­мен­таль­но­го оформ­ле­н­ня та будь-які «не­ти­по­ві» до­го­во­ри. То­му за­вча­сно осту­джуй­те усі гарячі точки, ку­ди ці­ли­ться по­да­тко­ва.

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.