Ко­му сві­тить держ­під­трим­ка

Її си­сте­ма в агро­се­кто­рі аб­со­лю­тно не­ефе­ктив­на, вва­жа­ють еко­но­мі­сти. Аграр­ні асо­ці­а­ції вже вне­сли свої за­ува­же­н­ня. «Агро­Мар­кет» ді­зна­вав­ся, що про це ду­ма­ють са­мі агра­рії

AgroMarket - - У ЦЕНТРІ УВАГИ - Окса­на ПИРОЖОК

Три­ває обго­во­ре­н­ня ста­тей го­лов­но­го фі­нан­со­во­го ко­што­ри­су, за яким Укра­ї­на жи­ти­ме у 2018-му. І якщо по­пе­ре­дні п’ять ро­ків основ­ні зу­си­л­ля аграр­них ло­бі­стів бу­ло зо­се­ре­дже­но на збе­ре­жен­ні спе­цре­жи­му опо­да­тку­ва­н­ня ПДВ, то цьогоріч основ­ні ба­та­лії скон­цен­тро­ва­но нав­ко­ло про­гра­ми дотацій. Що но­во­го за­про­по­ну­вав уряд у си­сте­мі дер­жав­ної під­трим­ки для агро­ви­ро­бни­ків на 2018 рік і як змі­ня­ться її фор­ми та хто на та­кий сти­мул може роз­ра­хо­ву­ва­ти?

Які пла­ни в уря­дов­ців

По­то­чно­го ро­ку агро­ви­ро­бни­ки впер­ше від­чу­ли ре­зуль­та­ти дії но­вої си­сте­ми під­трим­ки з бо­ку дер­жа­ви. І хо­ча не всі отри­ма­ли мо­жли­вість ско­ри­ста­ти­ся до­та­ці­єю, за­га­лом си­сте­ма пра­цю­ва­ла про­зо­ро. Єди­ний не­до­лік, як за­ува­жу­ють ана­лі­ти­ки, — це фор­му­ла, за якою роз­по­ді­ля­ю­ться до­та­ції. Зокре­ма, дер­жав­на під­трим­ка ма­ла сти­му­лю­ва­ти роз­ви­ток тва­рин­ни­цтва. Однак ком­па­нії, що за­йма­ю­ться не тіль­ки ви­ро­щу­ва­н­ням тва­рин, а й ро­слин­ни­цтвом, за­ли­ши­ли­ся без дер­жав­но­го сти­му­лу. А ста­ло­ся так че­рез те, що вся про­гра­ма роз­по­ді­лу дотацій ба­зу­є­ться на спла­ті ПДВ. Оскіль­ки біль­шість сіль­госп­під­при­ємств не спе­ці­а­лі­зу­ю­ться ли­ше на тва­рин­ни­цтві, то ПДВ від ро­слин­ни­цької бі­знес-ді­яль­но­сті «з’їдає» пра­во на до­та­цію, яку во­ни ма­ли б по тва­рин­ни­цтву. По­ки що фор­му­ла не від­ко­ри­го­ва­на, а пі­сля скан­да­лу з отри­ма­н­ням МХП май­же по­ло­ви­ни дотацій за ре­зуль­та­та­ми пер­шо­го пів­річ­чя уря­дов­ці ма­ють на­мір змі­ни­ти під­хо­ди в держ­під­трим­ці на на­сту­пний рік.

Про­е­ктом держ­бю­дже­ту-2018 уряд пла­нує пе­ре­роз­по­ді­ли­ти ста­т­тю що­до ви­пла­ти дотацій (4 млрд грн) на дві окре­мих про­гра­ми. Зокре­ма, Ка­бмін про­по­нує вдві­чі ско­ро­ти­ти про­гра­му до­ту­ва­н­ня (до 2 млрд грн), а ін­шу ча­сти­ну (2,3 млрд грн) ске­ру­ва­ти на про­гра­му під­трим­ки тва­рин­ни­цтва, що пе­ред­ба­чає ком­пен­са­цію кре­ди­тних ста­вок при бу­дів­ни­цтві мо­ло­чно­то­вар­них ком­пле­ксів і сви­но­ферм. Прем’єр-мі­ністр з ен­ту­зі­а­змом агі­тує сіль­го­спви­ро­бни­ків бу­ду­ва­ти но­ві тва­рин­ни­цькі по­ту­жно­сті, вва­жа­ю­чи, що та­кі за­хо­ди в ча­сти­ні держ­під­трим­ки до­зво­лять на­ро­сти­ти ви­ро­бни­цтво й ста­бі­лі­зу­ва­ти ціни на молоко та м’ясо на вну­трі­шньо­му рин­ку.

За­га­лом об­сяг держ­під­трим­ки для АПК у 2018 ро­ці може зро­сти до 7,3 млрд грн, що на 1 млрд грн біль­ше, ніж пе­ред­ба­че­но цьо­го­рі­чним го­лов­ним ко­што­ри­сом дер­жа­ви. Це зу­мов­ле­но за­пу­ском но­вої про­гра­ми під­трим­ки ма­лих фермерських господарств на 1 млрд грн. Кон­троль роз­по­ді­лу ко­штів бу­де здій­сню­ва­ти асо­ці­а­ція фер­ме­рів. Для під­трим­ки роз­ви­тку фер­мер­сько­го ру­ху уряд пла­нує за­по­ча­тку­ва­ти не ли­ше но­ву про­гра­му фі­нан­су­ва­н­ня, а й вже при­зна­чив но­во­го за­сту­пни­ка мі­ні­стра про­філь­но­го аграр­но­го мі­ні­стер­ства Ві­кто­ра Ше­ре­ме­ту, ко­трий бу­де ку­ра­то­ром цьо­го на­пря­му. У 2018 ро­ці пла­ну­є­ться вдві­чі збіль­ши­ти фі­нан­су­ва­н­ня (до 1 млрд грн) за про­гра­мою, що пе­ред­ба­чає 20%-ву ком­пен­са­цію вар­то­сті при­дба­ної української сіль­гос­пте­хні­ки.

За ра­ху­нок чо­го до­ту­ва­ти­муть

Аграр­ні асо­ці­а­ції вже зре­а­гу­ва­ли на про­ект бю­дже­ту-2018 і на­віть ске­ру­ва­ли лист-не­вдо­во­ле­н­ня на ім’я прем’єр-мі­ні­стра України Во­ло­ди­ми­ра Грой­сма­на та очіль­ни­ків бю­дже­тно­го й аграр­но­го пар­ла­мент­ських ко­мі­те­тів. На дум­ку пред­став­ни­ків га­лу­зі, за­про­по­но­ва­ний уря­дом роз­по­діл ко­штів є не­ефе­ктив­ним, а ко­шти за за­про­по­но­ва­ни­ми про­гра­ма­ми мо­жуть бу­ти не­о­сво­є­ні.

За­про­по­но­ва­на уря­дом за­галь­на су­ма дер­жав­ної до­по­мо­ги сіль­сько­го­спо­дар­ським ви­ро­бни­кам у 2018 ро­ці до­зво­ляє за­ли­ши­ти ви­тра­ти на до­та­ції на рів­ні 4 млрд грн за ра­ху­нок пе­ре­роз­по­ді­лу ко­штів з ін­ших про­грам, фі­нан­су­ва­н­ня яких пе­ре­ви­щить по­тре­бу, вва­жає за­сту­пник го­ло­ви Все­укра­їн­ської Аграр­ної ра­ди Ми­хай­ло Со­ко­лов. А ди­ре­ктор фон­ду SigmaBleyzer в Україні Ва­дим Бо­да­єв пе­ре­ко­на­ний, що ва­жли­вим ни­ні має бу­ти не тіль­ки пи­та­н­ня що­до роз­по­ді­лу дотацій, але й що­до збе­ре­же­н­ня їх об­ся­гу. Са­ме то­му аграр­ні об’єд­на­н­ня про­по­ну­ють за­ли­ши­ти фі­нан­су­ва­н­ня ква­зі­а­ку­му­ля­ціі ПДВ на рів­ні 2017 ро­ку — 4 млрд грн. Гро­мад­ські ді­я­чі на­го­ло­шу­ють: це єди­ний вид держ­під­трим­ки, що не за­ле­жить від втру­ча­н­ня чи­нов­ни­ків, а от­же, не є ко­ру­пцій­ним, то­му йо­го по­трі­бно за­без­пе­чи­ти на до­ста­тньо­му рів­ні. Щоб фі­нан­су­ва­ти до­та­ції на рів­ні цьо­го ро­ку, аграр­ні асо­ці­а­ції про­по­ну­ють ско­ро­ти­ти на 2 млрд грн ін­ші про­гра­ми держ­під­трим­ки в бю­дже­ті на 2018 рік. Зокре­ма, ком­пен­са­цію вар­то­сті сіль­сько­го­спо­дар­ської те­хні­ки — до 500 млн грн з 945 млн грн, за­про­по­но­ва­них Ка­бмі­ном, а держ­під­трим­ку тва­рин­ни­цтва — до 700 млн грн із за­про­по­но­ва­них 2,3 млрд грн.

За роз­ра­хун­ка­ми аграр­них асо­ці­а­цій, щоб осво­ї­ти 1 млрд грн за про­гра­мою ком­пен­са­ції вар­то­сті сіль­гос­пте­хні­ки, ві­тчи­зня­не ви­ро­бни­цтво у 2018 ро­ці має зро­сти у 2,5 ра­за, що не ви­да­є­ться мо­жли­вим. Держ­під­трим­ку тва­рин­ни­цтва про­по­ну­є­ться обме­жи­ти 300 млн грн на ком­пен­са­цію вар­то­сті пле­мін­них по­рід тва­рин, як і за­кла­де­но в про­ект бю­дже­ту, та 400 млн грн — на час­тко­ву ком­пен­са­цію бу­дів­ни­цтва тва­рин­ни­цьких ком­пле­ксів і зде­шев­ле­н­ня кре­ди­тів. За під­ра­хун­ка­ми Асо­ці­а­ції ви­ро­бни­ків мо­ло­ка й асо­ці­а­ції «Сви­на­рі України», у 2018 ро­ці га­лузь не змо- же осво­ї­ти біль­ше, ніж за­зна­че­ні су­ми, то­ді як уряд про­по­нує пе­ред­ба­чи­ти на ці ці­ли 2,3 млрд грн.

Від­кри­тим є пи­та­н­ня сто­сов­но отри­ма­н­ня дотацій пта­хів­ни­ка­ми. Оскіль­ки у 2017 ро­ці во­ни отри­ма­ють по­ло­ви­ну з 4 млрд грн, пе­ред­ба­че­них бю­дже­том, вже за­раз ви­ни­кає про­бле­ма що­до фі­нан­су­ва­н­ня най­по­ту­жні­ших агро­ком­па­ній, які ви­ро­бля­ють ку­ря­ти­ну та яй­це, за ра­ху­нок дер­жав­них ко­штів. Для ні­ве­лю­ва­н­ня фа­кто­ра отри­ма­н­ня зна­чних сум одні­єю ком­па­ні­єю уряд за­про­по­ну­вав уве­сти обме­же­н­ня до­ту­ва­н­ня роз­мі­ром 150 млн грн на рік. Про­те, як ця нор­ма до­три­му­ва­ти­ме­ться для юри­ди­чних осіб, які є ча­сти­на­ми одно­го агро­хол­дин­гу, по­ки що не­ві­до­мо. Крім то­го, під час роз­гля­ду про­е­кту бю­дже­ту на 2018 рік бю­дже­тний ко­мі­тет пар­ла­мен­ту від­хи­лив цю прав­ку.

За­ле­жить, із чим по­рів­ню­ва­ти

По­пе­ре­ду ще два мі­ся­ці обго­во­рень, і як по­ка­зує до­свід — най­ва­жли­ві­ші рі­ше­н­ня ви­со­ко­по­са­дов­ці та на­ро­дні обран­ці при­йма­ти­муть пе­ред Но­вим ро­ком. Утім, будь-які за­ко­но­дав­чі змі­ни в роз­ви­не­них кра­ї­нах ана­лі­зу­ю­ться з по­зи­ції їх ефе­ктив­но­сті пі­сля пев­но­го пе­рі­о­ду вве­де­н­ня в дію. Стар­ший еко­но­міст про­е­кту «Під­трим­ка ре­форм в сіль­сько­му го­спо­дар­стві та зе­мель­них від­но­си­нах в Україні» Ки­їв­ської шко­ли еко­но­мі­ки Олег Нів’єв­ський вва­жає, що си­сте­ма держ­під­трим­ки АПК в Україні з бо­ку дер­жав­них ін­ве­сти­цій є аб­со­лю­тно не­ефе­ктив­ною. «Фа­кти­чно на­ра­зі це да­рем­не ви­тра­ча­н­ня гро­шей пла­тни­ків по­да­тків. З ко­жної грив­ні, яка на­да­ва­ла­ся вна­слі­док дії спе­цре­жи­му опо­да­тку­ва­н­ня ПДВ або у ви­гля­ді фі­ксо­ва­но­го сіль­сько­го­спо­дар­сько­го, ре­аль­на до­по­мо­га ви­ли­ва­ла­ся в 20 коп. до­да­тко­во­го ви­пу­ску. Тоб­то 1 грн ви­тра­ча­є­мо, а на ви­хло­пі отри­му­є­мо 20 коп.», — за­зна­чив він. Крім то­го, в Україні існу­ють до­во­лі ви­со­кі ко­ру­пцій­ні ри­зи­ки в роз­по­ді­лі держ­під­трим­ки.

На пи­та­н­ня що­до об­ся­гів суб­си­ду­ва­н­ня єв­ро­пей­ських фер­ме­рів екс­перт апе­лює сво­ї­ми до­ка­за­ми. «Якщо бра­ти єв­ро­пей­ський до­свід, то там суб­си­дії йдуть, на­при­клад, на за­ку­пів­лю ма­те­рі­аль­но-те­хні­чних за­со­бів. Тоб­то до­хо­ди отри­му­ють не ли­ше фер­ме­ри опо­се­ред­ко­ва­но, а й ін­ші уча­сни­ки лан­цю­га, які за­лу­че­ні в агро­ви­ро­бни­цтво», — по­яснює Олег Нів’єв­ський. На йо­го дум­ку, під­три­му­ва­ти агро­ви­ро­бни­цтво по­трі­бно, але не пря­ми­ми до­та­ці­я­ми, а так, щоб всі агро­ви­ро­бни­ки змо­гли від­чу­ти ре­зуль­та­тив­ність дер­жав­ної до­по­мо­ги. Мо­ва йде, на­при­клад, про збіль­ше­н­ня ви­трат на фі­то­са­ні­тар­не бла­го­по­луч­чя ро­слин, тоб­то на фі­нан­су­ва­н­ня ро­бо­ти ла­бо­ра­то­рій або на хар­чо­ву без­пе­ку. «Якщо держава ви­ді­ляє ко­шти на бо­роть­бу з кон­тра­фа­ктом пе­сти­ци­дів, то фер­мер ко­ри­сту­є­ться які­сни­ми ЗЗР й отри­мує ви­щий уро­жай. Якщо ми ви­тра­ча­є­мо гро­ші на фі­то­са­ні­тар­ну си­сте­му, то це озна­чає, що на по­лях у фер­ме­рів ро­сте які­сний про­дукт, а від­по­від­но, ми мо­же­мо го­во­ри­ти про від­кри­т­тя но­вих рин­ків і ви­щу ці­ну», — ко­мен­тує ана­лі­тик. Сьо­го­дні ж укра­їн­ська пше­ни­ця че­рез якість на­ра­зі тор­гу­є­ться з дис­кон­том 2 до­ла­ри про­ти ро­сій­ської.

В укра­їн­сько­му ін­фор­ма­цій­но­му по­лі всі го­во­рять про ви­со­кі до­та­ції у ЄС, але рі­вень рен­та­бель­но­сті єв­ро­пей­ських фер­ме­рів ниж­чий за український, в то­му чи­слі й че­рез ви­со­ку вартість зем­лі. До то­го ж кон­ку­рен­то­спро­мо­жність до­та­ці­я­ми ні­ко­ли не ви­зна­ча­ла­ся. «Мо­жна по­ра­ху­ва­ти спів­від­но­ше­н­ня дотацій у ЄС і ви­трат єв­ро­пей­ських фер­ме­рів, то­ді чі­тко стає зро­зумі­ло, що український сіль­го­спви­ро­бник за­раз у ду­же ви­гі­дно­му ста­ні», — ре­зю­мує Олег Нів’єв­ський. Від­по­від­но по­стає пи­та­н­ня: ми хо­че­мо кон­ку­рен­то­спро­мо­жний агросектор, чи та­кий, як у ЄС? Зро­зумі­ло, що кра­ще го­во­ри­ти про вла­сну укра­їн­ську стра­те­гію роз­ви­тку.

Щоб осво­ї­ти 1 млрд грн за про­гра­мою ком­пен­са­ції вар­то­сті сіль­гос­пте­хні­ки, за роз­ра­хун­ка­ми аграр­них асо­ці­а­цій, ві­тчи­зня­не ви­ро­бни­цтво у 2018 ро­ці має зро­сти у 2,5 ра­за, що не ви­да­є­ться мо­жли­вим

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.