По­пе­ре­ду ре­не­санс то­вар­них рин­ків

AgroMarket - - ЕКСПЕРТНА ОЦІНКА - Та­рас ГОЛОВЕШКО, ана­лі­тик

І нфля­ція, а то­чні­ше ка­жу­чи, її від­су­тність, три­ва­лий час три­ма­ла в на­пру­зі цен­траль­ні бан­ки про­ми­сло­во роз­ви­не­них кра­їн. Ре­гу­ля­то­ри до­кла­да­ли чи­ма­лих зу­силь, щоб ро­зі­грі­ти про­цес зро­ста­н­ня цін в еко­но­мі­ці то­му, що де­фля­ція не­се із со­бою ду­же ве­ли­ку не­без­пе­ку, якщо три­ває сут­тє­вий пе­рі­од.

Зни­же­н­ня цін спо­ну­кає спо­жи­ва­чів від­тер­мі­но­ву­ва­ти ку­пів­лю ба­жа­них то­ва­рів. Якщо спо­жи­вач упев­не­ний, що зав­тра то­вар бу­де де­шев­шим, то на­ві­що ку­пу­ва­ти сьо­го­дні? Від­по­від­но, сьо­го­дні по­пит зни­кає та пе­ре­но­си­ться на зав­тра. Про­те зав­тра по­дії роз­ви­ва­ю­ться за ті­єю са­мою ло­гі­кою — по­пит і да­лі пе­ре­но­си­ться на більш від­да­ле­ний пе­рі­од. Як на­слі­док, ста­ле па­ді­н­ня по­пи­ту при­зво­дить до зна­чної пе­ре­ва­ги про­по­зи­ції то­ва­рів і по­слуг над по­пи­том, що спо­ну­кає ско­ро­чу­ва­ти ви­ро­бни­цтво та зго­дом і звіль­ня­ти ро­бі­тни­ків. Зро­ста­н­ня без­ро­бі­т­тя зав­дає до­да­тко­во­го уда­ру по по­пи­ту та зре­штою при­зво­дить до за­тя­жної ре­це­сії.

Про­те на цьо­му тру­дно­щі не за­кін­чу­ю­ться. Бор­ги, що бу­ли на­ко­пи­че­ні до пе­рі­о­ду де­фля­ції, не­спо­ді­ва­но по­чи­на­ють збіль­шу­ва­тись у ре­аль­но­му ви­мі­рі. Щоб від­да­ти 1000 доларів боргу бан­ку, ра­ні­ше мі­ро­шни­ку по­трі­бно бу­ло про­да­ти 500 кі­ло­гра­мів бо­ро­шна. Про­те те­пер ціни на бо­ро­шно ста­ло змен­шу­ю­ться й зре­штою мі­ро­шник отри­мує за 500 кі­ло­гра­мів ли­ше 900 доларів. Щоб по­вер­ну­ти борг, уже по­трі­бно про­да­ти 555,6 кі­ло­гра­ма бо­ро­шна. Та­ким чи­ном, по­вер­та­ти й об­слу­го­ву­ва­ти кре­ди­ти стає все скла­дні­ше, і бор­го­вий за­шморг все силь­ні­ше за­тя­гу­є­ться на бі­зне­сі.

Са­ме для по­до­ла­н­ня ри­зи­ків де­фля­ції та про­блем, що во­на при­но­сить, цен­траль­ні бан­ки про­ми­сло­во роз­ви­не­них кра­їн про­во­ди­ли, а де­які з них і да­лі про­во­дять по­лі­ти­ку де­ше­вих гро­шей. Ін­ши­ми сло­ва­ми ре­гу­ля­то­ри зав­зя­то дру­ку­ва­ли гро­ші й утри­му­ва­ли став­ки на мі­ні­маль­них за істо­ри­чни­ми мір­ка­ми рів­нях. На­при­клад, Єв­ро­пей­ський цен­траль­ний банк розпочав про­гра­му мо­не­тар­но­го сти­му­лю­ва­н­ня із сі­чня 2015 ро­ку та на­дру­ку­вав за цей час близь­ко 2,3 трлн єв­ро. Для по­рів­ня­н­ня: це ВВП України за 30 ро­ків!

Но­ві і но­ві хви­лі щой­но на­дру­ко­ва­них гро­шей зре­штою зро­би­ли свою спра­ву. Де­ше­ві гро­ші до­ста­тньо під­три­ма­ли по­пит і зня­ли з по­ряд­ку ден­но­го го­стру про­бле­му об­слу­го­ву­ва­н­ня бор­гів. Еко­но­мі­ки про­ми­сло­во роз­ви­не­них кра­їн упер­ше за три­ва­лий час одно­ча­сно вві­йшли в пе­рі­од ста­ло­го зро­ста­н­ня. Без­ро­бі­т­тя впев­не­но ско­ро­чу­є­ться, а в Спо­лу­че­них Шта­тах ри­нок пра­ці де­мон­струє по­ка­зни­ки не­ба­че­ні про­тя­гом остан­ніх де­ся­ти­річ. По­мі­тне по­жвав­ле­н­ня еко­но­мі­чної актив­но­сті від­дзер­ка­лю­є­ться і в зро­стан­ні ін­фля­ції. Ста­ле зро­ста­н­ня ці­но­во­го ти­ску зре­штою під­штов­хує цен­траль­ні бан­ки до змі­ни мо­не­тар­ної по­ве­дін­ки. Ера де­ше­вих гро­шей до­бі­гає кін­ця.

Фе­де­раль­на ре­зерв­на си­сте­ма США пер­шою по­ча­ла про­во­ди­ти жорс­ткі­шу мо­не­тар­ну по­лі­ти­ку, що ста­ло пер­шо­при­чи­ною три­ва­ло­го змі­цне­н­ня до­ла­ра. На­ра­зі ФРС по­сту­по­во під­ні­має від­со­тко­ву став­ку по фе­де­раль­них фон­дах і вже по­ча­ла з жов­тня ско­ро­чу­ва­ти об­ся­ги облі­га­цій у сво­є­му порт­фе­лі, що бу­ли при­дба­ні пі­сля кри­зи

2008 ро­ку.

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.